Запрошені на весілля

Що тут на весіллі дарують рядові гості? Чи по скільки дарують?
Що прийнято брати з собою? Типу квіти - молодій, пляшку молодому?

Питання серйозне. :klugscheisser:

ewa

Наречена звичайно з букетиком троянд.
Ще у волосся троянди тут приколюють, (мені дружка робила.)
А то є фірми в яких можна спец. заказ замовить.
З фатою тільки якщо в церкві вінчання :)
Ну, а подарунки... ти ж їх приймать будеш

ewa писав:Наречена звичайно з букетиком троянд.
Ще у волосся троянди тут приколюють, (мені дружка робила.)
А то є фірми в яких можна спец. заказ замовить.
З фатою тільки якщо в церкві вінчання :)
Ну, а подарунки... ти ж їх приймать будеш

Я не для себе. :ops:

ЗАПРОШЕНІ на весілля. До інших. Питання: скільки брати і чого?

Ми були минулого року, але там було простіше. Молоді зробили собі сайт і там можна було вибрати подарунок, а гроші оплатити на рахунок. Подарунок - весільна подорож. Подарунок розбитий на типу:
кімната в Гвадалахарі з 3-05 по 4-05 = 50 Фр. Екскурсія на тра-та-та = 25 Фр. Переліт туди молодій = 200 Фр, Відвідини Дюті-фрі = 30 Фр
Сувенір = 5 фр. 10 фр. 20 фр. Ну типу такого. Ніхто не парився що дарувати - вибирали суму, або декілька і вперед. А тут типу класика... :x

tanyushka

Світланко, я була на весіллі в Швейцарії у колеги мого чоловіка. То скидали гроші на подарунки десь по 30-60 франців (точно не памятаю, може і більше і в франках я не дуже орінтуюсь) з одного і плюс фірма видала гроші, ну і з цих грошей купили гарні стакани і ще щось для дому, не памятаю.

Дуже оригінальна ідея про сайт з весільною подорожею!
:rate10:

tanyushka писав:Світланко, я була на весіллі в Швейцарії у колеги мого чоловіка. То скидали гроші на подарунки десь по 30-60 франців (точно не памятаю, може і більше і в франках я не дуже орінтуюсь) з одного і плюс фірма видала гроші, ну і з цих грошей купили гарні стакани і ще щось для дому, не памятаю.

Дуже оригінальна ідея про сайт з весільною подорожею!
:rate10:

30 франків - то 20 Євро виходить. ну то така сама схема, як і в інших єврокраїнах. Ок!! Дуже тобі дякую.
До речі, в Україні - такі самі ставки. Хоча там вже і почали зашкалювати. Моїй сестрі дарували в середньому по 20, а були і по 30-50 (Євро). Я була, трошки в осаді. :megaeek: Ми не з бізнес-еліти. Її друзі - також. Ну і зарплати - тут і там таки незрівнянні.

Любка

Svitlana писав:
tanyushka писав: До речі, в Україні - такі самі ставки. Хоча там вже і почали зашкалювати. Моїй сестрі дарували в середньому по 20, а були і по 30-50 (Євро). Я

20 у Києві вже не дарують. 40 і вище....... :?

Прикинь?!! А тут бачиш скільки?

tanyushka

Але ж в Україні і святкують весілля по іншому, столи від їжі просто підгинаються. А що тут? Символічно для друзів і родичів фуршет з бутербродами або барбекю. То і подарунки символічні і не дорогі.

А що тут на "справжнє" весілля більше дарують?

Весілля як в нас є також, але після вінчання, як правило.

Мій щойно сказав, що дав би між 50 і 100. Але він би давав стільки у будь-якому випадку, не залежно від виду - фуршет чи вечірка.

З іншого боку - чому наші не міняють форму весілля на дешевшу?

З іншого боку - чому наші не міняють форму весілля на дешевшу?

Дешевша форма весілля на Україні означає не робити його зовсім. Не знаю, але я чомусь із цією формулою згодна. Я не кажу, що треба в шалені борги влазити, але якщо вже наважились робити весілля - воно має бути казковим святом. А оптимізувати витрати завжди можливо. Перевірено на власному досвіді. Я своє весілля півроку готувала: пошук тамади, зали з смачною і недорогою кухнею, машин, пошиття сукні, розрахунки де/що/коли і по якій ціні має бути закуплено, де і як розмістити гостей... Як результат ми вклалися в 1500$,(скажу зразу, гроші збирались і зароблялись не один день)при цьому мали 70 гостей, столи ломились, були салюти-феєрверки, квіти ... По київським міркам, це навіть 3 роки назад, свято відбули досить невеликою сумою.
Родичі по сьогоднішній день наше весільне відео дивляться по 101 разу для підйому настрою.

Напевно в ваших каналів тв нема, що вони відео дивляться. Не можу уявити що ви щось особливе могли придумати. За описом - так звичайне весілля. Я взагалі проти бездумного витрачання грошей. Якщо це вам в радість - на здоров"я. аби той, хто платить задоволення отримав. А якщо починаються запросини тих запросили і тих потрібно, бо як же так... То на фіг впало. Краще потратити на щось інше. все в задоволення потрібно робити. так само як і ходити на весілля. якщо нікого не знаєш - то можна попасти на дуже скучну трату часу.

ewa

Бриська писав:Напевно в ваших каналів тв нема, що вони відео дивляться. За описом - так звичайне весілля. Я взагалі проти бездумного витрачання грошей. аби той, хто платить задоволення отримав. .

Канали є, але весь час хочеться дивитись фото ,а якщо видео???.
То зовсім прикольно, там же ж і т.Маня і дядько, які в житті такі серьозні,
слова не витягнеж. А на відео танці, побажання, та й себе ти де бачиш???
Словом таке раз в житті буває, і того варто.
І дешевше всього на Україні. І всі на місці, і ночувать є де....
Так шо Валюшка МОЛОДЕЦЬ :2thumbs: :2thumbs:

tanyushka

Як по мені, то весілля, без різниці велике чи мале, в Швейцарії чи в Україні, самий щасливий день в житті. Кажуть народження дитини - самий самий найщасливіший, але я через це ще не проходила. У мене є подруга в Україні, яка вже розлучена з своїм чоловіком, а відео з весілля дивиться часто і іншим показує, каже, я тоді така щаслива була...

А по темі, весільні подарунки. В Німеччині є Hochzeittisch. Молоді йдуть в великий меблевий магазин, де крім меблів є ще й все для дому, і вибирають щось для себе, що вони бажають. Меблі або кухню або ще щось. А гостям в запрошеннях пишуть, що в такому то магазині у нас є Hochzeittisch, де ви можете вибрати подарунки для нас. Якщо подарунок один великий, то гості можуть просто вложити свою частину грошей як Gutschein. Магазин може бути наприклад Lutz. Тоді молоді отримують на весілля бажані подарунки, а не якийсь непотріб.

Як влучно підмітила Бриська я мало що могла сама суперцікавого напридумувати і наорганізовувати (всі сили і час жерла робота, а чоловік взагалі давно відірвався від України і гриз граніт науки за океанами...)
Але завжди існує "АЛЕ". Мені страшенно не хотілось класичного нудно-сумного весілля: реєстрація, шастання по пам"ятникам, стіл, за яким гості ліниво ковиряються виделками в їжі між "гірко" і тільки мріють швидше втікти додому.
Що до гостей, яких "ніби треба запросити" я з Бриською абсолютно солідарна, тому таких і не запрошувала.
Доречі нудне весілля - проблема інтернаціональне, а не тільки українська. Після таких свят в голову приходять лише думки про марно витрачені гроші і сили...

Тому я в свій час провела "кастинг" для тамадів, бо розуміла, що без якісної допомоги не зможу організувати яскраве і веселе свято. Жіночка-тамада, яка вела наше весілля, була справжня профі свого діла, бо дала змогу кожному гостю себе неординарно проявити. Саме це і запам"яталось людям, принесло їм багато радості і втіхи. Майже кожний зміг потім сказати: "А ви що думали, я так собі? А от і ні, Я ого-го який талановитий. Ви просто звикли до мене і перестали помічати іскри моїх талантів".
А талантів виявилось багато! На моє здивування традиційно не танцюючі гості виявились не аби якими танцюристами (звідки вони знають складні вальсові і тангові па для мене і сьогодні загадка). Про співаків, поетів, драматичних та комічних акторів я взагалі мовчу... І все це було легко, весело і невимушено.
Тому акту марно (грошо- сило- ) тратства на нашому весіллі не відбулося.

WOW! Оце що і можу сказати. Браво. А я від весілля відмовилася. Ну як... буде маленьке лише для своїх. Але без тамад і подібних. Тобто я передбачаю, що весело і так буде, оскільки всі свої.

Якщо тамада настільки вдалою була - то напевно і змогла зробити фурор. А чому і ні? Я, чесно кажучи, ще не була на жодному весіллі, де тамада виділився (-лася) чимось особливим. Ну, так, ради жарту там і сям - добре. Але щоб таку ключову роль зіграла...
Молодчина Валентина, що тут казати? Оті всі кастинги, вибори того і сього настільки вимотують.... що ого-го. Але як було варто - радості на порядок більше. Напевно дійсно було на що подивитися. Це ще і від відео залежить.
У моєї сестри весілля також дивилося багато народу. Саме весілля було - ну як весілля, весело і все. але щоб так чогось особливого, то ніби і ні. Але відео зробили дуже гарно - лише найцікавіші моменти, хороший монтаж, обробку... Хоч і не в моєму стилі, але не зацінити не можна.

Valentyna писав:Як влучно підмітила Бриська я мало що могла сама суперцікавого напридумувати і наорганізовувати (всі сили і час жерла робота, а чоловік взагалі давно відірвався від України і гриз граніт науки за океанами...)
Але завжди існує "АЛЕ". Мені страшенно не хотілось класичного нудно-сумного весілля: реєстрація, шастання по пам"ятникам, стіл, за яким гості ліниво ковиряються виделками в їжі між "гірко" і тільки мріють швидше втікти додому.
Що до гостей, яких "ніби треба запросити" я з Бриською абсолютно солідарна, тому таких і не запрошувала.
Доречі нудне весілля - проблема інтернаціональне, а не тільки українська. Після таких свят в голову приходять лише думки про марно витрачені гроші і сили...

Тому я в свій час провела "кастинг" для тамадів, бо розуміла, що без якісної допомоги не зможу організувати яскраве і веселе свято. Жіночка-тамада, яка вела наше весілля, була справжня профі свого діла, бо дала змогу кожному гостю себе неординарно проявити. Саме це і запам"яталось людям, принесло їм багато радості і втіхи. Майже кожний зміг потім сказати: "А ви що думали, я так собі? А от і ні, Я ого-го який талановитий. Ви просто звикли до мене і перестали помічати іскри моїх талантів".
А талантів виявилось багато! На моє здивування традиційно не танцюючі гості виявились не аби якими танцюристами (звідки вони знають складні вальсові і тангові па для мене і сьогодні загадка). Про співаків, поетів, драматичних та комічних акторів я взагалі мовчу... І все це було легко, весело і невимушено.
Тому акту марно (грошо- сило- ) тратства на нашому весіллі не відбулося.

:respekt: Вам щиро мій респект у такому разі. Знайти хорошого тамаду - купа геморою. А як же вирішили проблему все ж з контингентом "ніби треба запросити"? Невже не було таких? А якщо були - як все-таки вдалося не запросити?
На своєму весіллі (першому) ми гуляли дуже весело і гучно. І відео і фото. Все в колекції. Але особливо не тягне дивитися по 100 разів. Ну було, минулося. А коли розійшлися - то взагалі лежить просто щоб не викидати.

Гість

А як же вирішили проблему все ж з контингентом "ніби треба запросити"? Невже не було таких? А якщо були - як все-таки вдалося не запросити?

Контингент із категорії "треба запросити" мною взагалі не розглядався і без них було достатньо народу, яких хотілося б побачити, але здоровий глузд і фінансове підґрунтя не дозволяли це зробити в повній мірі. До того ж я знала, що їду з України (може не назавжди, але точно надовго), тому весілля було ще і своєрідним прощанням. Ось чому "потрібні люди" автоматично були перенесені в категорію "непотрібні" без жодного докору сумління. Мої батьки дуже скромно намагалися змінити ситуацію, але після короткої виховної роботи і вони швидко змінили свою думку. З батьками чоловіка взагалі проблем не було (вони люди слухняні), НІ - значить ні.
Я думаю все діло у тому хто організує весілля і які фінансові джерела використовуються при цьому, якщо всім займаються батьки - тоді маєш повний зал хороших і дуже непотрібних на цьому заході людей, якщо діти - починає працювати формула "запрошуємо тих, кого дуже хочу бачити і за кого нешкода заплатити у кафе/ресторані". Трохи цинічно, зате дуже дійово.

Вибачаюсь, забула зайти під своїм ніком. Тому моя відповідь викладена від імені гостя форуму.

Браво! Я захоплена. Молодець. Відстояти право кого запрошувати й ні Зображення

таки треба було мати мужність. А з батьками воювати буває ой як не легко. Все ж хто платить - той і замовляє музику. Як би там не було.
Дуже часто саме батьки українських молодят і спонсорують весілля і запрошують гостей. А в результаті декого з гостей молодята бачать вперше на весіллі.

Але навіть якщо батьки і не платять, то по старій добрій традиції люблять висувати аргументи "так не можна, а що скажуть?" Ой як це все знайомо :roll: Правда у мене це стосувалося відвідин у мої відпусткові поїздки в Україну. 2 тижні не захотіла по гостях ходити з хати в хату по тітках і дядьках.

Valentyna писав:Вибачаюсь, забула зайти під своїм ніком. Тому моя відповідь викладена від імені гостя форуму.

Знову - респект!! Маладца просто!

tanyushka

Валентина

Svitlana писав: Ой як це все знайомо :roll: Правда у мене це стосувалося відвідин у мої відпусткові поїздки в Україну. 2 тижні не захотіла по гостях ходити з хати в хату по тітках і дядьках.

У мене таке саме, як приїду в Україну. Батьки просять, сходіть до тих і до тих в гості. Є люди, до яких я охоче хожу в гості, а є такі, що я їх останній раз в дитинстві бачила. По гостям в Україні ходили виборочно. Та й за 2 тижні всіх не обійдеш. А до кого не ходили, вони самі до нас приїхали. Цікаво їм було подивитись на мого чоловіка, на машину, на якій ми приїхали :roll:

Ой не кажи. Я довгенько-таки вже з батьками не жила на момент мого від"їзду за кордон. І моталася по всій Україні також частенько. То коли приїжджала до батьків (бувало раз на рік, а бувало і менше) - сама таксі брала чи так якось сама добиралася. А зараз - усі чекають, гуртом зустрічають/провожають, усі в гості кличуть. Я кажу коли раніше приїжджала, то набагато менше урочистостей проводилося з того приводу. А коли жила ще з батьками, то декого взагалі набагато рідше бачила ніж зараз. Що змінилося, крім відстані? :roll: