Європі, в принципі, вигідна незалежна Україна (як буфер між нею та Росією). І по ідеї має бути вигідна багата Україна, щоб ловила африканських та азіатських нелегалів та своїх нелегальних людей могла вдома тримати. Може, що невигідно Україну якраз з тих самих причин до ЄС приймати.
А ось щодо процвітання, то думаю, що воно все ж відбувається і відбувається якраз ВСУПЕРЕЧ усім перепонам.
Найбільшою перепоною було і залишається інвестиційне законодавство. Місцеві олігархи гроші з України вивозять (бо хтозна,що завтра з ними стане), а іноземні просто не можуть повністю розвернутися, настільки складно через бюрократичну машину пробитися. І все одно це роблять. У Волинській області живе голландський фермер, що успішно працює. Але він усю техніку привіз з собою, свої власні інвестиції, свої посівні матеріали тощо. Кредити, як голландець, він бере у себе під малі %%, що не зрівняти з %% в укр. банках. Тому він і може працювати в тій самій Україні.
А ось нашого фермера знаю, котрий покинув справу і поїхав до Італії на заробітки: заїли податки, заїли борги за кредити та низькі закупочні ціни посередників (тоді коли голландець ще і експортувати щось умудряється, не кажучи про базарну торгівлю і постачання ресторанів напряму). Ще один момент - в нас йдуть фермерами люди землі, що дуже часто є і людьми без освіти. А в тій же Голландії фермер - то випускник аграрного вузу. Звичайно, що людина з вищою освітою швидше і в паперах розбереться і якесь профільне видання прочитає і найелементарніший маркетинг для свого підприємства проведе. А дядькові після 9-ти класів будь-хто баки заб"є лише тому, що він не володіє потрібними знаннями.
Ще знаю одного голландського підприємця, що хотів відкрити виробництво в Україні. Хотів і зарплатню людям платити і страхівку, і пенсійне страхування, і навчити хотів... Але копнув глибше щодо нормативного врегулювання і, зітхаючи, подався до Китаю виробляти, попросивши наостанок дати йому знати, як щось в нашому законодавстві зміниться на краще.
Якщо б митні закони та закони про благодійну поміч з-за кордону були прозорішими, то ми з вами (закордонні українці) могли б допомогти нашим українським фермерам технікою, підсобними матеріалами та навіть і знаннями елементарно і за досить короткий проміжок часу, не сподіваючись на добру волю іноземних інвесторів та спонсорів. Зараз то можливе виключно за сприяння та підтримки місцевої влади (в Україні) на офіційному чи неофіційному рівнях. і то є якраз найбільша проблема і біда. Якби допомогу з інших країн було легше імпортувати, то на значно вищий рівень в досить короткий період часу можна було б вивести, на моє бачення, такі хворі зараз галузі як: освіта, медицина, державні комунальні підприємства, сільське господарство та піклування про безпомічний (старих, інвалідів, дітей). Про це я вже трохи писала у темі anewsja про допомогу дітям-інвалідам. Але дуже багато можливостей було б і в інших галузях, котрі залежать від держбюджету.
Ну і щодо прямо до статті - то знову ж таки лише відображення "законодавчих" проблем та всевладністю місцевої влади, про що і вказано на завершення:
в нашій країні немає нормального ринку будівництва, де попит визначав би пропозицію, а виробники конкурували б за споживача. Натомість є паталогічний симбіоз корумпованих владних органів, що контролюють систему дозволів на будівництво.....
...На законодавчому рівні необхідно спростити процедуру будівельних дозволів. Якщо вітчизняні будівельники не зможуть працювати з прибутками меншими 100%, то, можливо, їх цьому навчить прихід іноземних компаній.
