Українці в Швейцарії

24 листопада буду в Берні. Можу прихопити те, що тебе цікавить. А "Інтернаймичка" - це про що і якого автора?

Це про заробітчанку в Італії та її чоловіка з дітьми вдома. Книжка тернополянина Ореста Березовського. Десь вище ми цю книжку обговорювали (на першій сторінці).

Вже давно чула про книжки Wladimir Kaminer. Зараз читаю його збірку оповідань Russendisko в електроному вигляді. Кому цікаво, можу переслати. Wladimir Kaminer переїхав в 90-х роках з Москви до Німеччини і пише в основному про життя переселенців в Німеччині. Збірка Russendisko написана на простій німецькій мові і дуже легко читається, якраз для тих, хто хоче покращити знання німецької мови.

Мені, мені! Як тільки дочитаю Man ohne Gesicht з серії Lernkrimi, буду шукати щось інше. До речі, рекомендую книжки цієї серії. Це детективчик невеличкий, де потрібно виконувати по ходу різні вправи граматичні. Книжки цієї серії є в Orell Füssli та різними мовами.

Привезла з України останній том "Гаррі Потера" для дітей. А читаю сама. Так нічого, читабельне. А як вам ця епопея?

дуже люблю поттера, перечитала всі частини, 4 нім, 3 укр (щоб підтримати укр видавця) вважаю, що ця книга проповідує важдливу якості у виховання дітей - дружбу, підтримку одне одного і т.д.

tanyushka писав:Вже давно чула про книжки Wladimir Kaminer. Зараз читаю його збірку оповідань Russendisko в електроному вигляді. Кому цікаво, можу переслати. Wladimir Kaminer переїхав в 90-х роках з Москви до Німеччини і пише в основному про життя переселенців в Німеччині. Збірка Russendisko написана на простій німецькій мові і дуже легко читається, якраз для тих, хто хоче покращити знання німецької мови.

Прикольна книжечка. Написана, як на мене, на простий хлопський розум, так як є. Росіяни зображені не позитивно, але і не негативно. Думаю, що автор вдало зобразив їх такими як вони є, змушуючи задуматися іноді - чи дійсно вони такі погані, чи може то просто обставини так склалися та виховання?
Ну і само-собою купа прикладів з реального життя, що надає осоливої цінності оповіданням. Деякі перекликаються, деякі доповнюють одне одного. Можна читати спочатку, а можна з будь-якої частини. Як казочки.
Навіть для тих, хто не дуже добре німецьку розуміє - піде, як діти до школи. Може тому, що написана зрозумілими для нас конструкціями та, подекуди, і нашими ж виразами, перекладеними дослівно німецькою. Німецьку по ній певно не варто вчити, але слова і темп читання досить непогано можна підняти.

Доброго усим дня!

Скажіть будь ласка, де можна знайти твори "Розстріляного Відродження" у перекладі на німецьку або англійську мову.
Хочу дати почитати своїй другій половині! Думаю буде корисно.

Дякую!

Оля

Ольга Коваль писав:Доброго усим дня!

Скажіть будь ласка, де можна знайти твори "Розстріляного Відродження" у перекладі на німецьку або англійську мову.
Хочу дати почитати своїй другій половині! Думаю буде корисно.

Дякую!

Оля

Без поняття... Може, спробуй просто набрати німецькою (англійською, латинкою) мовою прізвища в Гуглі, вибравши при цьому "Сторінки лише зі Швейцарії" і може щось трапиться?



http://exlibris.org.ua/nakonechny/index.html - мені найстійливо порадили нині оцю книжку. Кажуть, що у паперовому форматі в Україні її просто неможливо купити - змітають відразу. Бестселлер, так би мовити. Цікаво, що росіяни не мають що заперечити, хоча можуть за такі нерадісні новини. Ну так я зі слів зрозуміла. Ентузіазм мені передався однозначно. Маю намір прочитати.

сянка писав:Як на мене- Дереш не є для душі. Читала його "Поклоніння ящірці". Не зачепило зовсім. .

A meni Deresh duge spodobavsia. Hocha knygka spriamovana bilshe na teenagers, ale vse rivno bulo zikavo. Shadala svoji molodi roky, tusuvannia, drusiv, velyki ideji, bijky toshcho.

сянка писав:Читала Андруховича "Рекреації". Читається легко, мова дуже гарна.

Andruhovych teg nepohano, ale jak na mene to joho najkrashchym tvorom je Moskoviada. Tajemnyzi chytala i spochatku duge spodobalosia, a v kinzi vge ledve dochytuvala.
Mogu porekomenduvaty druhu knygku Levyzkoji "two caravans", a Serhij Gadan "Himn demokratychnoji molodi", Rosbudko Iren "Sivjali kvitky vykydajut", Andruhovych "12 obruchiv", Deresch "Trohy pitmy" i "Namir", Larysa Denysenko "Pomylkovi perejmannia" i shche mala odnu duge zikavu knygku, ale posychyla i ne pamjataju jak nasyvajetsia. Shadaju - napyshu. Mogu komus shchos posychyty pochytaty.

Nova knygka Levyzkoji vge nijakoji vedmegoji posluhy ne robyt. Tam ukrajinzi najposytyvnishi heroji jakyh tilky mogna sobi ujavyty.

S kalsyky teg liubliu sester Richynskyh, a shche "Povnolitni dity" Iryny Vilde. Pamjataju shcho koly chytala salyvalasia sliosamy:(

slavusia писав:Nova knygka Levyzkoji vge nijakoji vedmegoji posluhy ne robyt. Tam ukrajinzi najposytyvnishi heroji jakyh tilky mogna sobi ujavyty.

Ото я щойно дочитала цю книжку ("Два каравани"). З одного боку, дійсно - українці там з позитивного боку змальовані. При чому не прикрашено зовсім.
Але з іншого боку в цій книжці набагато більше "проколів", що видають необізнаність авторки з побутом життя описуваних людей. Я не можу судити про побут заробітчан і про побут Малаві, але маю досить добре уявлення про побут українців і поляків - якраз там було найбільше проколів. Наприклад, полячка мріє начинити курку каштанами, стверджуючи, що це був улюблений рецепт її матері. Каштани - національний польський продукт? Не думаю Або про те, що українці люблять банани, бо, мовляв, в Україні вони не доступні. В теперішній-то час?! Навіть 10 років тому вони вже були досить звичайним продуктом, як апельсини... Правда, курей ними ще не начиняють повсюдно... Ну тобто.... на мою думку, ця книжка дещо слабша за "Трактори", з трохи менш напруженим сюжетом і іноді надуманими "пустими" деталями. Хоча в загальному - може бути.

прикольна книга наталки сняданко про її життя, частково як опер в німеччині. досить весело читати

http://www.brainwarp.net/ - може комусь буде цікаво. Здається, я колись згадувала про цю книжку і мене запитали що то була за книжка і де її можна взяти. Цього я отак сходу сказати не могла.
І ось нині я знайшла збережене мною посилання і викладаю для тих, кому це цікаво. Я прочитала лише деякі сторінки з тих, що викладені на сайті.

Насправді я переглядала посилання, зібрані мною під час Помаранчевої революції і виявила, що більша частина ресурсів перестали існувати, як такі, що мене навело на думку, що ці ресурси могли бути створені з певною метою для подачі певного матеріалу (це були матеріали обох сторін з цікавими твердженнями, статистикою, свідченнями, поглядами тощо). І коли я дійшла до цієї книжки, то надії натрапити на інформацію про цю книжку в мене вже не було. Думала, що цей ресурс також міг бути "проектним" - книжка про отруєння кандидата в президенти України (прямим текстом) англійською, котру ніхто ніколи не бачив.... - але цей проект таки дійсно робочий, книжку дійсно можна купити і вони навіть додали відео автора на сайті. Одним словом - читайте на здоров"я!
Поділіться враженнями після неї, не забудьте.

Хочу запропонувати вашій увазі сайт, на якому можна прочитати рецензії на нові книжки, чи фільми, чи музичні групи. Особливо цікаві рецензії на книжки, після яких вже знаєш - варто читати ту чи іншу книжку чи ні. А то коли йду в книжковий, то гребу все, що якимсь чином сподобалось, потім читаю вдома і половина з того виявляється просто мотлохом.
То ж користуйтесь сайтом http://www.sumno.com/

сянка писав:Хочу запропонувати вашій увазі сайт, на якому можна прочитати рецензії на нові книжки, чи фільми, чи музичні групи. Особливо цікаві рецензії на книжки, після яких вже знаєш - варто читати ту чи іншу книжку чи ні. А то коли йду в книжковий, то гребу все, що якимсь чином сподобалось, потім читаю вдома і половина з того виявляється просто мотлохом.
То ж користуйтесь сайтом http://www.sumno.com/

Зважаючи на основну ідею цього сайту (тобто публікація рецензій), його назва досить реалістично відображає стан сучасної літератури та фільмографії.

Чому така дивна назва і сама не розумію, може то абревіатура якась. А рецензії там дають не лише нашим творам, але і зарубіжним, всьому новому що виходить в світ на території України.

Ще один цікавий сайт, де розповідається про всі новинки, які пропонує наш український книжковий ринок.

http://www.bukvoid.com.ua/

Там і і рецензії на нові твори, і презентації книжок та авторів і все -все-все. Захдьте, не пошкодуєте.

Нещодавно прочитала декілька книг Анни Гавальди, це сучасна французька письменниця, дуже сподобалось, рекомендую.

http://www.ozon.ru/context/detail/id/1675362/

У мене склалось враження, що зараз з українською літературою стався якийсь бум. Видається всього так багато, що просто не встигаєш за новинками. Ось недавно прочитала нову книгу Марії Матіос "Москалиця". Чесно кажучи оповідання як на мене слабші ніж "Солодка Даруся" чи "Ніколи не навпаки" чи "Нація". Таке враження, що авторка поспішала видати книгу до книжкового ярмарку у Львові і тому не до кінця прописала сюжети.

Ще прочитала дві книжки зовсім нової письменниці Люко Дашвар "Село - не люди" і "Кров з молоком". І там, і там події відбуваються в селі. Тільки в першому випадку це наш час - роки незалежності, а в другому - колгоспно-радянський період. В книзі "Село - не люди" село змальоване таким депресивним і дикуватим, що аж страшно стає: невже в українському сучасному селі дійсно такі порядки? Те що пияцтво процвітає - вірю, те, що працюють тяжко - теж погоджуюсь. Але невже в наш час можливий самосуд сельчан над односельчанами? Крім того вражає якесь примітивне невігластво (в певних моментах) персонажів, що знову ж виникають асоціації, що це не наш час, а десь період кріпацтва.

Новий автор Олександр Жовна з його книгою оповідань "Її тіло пахло зимовими яблуками". Хоча не такий він вже і новий, бо по його творах, виявляється поставлені фільми, зокрема "Маленьке життя". (Хто їх , правда, бачив, то вже інше питання). Оповідання чи новелки яскраві, колоритні. Одна як на мене вада: улюбленими темами автора є зима, сніг, цвинтар, похорон і смерть.

А я прочитала в одному журналі, що порівняно з російськими сучасними авторами, в Україні є з десяток сучасних письменників і особливо письменниць, яких постійно публікують закордоном і їх книги користуються неабиякою популярністью.

Щодо письменниці Люко Дашвар, я якраз прочитала її книгу "Кров з молоком". Що можу сказати, відвезу мамі, нехай вона прочитає та поділимося враженнями. Це якраз період, коли вони були "молоді".

Хтось читав "Імітація" Євгенії Кононенко?

Наталю, а як тобі "Кров з молоком"? Бо у мене враження якоїсь нереальності подій. Якась містика з тим червоним намистом. Символізм, який малозрозумілий. Крім того ота скрита від чужого ока любов між Стьопою і головною героїнею. Якщо вони так любилися, то чому не одружилися? Яка така була важлива причина, щоб їй було виходити заміж за іншого, а того Степана мучити і псувати життя і собі , і своєму чоловіку, і сімї Стьопи?

Читала колись давно "Імітацію" Кононенко. Нічого так.

Не знаю про інші країни, але у Женеві зі всіх нині відомих і розкручених письменників я бачила у французькому перекладі лише один єдиний раз Андруховича "Московіаду". Можна і зараз в книгарнях знайти кілька оповідань Куркова, хоча він є більше російський письменник, який проживає у Києві, ну і звичайно ж Гоголя, якщо його вважати чисто українським письменником.

[quote="сянка"]Наталю, а як тобі "Кров з молоком"? Бо у мене враження якоїсь нереальності подій. Якась містика з тим червоним намистом. Символізм, який малозрозумілий. Крім того ота скрита від чужого ока любов між Стьопою і головною героїнею. Якщо вони так любилися, то чому не одружилися? Яка така була важлива причина, щоб їй було виходити заміж за іншого, а того Степана мучити і псувати життя і собі , і своєму чоловіку, і сімї Стьопи?

Читала колись давно "Імітацію" Кононенко. Нічого так.[/quote]

Мені сподобався початок книги про сім'ю українського олігарха, що мешкають в Лондоні, а далі все пішло в такому типово сільському руслі, але ж книга з цієї ж серії "Село та люди". Є досить реалістичні сцени та кумедні як з Тарасом Петровичем. Коли купувала книгу, то продавець сказав вона зайняла перше місце в цьогорічному всеукраїнському літературному конкурсі.

А що ви рекомендуєту почитати? Я прочитала декілька книг Кононенко, Роздобудько, Клименко, Андруховича.