Які швейцарські мужчини
- Svitlana
- Айдгенос
- Повідомлень: 3853
- З нами з: 08 лютого 2007, 21:29
- Звідки: ZH
- Контактна інформація:
Наталка правду каже, не такі вони вже і лякливі, як нам здається. А, буває, взагалі сприймають це як екзотику.
Любка, я теж в гостинці колись жила. :prost: веселі часи були!
До речі, існує серед іноземних туристів навіть такий собі типу напрям чи що? "подивитися як люди живуть". Мене дуже часто просили повести кудись, куди "нормальні" люди ходять. Бо вони ж не дурні і розуміють, що по барах-ресторанах-нічних клубах далеко не кожен може собі дозволити. То моїм хітом був Гідропарк. Хоча, з перестороги, не годувала їх шашликами і шаурмою. Пиво з пляшки і креветки - "по-нормальному" і знаю, що не отравляться.
А ще возила іноземців у "справжні" села і показувала "справжні" колгоспи. Одного разу навіть голова колгоспу подумав, що то шпигуни чи що? і заборонив знімати (хоча його і так ніхто не питав - просто прибіг з переляку).
А старші люди дуже часто самі починали розповідати - ой, це ж так як і в нас колись було. Я ще пам"ятаю (це про удобства на дворі).
Так, я вже трохи від теми від"їхала. А хотіла ще сказати - якщо перший раз приїжджає, то краще його дійсно не вдома селити,... і не в готелі (лишні люди і перепони), а на квартирі (ті, що іноземцям здають, а не ті, що на вокзалі пропонують). Якщо у вас все буде "фонтан", то й ви на тій квартирі скільки захочете часу проведете. Якщо ж фонтан не відкриється - у нього своя територія буде, а у вас своя. Ніхто нікому нічого не винен, побачилися - розбіглися, і у нього буде ще час походити по шлюбних агенціях, а у вас - відбутися малими втратами часу і душевних сил, не втягуючи в цю історію рідних, сусідів, знайомих.
Любка, я теж в гостинці колись жила. :prost: веселі часи були!
До речі, існує серед іноземних туристів навіть такий собі типу напрям чи що? "подивитися як люди живуть". Мене дуже часто просили повести кудись, куди "нормальні" люди ходять. Бо вони ж не дурні і розуміють, що по барах-ресторанах-нічних клубах далеко не кожен може собі дозволити. То моїм хітом був Гідропарк. Хоча, з перестороги, не годувала їх шашликами і шаурмою. Пиво з пляшки і креветки - "по-нормальному" і знаю, що не отравляться.
А ще возила іноземців у "справжні" села і показувала "справжні" колгоспи. Одного разу навіть голова колгоспу подумав, що то шпигуни чи що? і заборонив знімати (хоча його і так ніхто не питав - просто прибіг з переляку).
А старші люди дуже часто самі починали розповідати - ой, це ж так як і в нас колись було. Я ще пам"ятаю (це про удобства на дворі).
Так, я вже трохи від теми від"їхала. А хотіла ще сказати - якщо перший раз приїжджає, то краще його дійсно не вдома селити,... і не в готелі (лишні люди і перепони), а на квартирі (ті, що іноземцям здають, а не ті, що на вокзалі пропонують). Якщо у вас все буде "фонтан", то й ви на тій квартирі скільки захочете часу проведете. Якщо ж фонтан не відкриється - у нього своя територія буде, а у вас своя. Ніхто нікому нічого не винен, побачилися - розбіглися, і у нього буде ще час походити по шлюбних агенціях, а у вас - відбутися малими втратами часу і душевних сил, не втягуючи в цю історію рідних, сусідів, знайомих.
Нашим жінкам якось потрібно вкласти в голови, що іноземці - це ті самі чоловіки, тільки розмовляють іншою мовою. тому і судити потрібно виходячи з старих добрих традицій. Якщо щось не по носі - аріведерчі, Рома! Буде наступний трамвай.
Ще було б корисно знати, що лише в колишньому совку жіноче населення переважає чоловіче. В інших країнах як правило навпаки. Тому не потрібно боятися, що "трамваї" іноземні закінчаться. :winkgrin2:
Ще було б корисно знати, що лише в колишньому совку жіноче населення переважає чоловіче. В інших країнах як правило навпаки. Тому не потрібно боятися, що "трамваї" іноземні закінчаться. :winkgrin2:
Квачику-квачику, дай калачика...
на рахунок батьків. у мене враження, що більшість німаків, та певно й щвейцарів не дуже вважають на їх думку, а живуть своїм життям, коли ж доходить до чогось, просто ставлять їх перед фактом. то в нас сильно зважають на думку батьків. на цю тему маю жутку статтю, але в друкованому вигляді. відсканую, поставлю. цкава ваша думка з цього приводу
Доброго дня дівчата!!!!
Розкажу вам свою історію, а ви вже скажите мені свою думку.
Познайомилась (випадково) я з швейцарцем, поїхали вечеряти з хлопцем моєї подруги і зустріли його в ресторані. Виявилось , що це дуже хороші знайомі, ну ми і провели остаток дня, вечора разом, я маю на увазі наші компанії. Після того цей швейцарец мені проходу не дає, закохався по самі вуха, але знову ж таки, я не знаю чи це насправді так. Запрошує мене в Швейцарію, хоча ні на чому не наполягає, тобто припускає і той момент, що коли мені щось не сподобається чи він сам не сподобається... ну то що поробиш :roll:
Але мене багато моментів лякає:
1. Я його не кохаю, а поважаю, бо дійсно йому треба віддати шану;
2. Йому 50, а мені 28 років;
3. В нього маленький син - 8 років, в мене немає, доречі не сказала, він був два рази одружений і друга дружина була теж українкою, вона померла від раку..... . Ми й познайомились завдяки їй, він з сином приїхали на її могилу.
4.Я зовсім не знаю життя в Швейцарії;
5. Я не знаю італійської мови, ні англійської , ні французької...
Я заплуталась.... Може вам теж такі випадки попадались.... І знову ж таки його вік!!!! :mod:
Розкажу вам свою історію, а ви вже скажите мені свою думку.
Познайомилась (випадково) я з швейцарцем, поїхали вечеряти з хлопцем моєї подруги і зустріли його в ресторані. Виявилось , що це дуже хороші знайомі, ну ми і провели остаток дня, вечора разом, я маю на увазі наші компанії. Після того цей швейцарец мені проходу не дає, закохався по самі вуха, але знову ж таки, я не знаю чи це насправді так. Запрошує мене в Швейцарію, хоча ні на чому не наполягає, тобто припускає і той момент, що коли мені щось не сподобається чи він сам не сподобається... ну то що поробиш :roll:
Але мене багато моментів лякає:
1. Я його не кохаю, а поважаю, бо дійсно йому треба віддати шану;
2. Йому 50, а мені 28 років;
3. В нього маленький син - 8 років, в мене немає, доречі не сказала, він був два рази одружений і друга дружина була теж українкою, вона померла від раку..... . Ми й познайомились завдяки їй, він з сином приїхали на її могилу.
4.Я зовсім не знаю життя в Швейцарії;
5. Я не знаю італійської мови, ні англійської , ні французької...
Я заплуталась.... Може вам теж такі випадки попадались.... І знову ж таки його вік!!!! :mod:
- Svitlana
- Айдгенос
- Повідомлень: 3853
- З нами з: 08 лютого 2007, 21:29
- Звідки: ZH
- Контактна інформація:
Гм.... теж хороший випадок. :roll:
Я б на твоєму місці з"їздила в гості. Як до товариша. Як би ти до подруги поїхала у гості. Особисто я б так зробила (себе знаючи, а тебе - ні). Але головне, щоб ти не відчувала себе чимось зобов"язаною. Якщо це неминуче, то, може, краще і не треба. Або відклади ту поїздку на пізніше - час покаже. Бо, очевидно, що обрубувати усі стосунки так просто ти не хочеш. Значить, не все так однозначно і з твого боку.
Отож, я (Я!) б не переривала дружніх відносин. Хто знає, може він ще зуміє завоювати твоє серце. Але при тому відкрито б йому сказала, що не маєш ніяких почуттів, тебе турбує різниця у віці і що ти страшенно рада була б підтримувати дружні стосунки, але пообіцяти нічого не можеш. Так буде чесно, так тобі не потрібно брати на себе відповідальність за його почуття і за своє майбутнє.
Якщо ви не станете друзями, між якими немає табу-тем, то як потім ви зможете створити сім"ю без "табу"? І як ти потім себе почувати будеш тут, коли будуть теми, котрі не можна обговорити з найближчою людиною. Або людина неадекватно реагуватиме на гострі теми, такі як ваша різниця у віці. Краще вже наперед знати що він про це думає.
Поговори з ним про того ж сина... Він напевно вже думав про це.
А коли він тобі освідчуватиметься у зовсім непідхожий для тебе час, то можеш скористатися рецептом з одного дуже популярного у свій час серіалу "Друзі" - скажи "Дякую, за те, що ти мене кохаєш". :D Це дуже гарна, як на мене, нейтральна форма щось сказати у відповідь на такі одкровення. Як спробуєш - розкажи, яку реакцію вона викликає у житті. :P
А про інтеграцію не турбуйся. Мови вчаться елементарно, а решту прикладеться, якщо поряд буде дійсно близька людина, що стане опорою і тепрляче буде тобі пояснювати що і до чого. Крім того, українка у нього вже була, і явно років хоча б з 10 молодша за нього. То він тобі з реалій може розказати як то все було.
Я б на твоєму місці з"їздила в гості. Як до товариша. Як би ти до подруги поїхала у гості. Особисто я б так зробила (себе знаючи, а тебе - ні). Але головне, щоб ти не відчувала себе чимось зобов"язаною. Якщо це неминуче, то, може, краще і не треба. Або відклади ту поїздку на пізніше - час покаже. Бо, очевидно, що обрубувати усі стосунки так просто ти не хочеш. Значить, не все так однозначно і з твого боку.
Отож, я (Я!) б не переривала дружніх відносин. Хто знає, може він ще зуміє завоювати твоє серце. Але при тому відкрито б йому сказала, що не маєш ніяких почуттів, тебе турбує різниця у віці і що ти страшенно рада була б підтримувати дружні стосунки, але пообіцяти нічого не можеш. Так буде чесно, так тобі не потрібно брати на себе відповідальність за його почуття і за своє майбутнє.
Якщо ви не станете друзями, між якими немає табу-тем, то як потім ви зможете створити сім"ю без "табу"? І як ти потім себе почувати будеш тут, коли будуть теми, котрі не можна обговорити з найближчою людиною. Або людина неадекватно реагуватиме на гострі теми, такі як ваша різниця у віці. Краще вже наперед знати що він про це думає.
Поговори з ним про того ж сина... Він напевно вже думав про це.
А коли він тобі освідчуватиметься у зовсім непідхожий для тебе час, то можеш скористатися рецептом з одного дуже популярного у свій час серіалу "Друзі" - скажи "Дякую, за те, що ти мене кохаєш". :D Це дуже гарна, як на мене, нейтральна форма щось сказати у відповідь на такі одкровення. Як спробуєш - розкажи, яку реакцію вона викликає у житті. :P
А про інтеграцію не турбуйся. Мови вчаться елементарно, а решту прикладеться, якщо поряд буде дійсно близька людина, що стане опорою і тепрляче буде тобі пояснювати що і до чого. Крім того, українка у нього вже була, і явно років хоча б з 10 молодша за нього. То він тобі з реалій може розказати як то все було.
- Svitlana
- Айдгенос
- Повідомлень: 3853
- З нами з: 08 лютого 2007, 21:29
- Звідки: ZH
- Контактна інформація:
Обмеження? Напевно я не зрозуміла. Обмежень ніби немає. Якщо ти про паспорт, то тут його довше чекають, ніж в ЄС.
Якщо не про паспорт - то проясни трохи запитання.
А про шлюб? Ну... Як і в інших країнах ніби. Можна з контрактом одружуватися, можна без (коли без, то тоді все навпіл - і борги теж). Можна лише одну дружину. :D
До іноземців тут непогано ставляться. Принаймні, поки що нічого негативного сказати не можу - один позитив. Але чула від інших про "приклеєні" посмішки, про нещирість у розмові.... Але як на мене посмішки - не приклеєні, вони просто ввічливі. Ми з таким явищем просто не росли. Для мене приклеєні (формально ввічливі) краще, ніж ніяких. Щирість? Ну між своїми швейцарці досить щирі. А з чужими чого їм душу вивертати? Теж нічого поганого не бачу.
Хтось би ще підкинув якісь свої міркування тут, бо моя думка - це лише моя думка.
Якщо не про паспорт - то проясни трохи запитання.
А про шлюб? Ну... Як і в інших країнах ніби. Можна з контрактом одружуватися, можна без (коли без, то тоді все навпіл - і борги теж). Можна лише одну дружину. :D
До іноземців тут непогано ставляться. Принаймні, поки що нічого негативного сказати не можу - один позитив. Але чула від інших про "приклеєні" посмішки, про нещирість у розмові.... Але як на мене посмішки - не приклеєні, вони просто ввічливі. Ми з таким явищем просто не росли. Для мене приклеєні (формально ввічливі) краще, ніж ніяких. Щирість? Ну між своїми швейцарці досить щирі. А з чужими чого їм душу вивертати? Теж нічого поганого не бачу.
Хтось би ще підкинув якісь свої міркування тут, бо моя думка - це лише моя думка.