Українці в Швейцарії

От ми тут про сучасну урлітературу говоримо, а хто може сказати щось гарне про українську класичну літературу. Яке оповідання з колишніх письменників вам сподобалось, запамяталось чи просто залишило який слід, навіть негативний. Мені найбільше подобається Ірина Вільде "Сестри Річинські". А вам?

Майже домучила тракторні історії Левицької.
Повністю погоджуюсь із Снігуркою, гіршої медвежої послуги українцям зробити просто важко.
Не любить авторка українців: ні тих хто живе в Україні, ні тих хто живе у діаспорі. Складається враження, що серед усіх згаданих авторкою українців порядною була лише одна людина - мати головної героїні, всі інші- злодюги, пройдисвіти, грабіжники, п'яниці...
Навіть колегу-викладачку, яка приїхала до Англії по короткостроковому контракту, Левицька описує як рідкісну хвойду. (А вона нікому і кривого слова не сказала, лише на роботу приходила з підфарбованими губами у пристойному костюмі, а не в м"ятих джинсах...)

Роман хорошою літературою назвати важко, думаю краще до нього відноситись, як до чудового посібника по вивченню сучасної англійської мови, (бо маємо справу з набором структурно-простих речень, які наповнені багатим та яскравим словниковим запасом.)

Для тих хто не читав роман, в кількох словах охарактеризувати можу так: "Кайдашева сім"я. Сучасна англомовна інтерпретація..."

Ну, Валентино, я б сказала - які вже є. Нечего на зеркало пенять, коли рожа крива. Якщо то "Кайдашева сім"я" - то я погоджуся. Бо як на мене - не обов"язково містити один позитив, щоб книжка доброю назвалася, тас само як не обов"язково бути українцем, щоб їх негатив показувати. Хоча, авторка таки є українкою, то не зовсім вже далека від нашої натури.
Тільки шкода, що ім"я головної хвойди так невдало вибрали. Але в мене книжка була раніше, а тому враження вже нівелювалося. :P

З класичної мене "Інтермеццо" Коцюбинського зачепило. Повісті Шевченка сподобалися (російськомовні в оригіналі). І Франка - його комерційні повісті: "Для домашнього вогнища", "Перехресні стежки".
А! Малий Мирон http://www.ukrcenter.com/library/read.a ... &read=true

У Львові презентували український переклад творів Ясунарі Кавабати, які увійшли до книги "Сплячі красуні".

«Японська література абсолютно відрізняється від європейської, – казав перекладач Кавабати. - Тим, хто любить гострі повороти сюжету, активні події, вона може здатися нудною. Це незавершена література. Автор ніколи не договорює до кінця. Висновки повинен робити сам читач». Кавабата возвеличує найпростіші людські почуття та гармонію людини з природою. Кажуть, у цьому й полягає традиційне японське уявлення про прекрасне.

На мою думку, ця книга варта уваги.

Svitlana писав:Ну, Валентино, я б сказала - які вже є. Нечего на зеркало пенять, коли рожа крива. Якщо то "Кайдашева сім"я" - то я погоджуся. Бо як на мене - не обов"язково містити один позитив, щоб книжка доброю назвалася, тас само як не обов"язково бути українцем, щоб їх негатив показувати. Хоча, авторка таки є українкою, то не зовсім вже далека від нашої натури.

кайдашева сімя не перекладається і не зачіпає таку гарячу тему як заробітчани, котрі не з власної волі шукають кращого. у цьому суттєва різниця

Снігурка писав:

Svitlana писав:Ну, Валентино, я б сказала - які вже є. Нечего на зеркало пенять, коли рожа крива. Якщо то "Кайдашева сім"я" - то я погоджуся. Бо як на мене - не обов"язково містити один позитив, щоб книжка доброю назвалася, тас само як не обов"язково бути українцем, щоб їх негатив показувати. Хоча, авторка таки є українкою, то не зовсім вже далека від нашої натури.

кайдашева сімя не перекладається і не зачіпає таку гарячу тему як заробітчани, котрі не з власної волі шукають кращого. у цьому суттєва різниця

Логічно. Зовсім інше століття. Тут йшлося про те, що погано, що українці зображені негативно. Але так само було і в Кайдашевій сім"ї. І в Енеїді, до речі, теж. Тож моя думка, що той факт зокрема не заважає абсолютно ні відображенню реальності, ні не впливає на якість книжки.

Часи різні, але проблеми відносин між членами сім"ї дуже подібні. І зовсім не важливо чи це кінець 19 сторіччя, чи кінець 20-го. В "Кайдашевій сім"ї" брати запекло ділять грушу, яка росте на межі їх городів; в тракторній історії сестри ділять кулончик матері та інший спадок... (Я саме це мала на увазі, коли писала про тракторну історію, що це "кайдашева сім"я" сучасний англійський варіант.)
Доречі, досить цікаво розвиває ці проблеми у своїй книжці "Майже ніколи не навпаки" Марія Матіос.
Для мене була, як грім серед ясного неба, причина нелюбові свекрухи до невістки, описана у цій книжці.
Переказувати книжку, думаю не варто. Хочу сказати лише одне - читається легко, описи яскраві та прикрашені легким еротизмом, сюжетні лінії цікаво переплітаються, до того ж авторка дає змогу читачу подивитися на одну і ту ж проблему з кількох ракурсів, очима кількома героїв книжки. Власне це мені і сподобалось більше всього у книжці.

[quote="Valentyna"]Заманулось мені дізнатися, що зараз робиться у сучасній українській літературі. Про що пишуть, для кого пишуть, хто читає написане і що про це все думають українські пересічні читачі (громадяни) та їх закордонні сучасники. Кого із сучасників варто почитати і з чого почати.

Інтернет активно пропонує двох:
1) Юрій Андрухович "Таємниця"
2)Любко Дереш "Культ".

Не читала поки жодного. Тому питання до форумчан, чи хтось уже долучився до новітньої літератури, які твори справили на вас дійсно сильне враження, кого радите почитати друзям?

(Акцентувати увагу на питання літературних смаків вважаю зараз недоречним, власні горизонти завжди корисно розширяти.)[/quote]

Раджу почитати Євгенію Коненко. Я випадково натрапила на її книгу "Повії теж виходять заміж", а далі прочитала ще декілька книг "Без мужика", "Зрада", "Зустріч у Сан-Франциско". Досить оригінальний стиль письма...

А ви спробуйте читати нових авторів Ксеню Харченко, Галю Ткачук, Таню Винокурову-Садиченко, Наталку Забрамську, з поетів- Богдана Горобчука, з метрів - Василя Шкляра "Ключ" чи "Елементал", Леоніда Кононовича "Тему для медитації", Аллу Сєрову - все, що знайдете...

Дякую за пораду, спробую пошукати твори цих авторів.
Доречі, для тих хто цікавиться літературними новинками буде небезінтересним інтернет часопис http://kut.org.ua/books_a0033.php

А ще краще
http://sumno.com/

Ksena писав:А ви спробуйте читати нових авторів Ксеню Харченко, Галю Ткачук, Таню Винокурову-Садиченко, Наталку Забрамську, з поетів- Богдана Горобчука, з метрів - Василя Шкляра "Ключ" чи "Елементал", Леоніда Кононовича "Тему для медитації", Аллу Сєрову - все, що знайдете...

:shock: WOW! Cтільки імен, про які я навіть не чула.
Дуже часто мені спадає на думку, що все ж і література і музика, і кіно таки розвивається в Україні досить потужно, але чомусь популяризація, промоушн так би мовити, пасе задніх. На рекламах новинних сайтів та і взагалі всіх сайтів - лише реферати, жовтуха й шлюбні агенції. Та й то в основному російських.

І Наталія дуже заінтригувала Євгенією Кононенко. Буду шукати обов"язково.

Можу тобі відіслати "Повії..." Євгенії Кононенко. У мене є ця книжка тут. Я її прочитала вже давно. Можеш її потім комусь іншому дати.

Кононова "Елементал" прочитала одним духом. Супер. А ось "Ключ" не змогла осилити навіть до половини. Якщо хтось хоче, можу дати почитати книгу "Елементал". Вона в мене є тут. А також Дика енергія" Дяченків, твори Кокотюхи, "Рекреації" Андруховича, "Солодка Даруся" Матіос, "Поклоніння Ящірці" Дереша, "Маска" Володимира Лиса. Все вищеперераховане сподобалось, крім Андруховича, бо вже це оповідання дещо застаріло.

Ти часом до Берну не збираєшся 24-го? То можна було б там чимось обмінятися. Я можу взяти з собою вищезгадану вже "Інтернаймичку" і "Погоня за вівцею" Харукі Муракамі (японська література).

24 листопада буду в Берні. Можу прихопити те, що тебе цікавить. А "Інтернаймичка" - це про що і якого автора?

Це про заробітчанку в Італії та її чоловіка з дітьми вдома. Книжка тернополянина Ореста Березовського. Десь вище ми цю книжку обговорювали (на першій сторінці).

Вже давно чула про книжки Wladimir Kaminer. Зараз читаю його збірку оповідань Russendisko в електроному вигляді. Кому цікаво, можу переслати. Wladimir Kaminer переїхав в 90-х роках з Москви до Німеччини і пише в основному про життя переселенців в Німеччині. Збірка Russendisko написана на простій німецькій мові і дуже легко читається, якраз для тих, хто хоче покращити знання німецької мови.

Мені, мені! Як тільки дочитаю Man ohne Gesicht з серії Lernkrimi, буду шукати щось інше. До речі, рекомендую книжки цієї серії. Це детективчик невеличкий, де потрібно виконувати по ходу різні вправи граматичні. Книжки цієї серії є в Orell Füssli та різними мовами.

Привезла з України останній том "Гаррі Потера" для дітей. А читаю сама. Так нічого, читабельне. А як вам ця епопея?

дуже люблю поттера, перечитала всі частини, 4 нім, 3 укр (щоб підтримати укр видавця) вважаю, що ця книга проповідує важдливу якості у виховання дітей - дружбу, підтримку одне одного і т.д.

tanyushka писав:Вже давно чула про книжки Wladimir Kaminer. Зараз читаю його збірку оповідань Russendisko в електроному вигляді. Кому цікаво, можу переслати. Wladimir Kaminer переїхав в 90-х роках з Москви до Німеччини і пише в основному про життя переселенців в Німеччині. Збірка Russendisko написана на простій німецькій мові і дуже легко читається, якраз для тих, хто хоче покращити знання німецької мови.

Прикольна книжечка. Написана, як на мене, на простий хлопський розум, так як є. Росіяни зображені не позитивно, але і не негативно. Думаю, що автор вдало зобразив їх такими як вони є, змушуючи задуматися іноді - чи дійсно вони такі погані, чи може то просто обставини так склалися та виховання?
Ну і само-собою купа прикладів з реального життя, що надає осоливої цінності оповіданням. Деякі перекликаються, деякі доповнюють одне одного. Можна читати спочатку, а можна з будь-якої частини. Як казочки.
Навіть для тих, хто не дуже добре німецьку розуміє - піде, як діти до школи. Може тому, що написана зрозумілими для нас конструкціями та, подекуди, і нашими ж виразами, перекладеними дослівно німецькою. Німецьку по ній певно не варто вчити, але слова і темп читання досить непогано можна підняти.

Доброго усим дня!

Скажіть будь ласка, де можна знайти твори "Розстріляного Відродження" у перекладі на німецьку або англійську мову.
Хочу дати почитати своїй другій половині! Думаю буде корисно.

Дякую!

Оля

Ольга Коваль писав:Доброго усим дня!

Скажіть будь ласка, де можна знайти твори "Розстріляного Відродження" у перекладі на німецьку або англійську мову.
Хочу дати почитати своїй другій половині! Думаю буде корисно.

Дякую!

Оля

Без поняття... Може, спробуй просто набрати німецькою (англійською, латинкою) мовою прізвища в Гуглі, вибравши при цьому "Сторінки лише зі Швейцарії" і може щось трапиться?



http://exlibris.org.ua/nakonechny/index.html - мені найстійливо порадили нині оцю книжку. Кажуть, що у паперовому форматі в Україні її просто неможливо купити - змітають відразу. Бестселлер, так би мовити. Цікаво, що росіяни не мають що заперечити, хоча можуть за такі нерадісні новини. Ну так я зі слів зрозуміла. Ентузіазм мені передався однозначно. Маю намір прочитати.

сянка писав:Як на мене- Дереш не є для душі. Читала його "Поклоніння ящірці". Не зачепило зовсім. .

A meni Deresh duge spodobavsia. Hocha knygka spriamovana bilshe na teenagers, ale vse rivno bulo zikavo. Shadala svoji molodi roky, tusuvannia, drusiv, velyki ideji, bijky toshcho.

сянка писав:Читала Андруховича "Рекреації". Читається легко, мова дуже гарна.

Andruhovych teg nepohano, ale jak na mene to joho najkrashchym tvorom je Moskoviada. Tajemnyzi chytala i spochatku duge spodobalosia, a v kinzi vge ledve dochytuvala.
Mogu porekomenduvaty druhu knygku Levyzkoji "two caravans", a Serhij Gadan "Himn demokratychnoji molodi", Rosbudko Iren "Sivjali kvitky vykydajut", Andruhovych "12 obruchiv", Deresch "Trohy pitmy" i "Namir", Larysa Denysenko "Pomylkovi perejmannia" i shche mala odnu duge zikavu knygku, ale posychyla i ne pamjataju jak nasyvajetsia. Shadaju - napyshu. Mogu komus shchos posychyty pochytaty.