Українці в Швейцарії

Ми - четверта хвиля.
У кожно з нас свої життя, родина, бачення. Але як би ми не ховалися за цим, ми залишаємося четвертою хвилею українців, яких доля привела на Захід.

Що ми робимо?
Чи ми дамо шанс нашим дітям мати товариство українців, чи вони асимілюються та розчинуться у Швейцарїї став 100% швейцарцями?

На сьогодні не все просто.
Є товариство, але не дуже багато людей готове приймати в ньому участь.

Є церква та церковні служби, але не дуже багато людей має бажання приєднатися до цієї духовнолї діяльності.

Є проект української школи у Берні, а також перспектива відкриття таких шкіл в інших містах компактного проживання українців. але нема досвіду організації цього всього та повної інформації відносно цього проекту.

Нема іннтенсивного спілкування між українцями, знайомства, підтримки стосунків тощо.

Я відчуваю інколи тягар у своєму сердці відносно всього цього.
Ми перша хвиля українців з незалежної України. Що ми збудуємо у Швейцарії????
Як будут памятати етверту/першу хвилю???

Ох і правду кажеш про невпевненість та розгубленість в організації заходів, відсутність досвіду...

До речі, чувала роздуми на тему про те, що товариство українців котре існує - то не є те товариство українців, котре було би рідним. Швидше це стосувалося того, що воно відображає світогляд та інтереси українців раніших "хвиль", а новим там не дуже є місце, окрім як споглядачів. Звичайно, перша відповідь - ну то будь ласка, робіть те, що вас цікавить. Але з іншого боку новоприбулі не підуть отак сходу втручатися в усталене життя 60-річного товариства. Які думки будуть з цього приводу?

Svitlana писав:Ох і правду кажеш про невпевненість та розгубленість в організації заходів, відсутність досвіду...

До речі, чувала роздуми на тему про те, що товариство українців котре існує - то не є те товариство українців, котре було би рідним. Швидше це стосувалося того, що воно відображає світогляд та інтереси українців раніших "хвиль", а новим там не дуже є місце, окрім як споглядачів. Звичайно, перша відповідь - ну то будь ласка, робіть те, що вас цікавить. Але з іншого боку новоприбулі не підуть отак сходу втручатися в усталене життя 60-річного товариства. Які думки будуть з цього приводу?

Дійсно є деякесь непорозуміння відносно Товариства.
Я за те, щоб воно існувало та квітло.
Просто є момент, який декому незрозумілий, а саме те, що самі ми вирушиємо що та як робити, бо ми і є українці.
Я проти створеня інших організацій. Наприклад росіяни навпаки зараз думають як обєднатися. А ми ВЖЕ маємо обєднання.
Тільки просто немає якісної добротної інформації, яка б прояснювала деякі важливі аспекти.

Може прийде час, коли буде пояснення та уточнення.

Я за безконфліктне спілкування та працю. Але все ж таки все впитається в ініциативу окремих людей, та обговорення ініциатив тими, хто в цьому зацікавлений.

Ще є плюси:
- є сайт Товариства і є потреба давати туди ІНФОРМАЦІЮ про подіїї, плани, ідеї, тощо.

-є газета "Трембіта Гельвеції", матеріали якої дійно цікаві та мают можливість бути якісним обєднуючим аспектом українства у швейцарії.

-є ЦЕЙ Форум, який неангажовано дає можливість поспілкуватися на різні теми тощо.


Але є момент, про який не говорят - люба діаспора сильна та продуктивна тільки тоді, коли активні люди мают контакти та взаємопорозуміння з місцевим бомондом, елітою тощо.

Але це всек принесе користь українству тільки тоді, коли самі українці зрозуміють, що 1. вони українці, 2. їм, їхнім дітям жити тут, 3. чим більше поважають Україну, тим більше поважають ії і навпаки.

Я також лише за єднання. Навіть і не випадає про це говорити, бо роз"єднання як такого не було навіть.
Просто може в Трембіті більше уваги приділяти нагальним проблемам 4-ї хвилі?

До "трембіти" робити дописи чи статті завжди ласкаво просимо. Будь-ласка, надсилайте статті, пропозиції. Будемо тльки раді.