Українці в Швейцарії

Субботний Марш несогласных, прокатившийся по центру Петербурга, напоминал шахматную партию. Впечатление усиливало то, что на стороне участников манифестации играл сам Гарри Каспаров.

Организаторы марша призвали под свои знамена всех недовольных действиями властей. Кто-то был не согласен с уплотнительной застройкой, кто-то ополчился против башни «Газпрома», но большинство возмущала политика петербургского и федерального правительства: гонения на свободу слова, отмена выборов губернатора, отстранение некоторых партий от избирательного процесса.

Власти, разумеется, запретили шествие и прислали к БКЗ «Октябрьский» бойцов ОМОНа, бронемашины и даже водометы. Правда, последние так и остались стоять во дворах без дела

http://spb.kp.ru/2007/03/05/doc166285/

Останні коментарії до статті:

Юрий из Питера [05.03.2007 08:48]: Как участник событий, изложенное подтверждаю. Оценку автора - одобряю.

Респект. 69%

31%
_____________________________
Питер [05.03.2007 10:04]: У продажной власти и губернатора затряслись коленки.Полностью отсутствует желание и способность договариваться с народом.Не поддерживаю манифестантов, НО! действительно в городе, как и в стране за 7 лет ничего не сделано для улучшения благосостояния простого народа.Улицы, за исключением центральных, в грязи и нечистотах-за что деньги платим?!Губернатор призывает самим наводить порядок-так тогда не повышайте налоги и стоимость услуг.Почему в советское время в большинстве случаев при любой непогоде всё убиралось, а сейчас постоянная грязь."Где деньги, Зин?" В.Высоцкий.

Хто що думає з цього приводу?
Я гадаю - це дежа вю "Україна без Кучми" - 2.
Зараз нічого не відбудеться радикального. Але факт того, що відбувся протест заслуговує на оптимістичні настрої, що в Росії ще не все втрачено. І демократія може хоч коли-небудь перестане бути "регульованою".

А поки що - масс-медіа все замовчують, необ"єктивні новини і вірити доводиться найновішим коментарям до статей (поки їх не відредагували).

Я дивилась цей Марш несогласних по німецькому ТВ
Як людей розганяв АМОН, це було страшно.
:roll:

То таки страшно, коли влада використовує треновану силу, щоб закрити людям рота.

Дивно, я дивлюся два російських канала - "РТР планета" і "Первый канал", нічого подібного не бачила. :roll: В них (як і завжди) все чудово! Дуже сміялася, як вони показували зустріч Ющенка з Саакашвіллі: дуже ж задавила жаба, що між собою президенти в офіційній обстановці спілкувалися кожен на своїй мові "не смотря на то, что оба знают русский язык"!

А що тут дивного? Ті канали показують те, що "треба". Вони б і раді взагалі нічого не показати, так сволочі таки знаходяться, що в інтернеті пишуть те, що бачили. І доводиться потім робити великі очі :shock: Та нічого ж не було - то наклепи все. І не десяток тисяч людей вийшов, а якихось пару тисяч, та й пару не було - сотня і не більше. У нас в кутузці і місця на більше не знайдеться!
Така політика партії царя Владіміра.

Во время первой чеченской войны Путин хорошо рассмотрел, каких результатов способна добиться свободная пресса, и ошибок Ельцина повторять не собирался. В 1999 году после серии взрывов, приведших в ужас Москву и ставших официальным предлогом для развязывания второй военной кампании в Чечне, Кремль быстро взял под контроль практически все телевидение в России и очень жестко поступил со всеми, кто пытался этому сопротивляться: 14 апреля 2001 года государственный газовый монолит 'Газпром' силой взял под контроль НТВ - Норкина, пытавшегося в прямом эфире объяснить, что происходит в студии, оборвали на середине фразы. Вместо картинки на экранах появились цветные полосы.

Игорь Малашенко назвал этот захват - решающий момент в прекращении свободы слова в России - 'ползучим переворотом'. Вскоре все телеканалы стали собственностью государства или компаний, фактически являющихся его филиалами в мире бизнеса - например, того же 'Газпрома', контролирующего три телеканала, а также газету 'Известия'. Пропаганда стала более тонкой и более эффективной, чем в советские годы, когда телевидение было инструментом поддержки государственной идеологии. Сегодня перед ней ставятся более простые задачи - поддерживать Кремль и его корпоративные интересы.

- Сегодня идет волшебный процесс, - говорит Анна Качкаева, ведущая еженедельной программы на Радио 'Свобода' и глава телевизионного отделения в Московском государственном университете. - Цензуры нет, но система просто стала более изощренной. Я бы сказала, что это некая система контактов и соглашений между Кремлем и главами телеканалов. Нет никакой необходимости каждый день начинать с инструктажа - все можно сделать, тихонько подмигнув глазом и кивнув головой. Они встречаются только в конце недели. Но для телевидения и даже для печатной прессы самоцензура - это хуже, чем любая другая цензура. Журналисты знают - даже чувствуют, - что можно и что нельзя.

Влияние Кремля на пресс-корпус, оставшийся со времен Советского Союза и по старой памяти податливый, становится особенно заметно, как только наступает очередной политический кризис. Например, в январе прошлого года на всех каналах велась настоящая информационная война против Украины, когда она вступила в спор с 'Газпромом'. ........С точки зрения созданной Путиным корпоративной полуавторитарной структуры, то, что хорошо для 'Газпрома', хорошо и для России, поэтому ни один телеканал в России не осмелился ни слова сказать о том, как выглядела эта ситуация с точки зрения Украины.

http://www.inosmi.ru/translation/232526.html

БУЛ - БУЛА, Є Й БУДЕ!
СИТУАЦІЯ НАВКОЛО БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
В МОСКВІ ЗНОВУ ЗАГОСТРЮЄТЬСЯ


Об'єднання українців Росії, Федеральна національно-культурна автономія
українців Росії та Регіональна громадська організація «Українці Москви»,
читацька громадськість знову змушені констатувати, що взято курс на повзучу
ліквідацію бібліотеки, який неухильно витримується.
З'явилося провокаційне, у гірших традиціях минулих часів, анонімне звернення
так званого «руху молодих політичних екологів Підмосков’я «мєстниє», які
написали, по суті, політичний донос. Ніякої оцінки діяльності цього руху, що
розпалює міжнаціональну ворожнечу, владними структурами Росії вчасно дано не
було.

Хоча з наскоку бібліотеку ліквідувати не вдалося, ініціатори цього наміру
вдалися до інших методів для досягнення тієї ж мети (скасування відповідного
наказу Комітету з культури Москви та формальне збереження Бібліотеки було
лише камуфляжем істинних намірів, введенням в оману громадськості).

Одразу почався поступовий розвал Бібліотеки. Було призначено нового
директора, яка не знає ні української мови, ні української культури та
літератури, і власне, є зовсім чужою для української справи, що відверто
демонструє. За два місяці звільнилося 7 співробітників. Почалося цькування
завідувача відділом російської україніки Ю.Г. Кононенка, одного з небагатьох
висококваліфікованих фахівців, що залишилися, який витратив два десятиліття
свого життя на створення бібліотеки, збирання книжкового фонду.

Із планів роботи бібліотеки вилучено Український історичний лекторій,
припинено передплату для читачів на українську періодику, під загрозою
організація передплати для самої Бібліотеки, поточне комплектування
українськими книгами. Народний колектив «Українська хорова капела»
попереджений про неможливість проведення репетицій у майбутньому в
концертному залі Бібліотеки. Майже відверто ведуться розмови про те, що
взагалі бібліотека не повинна співробітничати з українськими організаціями.

Звичайно, українська громадськість, читачі Бібліотеки української літератури
не можуть спокійно дивитись на метушню, коли Бібліотека стала заручником
сьогочасних політичних інтересів. Відповідні дії нами вживаються.

Українські організації знову надіслали листи Президенту Російської Федерації
Володимиру Путіну та мерові Москви Юрію Лужкову з висловленням глибокої
стурбованості ситуацією, проханням дати оцінку цим подіям, які вкрай
негативно позначилися на роботі Бібліотеки, та діям посадових осіб.

Валерій Семененко,
співголова Об’єднання українців Росії та ФНКА українців Росії
+ 7 906 700-1949


Хронологія подій

Березень-квітень
Після призначення нового директора Бібліотеки звільнилось 7 співробітників.

11 травня
При перетині державного кордону російські митники вилучають у Ю. Кононенка,
завідувача відділу російської україніки Бібліотеки та першого заступника
голови Об’єднання українців Росії, для проведення експертизи 28 відеодисків
з українськими культурологічними програмами, 2 флеш-карти з резервними
базами даних Бібліотеки та ксерокопію статті з газети «Літературна Україна».
Перед експертами ставиться питання – чи немає у вилучених матеріалах ознак
порушення авторського права або «чи не відносяться інформаційні продукти до
таких, що пропагують націоналізм, фашизм, чи не мають вони антиросійської
або націоналістичної спрямованості?». 29 травня експерти дають на всі ці
питання від’ємні відповіді, митниця дозволяє ввезення цих товарів та
предметів в Російську Федерацію.

17 травня
На сайті «мєстних» з’являється провокаційний матеріал, спрямований проти
Бібліотеки та особисто Ю. Кононенка.

Кінець травня – початок червня
Президенту РФ, меру Москви та іншим посадовим особам надіслано листа
громадської організації «Українці Москви», а також від читачів Бібліотеки.
Його підписали, зокрема, доктор філологічних наук, професор, лауреат
Державної премії Російської Федерації та Національної премії України ім. Т.
Шевченка Юрій Барабаш, ветерани Великої Вітчизняної війни Олег Храбан, Ігор
Смульський, соліст Московської державної академічної консерваторії,
віце-президент Фонду ім. І.С. Козловського Руслан Кадіров та ін. Обурення
ситуацією навколо Бібліотеки висловив секретар правління Спілки письменників
Росії Володимир Середін.

4 червня
На розширеному засіданні ради РГО «Українці Москви» прийнято звернення до
діячів науки і культури Російської Федерації та України.