Обговорення закону про Українське козацтво

Національне питання, національні проблеми, своє-чуже, роздуми і дискусії на тему
Аватар користувача
Stephan
Дозвіл B
Повідомлень: 170
З нами з: 19 квітня 2007, 00:48

Повідомлення Stephan »

oleh_k

Я читав та гиготав. :D
але козацтво знищила ще Катерина ІІ-га, невже ви думаєте, що назвавши щось/когось козаками/козацтвом ви повернете тих мерців, які загинули на Хортиці?
Це як сказати, що якщо патріотів знищили, то шансу появи патріотів в наш час вже не існує.
немає тяглості традиції
Поясніть.

залишилися покорені козацки, що пкірно виконували накази рос. царів протягом століть.
Окупція є окупація.
а ще залишилися міфи, які вміло використовуються різними партіями і іже з ними.
Про які міфи Ви говорите?
дайте спокій козакам
Не дам. Козаки це патріоти своєї країни. Дати спокій патріотам? Нізащо!
на певному етапі розвитку українських земель, вони свою роль відіграли.

Хм... Зараз йде ще один з етапів розвитку....
краще думати, як підняти інші сектори укр. економіки і суспільства
Це совкова теза.
козацтво точно не зможе стати інтеґрацігйним фактором
Козацтву не треба бути "інтеґрацігйним фактором"! Йому просто треба бути. Цього -достатньо!
бо воно тепер - термін без наповнення.
Я так не вважаю. Патріотизм завжди має наповнення.
це ніби театр - нащадки тих, що скорилися, передягаються тими, що не скорилися і тому померли.
Дух померти не зможе ніколи. Даже якщо дуже буде цього бажати.
Якось буде!
Аватар користувача
Svitlana
Айдгенос
Повідомлень: 3853
З нами з: 08 лютого 2007, 21:29
Звідки: ZH
Контактна інформація:

Повідомлення Svitlana »

Stephan писав: Я знаю одну жіночку. Вона дружина мого старого знайомого. Ох і паскудна вона жіночка скажу Вам. :(
Але її паскудність ніяк не лишає її права називатися жінкою та дружиною. Та ще й до того вона мати.
То де ж тут біле, а де чорне? Чи усе сіре? Головне гасла кричати...
Це тільки молоді максімалісти шукають досконалості в інших людях.
По-перше, жінка, як явище, не передбачає бути ідеальною. Ніхто не вимагає від особи бути ідеальною лише тому, що у неї жіноча стать. Так само, до речі, як і від чоловіка. :wink: Тому приклад дуже недоречний.

По-друге, молоді максималісти тут зовсім ні до чого. Не я писала Козацький закон. А ті, що писали, видно, та ті, що у Раді козацтва - далеко не молоді. Тож, у законі тому та на сайті тому козаки так ідеально вималювані. Навіть Козачок це підтвердив словами:
"чом би й ні? якщо козака добре нагодувати, там сальца із борщем і хлібом, дати шаблю й коня, то хоч батмєном буде, або ж чи мєном чи ким схочете мила паночка "
Я лише висловила сумнів відповідності задекларованим гаслам та реальності.
Аватар користувача
Svitlana
Айдгенос
Повідомлень: 3853
З нами з: 08 лютого 2007, 21:29
Звідки: ZH
Контактна інформація:

Повідомлення Svitlana »

Stephan писав: Це як сказати, що якщо патріотів знищили, то шансу появи патріотів в наш час вже не існує.
дайте спокій козакам
Не дам. Козаки це патріоти своєї країни. Дати спокій патріотам? Нізащо!
на певному етапі розвитку українських земель, вони свою роль відіграли.

Хм... Зараз йде ще один з етапів розвитку....
З ваших тез видно, що для вас слово "козак" це синонім слова "патріот", як єдиноможливе.

Чи може бути патріот не козаком? Як на мене - дуже навіть може. Чи може бути козак - не патріотом. Певно, міг. Не вірю, що не було зрадників. Але саме так - у минулому часі. Бо зараз козаків, як явища немає. Є нащадки, звісно. Козаки, то ж були військові, чи не так?
А війська такого вже давно нема.
козацтво точно не зможе стати інтеґрацігйним фактором
Козацтву не треба бути "інтеґрацігйним фактором"! Йому просто треба бути. Цього -достатньо!
бо воно тепер - термін без наповнення.
Я так не вважаю. Патріотизм завжди має наповнення.
це ніби театр - нащадки тих, що скорилися, передягаються тими, що не скорилися і тому померли.
Дух померти не зможе ніколи. Даже якщо дуже буде цього бажати.
От я ще тебе попитаю. Як те сьогоднішнє козацтво має виглядати? Що то має бути за організація, як те козацтво має бути репрезентоване у сучаному житті сучасних українців? Яка мета, які цілі діяльності організації і відродження козацтва як явища?
Ні Грива, ні Козачок так і не відповіли на моє запитання. Певно то дуже важке запитання для козаків.
Чи про це не треба думати, ви гадаєте? Просто треба кричати гасла, приймати закони, святкувати і вшановувати, одягатися і називатися?
Аватар користувача
Stephan
Дозвіл B
Повідомлень: 170
З нами з: 19 квітня 2007, 00:48

Повідомлення Stephan »

Svitlana

жінка, як явище
Ось Ви і ввійшли в історю! :D :D :D жінка , як явище - це просто супер!
А козак також як явище, чи це такаж люди яка дихає, їсть, думає, або -ні тощо?
не передбачає бути ідеальною. Ніхто не вимагає від особи бути ідеальною лише тому, що у неї жіноча стать. Так само, до речі, як і від чоловіка. :wink:
А чому повинен хтось "вимагати"? А самій подумати?
Тому приклад дуже недоречний.
Самий що доречний!
По-друге, молоді максималісти тут зовсім ні до чого. Не я писала Козацький закон.
Про які це Ви закони говорите. І яке відношення до них Ви маєте?
Тож, у законі тому та на сайті тому козаки так ідеально вималювані.
А як саме?
Навіть Козачок це підтвердив словами:
"чом би й ні? якщо козака добре нагодувати, там сальца із борщем і хлібом, дати шаблю й коня, то хоч батмєном буде, або ж чи мєном чи ким схочете мила паночка "
І де проблема?
Я лише висловила сумнів відповідності задекларованим гаслам та реальності.
Про які гасла Ви говорите?
Якось буде!
Аватар користувача
Stephan
Дозвіл B
Повідомлень: 170
З нами з: 19 квітня 2007, 00:48

Повідомлення Stephan »

Svitlana
З ваших тез видно, що для вас слово "козак" це синонім слова "патріот", як єдиноможливе.
Ні! Не синонім!
Бо зараз козаків, як явища немає.
Тоді це так= зараз дружин як явища немає.
Козаки, то ж були військові, чи не так?
А війська такого вже давно нема.
Жіноча логіка. :D :D
От я ще тебе попитаю. Як те сьогоднішнє козацтво має виглядати? Що то має бути за організація, як те козацтво має бути репрезентоване у сучаному житті сучасних українців? Яка мета, які цілі діяльності організації і відродження козацтва як явища?
Ні Грива, ні Козачок так і не відповіли на моє запитання. Певно то дуже важке запитання для козаків.
Чи про це не треба думати, ви гадаєте? Просто треба кричати гасла, приймати закони, святкувати і вшановувати, одягатися і називатися?
Як сьогоднішнє жіноцтво має виглядати? Як те жіноцтво має бути репрезентоване у сучасному житті українців? :D :D :D
Я таких доволі кумедних питаннь не можу ставити, бо мені -смішно.
Ви можете. :D :D :D
Якщо якась паскудна жіночка святкує щось, одягається і називається дружиною, то хто може сказати щось проти? :D
Якось буде!
oleh_k
Дозвіл B
Повідомлень: 119
З нами з: 20 квітня 2007, 10:51
Звідки: Тернопіль, Україна - Muenchen, Deutschland

Повідомлення oleh_k »

прочитав я запитання-відповіді нашого пана Stephan'a - і настав такий легкий перплексний стан. найбільше сумно від рівня, на якому приводяться його т.зв. арґументи.

власне, про ніякі арґументи панові Stephan'ові не ідеться, усе в нього - гра слів, пусті запитання-відповіді.

йому так подобається ставити знак рівності між словами "жінка" і "козак", що про їх наповнення він повністю забуває. його так вабить сап’ян чобітків і шовк шароварів (як в театрі), що він забуває про історичні обставини. його наповнює таким вдоволенням уявлення про відновлення козацтва (навіть якщо це буде повний фарс), що він з радістю жбурляє будь-якими псевдо-термінами (патріот, совкові тези, дух тощо), лише б створити видимість справжності.

а потім - вдоволено "гигоче".

ну що ж - чи варто його розчаровувати і розвіювати такі його переконання? думаю, таки не варто - так він краще спить, та й іншим легше.

всім решта: гадаю, немає сенсу мені повторювати свої тези, як видно із дискусії, усім решта вони зрозумілі. те - що "козацтва" як такого в Україні уже кілька сотень років немає - факт. так само безперечним є і те, що від його відновлення бабцям-пенсіонеркам, дідусям-ветеранам, одиноким матерям, чоловікам-алкоголікам, наркоманам, хворим на СНІД, безпритульним дітям, і багатьом іншим - ні холодно, ні жарко. то для чого вся ця пуста балаканина??? патріотизм прекрасно можна виразити і без того, щоб переодягатися козачком: часом достатньо купувати українську ліцензовану відео- і музпродукцію (а не скачувати з інтернету різні піратські копії), ходити на концерти/подіумні дискусії/виставки/презентації за участі українських авторів і учасників, активно інформувати про і пробуджувати симпатію до України у друзів-іноземців (а не жалітися на вічні негаразди), запрошувати їх вгості, відкривати можливості бізнесу і т.д. і т.п. - кожний за своїми можливостями. ТАКИЙ патріотизм принесе Україні набагато більше користі, ніж самобавлення у героїчних козаків на фоні вимираючої країни зі стагнуючою економікою, все далі більшою прірвою між багатими і бідними, все більшою кількістю молоді, що НАЗАВЖДИ залишає країну...

подумайте над цим...
Україно, вперед!
Аватар користувача
Stephan
Дозвіл B
Повідомлень: 170
З нами з: 19 квітня 2007, 00:48

Повідомлення Stephan »

oleh_k

Я здивований, що Ви, шановний, стільки приклали зусиль, щоб поговорити про мене в темі, яка мене не стосується.
Я вважаю, що Ви зробили помилку.
Більше того, я вважаю, що Ви порушили Правила Форуму. Чи Ви так не думаєте?
Якось буде!
Аватар користувача
Oceanic
Дозвіл B
Повідомлень: 222
З нами з: 30 березня 2007, 21:39
Звідки: ZH

Повідомлення Oceanic »

Stephan писав:oleh_k

Я здивований, що Ви, шановний, стільки приклали зусиль, щоб поговорити про мене в темі, яка мене не стосується.
А чого ж не стосується? Хіба Ви не козак? :D
oleh_k
Дозвіл B
Повідомлень: 119
З нами з: 20 квітня 2007, 10:51
Звідки: Тернопіль, Україна - Muenchen, Deutschland

Повідомлення oleh_k »

Stephan писав:oleh_k
Більше того, я вважаю, що Ви порушили Правила Форуму. Чи Ви так не думаєте?
я вважаю, що ви все це надто гіпертрофовано сприймаєте - розслабтеся, і все буде добре. іде дискусія, і звичайно я реагую як на вас, так і на ваші псевдо-аргументи...
Україно, вперед!
oleh_k
Дозвіл B
Повідомлень: 119
З нами з: 20 квітня 2007, 10:51
Звідки: Тернопіль, Україна - Muenchen, Deutschland

Повідомлення oleh_k »

Oceanic писав: А чого ж не стосується? Хіба Ви не козак? :D
гарно підмітив! :applaus: :respekt:
Україно, вперед!
Аватар користувача
Stephan
Дозвіл B
Повідомлень: 170
З нами з: 19 квітня 2007, 00:48

Повідомлення Stephan »

Oceanic писав:
Stephan писав:oleh_k

Я здивований, що Ви, шановний, стільки приклали зусиль, щоб поговорити про мене в темі, яка мене не стосується.
А чого ж не стосується? Хіба Ви не козак? :D
Хм... Хіба ця тема про козака Степана?
Якось буде!
Аватар користувача
Stephan
Дозвіл B
Повідомлень: 170
З нами з: 19 квітня 2007, 00:48

Повідомлення Stephan »

oleh_k
я вважаю, що ви все це надто гіпертрофовано сприймаєте
Хворим людям і не таке вважається.
і звичайно я реагую як на вас, так і на ваші псевдо-аргументи...
У такому разі будьте готові, що і на Вас будуть реагувати.
Але потім не кажіть, що Ви не першим почали. :D
Якось буде!
oleh_k
Дозвіл B
Повідомлень: 119
З нами з: 20 квітня 2007, 10:51
Звідки: Тернопіль, Україна - Muenchen, Deutschland

Повідомлення oleh_k »

колись був такий слоган: "завжди готовий", пам’ятаєте?

коліть, форум від цього лише виграє ;-)
Україно, вперед!
Аватар користувача
Stephan
Дозвіл B
Повідомлень: 170
З нами з: 19 квітня 2007, 00:48

Повідомлення Stephan »

oleh_k писав:колись був такий слоган: "завжди готовий", пам’ятаєте?
коліть, форум від цього лише виграє ;-)
А хто Ви саме таке, що белькочете від всього форуму та вирішуєте, що буде краще для нього, а що ні? :roll:
Якось буде!
Аватар користувача
Svitlana
Айдгенос
Повідомлень: 3853
З нами з: 08 лютого 2007, 21:29
Звідки: ZH
Контактна інформація:

Повідомлення Svitlana »

Я лише хочу швиденько слово вставити про форум.
Нагадаю, що правил на форумі, окрім загальнолюдських, немає, тому посилатися на них не варто. Як можна вести дискусії та розмови в житті, так само можна і тут. Поки що. Може з часом і доведеться переписувати правила інших форумів. Зараз я не бачу сенсу. Порнореклама та інша інформація сумнівного змісту витирається, щоб захистити наших відвідувачів від різного роду вірусів, троянів та психологічного дискомфорту.
Олег_к як і Степан та всі інші учасники вирішують за форум лише тому, що є його учасниками.
Доки нам вистачатиме місця, або доки учасники дискусії не попросять видалити, словесні вияснєнія отношеній будуть висіти і флудом чи там ще чимось не називатимуться. Іноді відгалужені (від основної) теми просто переносяться в окмері і все.

По суті дискусії я підтримую Олега. Бо про звісно про який закон йдеться - вище є ланка. То при перечитуванні змісту тексту, а не його букофф, гадаю цілком зрозуміло про які гасла і яких козаків йдеться.
А препарування мого тексту на речення і виставлення до них запитань, що скидаються на граматичні, не вважаю достойною відповіддю. Але мушу бігти (і то дуже швидко) і більш вичерпну відповідь, Степане, дати тобі не можу.
oleh_k
Дозвіл B
Повідомлень: 119
З нами з: 20 квітня 2007, 10:51
Звідки: Тернопіль, Україна - Muenchen, Deutschland

Повідомлення oleh_k »

прошу пробачення: це дійсно скочується до флуду, а шкода, бо такими стереотипами про козацтво живе немала частина нібито "патріотично" налаштованого населення в Україні.

по суті дискусії хочу вказати на деякі моменти, які мені видавалися відомими і самозрозумілими для форумчан, тому і не говорив про них раніше:

1. козацтво виникло в 15-му ст. як рух спротиву перш за все кріпацтву і (у трохи меншій мірі) католизації і ополяченню українських селян. однак складалося воно не лише з українців - і цьому є достатньо свідчень - власне, воно було на початку збіговиськом незадоволених. оскільки саме економічні чинники були найвагомішими, не доводиться говорити про саме "українську" спрямованість козацтва на початку його виникнення. кріпаки-втікачі перш за все хотіли елементарно вижити, що було легше зробити у статусі вільних чоловіків (це ще одна визначальна риса), що займалися торгівлею, допомагали у військових походах і за це отримували винагороду (тобто, були військовими найманцями) тощо. саме слово "казак" означає у перекладі із тур. і татарської "вільний, незалежний чоловік, мандрівник". Козаки почали поселятися на т. зв. "Подніпров’ї" (нижче дніпровських порогів - виходів гранітів, гнейсів та інших порід Українського кристалічного щита, що були в руслі Дніпра між містами Дніпропетровськом і Запоріжжям) та жили в основному за рахунок напіввійськового промислу. лише у середині 16-го ст. за рахунок різкого збільшення чисельності козацтва почала оформлятися його структура як окремого суспільного стану (тобто, на противагу іншим станам - таким як селяни, землеволодільці, духовенство тощо): це і логічно, тому що було необхідно гомогенізувати зростаючу кількість втікачів, оформити їх у якусь структуру і керувати ними. про самоорганізацію козаків думаю відомо вже багато, тому про це не буду.

2. отже, це - витоки козацтва. абстрагуючись від тої ролі, яку вони з часом зіграли в українській історії, необхідно наголосити на поза- а то й анти-суспільному статусові козацтва: Котляревський, для якого у сучасному йому 18 ст. початки козацтва ще не були такими далекими, недарма називав їх прямо волоцюгами і пройдисвітами, відомий лист запорожців турецькому султану, де активно використовується ненормативна лексика і загалом дається гарний зріз уявлення козаків про самих себе.

наведу тут - у якості цитати (тобто, не моє - прошу не цензурувати) - цей лист:

Запорізькі козаки турецькому султану!

Ти – шайтан турецький, проклятого чорта брат i товариш і самого Люципера секретар! Який ти в чорта лицар коли голою сракою їжака не вб'єш? Чорт висирає а твоє вiйсько пожирає. Не будеш ти, сукин ти сину, синiв християнських пiд собою мати, твого вiйска ми не боїмося, землею i водою будем битися з тобою, распройоб твою мать.

Вавілонський ти кухар, Македонський колесник, Ієрусалимський бровирник, Олександрійський козолуп, Великого й Малого Єгипту свинар, Армянська свиня, Подолянська злодiюка, Татарський сагайдак, Каменецький кат, і всього світу і підсвіту блазень, а нашого Бога дурень, самого гаспида онук і нашого хуя крюк. Свиняча морда, кобиляча срака, різницька собака, нехрещений лоб, мать твою в'йоб!

Отак тобі козаки відказали плюгавче! Невгоден єсі матері вірних християн! Числа не знаєм бо календаря не маєм, місяць в небі, рік у книзі, а день такий у нас як і у вас, поцілуй за те у сраку нас!..

Пiдписали: Кошовий отаман Іван Сірко зо всім кошом запорізьким



(Взято із цього джерела)

В критичній літературі із дослідження нецензурної лексики (матюків) різних народів утвердилася і науково доведена теза про те, що походження матюків ведеться із уявлення периферних груп суспільства про себе як зграю собак. відповідно, матюки із використанням образу собак мають на меті кількаразове приниження і виключення із контексту суспільства противника, якого проклинають (себто, матюкають). стандартний матюк "й...б твою мать" є скороченою версією "пес й...б твою мать", що означає приблизно наступне: ти - не наш (не належиш до нашого гурту, суспільства), бо зачатий від суки (тут пряма алегорія із жінкою, що "гуляє сама по собі" - статус жінки, що знаходиться не вдома (центрі), а на периферії (поза домом, у полі тощо) зводиться до рівня нічийної (ніхто її не захищатиме), а отже доступної для всіх), а тому що ти зачатий від неї, ти - байстрюк і не будеш прийнятий до нашого гурту.

рекомендую почитати фундаментальні дослідження на цю тему відомих російських дослідників Успенського (Успенский В.А. Мифологический аспект русской экспрессивной лексики. In: Успенский В.А. Избранные труды. Т. 2, М., 1997, ст. 67-161) та Міхайліна (Михайлин В.Ю. Русский мат как мужской обсценный код: Проблема происхождения и эволюция статуса. In: Новое литературное обозрение 43 (№3, 2000), ст. 347-393).

запитаєте, до чого тут вся ця "теоретична надбудова"? пояснюю: козацтво було периферійною групою тодішнього українського (хоч воно себе ще довгі роки по тому так не називало) суспільства, збіговисько незгідних, які жили в умовах постійної небезпеки на краю (дійсно, на "окраїні") тодішніх освоєних українцями земель - за Хортицею починалися непевні землі, Подніпров’я було нічийним, бо було зоною проходу татар і турків у їхніх нападах на народи Східної і Центральної Європи. власне у цьому ще немає нічого поганого - у давніші часи (наприклад, у Римській Імперії) схожі структури використовували з одного боку для конструктивного направлення агресії молодих чоловіків, з другого - для розширення за рахунок їх сил меж самої імперії. як правило, період у такому війську для молодих чоловіків закінчувався мирно (якщо вони не гинули): ті, хто виживав (напевно, фізично і психічно найсильніші), поверталися із непевної периферії у ситу і безпечну столицю (центр), де тепер - втративши частину молодечого запалу і агресивності - могли конструктивно працювати на розбудову центру цивілізації, а водночас - постачати високоякісний генетичний матеріал для розвитку населення.

але нічого схожого із українським козацтвом ніколи не сталося: в силу історичних обставин вони ніколи не повернулися "в центр", бо центр із договором Хмельницього перенісся у Санкт-Петербурґ, а політика постійного і безжального використання козацтва царизмом як для вирішення внутрішніх, так і зовнішніх проблем імперії перетворило їх в елементарне наймане (недарма ж - реєстрове) військо, яке в той момент, коли вони були вирішені (а саме із переносом крайнього кордону імперії із Запоріжжя до лінії Південного Бугу за Кючук-Кайнарджійським мирним договором 1774 р. та відносному спокої на рос.-кримських кордонах) і Січ втратила своє значення оборонного форпосту, а по суті - з периферії елементарно зсунулася в середину імперії, вона була просто знищена військом генерала Текелія у червні 1775, коли воно поверталося з турецького фронту. Калнишевський був змушений здати фортецю без бою, а сам був зісланий до Соловецького монастиря, де Бог його мучив ще до 1803, коли він на 113 році життя помер.

отже, цілком логічною була втеча козаків на дальшу периферію - за Дунай, територію між теперішньою Україною, Молдовою і Румунією, що тоді, до речі, була підвладна Туреччині і з дозволу котрої вони заснували Задунайську Січ. на цих небезпечних і окраїнних просторах дух і ідея козацтва могли бути на певний час відновлені, доки не виникли нові імперії (Австро-Угорська) і козаки не були витиснуті із цього регіону в Румунію та інші "непериферійні" землі, де вони швидко були асимільовані (багато про це писав популярний у 1990-х Андрій Якович Чайковський, укр. письменник кінця 19-го початку 20-го століття: його твори "За сестрою", "Олюнька", "На уходах" та інші симптоматичні у цьому).

(більше про це можна почитати тут: Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.- Луцьк: Вежа, 2000; Довідник з історії України.За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993; Рад. енциклопедія історії України.- К., 1969.- т.2.; УРЕ.- К., 1962.- т. 5.) Кому ліньки - все гарно резюмовано у Вікіпедії.

3. а тепер логічне з огляду на це все запитання: то ЩО ж і, передусім, ДЕ нам відновлювати??? питання, як на мене, цілком леґітимне: де зможе такий дух козацтва відновитися у своїй автентичній анти-соціальності і чи потрівен Україні на її даному етапі такий дух, коли нам ідеться лише про побудову цього суспільства і консолідацію нації, а питання опозиції до нього (що також потрібне) постане, може, років через сто (якщо все буде добре), коли воно усталиться і закістеніє до рівня, який вимагатиме ворожих йому сил, щоб його струсити і знову зробити життєздатним.

і чи справді нам потрібний "об’їзд" (нім. Umleitung, Umweg, англ. detour, diversion) через міф про "патріотичне козацтво" [це - один із найбільш заїжджених міфів про козаків, які разом із уявленням про їхню "лицарскість" (нагадаю, ідеться все ще про селян-втікачів) і військову відвагу (яка багато в чому була зумовлена відчаєм - втрачати бо їм було нічого і повертатися теж нікуди) домінують контекст навколо "відновлення козацтва"], щоб бути патріотами своєї країни? і вмирали вони навіть не власне за "Україну" - поняття, якого на той час ще навіть не було у вжитку в теперішньому значенні (бо було багато "україн")...

тому апелюю до всіх - якщо дискутуємо, то давайте аргументовано, а не якимись надміру наївними запитаннями до окремих кавалків речень і т.п..

дякую.
Україно, вперед!
Аватар користувача
Stephan
Дозвіл B
Повідомлень: 170
З нами з: 19 квітня 2007, 00:48

Повідомлення Stephan »

Прошу пробачення за цей великий текст.
Але він дає змогу читачам зрозуміти один ФАКТ - козаки- це виключно вітчизняне явище, як джерело непохитного прагнення нашого народу до повноцінного функціонування держави з прадавніх часів через систему збройних сил, які були і є гарантом самої державності нашого народу.*

Українці існують завдяки тому, що козаки не тільки боронили тих, хто не мав можливості вбивати ворогів, а берегли також в своїй побутовій культурі традиції, які саме і давали українцям можливість себе самоідентифікувати саме як українців (і не проблема які слова використовувалися при цьому).

Люба нація існує завдяки тому, що є варна захисників. Наголошую на тому, що бути у цій варні -це нелегкий вібір.
Для цього треба мати такі риси характеру, які дозволяють людині переступити через страх своєї смерті, та не боятися вбивати інших людей.
Дивіться , що у Швейцарії - чоловіки йдуть до армії , але не всі. Йдуть ті, хто зміг перебороти свій страх та бути налаштованим на протистояння до смерті (у Швейцарії діє альтирнативна служба. Мої стосунки як з тими, хто був в армії так з тими хто пройшов альтернативу дає мені можливість привести ці паралелі).

Перебороти страх, це не означає його не мати. Він є. Але не це головне. Головне мотиви та розуміння смерті як факту життя.

Зрозуміло, що особистий характер у тієї чи іншої людини, яка відчула в собі такі риси -НЕ АНГЕЛЬСКИЙ. Більше того - такі люди можуть буди досить жорстокі та винахідливі у протистоянні в мирний час з тими, хто поряд з ними.

Народ це розумів і він винайшов методику пом*якшення цієї риси у козаків - пісні, легенди про лицарство, про мораль, про добре, хоча і бойове сердце у козаків тощо. Це свого роду навіювання козакам зі сторони тих, хто не міг вбивати. Козаки чули пісні, складені про них легенди і це давало їх агресивності вигляд цівілізованного відношення до інших, хто поряд з ними. Приводило до почуття спокою у колі близьких людей. Це є свого роду народна психотерапія проти посттравматичного синдрому, у якому завжди перебувають ті, хто на війні відрубував людям голови, калічив, вбивав тощо.

Українці люблять співати! Українські пісні -ОСОБЛИВІ! Це- факт! Хто може це заперечити?????
Так ось - причина цього в тому, що це і є народна психотерапія , яка направлена на те, щоб приводити до "норми" своїх козаків, які нещадно вбивали татар, турків, поляків, москалів та багато ще кого.
У кожної нації є ця метода. Згадайти ірландські балади тощо.

У мене є особисте бачення цієї ситуації. Я впевнений, що ті чоловіки які можуть плакати, коли вони чують українську пісню, це і є козаки. Пісня входить в резонанс з козацькою душею та зі сльозами виходить те страшне, що є в ній. А страшне - це готовність перейди межу життя та смерті в любий час.
Більше того, я вважаю, що кримінальність в Україні це результат подавлення козацького духу, знищення шансу зовнішнього проявленя козацького характеру, а якщо ще простіше - проявлення того особливого характеру козака в умовах які не пригодні для цього, а саме в умовах мирного часу де нема можливості проявити себе як козака.


Москалі знищили у 20-30-40-х роках підгрунтя української нації (зрозуміло що не все, слава Богові!), але гени своє беруть. У тих кому зараз 20 обов*язково народяться і ті, хто буде відчувати себе козаком.
Мій опонент oleh_k таким себе не відчуває. Це його доля.
Я відчуваю - інше. Більше того, мій дід та моя бабуся (1910 та 1913 р.н.) у деликих 70-х роках росповідали мені про козаків - їх дідів-прадідів. Я росповідаю про козаків своїм дітям. Ця ланка ніколи не прирветься, але мій опонент oleh_k з іншої варни.
Я вважаю, що він вийшов за меші своє варни. :D
Я не вб*ю його. :D Але бажано мені з ним не зустрічатися в живу. :D

Шановні читачі!
Чи Ви зустрічалися у своєму житті, з тими, хто ВБИВАВ ворога???? Вбива людей на війні????
Чи Ви самі знаєте, що це таке - постійна ГОТОВНІСТЬ вбивати інших людей????
Повторюю -вбивати не по причині кримінальності, а по причині готовності захищати свою країну, свою націю????
Козаки це та група людей, яка має такі властивості, такий характер, таке відношення.

Я розумію, що комусь від цього не дуже приємно.
У наш гуманістичний час більшість не бажає війни, але, вибачте, ЗАВЖДИ будуть такі люди.
ЗАВЖДИ будуть ті, хто по своєму характеру може переступити страх своєї смерті, та є готовим лишити життя інших.
Зауважу, що в США відпрацювали технологію відбору до армії саме таких людей. В Швейцарії це також існує.

Я вважаю, що ті, хто не розуміє цих ФАКТІВ - далека від реалій життя людина.
Таким я вважаю свого опонента oleh_k. :D
Більше того, хто городить всяку непотребу відносно козацтва рано чи пізно у своєму житті пожалкує про це. Козацтво, як варна в українській нації уснувала та буде ЗАВЖДИ існувати. Це як доля, яку не проминути.

Ті, хто зараз триндить проти козацтва (повторюю -триндить, це значить зводить козацтво до шароварів тощо) може стати у майбутньому перед тим, що його діти, онуки будуть мати властиві козакам риси.
Чи гадала моя мати та батько, що я буду саме таким? Ні! Ніколи!
Чи гадав я, що коли грає українська музика мої сини без мого впливу та вказів будуть танцювати елементи гопака, який є виразом козацього духу? Ні! Ніколи! Але воно так є.

Зауважу деякі моменти:
1. Козацтво не виникло в 15 столітті! Це -брехня! Українська культура має більш глибоке та давнє коріння.
2. Козацтво починається з особистих особливих рис характеру, які мають прояв у людини з самого дитинства.

Подивіться які колискові пісні співають українці.
А-а, з'їли коти барана,
А ягничку - пси, пси,
Ти, Іванко, спи, спи.

****
Діточки мої, горенько мені з вами,
Як поростите розійдетесь сами,
Буду вас гукать по чужих долинах, |2
Буду вас шукать по чужих країнах. |


Українські жінки розуміючи козацьку вдачу своїх дітей налаштовували їх до гармонії, до розіміння проводити лінію поміж афектов і поміж адекватністю.
Козаки це ті, хто легко переходить до стану афекту.
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1% ... 0%BA%D1%82
Цей стан і є тим, що виводить людей до варни козаків. З цим нічого не поробиш! Як я казав вище - народ це розумів і винайшов методу заспокоювати представників такої варни з допомогою пісні, легенд, кобзарів тощо.

Триндіння людей які не з варни козаків відносно них, я вважаю -є злочин проти свого народу, проти її козацької душі. Більше того, вороги української нації (зрозуміло, що йде мова про ідеологічних ворогів) найбільше зацікавлені в цьому. Ідеологічні вороги, які не можуть признати факт існування української нації, найбільше зацікавлені в тому, щоб козацька душа народу повернулася у сферу сублімації.
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1% ... 6%D1%8F%29

Хочу зауважити ще один аспект. Для батьків.
Ми не знаємо яка буде доля у наших дітей. Ми, як батьки, бажаємо їм кращої долі. Але треба розуміти, що коли у характеру дітей є прояви козацьких рис (повторюю -це може бути не дуже приємним - дитина може буте агресивна, або швидко реагує, або наголошує на своєму, ставить ціль та домагається її не дивлячись на біль, поразки тощо), то краще дати їм можливість зрозуміти, що вони є козаками. Українська нація віднайшла шлях гармонізувати характер таких людей. Пам*ятайте це!

3. Козацький дух не є анти-соціальним. Він є сам по собі, бо властивий людям які маю такі риси характеру! Неможливо це змінити! Але можливо направити таких людей з такими рисами характеру у той бік, який українська нація могла направити- а саме, у бік гармонізації з допомогою співучої культури.
Тому, коли кажуть про відродження козацтва як явища, то мова йде про це саме - Як відновити тисячолітній механізм який приводив афективних людей до норми? -
Запропонований Закон -це один з шляхів для цього. Але це тільки одна частка.
Конче потрібно, щоб люди з інших варн ПЕРЕСТАЛИ буди ідеологічними ворогами козацтва - тих людей , які мають такі риси характеру, які виводять їх за межі гуманістичного суспільства, але які існували та будуть існувати, бо духовно-генетично обумовлена душа не змінюється по бажанню людей, а може або гамонізуватися з суспільсвтом, або вийти на рівень подавлення, сублімації.

4. Людям з інших варн треба зрозуміти, що афективні люди будуть ЗАВЖДИ. Вони зараз є і будуть народжуватися. В українській нації ця група людей знайшла форму - козацтво. В інших народах були інші прояви - лицарі в Європі (згадайте також швейцарських вояків, які і зараз при Ватикані є) тощо. Це і є тіж самі афективні люди, тільки в іншій культурній сфері.
Для нації краще ВИЗНАТИ цю варну та гордитися нею, бо це і є шлах до гаромнії у суспільстві.
Вчені/інтелектуали/духовні люди займаюсть своїм, майстри/золоті руки -свої, селяни/ті, хто любить землю, тварин, бджіл -своїм, а козаки - своїм. Козаки -особлива варна! Це -захисники!
Якщо нація не визнає цю варну, то тисячи, десятки тисяч афективних чоловіків будуть продовжувати пити гірку, бити жінок та дітей, гвалтувати і НЕ РОЗУМІТИ, чому вони плачуть, коли чують українську пісню. :( :( :(

5. Так військова відвага (яка багато в чому була зумовлена відчаєм - втрачати бо їм було нічого і повертатися теж нікуди) це прояв козацької душі.
Згадайте юдеїв у 30-40 роках 20 століття! Їх гнали на заклання, а вони мовчали! Їх вбивали, а вони не розуміли, що втрачати бо їм було нічого. Але дивіться, вони у Ізраілю змогли віднайти механізм підняття юдейського козацького духу і їх армія - сильна.

6. Дійсно такого поняття як "Україна" козаки може й не чули, але вони знали що в них є батьки та матері, брати та сестри, жінки та їх діти. Цього достатньо! Чи хтось з цим не погодиться????
Підозрюю, що мій опонент з іншої варни - :) -oleh_k з цим не погодиться.

7. Про собаку.
Коли мій дід щось не так робив, то він на весь двір кричав: "Собака! Собака! Собака!"
Я не розумів чого це так. Колись він мені пояснив- Козаки інколи робили напад на табори ворогів, на села ворогів вночі. Собаки попереджали ворогів про напад. Саме тому собака це було САМЕ ОБРАЗЛИВЕ слово серед козаків.

8. Про перефірію.
Козаки -захисники. Вони були там де була зона проходу татар і турків у їхніх нападах на народи Східної і Центральної Європи.
Це говорить про те, що казаки розумні люди - зупиняти ворога треба не в своїй хаті, а біля хати.

9. Про знищення козаків.
Мій опонент смішить мене та вас, шановні читачі.
Він навів приклад Калнишевського, тих, хто втік за Дунай тощо. Він думає, що на цьому козаки і закінчились. :D
Роблю висновок - мій опонент не з варни вчених/інтелектуалів. :)
ФАКТ, що ЗАВЖДИ народжувалися та будуть народжуватися люди, які маюсь такі риси характеру, які дозволяють їм перебороти страх своєї смерті, та бути готовим лишити життя інших людей. Це- РЕАЛЬНІСТЬ!
Саме ці люди в Україні кримінал, гвалтівники, ті, хто робить домашнє насиля по відношенню до своїх жінок, до дітей. Це неможливо заперечити!
Дай можливість чоловікам з такими рисами характеру самоідентифікувати себе як козаків, то вони стануть гарними чоловіками та батьками, законослухняними громадянами, які мають почуття гідності.
Якщо цього не стане, то багато жінок, дітей, та простих громадян на вулиці і далі будуть зустрічатися з ними тілки в іншій їх прояві. Негарній прояві. :( :(

10. Про форму дискусії та її зміст.
Якщо кому не подобається форма, то це говорить тільки проте, що в дійсності йому не подобається зміст.
Роблю висновок - моі "наївні запитання" попали в десятку -достали. Тому дехто і чіпляється за їх форму. :)

У наступному повідомленні приводжу текст.
Якось буде!
Аватар користувача
Stephan
Дозвіл B
Повідомлень: 170
З нами з: 19 квітня 2007, 00:48

Повідомлення Stephan »

Тепер приводжу ТЕКСТ.
Це не мій текст.
Прошу прочитати його уважно. Зверніть увагу про значення "смерть з косою".
Я колись питав у діда чому козаки були з оселедцями. Він мені дав цікаву відповідь - після перемоги козаки хоронили своїх товаришів. Декому з них під час битви відрубували голови, які потім були розкидані на полі битви. Зрозуміло, що брати за вухо, або просто під руку - це було проявом неповаги до загиблого товариша. Тому брали за оселедці та несли до місця поховання.


Етимологія концепту «козак» у контексті питання виникнення та формування козацтва
Клос А.І.,
Нікопольський інститут Запорізького національного університету


Розгляд питання етимології концепту «козак» є актуальним з точки зору більш достовірного висвітлення історії козацтва, зокрема, його виникнення та формування. У дослідженні, базуючись на принципі історизму, ми маємо розуміти явища і події, які стосуються козацтва, у відповідності до конкретно-історичних обставин, в їх взаємозв'язку і взаємообумовленості. Застосування принципу об'єктивності, допоможе, спираючись на факти та їх справжній зміст, не лише використовувати методику дослідження історичних джерел, але і вірно їх розуміти. Відтворення історичної дійсності можливе також через моделювання особливостей духовності козацтва у відповідності до вітчизняних культурологічних засад.

Козацтво вже на момент перших писемних згадок, що дійшли до нашого часу, виступає як потужна організована сила з достатнім досвідом та організованістю для вирішення значних військових завдань. Треба врахувати, що до наших днів, звичайно, дійшли не всі документальні згадки про козаків. Імовірно, також, що в документах сусідніх держав ті ж самі «козаки» могли іменуватись інакше.

Етимологія концепту «козак».
Концепт (від лат. conceptus – думка, поняття), змістове значення імені (знака), тобто зміст поняття, об’єм якого є предмет (денотат) цього імені [17; 625].

Проблематика пояснення виникнення концепту «козак» є такою, що на даний момент, не зважаючи на намагання втрактувати його, виходячи з того чи іншого міркування, так і не привели до остаточного та об’єктивного підсумку.

Переглянемо усталені пояснення значення слова «козак».
«Історія держави і права України: Навчальний посібник»: «Козак – слово тюркського походження. В одних словниках воно трактується як «варта», «караул», в інших – як «вільна, незалежна людина» [6].

«Історія України: посібник для старшокласників та абітурієнтів» Чайковський А.С., Шевченко В.Ф.: «Слово «козак» у перекладі з тюркської воно означає «одинокий», «вільний», «працелюбний», «войовничий» [20].

«Етимологічний словник української мови»: «Козак – давнє запозичення з тюркських мов; тур. kazak «козак», крим-татар. козак «вільна, незалежна людина; шукач пригод, бродяга» [4].

Мирончук В.Д., Ігошкін Г.С. «Історія України: Навчальний посібник»: «Термін «козак» в перекладі з тюркської означає «одинокий», «схильний до розбою і завоювань». У широкому розумінні «козак» – це вільна, незалежна людина, шукач військових пригод» [11].

Борисенко В.Й. «Курс української історії: З найдавніших часів до ХХ століття»: Навчальний посібник: «Термін «козак» – означення людини самітної, не зв'язаної ні з домівкою, ні з сім'єю. У словнику половецької мови це слово трактувалося як «страж», «конвоїр».
З’явившись в пратюркській мові, слово «козак» поступово набуло в українського народу значення особисто вільної, мужньої й хороброї людини, незалежної від офіційних властей, захисника України, оборонця» [2].

Лановик Б.Д., Лазарович М.В. «Історія України: Навчальний посібник»: «Термін «козак» означав самітню людину, «схильну до завоювання». У словнику половецької мови це слово трактувалось як «страж», «конвоїр». Водночас, козак – дрібний власник і виробник» [10].

Полонська-Василенко Н. «Історія України»: 2 т.: «У словнику половецької мови з 1303 року «козак» — це значить вартовий, вояк. В кількох словниках турецької мови «козак» означав розбійника, незалежну людину, волоцюгу» [14; 361].

Семененко В.І., Радченко Л.О. «Історія України з прадавніх часів до сьогодення»: «Слово «козак» – тюркського походження. Спершу воно мало побутовий відтінок і означало: одинока людина, нежонатий. У Криму на початку XIV століття козаками називали вартових або розбійників у причорноморському степу» [15].

Звичайно, як для татар у причорноморському степу козаки були розбійниками опосередкована вказівка на існування козаків, як таких, вже в XIV столітті.

Бойко О.Д. «Історія України: Посібник для студентів вищих навчальних закладів»: «Термін «козак» у перекладі з тюркських мов означає «одинокий», «схильний до завоювання». Слово «козак» вживалося для позначення полярних рольових функцій: «страж», «розбійник» [1].

«Історія України», керівник авторського колективу Ю.Зайцев: «Слово «козак» тюркського походження. Ця назва стосувалася вільних здобичників і степових промисловців» [8].

Кормич Л.І., Багацький В.В. «Історія України від найдавніших часів і до 21 століття: навчальний посібник»: «Перша, як вважає В.Антонович, сучасна козакам звістка про них була в листі великого князя литовського Олександра до хана Менглі-Гірея в 1492 р. У ньому великий князь обіцяв розслідувати справу нападу на татарських купців, зробити трус між козаками та покарати винуватих. З листа зрозуміло, що назва «козак» стосовно українських воєнних людей була тоді вже загальновідомою і не потребувала спеціального пояснення» [9].

Перша ж згадка про козаків, яка дійшла до нашого часу, підводить нас до думки та опосередковано вказує, що козацтво вже на той момент було загально відомим та усталеним явищем.

Тобто, вище перераховані сентенції базуються на припущенні, що слово «козак» має тюркське походження, тобто є імпортним, ввезеним в Русь.

Навіть, остання фундаментальна праця з історії козацтва «Україна – козацька держава: наукове видання», упорядник Недяк В.В., страждає все тим же поверхневим баченням значення слова «козак»: «Козак» – термін тюркського походження, запозичений українцями від південних сусідів. У широкому розумінні «козак» – це вільна людина, шукач пригод, бурлака. Водночас, цей термін застосовувався для означення прикордонника, вартового вершника, найманого воїна, степового розбійника, добувача» [18; 22].

Таким чином і в подальшому пропонується вважати козацтво елементом певного імпортного явища, яке мало місце і в Русі. Але як же бути з історичною правдою та і взагалі з питанням патріотичного виховання молоді. Коли вона в таких, здавалось би, академічних джерелах буде зустрічати таку подачу інформації. Претензія на «наукове видання» повинна підкріплюватись науковими дослідженнями.

Іловайський Д.І. ще 1876 році зазначав: «Ми вже вказували на слабку сторону словяноруської філології, саме на досить поширену звичку відмовлятись від руських слів. Якщо корінь слова і його історія не піддаються легкому поясненню з слов’янської мови, то воно негайно відноситься до запозичених з німецької, або з фінської, або з татарської; або просто зауважують, що це слово не руське. Чому ж воно не руське?» [5; 438-439].

Аналогію за співзвучністю або за подібністю з імпортним можна шукати нескінченно, але дійсно вести пошук відповіді треба за сутністю явища, тоді і назва стане зрозумілою.
Чому пошук значення імені потужного вітчизняного явищу ведеться за межами Вітчизни?
Автор «Історії Русів» зазначає: «Назви воїнам даються, звичайно, мовою кожного народу. Таким чином, i Руські воїни називалися кінні – Козаками, a піші — стрільцями, i тi назви суть власне Pycькi» [7; 56].

Базуючись на сентенції людини, яка була в історичному вимірі ближче до часів козацтва і відповідно мала більше свіжої інформації для об’єктивної оцінки як явища самого, так і етимології концепту «козак», ми і розглядаємо дане питання.

Для з’ясування питання походження концепту «козак» ми повинні визначитись з шляхом пошуку відповіді. І цей шлях пролягає через вітчизняні критерії – історичні, культурні, мовні.

Явище козацтва є вітчизняним, що не може викликати заперечень, і тому саме у вітчизняному середовищі і треба шукати коріння походження концепту «козак». Це шлях більш складний, ніж просто зазирання у мовне середовище іншого народу і банальне репродукування його значення. Але шлях репродукування так і не дає відповіді на головне питання походження концепту «козак».
Так, у мовах, зокрема, тюркських народів, дане слово має місце так само, як і в нашій мові. Так само ми, як і тюрки, знаємо узагальнене значення цього слова, але про виникнення його, як ми вже пересвідчились, так нічого і не зазначено.

Як для нас, так і для тюркських народів походження цього слова має спільне коріння, як і багатьох інших культурологічних явищ. Наприклад, на Нувруз (Новий рік), свято на честь весняного рівнодення, ті ж татари фарбують яйця, «ряженні» бажають гараздів господарям, мандруючи від оселі до оселі, тобто «колядують». У них це не іслам, а у нас це не християнство – це культурна спадщина більш давнього періоду спільної історії проживання пращурів європеоїдної, за антропогенезом, частини тюрків, як складової орійського материка на теренах нашої Вітчизни.

Орійський шлях на схід з теренів Наддніпрянщини тягнув за собою розповсюдження культури та її складової – мови. Орійці, змішуючись з монголоїдами, створили тюркський конгломерат, як расово-етнічний, так і культурно-мовний. Пратюркська мова і є тим середовищем, у якому ми можемо зустріти велику кількість слів, що були принесені в Азію з Наддніпрянщини, де вони теж залишились з рештою орійців і збереглись у культурному середовищі їх нащадків – русів.

Тому абсолютно не викликає подиву те, що і в тюркських мовах, як і у нашій, для означення людини військової, у широкому розумінні цього слова, використовувалося ім’я «козак». Це цілком природно, виходячи з того, що європеоїдна частина тюрків має з нами спільне коріння.

Якщо у нас і у тюркських народів значення слова «козак» тотожне, то і період пошуку походження його треба віднести до часу ще спільного орійського середовища.

У цьому ж спільному орійському середовищі, у відповідний час, жили і пращури, європеоїдної, анторпологічно, частини, сучасних жителів Індії.

«Загальновизнано, що на території сучасної України в давнину жили індоарійські племена, частина яких у II тисячолітті до нової ери вирушила до Індії, а частина лишилася, взявши участь в етногенезі балтійських і слов'янських народів, серед них і українського. Величезна подібність між мовою індоарійської культури, культового дійства й жерців-брахманів – санскритом і балтійськими та словянськими мовами свідчить про найтісніші контакти цих народів у минулому» [12; 3].

Орійська «спадщина чудово збереглася і розвинулась в Індії». [21; 227].

І тому в індійській культурі до наших днів збереглись назви варн, – чотирьох соціально-фахових груп: «брахмани (провідники, вчителі та інтелігенція), кшатрії (військові та керівники суспільства), вайші (фермери та бізнесмени), шудри (робітники)» [13; 340].

Суспільство має варновий лад, тобто, у відповідності до певних талантів людина займається тим чи іншим видом діяльності.

Назви варн були, звичайно, характерні для нашої мови, але з насадженням християнства залишились лише у топонімах та назвах явищ. Наприклад, назві варни брахманів відповідає на наших теренах назва висоти Брагарня (парні приголосні г – х чергуються) на острові Хортиця, де розташоване велике святилище, назва і зміст свята Рахманський Великдень, назви населених пунктів на кшталт Рахманове, тощо.

Є один з варнових талантів – це талант воїна – кшатрія. Нам відомий «Запорозький Кіш» [22; 59], «Кіш Запорозької Січі – збірна назва для визначення всього військового співтовариства запорозьких козаків» [3; 135]. І «Отаман кошовий Війська Запорозького» [22; 140]. Тобто категорії кіш та військо синонімічні.

Запорозький Кіш та Військо Запорозьке категорії рівнозначні. Кіш відповідно це військо, військо кшатріїв. Кіш однокореневе зі словом «кшатрії», з точки зору мовознавства, звук і у корені кіш є випадним [19; 61], а також має спільне з ним змістове значення позначаючи військову категорію як таку. Чергування звуків – це «різні зміни в звуковому складі слова, що виникають постійно і закономірно у словах спільного кореня або формах певного слова» [19; 59].

Кошем-військом керує кошовий отаман – отаман кшатріїв-воїнів. Кшатрії – воїни Коша, відповідно, воїн Коша – «кошак», або вірніше «косак». Тому що відбувається чергування ш - с. «Кошлатий – «волосяний покрив», пов’язане з коси, косматий» [4]. Тому Кіш але косак – воїн Коша. Наступне чергування „с - з” (парні приголосні) – косак – козак. Саме слово „козак” означає кшатрій-воїн.
Етимологічний словник української мови. В семи томах: «Кошей – «фаланга, каре; шикування в три шеренги в запорізькому війську» [4]. Що вказує на чітку паралель для означення військових категорій.

Зовнішні ознаки козака – коса, теж регламентує назву – «косак», «козак», і пов’язана з світоглядом козацтва та етимологією концепту «козак».

У нас в Русі коса – зовнішня ознака вправного шляхтича-воїна. Її мали великі князі Великої Русі, та їх витязі-дружинники, генетичні пращури козаків.

У Льва Диякона є опис, як виглядав великий князь Святослав: «Середнього зросту, не занадто високий, але і не низький, брови мав густі, очі сині, ніс короткий, борода оголена, на верхній губі густе і довге волосся, голова зовсім оголена, з одного боку висів чуб, що означало знатний рід» [16; 26]. Тому не дивно, що і світогляд, який був вже за часів Козацької доби, є лише продовженням світогляду доби Великої Русі, що, у свою чергу, зважаючи на характерне прагнення нашого народу триматись рідного ладу, є продовженням культури більш давнього Орійського періоду.

Коса – зачіска шляхетна, тисячолітній символ вправного володіння рукопашем та належності до варни кшатріїв – коса починається з маківки (коронної чакри (снагового центру) та спускається, змієм-охоронцем, по виголеній голові мужнього воїна. У кого є коса, той – косак або козак.

„Смерть з косою” – це стосується людини, талантом та професією якої є вміння вбивати, «косити» ворогів, а зовнішньою ознакою є зачіска – коса.

Виходячи з вище зазначеного, можна узагальнити, що концепт «козак» має етимологію вітчизняного походження і може розцінюватись лише як витвір культурно-суспільного розвитку нашого народу. Появу концепту «козак», як і самого явища козацтва, як варни воїнів, можна віднести до часів формування етносу.

Фактор незбереженості у письмових джерелах назви «козак», до 1489 року, вказує лише на недостатність історичної джерельної бази, взагалі втраченої протягом віків.

Різноманіття вітчизняних назв воїнів у нашого народу значна – вой, воїн, витязь, дружинник, боєць, ратник, гридень, богатир, боярин. В цей же синонімічний ряд вітчизняного походження входить і назва «козак».

Розуміння концепту «козак» у вітчизняному форматі допоможе у баченні козацтва як виключно вітчизняного явища, як джерела непохитного прагнення нашого народу до повноцінного функціонування держави з прадавніх часів через систему збройних сил, які були і є гарантом самої державності нашого народу.*

Підводячи підсумок, можемо зазначити, що етимологія концепту «козак», як і саме явище козацтва, є одвічним, орійсько-руським за походженням, змістом та сутністю. Відповідно, «козак» похідне від назви варни воїнів – кшатріїв. Знання етимології концепту «козак» в значній мірі є джерелом відшукання та вирішення питання виникнення та формування козацтва.
Якось буде!
oleh_k
Дозвіл B
Повідомлень: 119
З нами з: 20 квітня 2007, 10:51
Звідки: Тернопіль, Україна - Muenchen, Deutschland

Повідомлення oleh_k »

Ще 1994 року Марко Павлишин опублікував надзвичайно цікаву статтю за наступною назвою: "Козаки в Ямайці: Постколоніальні риси в сучасній українській культурі" (Слово і час - 1994, №4-5, ст. 65-71). Стаття - свого роду підсумок багаторічної праці автора, науковця з Австралії українського походження. Павлишин все життя займався проблемами модернізму та постмодернізму, а також проблемами колоніалізму та його наслідків.

Так ось, квінтесенція цієї статті полягає в наступному: Україна знаходиться (як і багато країн колишнього Рад. Союзу) на етапі розвитку колишньої колонії. Є дві стратегії опрацювання цього травматичного досвіду: антиколоніалізм і постколоніалізм. Перший діє дзеркально протилежним чином до колоніалізму, себто, "переназиває" все своїми іменами у такому ж тотальному пориві, як до того це зробив колоніалізм. Про постколоніалізм - пізніше.

Що мені насамперед впадає у вічі в "арґументах" (інакше, ніж взяти їх в лапки, не можу) пана Stephan'a - це орудування і жонглювання цілим набором міфів, що йому так вдало накидалися протягом його свідомого життя. Навіть не знаю, де починати його цитувати - увесь його (власний) текст може слугувати такою цитатою. Серед найбільш виразних: "козацтво = державність", генетична детермінованість українців бути козаками (сюди підпадає і гопак, що "несвідомо" танцюється майбутніми "козакенятами" - а за визначенням пана Stephan'a: вбивцями і гвалтівниками, якщо лише вступ до козацького стану їх від цього не врятує), міфи про лицарство козаків ("добре серце" і т.п.), українці - співочий народ, пісні як засіб катарсису (от би Фройд зрадів: майже дослівне переймання його методу психоаналізу, попередньо розвинутий Йозефом Бройєром), сильний чоловік той, хто має м’яке серце (плаче від пісні), козацтво (як і батько Ленін) було, є і завжди буде жити... Це так - з грубшого. Далі - більше.

Чому? Бо іде накладення на весь цей шар ще одного - арійсько-крішнаїтської (себто, у суті - індуїстської) теорії українства і ще більше його міфологізування під оцим нудотним соусом: разючий приклад такого містифікаторства - "Шлях аріїв" Юрія Канигіна (напевно, є настільною книгою пана Stephan'a - в чому, знову ж таки, нічого поганого немає, адже схожі стратегії містифікації відомі світовій культурі від "Слова о Полку Ігоревім" до рукописів "Зеленої Ґури" у Чехії і епосу Оссіана від Джеймса Макферсона). Але мова не про це - мова про те, що таких стратегій ми не потребуємо і - якщо є сучасною нацією - не лише із них мали б вирости, а просто не повинні б їх більше проходити (одного "Полку Ігоревого" вистачить, думаю, і на нас, і на росіян)...

Така стратегія - суто антиколоніальний підхід до колоніального спадку. На думку науковця Павлишина, такі тенденції в Україні "особливо чітко виражалися в українському романтизмі і в певних видах українського модернізму" (цитована стаття: ст. 67). Далі: "Антиколоніальні стратегії об’єднує структура заперечення - переставлення з ніг на голову - колишніх колоніальних аргументів та цінностей. Антиколоніалізм не менш монологічний та ідеологізований, ніж його противник, і в дискурсі антиколоніалізму зустрічається часто підсвідоме бажання далі говорити говорити від імені влади..." (там же). Феномен відновлення козацтва і його насадження згори (через закон) так само, як колись це робилося із організаціями жовтенят, піонерів та комсомолу - явища однієї понятійної ланки. Так, знаю, що сумно усвідомлювати, пане Stephan'e, що і Ви недалеко втекли від homo sovieticus - але такий вже наш хрест (якщо використати цю відому християнську міфологему)...

Антиколоніалізм "поганий" не тим, що він там щось запроваджує (навіть через силу і якщо більшість - мимовільних - учасників процесу особливого сенсу у ньому не бачать), а в тому, що він герметизує культуру країни, закриває її для зовнішніх впливів, робить недоступною для потрапляня світових тенденцій, і, зрештою, перетворює у іще більшу провінцію, ніж вона була до того.

Це - процес сумний і я його ніколи не допущу, навіть якщо заради сього доведеться іще разів десять писати такі ж довгі пости тут, чи ще кілька разів розжувати і покласти до рота аргументи. Принаймні, радий, що у мене є гарні співборці: Оксана Забужко, Тамара Гундорова, Соломія Павличко, Джордж Грабович, і ін., що своїми науковими працями активно деміфологізовують таких недоторканих фігур як Шевченко, Леся Українка, Іван Франко. Звісно, козаки встигли закістеніти ще більше, але і до них - є надія - дійде черга.

Тепер, як і обіцяно, про власне постколоніалізм: "Постколоніалізм менш реакційний, більш оригінальний і творчий. Він не так веде боротьбу проти колоніалізму, як обганяє його і стає на "вищі" позиції, ніж колоніалізм. Постколоніалізм використовує досвід колоніалізму не просто для відштовхування від нього, але для формування власної свідомості. Постколоніалізм розуміє, що антиколоніальне кредо повторює з протилежним знаком структури колоніалізму і, парадоксально, таким чином зберігає їх. ... В політиці постколоніалізм створює свободу орієнтуватися на прагматизм, звільнений від ідеології..." (там же, ст. 67-68 ).

Саме прагматизм, а не ще один ідеологізм, потрібен сьогодні Україні. Не думаю, що хоч комусь в Україні стане легше від того, що вони відновлять якусь там "варну" козаків (їм спочатку ще треба буде пояснити, що це - традиційний термін для "касти" у індійському кастовому суспільстві; а коли зрозуміють - то навряд чи захочуть бути ощасливленими такою непроникною кастовою системою, яку пропонує наш нео-крішніат пан Клос).

Взагалі, надто біологічне розуміння людини вже відгукнулося світові голокостом і фашизмом, тому твердження про козаків як споконвічно існуючих вбивць, гвалтівників і т.д., яких від цього утримувало (та й чи утримувало ж?) перебування в козацькому війську - характерне для наших "кухонних" філософів, яким ліньки заглиблюватися в соціальну історію, а легше встругнути легенду для мас.

Цікаво лишень, що і маси вже не дуже реагують: судячи з усього, козаки настільки і присутні в громадській свідомості, наскільки часто Президент витягує припорошену булаву і з нею його приводять до присяги. Так що, очевидно, не все ще утрачено, хоча стаття пана Павлишина і через 13 років після її написання не втратила своєї актуальності.

Якщо знову повернутися до Фройдівського катарсису, то непогано було б спочатку усвідомити, що ми - колишня колонія, тоді подумати, що ж більше у наших інтересах - відновлення козацтва і т.п. чи випереджаючий розвиток і відкриття до світового контексту із надією колись і самим змогти до нього щось такого докласти, що б мало вимір впливу напр. Шекспіра, Джойса, Кафки, Музіля, Толстого, Достоєвського, Гашека, Флобера і багатьох інших на світову культуру.

А на останок раджу прочитати відомий вірш Ю. Андруховича "Козак Ямайка" (1989) - майже хрестоматійний приклад саме постколоніалізму: без заперечення, але із іронічним і позитивним декоструюванням козацтва: уже він не Мамай, а Ямайка, і не на Січі, а в Карибіці...

"Welcome to the desert of the Real," - як писав філософ Славой Жіжек після терористичного акту 11-го вересня. Деміфологізація і опритомнення (отверезіння) не таке погане, як воно здається...

Tata...
Україно, вперед!
Аватар користувача
Stephan
Дозвіл B
Повідомлень: 170
З нами з: 19 квітня 2007, 00:48

Повідомлення Stephan »

Пан oleh_k, той що не з варни вчених/інтелектуалів, вірішив мене та вас, шановні читачі, впевнити, що він все ж таки з саме цієї варни. :D
Що ж, це інколи корисно прочитати теревені тих, хто натягує на себе одяг, який йому не по розміру. :D

Текст мого опонета наповнений призвіщами різних людей, які , як він вважає є – світова культура.
Начитався бідненький книжочок, та вважє, що він розумний. :)
При цьому він не може допустити факту, що саме йому накидали цілими жменя міфів і він їх проковтнув не поперхнувши.


Хочу звернути увагу, шановні читачі, що з мого боку ніякого заперечення колоніальної історії української нації нема. Була колонізація! І що? А –нічого! Ця тематична гілка немає ніякого відношення до обговорення козацтва як виключно вітчизняного явища, як джерела непохитного прагнення нашого народу до повноцінного функціонування держави з прадавніх часів через систему збройних сил, які були і є гарантом самої державності нашого народу.*

Факт, що ні про яке насадження згори козацтва не може йти мови. Запропонований закон, це сучасний прояв бажання цівілізовано підійти до питання, яке стосується саме козаків.

Якщо є група селян і вони бажають об*єднатися, то чи є це насадження згори? А коли вчені люди збираються у свої об*єднання це також насадження? Ні! Так ось- у першому випадку йде мова про варну селян/рільників, у другому про варну вчених/інтелектуалів. А коли йде мова про варну захісників, то ось і є момент ідеологічної війни з боку таких як мій опонент. Чому? Я вже пояснив. Це продовження ідеологічної війни проти української нації. З цим нічого не поробишь. Є як є.

Міф, який проковтнув не поперхнувши мій опонент це індуїстська тематика. В нього виходить, що це типа Дніпро є притокою річки Рось. :)

Ще одним міфом лякає мій опонент – герметизація культури тощо.
Уявляєте українсько-швейцарська родина, діти у трьох культурах, у сфері п*яти мов, глобалізація, Інтернет, а мій опонент щось там про герматизацію. Чи не смішно вам, шановні читачі?

„Прагматизм, звільнений від ідеології” це нова фішка тих, хто загубив своє коріння і впав в розгерматизоване Ніщо. Це як дутий пузир. Що ж, я згоден, що тому, хто загубився у світи краще схопитися за цю соломинку „прагматизм, звільнений від ідеології”, та бути ідеологічним бійцем проти... та того ж самого козацтва, наприклад, що нам тут і реперзентує мій опонент oleh_k.
Нещасна людина! :(

Про полегшення в Україні відносно варни захисників.
Варнова система – це реальність. Це те, що існувало, та буде існувати ЗАВЖДИ. З цим нічого не поробиш. Це реалії нашого буття. Але люди, які загубился в цьому світи не можуть прийняти цю реальність, бо слабкі на розум. Це буває. Така доля.
Чому всіх людей з блакитними очима ми називаємо блакитноокими? Чому людина, яка має бажання співати, та має гроші не може просто так попасти на Євробачення, та проспівати там якусь пісеньку? Чому якийсь чолов*яга не може прийти до школи та почати там викладати щось? Всі розуміють, що для того, щоб так робити треба мати не тільки талант, але й пройти шлях, яки доволі непростий. Ось тільки блакитнооким більше пощастило. :D Вони народилися с таким очима. Але коли розмова йде про блакитнооких нікому в голову не прийде думка про те, щоб поговорити відносно цього про заглиблення в соціальну історію. :D

Про біологізм.
Подумайти, шановні читачи, чи вбивали козаки? Чи були вони готові до того, що й їх також можуть вбити? Чи властива така готовність всім людям? Чи властиво це вам, шановні читачі? Чи могли б ви отак саблею по голові? І не тільки саблею? Є люди, якім це не властиво! Вони не можуть уявити цього! Більше того, вони проти такого! Вони мають бажання займатися своєю справою, та не думати про це. Не думати про те, що сього вранці битва і треба вбити ворога, а той самому готовитися до зустрічі с Богом, переживаючи біль від відрубаної руки, проколотої шиї?
Чи вважаєте ви, шановні читачі, що не існує зараз біля вас людей, які готові до цього? Чи розумієте, ви, що вбивці, кримінал це і є ті люди, які не тільки були готові вбивати, а й дійсно зробили це? Що їх штовхає? Чому не зупиняє цих людей, як пише мій опонент - Шекспір, Джойс, Кафка, Музіль, Толстой, Достоєвський, Гашек, Флобер і і вся інша світова культуру, а ще й Оксана Забужко, Тамара Гундорова, Соломія Павличко, Джордж Грабович, і ін., що своїми науковими працями активно деміфологізовують що там таке?

Хтось говорить про виховання, хтось про обставини, хтось про хворобу та про що завгодно, але ніяк не можуть признати, що коли людина вбивае якусь іншу людино, то це і є прояв того, на що мій опонент закриває очі - ці люди ЗМОГЛИ вбити. Не дивлячись ні на виховання, ні на освіту, ні на покарання, та на багату світову культуру. У Швейцарії кожен рік відбуваються трагедії. Пам*ятаю, як у якомусь маленькому кантоні чоловік застрілив купу людей. І на цьому фоні з боку мого опонента йдуть теревені про світову культуру.
Як не можно знищити блакитнооких з допомогу світової культури, та теревенамі про соціальну історію, так не можно знищити тих, хто має таку особливість - перейти лінію життя-смерть, маючи освіту, плавючи в світовій культурі тощо.
Якось буде!
oleh_k
Дозвіл B
Повідомлень: 119
З нами з: 20 квітня 2007, 10:51
Звідки: Тернопіль, Україна - Muenchen, Deutschland

Повідомлення oleh_k »

і скільки разів ще повторювати, що козацтва наразі вже кілька століть не існує (на відміну від селянства, для прикладу)? напевно, таки ніякі розумні аргументи не допоможуть - шкода...

тому перейду до коротких реплік, бо низький рівень дискусії починає (зізнаюся) вже трохи дратувати:

- ідеться про українську культуру в Україні, про укр. культуру в Швейцарії взагалі говорити не доводиться (а пан Stephan ще переживе своє блакитне чудо (Blaues Wunder) як його "козачок" піде до школи і до пубертету гарно соціалізується і не лише козацтво, але і Україна, її мова та культура йому буде надзвичайно чужою, що б йому не теревелини про "героїзм" і різні там варни), це прекрасно видно по другому поколінню української еміграції будь-де в світі.

- не варто називати "реальним" станом речей те, що формується соціальним впливом - це як до стилю, так і до аргументів. бо ніякої "варнової реальності" в Україні не було і нема (що й добре), не вірите - почитайте більше про саме індуїстську філософію і яке значення там мали касти (які до речі, розрізнялися за фарбами - то може козаків тоді нашою "червоною варною" назвати? і до чого тут взагалі блакитноокі - це що, також каста, тільки тепер вже "блакитна"?) як можна так сліпо вважати, що все біологічно передумовлено - наука вже за останні кілька століть пішла далеко, і психологія, і соціологія вже давно довели протилежне, а ми і далі - у своєму болоті... ідіть до першоджерел (back to basics) - це допомагає...

- колоніалізм ще й як має відношення до нашої дискусії і до відновлення козацтва - бо воно є стратегією антиколоніалізму (далі див. мій попередній пост)

- очевидно, ви не вважаєте людей, яких я назвав у моєму пості, представниками і формувачами світової культури. це - цікавий підхід, який свідчить або про елемнтарну неосвіченість, або про завищену власну думку, або про нігілізм. жодна із цих якостей не прикрашає людину...

- читати про "непохитне прагнення нашого народу" вже більше не можу, бо скоро знудить: шаблон на шаблоні і шаблоном поганяє. визнати складність і комплексність проблеми набагато важче, аніж такі речі повторювати за іншими...

- про який "цивілізований підхід" може іти мова, коли з нічого відновлюється щось, чого не було уже останні два сторіччя в Україні? і це - без очевидної на це потреби (крім пана Stephan'a, звісно - вона для нього аж надто очевидна)

- здається, мені таки вдалося розібрати індуїстську складову, хоча там можна було б іще довше копати, є цікаві дослідження і на цю тему. але не хочу відволікати вас від читання "Шляху аріїв"...

- дякую за таке "щире" співчуття до моєї персони: не хотів реагувати на особисті випади, але ніде я не загубився та і свого коріння не забув (мої друзі і знайомі підтвердять), так само як я не є ідеологічним борцем проти чогось. своє завдання, навпаки, бачу у тому, щоб деідеологіозовувати такі речі і вказувати на їх закістенілий характер. якщо для вас це - "пузир" (укр.: міхур), то це суто ваше бачення, на яке ви маєте право, але яке мене зовсім не обходить, бо мене, зрештою, не відображає.

- "готовності вбивати" як абстрактної величини не існує - тим більше немає її на біологічному, генетичному рівні у певних людей! ніхто просто так не готовий підійти і різанути шаблею, а якщо готовий - то це людина хвора і місце їй у психлікарні, де їй, можливо, допоможуть. усе зумовлено соціально-економічними залежностями, в які ставиться людина: впевнений, що будь-хто (навіть така миролюбна людина, як я) вб’є і не скривиться, коли буде поставлена у відповідні умови. Голодомор в Україні та облога Ленінграда показали, що люди здатні переступити навіть такі НАЙСИЛьНІШІ суспільні табу як канібалізм, коли їх довести до певної межі.

- кінематограф, як метод унаочнення багатьох несвідомих людям речей, уже вражаюче показав, що у відповідних ситуаціях людина, щоб вижити, вбиває і при цьому ламається, якщо це відбувається в межах соціуму (бо останній вбивства не санкціонує). війна - річ зовсім інша, соціумом часто санкціонована, але і приклади із Афганської (де були наші "нащадки козаків") і В’єтнамської воєн вже показали, що і там така ломка відбувається і наскільки вона страшна - саме це і є те, що "зупиняє", бо виражає систему соціального регулювання співжиття індивідів у суспільстві через низку етичних норм, які знаходять своє вираження у творах художності - літератури, кіно, пластики і т.д. Не дарма саме "переступлення" (рос. преступление підкреслює цю особливість дуже виразно) цих норм і те, що із цим пов’язано, постійно тематизується протягом усієї мистецької історії людства (від "Царя Едіпа" Софокла, через "Ромео і Джульєтту" Шекспіра і до "Преступление і наказание" Достоєвського (тут: преступление як пере-ступление). рекомендую подивитися фільм "Saw" (2004) - він вам допоможе багато зрозуміти, бо надзвичайно тонко психологічно і правдиво вибудований.

і на останок: у вустах пана Stephan'a теорія про козацтво перетворюється на теорію про блакитнооких, русяво-білявих велетнів, що свою особливість пояснюють генною базою і, відповідно, є просто "кращими" за інших. оскільки пан Stephan прямо говорить про арійство (а нам відомі джерела цієї генетичної теорії), то звідси - один крок до фашизму. і коли послухати пана Stephan'a, то і дійсно виходить, що козаки - раса, яка себе завжди проявить, а отже це генетично закладено. це - саме той націоналізм, яким наших батьків лякали в Рад. Союзі (бо насправді вони його не знали і знати не могли), це шовінізм, дуже схожий на великоросійський (що і не дивно, бо повторює його риси і структуру). такою не хочу бачити українську націю і страшенно радий, що сім’я у пана Stephan'a україно-швейцарська, а отже і не зможе він свого проекту втілити в Україні.

на останок - дійсно останок, бо дискусія перейшла на діалог - наступний абзац із нової книги Оксани Забужко (Notre Dame d'Ukraine 2007, в-во ФАКТ), де вона цитує основоположного теоретика колоніалізму Ф. Фанона: "Впертість в обстоюванні тих форм культури, котрі приречено на загин, - це, звичайно, національна демонстрація, одначе така демонстрація, яка є поверненням до законів інерції. Не відбувається ні захоплення ініціативи, ні переоцінки відносин - сама тільки концентрація на твердому осерді культури, котре робиться дедалі більше звітреним, інертним і порожнім... Після ста років колоніального панування застаємо культуру вкрай жорстку і штивну, чи, радше, викопні рештки культури, її мінеральну верству" (Fanon F. The Wretched of the Earch / Transl. by C. Farrington, Pref. by Jean-Paul Sartre. - New York: Grove Press, Inc., 1968. - ст. 237-238).

українське козацто і його відновлення - саме елемент такої змертвілої культури. необхідно дати йому спокійно відійти у вічність, а не повертати у всіх штучності і набальзамованій непридатності до умов сучасного життя. у нас є справи набагато більш нагальні, ніж вдихання життя у такі викопні рештки культури - дивитися на феномен і козаків, і інших явищ української історії потрібно об’ємно і тверезим поглядом, інакше ризикуємо звести їх до "блакитнооких кшатріїв" і втратити - цього разу вже із суспільного мислення загалом.
Україно, вперед!
Аватар користувача
Stephan
Дозвіл B
Повідомлень: 170
З нами з: 19 квітня 2007, 00:48

Повідомлення Stephan »

Шановні читачі!
Пан oleh_k запевняє вас, що кілька століть не існує козацтва, а селянство існує до сих пір. Ну, дивиться людина на світ через чорно-білі окуляри, - що поробиш? Він вважає, що колгоспники це селяни. Що робітники радгоспів це –селяни. Ох...

Дійсно козатцтва не існувало як організованої сили. Як воно могло існувати під час окупації та тотального знищення любого, хто піде проти режиму? Але... Українські чоловіки, які мають властиві козакам характеристи були ЗАВЖДИ. Згадаємо 17-20 рокі, згадаємо протистояння УПА.
Так само як під час окупації не було і селян в Україні, а були, хай йому грець - землероби (див. http://www2.maidan.org.ua/news/index.ph ... ction=view)

Знищення ворогів - це нормальна практика любої окупаційної влади. Але факт, що знищення організованної спілки людей, ще ніяк не означає того, що козаків не було.

Пан oleh_k дратується. Цікаво, що він робить, коли дратується? Рве волося? Матюгається? Кричить на тих, хто поряд з ним? А може мовчки ковтає своє дратування? Скоріше всього – останньє.

Пан oleh_k пнеться використовувати такі поняття як „культура”. Ой, бо! Чого це він? Очевидно дратується!? :)
Його хвилювання за українську еміграцію на фоні його „Прагматизму, звільненого від ідеології”, відкритості світовій культурі, просто дивує.


Пан oleh_k пропонує закрити очі на те, що варни існували, існують та будуть існувати. Нагадаю ще раз – варна це групування людей по здібностям, характеру, вольовому аспекту людей тощо.
У любому суспільстві цей механізм розробленній майже досконало. У Швейцарії нема шансу юнаку, або дівчині пуступити до університету, якщо він/вона не зробили матуру. До швейцарської армії, якщо юнак не може переступити через моральне табу вбивати, він –не попаде. Сам не захоче. Та багато ще такого. Є люди які ніколи не будуть бізнесменами. Є люди, які не можуть працювати з людьми, а бажають більше бути на самоті , замкнувшись у своїх думках, та виплескуючи їх на папері.

Нагадаю Вам : коли військові загони козаків приїздили у якесь село, щоб поповнити свої лави, то питали - "Хто не боїться тортур, кайданів та готовий висіти на палі заради України та своїх рідних - той нехай збирає речі і їде з нами". Це було те, що розділяло людей на варни.
І індуси до цього не мають ніякого відношення. Хто опікується індусами хай читає індуську філософію.


Моє відношення до людей які написали, або пишуть книжочки загалом позитивне. Хай пишуть! Це їх право як варни інтелектуалів. Але якщо якесь мурло вважає, що він може зневажливо ставитися до варни захисників, то у нього є проблема – він вийшов за межі своєї варни і , готовий до того, що його такий віхід будуть зневажати.
Хочу зауважити що використання таких понять як «освіченість-неосвіченість» це рівно як використання поняття «попадає с першого пострілу у голову чи не попадає». Тобто це і є критерії які поділяють людей на варни.
Звертаю вашу увагу, шановні читачі, що не я перший став ділити людей на варни у процесі цієї дискусії.

Пан oleh_k не тільки дратується, а йому ще й нудить. Уявляєте собі чоловічка – роздратований та йще блює? І це тільки при читанні повідомлень. Я не знаю як це називається, але вважаю, що це хвороба.

В Україні , починаючи з 30-х років 20 століття не було селян. Були колгоспники та землероби, робітники радгоспів. Чи означає цей факт, що ніякої мови про відродження селянства не може йти мови і в цій варні нема потреби?

Про канібалізм.
Пан oleh_k забув згадати що НЕ ВСІ були канібалами і під час Голодомору і під час блокади Ленінграду. Люди скоріше були готові померти (і саме помирали), але не вбити та не з*їсти іншу людину. Це –факт. Ігнорувати цей факт – бути позамежамі реальності.

Про крок до фашизму.
Козаки це не тільки блакитноокі! Козаки -не раса.
Я вважаю, що таке моє пояснення не дасть більше моєму опонентові щось там говорити про фашизм, расизм , шовінізм тощо в контексті козацтва.

Дехто вважає, що козацтво це те, що вмерло. Це помилка так вважати. Зрозуміло, що не буде більше того проявлення козацтва, яке було у давні часи, або ж у ті самі 17-20 роки 20 століття. Козацтто , як душа української нації буде проявлена в іншому виразі. І навішування ярликів і здивування, що це не діє – це доля тих, кто живе тим, що прочитав у книжках.
Страх перед національним це і є прояв колоніального мислення. Окупанти змогли витравити у декого почуття своєї національної приналежності.
Мій опонент запевняє, що він свого коріння не забув, що його друзі та знайомі це можуть підтвердити.
Тільки одне не зрузуміло, що мій опонент має на увазі, говорячі про своє незабуте коріння? Вишиванка на свято? Співання пісень про козаків разом з друзями? :)

Мій опонент пише про „особисті випади”? Чи він вже забув, хто показа як це робиться?

Про кіноматограф.
Ціль кіноматографу –заробляти гроші. На цьому можно поставити крапку.

Преступление –злочин.
Козаки, коли вбивали ворогів не чини злочину.

Про впертість.
Не може існувати впертості в обстоюванні якоїсь форми культури. Козацтво , це в першу чергу , не культура, а особистий характер людини. Зараз йде процес, коли чоловіки питають один одного: «Ти козак?» Не дуже багато чоловіків може зараз дати позетивну відповідь. Це –нормально. Ніяких проблем. Але пошук людей, яким властивий козацький дух триває і буде тривати. У якій формі це буде проявлено в наш час ще невідомо, але такі чоловіки є і вони знайдуть один одного.

Українське козацтво – це не абстракція.
Це реальні чоловіки. Зрозуміло, що пан oleh_k – не козак. Це його особиста доля! І коли він буде у гурті своїх друзів, то я маю надію, що він їм про це нагадає, коли вони затягнуть козацьку пісню.
Якось буде!
oleh_k
Дозвіл B
Повідомлень: 119
З нами з: 20 квітня 2007, 10:51
Звідки: Тернопіль, Україна - Muenchen, Deutschland

Повідомлення oleh_k »

який жах - і яка спрощеність, обмеженість думки. гадаю, саме це і є прикладом "чорно-білого" мислення...

ну що ж, рвати волосся і т.д. не буду, бо немає за кого - очевидно, науковість аргументів тут не має ніякого значення ("то все - книжечки"), головне - формулки і шаблони типу "душі народу", "козацької характеристики", "козацтво жило, жиє і буде жити" і т.п.

мені шкода, що я витратив на це стільки часу - його я міг, напевно, використати більш продуктивно.

а ще шкода, що, очевидно, у інших учасників форуму немає своєї сформульованої думки на цю проблему (або їм лінь її висловити). принаймні це виділяє пана Stephan'a позитивно із рядів інших форумчан...
Україно, вперед!
Аватар користувача
odessabalt
Транзит
Повідомлень: 4
З нами з: 24 червня 2007, 21:51
Звідки: Odessa/Tallinn/EU
Контактна інформація:

Козацьтво в Україні

Повідомлення odessabalt »

- А ось Вам и приклад сучасного існування козацьтва в Україні отак зараз:
"

Проиcшествия

« Дата публикации: 25.06.2007 | Просмотров: 6 »
Нападение на казаков

В ночь с 24 на 25 июня совершено нападение на группу из активистов Черноморского казацкого общества Одесской области, а также партии «Реформы и порядок», Народного руха Украины, Украинской республиканской партии «Собор» и Украинской народной партии, в которой с 20 июня у памятника «Потемкинцам — потомки» собирали подписи против демонтажа памятника и восстановления на его месте монумента Екатерине II. По словам Одесского городского атамана, булавного украинского казачества Вадима Кирова, в «00:20 на палатки, в которых велся сбор подписей напали около 50 молодых людей». Сегодня, по состоянию на 11:00, демонтирована основная часть скульптурной композиции. Демонтаж памятника продолжается. Работы проводит предприятие «Реставратор». "
-------------------------------------
- * Вибачаюсь перед "свідомими патріотами" за це російськомовне інформаційне джерело, - на "державній мові" ще не розповсюджено, тому не розшукав....
Аватар користувача
odessabalt
Транзит
Повідомлень: 4
З нами з: 24 червня 2007, 21:51
Звідки: Odessa/Tallinn/EU
Контактна інформація:

Козацьтво в Україні

Повідомлення odessabalt »

Українське державне радіо:
25-06-2007 16:03 Жоден російський цар не заслуговує на те, щоб йому споруджували або залишали пам'ятники в незалежній Україні
Про це заявив заступник голови Народного Руху України, депутат Верховної Ради V скликання Лесь Танюк.

Він запропонував ініціаторам встановлення у центрі Одеси на місці пам'ятника морякам-потьомкінцям монумента Катерині II "поставити у центрі Одеси поруч з Катериною II пам'ятники Сталіну та Гітлеру". Лесь Танюк наголошує, що "на відміну від потьмківців, абсолютна більшість яких була українцями, що повстали проти російського царату, Катерина II здійснювала політику, спрямовану на остаточну ліквідацію автономії України". Нагадаємо, що сьогодні зранку більшу частину пам'ятника морякам-потьомкінцям вже демонтовано.
----------------------------------------------------------------------
Козаки- чорноморці, нагадаю, "собирали подписи против демонтажа памятника и восстановления на его месте монумента Екатерине II. "
-
Відповісти

Повернутись до “Політика, історія, філософія”