Загальні відгуки про різні притулки, нижче - відгуки про два найпопулярніші, які часто обговорюються.
Для читабельності тисніть на фото
Ми в лагері в Аріджено. Як заїхали, то більшість мешканців були роми. Сьогодні виїхали одна сімʼя ромів, зараз 50/50 нас. В моїй кімнаті девʼять людей, чоловіки, жінки, немовлята до 3 років. Діти хворіють вірусом, ночами кричать. Я четверту ніч не сплю нормально. Новеньких сьогодні оселили в кімнаті з ромами, бо немає вільних місць. Годують іноді норм, іноді так собі. Природа гарна. Але в приміщенні атмосфера важка. Тому ми навіть в дощ ідемо гуляти на вулицю. Персонал норм. Написала як є, а ви дивіться самі. Чекають тут хто два три тижні, хто півтора два місяці. Я не розумію чому так. Фізично мені важче чим морально. Бо ночами задуха в кімнаті яка забита койками з людьми і я спросоння лякаюсь коли діти кричать. 04.03.2024
Тут детально описано умови проживання в притулку кантонального рівня, куди також буває селять українців. Місця немає і громади постійно шукають нові приміщення, будують модульні містечка, будують нові притулки. Все нижче описане актуальне і для українців на сьогоднішній момент, окрім моменту дезинфекції. А також часто українців годують, де немає можливості готувати (холодильники тоді одні на всіх).Але будьте готові ,що можуть поселити в старе приміщення в одну кімнату дві сім'ї, двоповерові ліжка і повернутися немає де. І це не місяць прожити, а довго. І це постійне житло вже. Сьогодні зустріла знайому , то умови жах .
viewtopic.php?p=14592#p14592