привіт Світлано. так звісно можна на ти.
він до мене теж інодіприъжджає але частіше я до нього бо я маю гляйс 7 та після 7ї можу безкоштовно їздити.
я навіть не знаю просто звикла. якась логіка в тому є шо кожний на себе заробляє. і всеж таки іноді він мені допомагає.
наступні півроку практичний семестр то хоч гроші нормальны будуть платити на які жити можна. а потім буду де може іншу роботу знайду.
найгірше шо батьки теж мені перестали допомагати бо я ж тіпавже одружена. а засмучувати їх не хочеться.
в мене швейцарского мобільника нема можеш написати мені на мейл darina_lorelei
yahoo.de і домовимося.
До речІ, а чого ти до нього на вихідних, а не він до тебе? А ти би лишню годинку вдома поспала...
Мені також деякі моменти в цьому плані прямо серце різали, до тих пір, поки я із своїм чоловіком не почала довго і нудно докопуватися до суті проблем. І вийшло, що на деякі речі ми реагуємо апріорі по-різному... тобто "вихідні дані" сприяняття ситуації є різним: наприклад, я зясувала, що моє поняття щодо "походження" грошей більш "легке", аніж в уявленні мого чоловіка: я маю на увазі, що на мій коментар щодо фінансової кризи по типу: "та короче, якось буде.." чоловік довго і нудно мені розказував, що не можна діяти навпростець і треба бути підготовленим до проблем перед тим, як вони стануться, а не надіятися на випадок... а от коли я намагалася пояснити чоловіку як то важливо для мене завжди відчувати себе жінкою і отримувати з його боку увагу у різних формах: компліменти, квіти і т.д., то він мені сказав щось типу "так а навіщо? ми ж вже одружені"... 
