Українці в Швейцарії

Секретарь Киевсовета Олесь Довгий показал журналистам фотографии со своего мобильного телефона, на которых запечатлен мэр Киева Леонид Черновецкий с красными ссадинами на лице после драки с министром МВД Юрием Луценко.

Во время празднования Крещения в Гидропарке в субботу, 19 января, Довгий заявил, что Луценко нанес удар Черновецкому в спину, пишет газета Хрещатик.

"То, что вы слышали от господина Луценко, - это все неправда", - заявляет Довгий.

"Он должен извиниться не перед Леонидом Черновецким - это их личное дело, - а перед правительством, к которому он принадлежит и по отношению к которому он поступил некорректно. Он должен извиниться перед киевлянами и перед милицией, которая на него смотрит. Иначе 220 тыс милиционеров будут воспринимать это как сигнал вседозволенности", - убежден секретарь Киевсовета.

Напомним, что Черновецкий распространил заявление, в котором говорится, что "на заседании Совета национальной безопасности и обороны Украины, в присутствии губернаторов и других высоких должностных лиц, министр внутренних дел Луценко, не имея аргументов в дискуссии и потеряв контроль над собой, по-варварськи набросился на мэра Киева Леонида Черновецкого".

По словам Луценко, Черновецкий оклеветал его в присутствии Президента Украины, после чего министр МВД назвал его слова ложью. После заседания, Черновецкий ударил Луценко по больному колену, а тот дал ему пощечину, после которой, по словам Заместителя главы Киевской городской государственной администрации Ирэны Кильчицкой, мэру оказывали медицинскую помощь в течение 2 часов.
Черновецкий заявляет о том, что было два удара, один из них - в то место, "которым обычно мужчины гордятся".

Министр внутренних дел Украины Юрий Луценко, включившись в прямой эфир программы Свобода слова с Савиком Шустером, озвучил свое видение драки в помещении Секретариата Президента между ним и мэром Киева Леонидом Черновецким.

Юрий Луценко напомнил, что сегодняшнее заседание Совета национальной безопасности и обороны было посвящено земельным вопросам, в частности "вопросом расхищения земель Украины". Министр, выступая, привел примеры расхищения "тысяч гектаров бесценной киевской земли", в частности и под историческими достопримечательностями как Лавра и Художественный Арсенал.

В студию перезвонил Черновецкий, сказал, что чувствует себя хорошо и повторил обвинение в адрес Луценко

В завершение он предложил, чтобы Генеральная прокуратура подавала не просто протесты по фактам расхищения, но и возбуждала уголовные дела и налагала аресты на земле, чтобы земля не переходила тем временем в руки злоумышленников, предложил также создать специальные земельные суды.

В ответ Черновецкий, по словам Луценко, заявил, что министр требовал у него землю якобы для милиции и в случае отказа угрожал арестовать сына киевского мэра. В то время как ситуация, по словам Луценко, была прямо противоположной: Черновецкий когда-то просил защитить сына от преследования по делу "Элита-Центра", причем Луценко тогда не был министром. "Сегодня он грубо использовал меня, это я был шок", - подвел итог Юрий Луценко.

Луценко: После этого под столом Черновецкий ударил меня по колену, которое болит еще со времен Майдана...

"После заседания СНБО я подошел к господину Черновецкого и сказал, что он лгун и просто падлюка, потому что нормальные люди так не поступают. ...Я получил удар в спину абсолютно бесчестного обвинения. А после этого под столом Черновецкий ударил меня по колену, которое болит еще со времен Майдана... Я открытой ладонью дал пощечину человеку, который подло лжет и подло действует. Оболгать меня за то, чего я не делал... Бить в колено - это зеки в тюрьмах так делают. Я не собираюсь извиняться. Я поступил как человек, как гражданин...

А Черновецкий поступит так как всегда, он купит все: справку, врачей", - завершил Юрий Луценко.

Через несколько минут в студию перезвонил и Леонид Черновецкий, сказал, что чувствует себя хорошо и повторил обвинение в адрес Луценко, что тот требовал от него крупный земельный участок, угрожая арестом сыну. Мэр добавил, что вымогательство происходило в присутствии четырех свидетелей.

Лидер Партии регионов и экс-премьер Виктор Янукович заявил, что должность министра внутренних дел должен занимать более уравновешенный человек, чем нынешний глава МВД Юрий Луценко.
"Моя личная точка зрения - на должности министра должен быть человек профессиональный, уравновешенный, которому могли бы доверять большинство граждан Украины. Это должен быть специалист, служащий не политике и эмоциям, а закону, государству и людям", - сказал он. :lachtot:

Общаясь с журналистами после посещения службы в Киево-Печерской лавре в связи с празднованием Крещения Господнего, Янукович с сожалением отметил, что этот инцидент произошел в Крещенский сочельник, в преддверии такого большого праздника, как Богоявление. - яка релігійна особа цей янукович :shock:

Цирк на дроті, одним словом. Але Льоні-космосу, думаю, вже і так недовго лишилося. Як не теперішня влада доконає його (ляпасами :lachtot:), то наркота - точно.

оцей довгий то типовий сраколиз. я бачила його не раз у савика шустера. якось він дискутував з кличком, віталій так і казав, що що з нього буде, якщо він уже в такі молоді роки такий підлабузник

http://www.dni.ru/news/incidents/2008/1/19/127159.html - cej curk varto poduvutus!

Якби українська політика була здоровим організмом, то вона давно відреклася і позбулася цих двох діячів. Якби українське суспільство було здоровим, воно б ніколи не дозволило цим двом людям обійняти посади, на яких вони перебувають. Маючи такий багаж за плечима, один з них не працював би вже скоро як два роки мером столиці, а інший – ніколи б не став повторно міністром внутрішніх справ.
Однак Україна є такою, якою вона є.

Якщо відштовхуватися від версії, що Луценко спонтанно вдарив Черновецького, то слід тільки поаплодувати політтехнологічній загартованості міністра внутрішніх справ.

Можливо, причини такої поведінки Луценка варто шукати в його стосунках з московським другом Маратом Гельманом. Цей галерист і любитель провокацій регулярно консультує Луценка, тому креативність міністра явно прогресує.

Багато хто засуджує Луценка за цей вчинок, але критика лунає з середовища, яке б і так ніколи не голосувала за його кандидатуру. Після бійки на Банковій він не втратить старих прихильників, зате може здобути нових.

На фоні повної неспроможності опозиції, центральної влади та прокуратури зупинити конвеєр корупції в Києві навіть хук від Луценка виглядає вчинком.

Абсурдно, але жертвою удару, якого завдав міністр внутрішніх справ, став не Черновецький, а… Кличко.

Боксер – головний конкурент Луценка на Київ від помаранчевого середовища. Кличко досі чомусь вірить, що можна не напружуватися, бо мерство саме звалиться йому на голову.

Одним ударом Юрій Луценко заявив свої претензії на владу в столиці красномовніше його ж підзабутих рекламних слоганів: "не обіцяю, а гарантую".

Вигадавши неологізм "чоловічий ляпас" та застосувавши його на практиці, Луценко звільнив себе від виконання своєї ж, вже простроченої передвиборчої обіцянки, що до кінця 2007 року будуть призначені нові вибори в столиці.

Тепер на будь-які претензії він зможе сказати, що зробив все, що міг. Навіть більше – після "чоловічого ляпасу" вже ніхто не дорікатиме Луценку за введення виборців в оману.

Якщо ви є прихильником теорії змов, то для вас буде очевидно, що вся ця мізансцена в стінах секретаріату президента про злого і ображеного клоуна не було експромтом.

Якщо ж ви не вірите в теорію змов, то можна лише здивуватися, як вдало збіглися обставини.

По-перше, Луценко пустив у хід кулаки, тоді як кулак є символом "Народної самооборони", що дозволяє вибудувати окрему піар-кампанію навколо цього інциденту.

По-друге, подія відбувалася при великому скупченні людей високого статусу, що не дасть історії про бійку згаснути або перейти в ранг непідтверджених чуток.

По-третє, це все сталося перед вихідними, тому тема сутички повністю заповнила собою інформаційний вакуум суботи-неділі.

По-четверте, вчинок Луценка збігся з бажанням багатьох киян. Жертвою його "чоловічого ляпаса" стала людина з явно неадекватною поведінкою, якого вже давно ніхто не міг поставити на місце.

На перший погляд, вчинок Луценка виглядає як подарунок Віктору Балозі. Глава секретаріату давно плете мереживо інтриг навколо "Самооборони", аби приборкати амбіції Луценка. Той же орден Борису Колеснікову, який організував Балога, виглядав як "чорна мітка" міністру.
При бажанні, застосовуючи свої таланти довільно трактувати закони, секретаріат президента може використати інцидент з ляпасом, ініціювавши відсторонення від виконання обов’язків обох "героїв": і Луценка з посади міністра, і Черновецького з місця глави Київської міської держадміністрації.

Це дозволило би Банковій зробити Черновецького, який при цьому все одно залишається мером, більш слухняним.

Крім того, знявши Луценка, можна спробувати відправити його у політичне небуття. Адже, не будучи депутатом і втративши посаду міністра, він позбудеться площадки для нарощування рейтингу.

Однак, якщо з Черновецьким простіше, бо посада глави Київської державної адміністрації відноситься до вертикалі президента, то ситуація з Луценком не містить простих рішень для Банкової.

Менш радикальний сценарій – це застосувати термін "тимчасове відсторонення Луценка від виконання обов’язків на час розслідування".

Однак, хто має право на таке рішення відносно міністра – незрозуміло. Скористуватися невизначеністю і протрактувати її на власну користь – це було би вчинком у фірмовому стилі Банкової.

Але у Банкової немає повноважень, для того, щоб остаточно зняти Луценка.

Хоча Ющенко виторгував квоту МВС для себе, однак формально це крісло все одно відноситься до тих, які розподіляє коаліція.

Тому, за законом про Кабмін, звільнити Луценка з МВС може лише парламент за поданням прем’єр-міністра.

Направивши листа Ющенка до генпрокурора, секретаріат президента усунувся від того, щоб своїми руками робити брудну роботу.

Але ініціювавши розслідування через прокуратуру, де теж не люблять Луценка, його опоненти все одно прийдуть до того, що на відставку міністра потрібна воля Тимошенко.

Очевидно, що зараз Луценко стає заручником Юлії Тимошенко. І якщо Банкова почне наполягати на його звільненні, то нічого не доб’ється. Навпаки, якщо секретаріат почне тиск з вимогою відставки Луценка, то тільки підштовхне його в обійми БЮТ, бо тим вищою буде ціна послуги, яку прем’єр зробить своєму міністру.

А те, що Тимошенко не здасть Луценка, очевидно. Зараз МВС відноситься до квоти "Самооборони", але в разі відставки Луценка Банкова більше не допустить, щоб цю посаду обійняла людина, у лояльності якої буде сумніватися президент.

Тому будь-який новий міністр внутрішніх справ буде для Тимошенко більшим злом, ніж нинішній Луценко.

А засуджувати Луценка прем'єрка точно не буде. Про те, що застосування сили може бути виправданим, Юлія Тимошенко показала на практиці – вона сама якось зізналася, що в 2002 році під час розгону наметового містечка безкарно надавала ляпасів керівнику міліції громадського порядку Олександру Савченку.

Крім того, за відставку Луценка треба 226 голосів.

Теоретично їх можна назбирати – це 222 голоси Партії регіонів, блоку Литвина і комуністів, які треба доповнити голосами кількох нашоукраїнців: Івана Плюща, Станіслава Довгого (батько Олеся Довгого) плюс людей Балоги – Петьовки і Кріля.

Однак цей варіант ризикований, оскільки таке голосування викличе новий шквал протестів усередині НУНС і стане справжнім фактором розколу президентської фракції.

Зрозуміло, якщо відставку Луценка ризикне підтримати хтось з "нашоукраїнців", це автоматично означатиме антипрезидентський дрейф "Народної самооборони". Яка рано чи пізно прийде у гавань Тимошенко.

Зате у Партії регіонів у цих обставинах немає іншого вибору, як підтримати вимогу Черновецького про звільнення Луценка.

Хоча привід для цього, якщо виходити з системи цінностей "регіоналів", справді дитячий.

Люди, які пережили переділ власності та влади 1990-х, будуть виглядати комічно, вимагаючи відставки міністра за бійку з мером. Але у інтересах Партії регіонів – розгойдування коаліції загалом і відставка ворожого до них міністра зокрема.

Тому очевидно, що перелік причин, якими регіонали пояснюватимуть блокування роботи Верховної Ради, доповниться вимогою відсторонення головного міліціонера.

Черновецький відразу ж зрозумів, що бійка може стати чудовим приводом домогтися того, аби позбутися конкурента. Для мера Луценко в першу чергу небезпечний не як керівник міліції, а як кандидат на посаду міського голови, який може використати посаду міністра для розігріву власного рейтингу.
Майже миттєво Черновецький у підконтрольних медіа розгорнув кампанію за відставку Луценка. Одне з видань вже закинуло абсурдну тезу, що новий кандидат у міністри внутрішніх справ буде узгоджений між прем’єром і президентом.

При чому очевидно, що робиться все це з прицілом не на Ющенка, а на формування громадської думки. Газета "Хрещатик" збирає на своїх шпальтах заяви із засудженням вчинку міністра. Свій голос з вимогою його відставки дали навіть соліст групи "Грін-грей" Дизель і чоловік Повалій Ігор Ліхута.

Більшість аргументів зводиться до тези "в цивілізованій країні за це відправили би у відставку".

В українському контексті ці слова виглядають смішно. Бо в цивілізованій країні такий мер вже давно ходив на допити до слідчого. А міністр, після його регулярних польотів державним літаком на відпочинок до Криму та протежування фірми власної дружини, ніколи б не повернувся у це крісло.

Однак Україна є такою, якою вона є.


Source:http://www.pravda.com.ua/news/2008/1/21/70069.htm