Українці в Швейцарії

Надибав доволі цікаву статтю з Le Figaro. Здається то і є більш-менеш адекватне представлення ситуації зокрема у Львові і загалом. Напевно такі статті і є одним з фактів формування міджу України за кордоном - без прикраз і без чорного негативу.

Французькою
http://www.lefigaro.fr/international/20 ... venir-.php

http://korrespondent.net/worldabus/1009869 - переклад російською

Во Львове говорят, что украинцы повзрослели, стали реалистичнее смотреть на жизнь и осознали, что "демократию нельзя импортировать как "Кока-Колу".

Було би добре, якби то було так. Бо іноді здається, що людям відібрали розум.

Город, по-видимому, готов на некоторое время примириться со своим существованием между двух миров. Чтобы скрыть свое разочарование, он, как впрочем и остальная часть страны, с головой окунулся в поиски нового текста национального гимна. Старый же гимн - "Еще не умерла Украина" - был действительно слишком уж пессимистичным.

Давно пора.

Стаття непогана. А для іміджу потрібно з Росії приклад брати. Майже у кожному номері місцевої газети щось можна знайти з розряду нейтрально-абсурдного. Типу 200 тисяч пар одночасно поцілувалися, фото дня - "Схід сонця на Байкалі" і подібне. Хтось же цими новинами постачає новинні агенції світу. Аналогічним займається Китай.

Тиражування міфів продовжується? "...Их уничтожили нацисты и члены Организации украинских националистов Степана Бандеры..."

А щодо нового гімну, то автор просто не знав як закінчити свою статтю, ото і придумав таку дурницю. Бо львівяни зараз занепокоєні тим, як би не дати забудувати остаточно стару частину міста сучасними потворами, а не словами гімну.

Я думаю постійні читачі Le Figaro не дуже перейматимуться "історичною правдою" тієї статті, якщо потрібно популяризувати місто в світлі туризму і привабливості, то кожна позитивна згадка і огляд мусить сприйматися адекватно. З приводу занепокоєння львівян, то скажу наступне (проживши у Львові доволі довго і знаючи львівян): ніщо не турбує львівянина так, як туго набитий гаманець. То не варвари і не москалі забудовують центр міста потенційними готелями, то не вороги будують в місті базари і розводять свинючник, рівно як і гадять в центрі міста кожної найменшої нагоди будь то день пива чи день міста; не прийдешні вороги лягали під техніку, котра вийшла на розбудову полоси аеропорту, не вороги крадуть стару бруківку щоб вимостити собі дорогу до ґанку та будматеріали з будмайданчиків, в які перетворились основні дороги міста. Також до міста не привозять дрібних злодюжок, що "чистять" кишені туристів і взагалі кого на око попадеться, а варта порядку за певний відсоток й не помиляє в то втручатись. Це все є мешканці та їх місто. Якщо ми маємо в місті позитив - треба його рекламувати, якщо є негатив - з ним треба боротись, а не нарікати на когось.

Ті недоліки, які ти перерахував стосуються мешканців будь-якого українського міста і львівяни тут не вийняток. Але в даному випадку мова іде не про пересічних львівян, а про тих, кого болить доля міста. Ото завдяки протестам таких людей була зупинена (поки що, не знаю як надовго) будова потворного готелю на вулиці Краківській. А про те, що буцім-то у Львові переймаються словами гімну, про таке не чула. Хоча їжджу до Львова регулярно.

І статтю назагал я не критикувала, просто звернула увагу на брехню, яка не зважаючи на загальний позитивний тон публікації, продовжує тиражуватись у закордонних виданнях, поширюючи не зовсім правду про нашу історію. Отака собі малесенька ложечка дьогтю.

Про Львів неупередженим оком відвідувача нечастого, але регулярного. Такого бардаку на вулицях не бачила у жодному іншому місті України. Про вузькі старі вулиці - згідна, унікальні. Але їхати на червоне і стояти - на зелене? При чому це нормальний стан речей, здається. Я завжди від цього була в шоці. Щоразу просто, починаючи з початку дев"яностих десь приблизно.

Дуже-прошу перепрошую, але прошу мого Львова не ображати, дуже перепрошую. Бо тільки у Львові найгарніша архітектура в світі, найвихованіші городяни, найсмачніша кава, найгарніші, за перепрошенням, дівчата, найчемніші, прошу я вас водії, які їздять тільки на червоне, а стоять на зелене... і взагалі сусільні пишні пишноти-розпишноти препишні, прошу я вас перепрошую.

найчудовіша у світі вулиця підвальна (до ремонту)

сянка писав:Дуже-прошу перепрошую, але прошу мого Львова не ображати, дуже перепрошую. Бо тільки у Львові найгарніша архітектура в світі, найвихованіші городяни, найсмачніша кава, найгарніші, за перепрошенням, дівчата, найчемніші, прошу я вас водії, які їздять тільки на червоне, а стоять на зелене... і взагалі сусільні пишні пишноти-розпишноти препишні, прошу я вас перепрошую.

...і до того ж слони у Львові самі хоботасті у світі, а український національний звір - біла й пухнаста жаба - найбіліша і найпухнастіша...

Прошу-перепрошую, але то не тільки я так думаю, бо така думка зроджується в голові кожного за перепрошенням порєдного львівця, чи то нинішнього, чи прошу я вас, колишнього. Ось що думали і співали про Львів 100 років тому.

Пісня про Львів

Най єнші шукають на вербах грушок
В Мюнхені, Парижі, Торонті,
Мене ж Бог боронить від хибних думок,
Зі Львова я ані на крок.
Бо де ще є людєм так файно, як ту,
Тільку ві Львові.
Бо де ще зубачиш таку красоту,
Тільку ві Львові.
Ховаймо на спід тягар наших бід,
І в Штати нема чо тікати.
Таж пиво у нас холодне, як лід,
Дівчата солодкі, як мід.
Якби ще десь раз я вродитисі вмів, то
Тільку ві Львові.
Так люблю той Львів, що бракує ми слів,
Львів то є Львів.
На світі є Відень, Гонконг і Нью-Йорк,
Я ж нігди туди не поїду,
Бо зроду не схильний до хибних думок,
Зі Львова я ані на крок...

А бруківка, кажете ви, та то, прошу я вас, перепрошую, дурне. Скільки там тої бруківки..

сянка писав:Прошу-перепрошую, але то не тільки я так думаю, бо така думка зроджується в голові кожного за перепрошенням порєдного львівця, чи то нинішнього, чи прошу я вас, колишнього. Ось що думали і співали про Львів 100 років тому.

Пісня про Львів

Най єнші шукають на вербах грушок
В Мюнхені, Парижі, Торонті,
Мене ж Бог боронить від хибних думок,
Зі Львова я ані на крок.
Бо де ще є людєм так файно, як ту,
Тільку ві Львові.
Бо де ще зубачиш таку красоту,
Тільку ві Львові.
Ховаймо на спід тягар наших бід,
І в Штати нема чо тікати.
Таж пиво у нас холодне, як лід,
Дівчата солодкі, як мід.
Якби ще десь раз я вродитисі вмів, то
Тільку ві Львові.
Так люблю той Львів, що бракує ми слів,
Львів то є Львів.
На світі є Відень, Гонконг і Нью-Йорк,
Я ж нігди туди не поїду,
Бо зроду не схильний до хибних думок,
Зі Львова я ані на крок...

А бруківка, кажете ви, та то, прошу я вас, перепрошую, дурне. Скільки там тої бруківки..

Ґречно відкланяюся