Українці в Швейцарії

Даринко, можна на ти?

Я вважаю, що це зовсім не є нормальним. І для швейцарця також. Тим більше, що ви вже одружені! А як з дітьми буде? Типу - підеш в декрет, якщо наскладаєш відповідну суму чи як? А як не дай боже, якась хвороба? Найбільше мене вбило - з"їдемося, коли знайдеш роботу в Швейцарії. Я би тут же і на розлучення подавала.

До речІ, а чого ти до нього на вихідних, а не він до тебе? А ти би лишню годинку вдома поспала...

привіт Світлано. так звісно можна на ти.
він до мене теж інодіприъжджає але частіше я до нього бо я маю гляйс 7 та після 7ї можу безкоштовно їздити.
я навіть не знаю просто звикла. якась логіка в тому є шо кожний на себе заробляє. і всеж таки іноді він мені допомагає.
наступні півроку практичний семестр то хоч гроші нормальны будуть платити на які жити можна. а потім буду де може іншу роботу знайду.
найгірше шо батьки теж мені перестали допомагати бо я ж тіпавже одружена. а засмучувати їх не хочеться.
в мене швейцарского мобільника нема можеш написати мені на мейл darina_lorelei

yahoo.de і домовимося.

Дякую тобі за е-мейл, хоча краще було це мені на приватне повідомлення кинути. Тому я тобі змінила значок @ на смайлик відповідний, щоб тебе не засипало спамом.

Привіт, дівчата! Зайшла от на форум, і не змогла втриматися від свого коменту на таку нашу "жіночу" тему..

Як на мене, різниця між "нашими" та "іноземцями" таки є, по крайній мірі, кажу на прикладі власної родини. Скоріш за все, це все через те, що процес виховання тут в деяких окремих аспектах відбувається по-інакшому, привівається інше ставлення до речей, і в першу чергу, саме до грошей.

Мені також деякі моменти в цьому плані прямо серце різали, до тих пір, поки я із своїм чоловіком не почала довго і нудно докопуватися до суті проблем. І вийшло, що на деякі речі ми реагуємо апріорі по-різному... тобто "вихідні дані" сприяняття ситуації є різним: наприклад, я зясувала, що моє поняття щодо "походження" грошей більш "легке", аніж в уявленні мого чоловіка: я маю на увазі, що на мій коментар щодо фінансової кризи по типу: "та короче, якось буде.." чоловік довго і нудно мені розказував, що не можна діяти навпростець і треба бути підготовленим до проблем перед тим, як вони стануться, а не надіятися на випадок... а от коли я намагалася пояснити чоловіку як то важливо для мене завжди відчувати себе жінкою і отримувати з його боку увагу у різних формах: компліменти, квіти і т.д., то він мені сказав щось типу "так а навіщо? ми ж вже одружені"...

Отже, різниця є у поглядах і сприйнятті ситуацій, і у нас, "різнонаціональних" пар, я думаю, ситуація скрадніша за пари однієї національності, оскільки ми повинні знаходити відповіді не лише на банальні, різні від природи, погляди чоловіка і жінки на ситуацію, але й завжди мати на увазі різницю культур.. Ви пригадайте на яких літературних творах ми виросли і які душевні властивості нам так довго вдолблювали вчителя у школі... Це, я впевнена, також все впливає дуже!
Але вихід з такої ситуації є - треба розмовляти і шукати компроміси. Не треба себе принижувати, як є щось, що дуже болить на серці, треба говорити - в іншому випадку як чоловік здогадається про це?

Але тільки тепер я розумію чому на весіллі молодятам так часто бажають терпіння і мудрості: виключно кохання у подружньому житті замало...

Даринко, я вважаю, що не правильно казати " Я вже звикла".........Ми самі ковалі свого щастя і якщо ми захочемо, то все буде добре і чоловіки біля нас будуть достойні і я вірю що ви це зробите.....:-))))

Я не розумію, як людина яка любить може сказати "Це твої проблеми", а не намагається якось допомогти і оцінити те що ви припустимо собі в дечому відмовляєте щоб приїхати до нього на вихідні........

Поговоріть з ним відкрито і запитайте себе в першу чергу, чи вам потрібні такі стосунки !!!?? )))

Українці в Швейцарії

Ще раз про чоловіків....

Re: Ще раз про чоловіків....

Re: Ще раз про чоловіків....

Re: Ще раз про чоловіків....

Re: Ще раз про чоловіків....

Re: Ще раз про чоловіків....