Подвійне оподаткування українських біженців за кордоном
Які наразі перспективи подвійного оподаткування українських біженців у різних країнах?
На сьогодні питання подвійного оподаткування заробітної плати, отриманої від українського роботодавця біженцями, які виконують трудові обов’язки на користь такого роботодавця за межам и України і набули статусу податкового резидента країни-перебування, залишається нагальним. Для вирішення цього питання необхідно внести зміни до ряду нормативно-правових актів України, однак станом на сьогодні у відкритому доступі відповідні проєкти документів відсутні. За відсутності змін проблема подвійного оподаткування таких українських біженців буде актуальною і в 2023 році.
Чи можливо (і як саме) уникнути подвійного оподаткування?
Так, в певних випадках уникнути подвійного оподаткування можливо шляхом:
— зарахування податків, сплачених в країні, що є джерелом доходу, в країні-резиденції відповідно до положень конвенції про уникнення подвійного оподаткування («Конвенція»);
— зміни роботодавця (розірвати трудовий договір з українським роботодавцем та укласти трудовий договір з роботодавцем, зареєстрованим в країні-резиденції);
— структурування виплати доходів з урахуванням правил розподілу прав оподаткування певних доходів між країною-резиденції та країною, що є джерелом доходу, відповідно до норм Конвенції;
— обрання країни-перебування з лояльним режимом оподаткування (наприклад, податкове законодавство передбачає надання податкових пільг/звільнень для певних видів доходів) з метою набуття статусу податкового резидента в цій країні.
Які саме доходи підлягають оподаткуванню? Чи оподатковуються соціальні виплати?
Види доходів українських біженців, що підлягають оподаткуванню в країні їх перебування залежать від податкового статусу таких біженців:
— якщо біженець набув статусу податкового резидента країни-перебування у звітному періоді - всі доходи, отримані біженцем не залежно від джерела (країни) походження, підлягають оподаткуванню в країні-перебування, навіть якщо з таких доходів були утримані податки, у країні, з якої був виплачений дохід.
— якщо біженець не набув статусу податкового резидента країни-перебування і залишається податковим резидентом України у звітному періоді, - в країні-перебування підлягають оподаткуванню виключно доходи біженця, джерелом походження з країни-перебування.
Режим оподаткування соціальних виплат встановлюється окремо кожною країною. Наприклад, у Польщі соціальні виплати, отримані від Польщі та міжнародних організацій, що не перевищують законодавчо встановленого ліміту, не підлягають оподаткуванню.
Як український біженець має узнати, що він зобов'язаний сплатити податки в країні перебування?
Щоб дізнатися чи зобов’язаний український біженець сплачувати податки в країні- перебування, він має провести аналіз свого податкового статусу з метою визначення країни, в якій підлягає оподаткуванню його дохід, отриманий у відповідному звітному періоді. З цієї метою він має зробити наступне:
— ознайомитися з положеннями місцевого законодавства, які визначають податковий статус фізичної особи, та проаналізувати свої життєві обставини, фактичну кількість днів, проведених в країні-перебування тощо, з метою визначення свого податкового статусу для податкових цілей країни-перебування;
— ознайомитися зі статтею 14.1.213 Податкового кодексу України, яка встановлює критерії для визначення податкової резидентності в Україні, та проаналізувати свої життєві обставини, фактичну кількість днів проведених в Україні з метою визначення свого статусу податкового резидента в Україні;
— якщо за результатами аналізу фізична особа є податковим резидентом двох країн – проаналізувати положення відповідної Конвенції.
Якщо за результатами проведеного аналізу український біженець вважатиметься податковим резидентом країни-перебування, йому в подальшому треба визначити наступне:
— дату набуття статусу податкового резидента країни-перебування, оскільки саме з цієї дати дохід українського біженця підлягатиме оподаткуванню в країні-перебування;
— податки (розрахунок їх бази) та ставки податків, які підлягають сплаті;
— можливість подачі сімейної декларації (як правило, подання такої декларації має переваги для подружжя, якщо рівень доходу партнерів є різним або один з подружжя не отримує доходу);
— список відрахувань, які можна вирахувати з отриманих доходів (наприклад, в Польщі можна вирахувати плату за користування інтернетом);
— наявність пільгових умов зі сплати податків для українських біженців (наприклад, в Ірландії, Туреччині, Кіпрі);
— граничні строки для подання декларації;
— граничні строки для сплати податків;
— місце розташування/електронну адресу податкових органів за місцем проживання.
У будь-якому випадку, українському біженцю слід самостійно вивчити це питання з метою визначення своїх податкових обов’язків у відповідній країні, оскільки в більшості країн ЄС передбачений обов’язок самостійного декларування доходів, не залежно від того, чи утримувалися податкові зобов’язання при виплаті доходу (наприклад, роботодавцем), а також передбачене прогресивне оподаткування (різні ставки податку) залежно від обсягу отриманих доходів, що може передбачати самостійну доплату податкових зобов’язань за вищою ставкою податку у разі отримання доходу понад установлені ліміти.
Якою є процедура сплати податків (який має бути порядок дій)?
В залежності від виду доходу, отриманого українським біженцем, податки в країні-перебування мають бути сплачені ним особисто або особою, що здійснює нарахування та виплату доходу (наприклад, роботодавцем у разі отримання заробітної плати, банком у разі отримання відсотків по депозиту тощо).
Як правило, для цілей декларування та сплати податків самостійно або для отримання виплати доходу український біженець буде зобов’язаний отримати податковий номер у відповідній країні.
Якщо має місце особисте декларування, то в більшості країн світу податки мають бути сплачені після завершення граничного терміну відведеного для декларування доходів за відповідний звітний період. Однак, існують країни в яких потрібно сплачувати податки з отриманих доходів щомісячно (наприклад, Польща).
Як правило, податки можуть бути сплачені:
— у готівковій формі в приміщенні податкового органу у країні-перебування; або
— шляхом банківського переказу за реквізитами та з призначенням платежу, які завчасно необхідно отримати або звірити з податковим органом за місцем проживання українського біженця у країні-перебування.
Банківський переказ може бути здійснений як з рахунку біженця, відкритого у місцевому банку країни-перебування, так і з іноземного рахунку. У разі здійснення переказу з іноземного банківського рахунку варто враховувати, що датою зарахування платежу, як правило, вважається дата надходження грошових коштів на відповідний банківський рахунок податкового органу країни-перебування.
Які можливі наслідки несплати податків у країні перебування українського біженця?
В залежності від розміру суми податків, яка не була сплачена, законодавством більшості країн передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу та/або позбавлення волі. При цьому, за неподання/неправильне подання податкової декларації або подання декларації із порушенням термінів, несплату авансових внесків або їх невірний розрахунок (за наявності) законодавство більшості країн також передбачає відповідальність у вигляді накладення штрафу.
Як платити податки тим біженцям, які
офіційно працюють на українські підприємства
Якщо такі українські біженці набули статусу податкового резидента країни-перебування, такі біженці мають задекларувати доходи, отримані від українського роботодавця, у відповідному звітному періоді з дотриманням термінів, в країні-перебування та сплатити податки у країні-перебування, не дивлячись на те, що з їх заробітної плати вже були утримані податки в Україні.
Якщо український біженець набув статусу податкового резидента країни-перебування, як правило, податки, сплачені в Україні, за дотримання умов, передбачених відповідною Конвенцією та місцевим податковим законодавством, можуть бути зараховані в країні-перебування.
Якщо ж такий український біженець не набув статусу податкового резидента країни-перебування, то доходи, отримані від українського роботодавця, можуть звільнятися від оподаткування в країні-перебування за умови виконання умов, передбачених відповідною Конвенцією.
працюють в країні перебування
Якщо такі українські біженці набули статусу податкового резидента країни-перебування, такі біженці мають задекларувати доходи, отримані у відповідному звітному періоді з дотриманням термінів, в країні-перебування та сплатити там податки.
Якщо ж біженці не набули статусу податкового резидента країни-перебування, такі біженці мають задекларувати отримані доходи та сплатити податки в Україні. При цьому, у разі дотримання умов, передбачених відповідною Конвенцією та податковим законодавством України, такі біженці мають право зарахувати податки сплачені в країні-перебування проти податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті в Україні.
мають неофіційні доходи в Україні
Якщо такі українські біженці набули статусу податкового резидента країни-перебування, такі біженці мають задекларувати доходи, у відповідному звітному періоді з дотриманням термінів, в країні-перебування та сплатити податки у країні-перебування. Якщо ж такі українські біженці не набули статусу податкового резидента країни-перебування, то неофіційні доходи потрібно задекларувати в Україні та сплатити з них податки в Україні.
ФОП (в Україні)
Українські біженці, зареєстровані в Україні як ФОП, є податковими резидентами України з розумінні податкового законодавства України. Однак, у разі набуття такими українськими біженцями статусу податкового резидента країни-перебування, податкова резидентність такої особи має визначатися з урахуванням положень Конвенції. Якщо відповідно до положень Конвенції фізична особа вважатиметься податковим резидентом країни-перебування, то доходи, отримані такою особою мають декларуватися та оподатковуватися в країні-перебування. При цьому податки, сплачені в Україні, як ФОП такий український біженець не зможе зарахувати в країні-перебування.
мають інші види доходів (роялті, дивіденди, проценти за депозитами чи облігаціями, доходи від здачі в оренду майна, тощо)?
Якщо такі українські біженці набули статусу податкового резидента країни-перебування, то такі біженці мають задекларувати такі доходи, отримані у відповідному звітному періоді з дотриманням термінів, в країні-перебування. Однак режим оподаткування таких доходів буде визначатися на підставі Конвенції, яка у випадку отримання таких видів доходів розмежовує права оподаткування між країною-резиденції та країною, що є джерелом доходу
Як іноземна Податкова отримає і перевірить інформацію про доходи (офіційні та неофіційні) українських біженців в Україні? А також - як українські податківці дізнаються про отриманні біженцями кошти (зарплати, соцвиплати тощо) за кордоном?
На сьогодні податковим органам України та країн-перебування українських біженців доступний двосторонній обмін податковою інформацією відповідно до положень Конвенції. Такий обмін здійснюється в односторонньому порядку у відповідь на направлений запит (якщо запит направляє Україна – країна-перебування має надати відповідь на питання, поставлені в запиті). На практиці, податкові органи країн рідко використовують зазначений механізм щодо фізичних осіб. Однак, починаючи з 1 липня 2023 року в Україні запрацює автоматичний обмін інформацією в рамках Багатосторонньої угоди (СRS), в результаті чого у 2024 році податкові органи України та країн-перебування українських біженців, якщо країна-перебування є учасником Багатосторонньої конвенції, отримають інформацію щодо балансу та залишку на 2023 року по рахунку фізичної особи. Ймовірно, якщо отримана інформація не співпадатиме із інформацією, вказаною українським біженцем в податковій декларації, податкові органи захочуть провести перевірку/звірку даних чи щонайменше отримати пояснення від фізичних осіб щодо причин розходжень.
В умовах, коли зберігається певна невизначеність щодо перспектив подвійного оподаткування в різних країнах, що ви порекомендуєте робити українським біженцям?
З метою уникнення подвійного оподаткування українським біженцям варто проаналізувати можливість застосування до свого випадку одного з вище зазначених методів щодо уникнення подвійного оподаткування самостійно або за допомогою податкових консультантів.
Катерина Гамрецька, менеджерка, група міжнародного оподаткування, KPMG в Україні надала коментар, використаний у статті на liga.net
https://kpmg.com/ua/uk/home/media/press ... donom.html
Подвійне оподаткування українських біженців
Подвійне оподаткування українських біженців-власників фірм
Ще хочу звернути увагу тих біженців, які мають контрольовані іноземні компанії (КІК). Багато з них вважає, що перебування в іншій країні більше 183 днів автоматично робить їх нерезидентами України, а резидентами країни перебування (і з одного боку це так і є), тому вважають, що подавати звіт по КІК вони не зобов’язані. При цьому багато хто з власників КІК продовжує діяльність як ФОП, отримують в Україні зарплати і т.п.
Але тут я мушу вас розчарувати. При визначенні резидентства критерій «183 днів» має далеко не єдине та вирішальне значення. Критерії «центр особистих інтересів» та «центр економічних інтересів» є більш вагомими при визначенні резидентства. І часто виникає ситуація, коли власник КІК має подвійне резидентство, навіть про це не підозрюючи. Власник КІК вважає себе нерезидентом України, а ДПС вважає навпаки. І хочу звернути увагу, що нам до кінця не відоме наше майбутнє та де будемо жити після завершення війни, якщо складуться так обставини, що власник КІК повернеться в Україну після завершення війни, то не відомо яка буде кінцева практика суду чи буде вважатися, що українець який мав ФОП чи продовжив отримувати зарплату втратив податкове резиденство України.
І тим з власників, хто вважає, що ДПС ні про що не дізнається, хочу нагадати про CRS (автоматичний обмін фінансовою інформацією) та EOIR (обмін податковою інформацією по запиту).
І проблема в тому, що непрозвітований КІК може вилізти боком через кілька років, коли по повній запрацює CRS, на підставі якого підуть запити про податкову інформацію. Наприклад, це трапиться в липні 2026 році. І що тоді? А тоді маємо наступне:
Штраф за неподання звіту по КІК за 2022, 2023, 2024, 2025 роки.
«Неподання контролюючою особою Звіту про КІК тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи (302 800 грн. на 01.01.2024р.), встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року».
Тобто, 302 800х4 = 1 211 200 грн. Але ж ви розумієте, що сума буде більше, оскільки кожен рік прожитковий мінімум буде збільшуватися.
«Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податку від обов’язку подання Звіту про КІК та підтверджувальних документів, передбачених статтею 39-2 цього Кодексу».
Тобто, звіти за всі ці роки подати все одно доведеться...
Якщо ви і після виставлення вам штрафу все одно не поспішаєте подавати звіт, то:
«Неподання звіту про контрольовані іноземні компанії протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати фінансових санкцій (штрафів), передбачених цим пунктом, - накладення штрафу в розмірі п’яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання звіту про контрольовані іноземні компанії, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи (908 400 грн. на 01.01.2024р.) встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року».
І хочу звернути увагу, що в більшості випадків подання звіту по КІК не призводить до сплати податків, тому більш раціонально буде подати звіт, а ніж цього не зробити, а потім отримати такі штрафи, які для деяких власників КІК виявляться просто непідьомними.
Що скажете? Поки запрацює CRS, то скоріше за все ми вже повернемося до України, то ще раз хочу нагадати про те, що існує обмін інформацією на запит (EOAN). Це класичний та широко застосовуваний спосіб отримання однією державою необхідних їй відомостей про платника податків від компетентних органів іншої держави. Обмін здійснюється за індивідуальним запитом (тобто за запитом щодо конкретної особи, компанії, групи компаній або угоди/операції) з боку податкового органу однієї країни на адресу податкового органу іншої.
Дані, отримані в порядку міжнародного обміну на запит, активно використовуються податковими органами при проведенні податкових перевірок та в подальшому для обґрунтування своєї позиції в суді. Зокрема, такі дані можуть мати доказове значення при оцінці обґрунтованості отримання податкової вигоди, оцінці функціональної ролі іноземних компаній у схемах виплати доходів, встановлення з метою оподаткування кінцевих бенефіціарів іноземних структур та фактичних отримувачів доходу тощо.
На сьогоднішній день отримання українськими податковими органами інформації від іноземних колег є реальною і регулярною практикою. Надання українським податковим органам даних з-за кордону потім впливає на результати податкових перевірок та згодом на судові рішення. Як правило, у таких випадках рішення приймається на користь податкового органу.
Звертаю увагу, що відносять надану в рамках угод про уникнення подвійного оподаткування інформацію, отриману у відповідь на запит, до таємної та такої, що підлягає повідомленню лише податковим органам та судам, і вже останні мають право розкривати цю інформацію в ході відкритого судового засідання або при ухваленні судових рішень. Тому інформація, одержувана від іноземних податкових органів, відображається в судових рішеннях лише фрагментарно, у частині, яка потрібна на обґрунтування висновків суду. Але в судовому реєстрі можна знайти безліч справ, в яких згадується запит українських податківців до колег з іншої країни.
Отже, в рамках існуючих на сьогоднішній день договірних механізмів (переважно – в рамках двосторонніх УУПО) українські податкові органи за певних умов мають можливість отримувати від іноземних держав за своїм запитом різні відомості про українських платників податків, у тому числі:
про їх участь або бенефіціарний інтерес в іноземних корпоративних структурах;
про відносини номінального керівництва, номінального та бенефіціарного володіння, суттєвого впливу чи контролю;
про прийняті в компанії процедури управління та прийняття рішень;
про договірні зв'язки, структуру активів, рух дивідендів та інших виплат;
про зміст установчих та інших корпоративних документів;
про фінансову звітність;
про оподаткування спірних доходів в іноземних юрисдикціях або його відсутність;
про банківські рахунки та фінансові операції;
про нерухоме майно та ін.
Так згідно даних ДПС за 2023 рік було здійснено обмін податковою інформацією по запиту з іноземними компетентними органами:
Республіки Кіпр – 32 %,
Швейцарії – 18 %,
Великобританії – 9 %,
Німеччини та Люксембургу – по 7 %,
Нідерландів, Італії та Іспанії – по 5 %,
інших країн – 12 %.
І як ми бачимо Швейцарія на другому місці за популярністю у наших податкових органах і я думаю, що в більшості випадків власники КІК були впевнені, що по ним запит української ДПС навряд чи буде зроблено...
Автор: Головненко Дмитро
Але тут я мушу вас розчарувати. При визначенні резидентства критерій «183 днів» має далеко не єдине та вирішальне значення. Критерії «центр особистих інтересів» та «центр економічних інтересів» є більш вагомими при визначенні резидентства. І часто виникає ситуація, коли власник КІК має подвійне резидентство, навіть про це не підозрюючи. Власник КІК вважає себе нерезидентом України, а ДПС вважає навпаки. І хочу звернути увагу, що нам до кінця не відоме наше майбутнє та де будемо жити після завершення війни, якщо складуться так обставини, що власник КІК повернеться в Україну після завершення війни, то не відомо яка буде кінцева практика суду чи буде вважатися, що українець який мав ФОП чи продовжив отримувати зарплату втратив податкове резиденство України.
І тим з власників, хто вважає, що ДПС ні про що не дізнається, хочу нагадати про CRS (автоматичний обмін фінансовою інформацією) та EOIR (обмін податковою інформацією по запиту).
І проблема в тому, що непрозвітований КІК може вилізти боком через кілька років, коли по повній запрацює CRS, на підставі якого підуть запити про податкову інформацію. Наприклад, це трапиться в липні 2026 році. І що тоді? А тоді маємо наступне:
Штраф за неподання звіту по КІК за 2022, 2023, 2024, 2025 роки.«Неподання контролюючою особою Звіту про КІК тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи (302 800 грн. на 01.01.2024р.), встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року».
Тобто, 302 800х4 = 1 211 200 грн. Але ж ви розумієте, що сума буде більше, оскільки кожен рік прожитковий мінімум буде збільшуватися.
«Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податку від обов’язку подання Звіту про КІК та підтверджувальних документів, передбачених статтею 39-2 цього Кодексу».Тобто, звіти за всі ці роки подати все одно доведеться...
Якщо ви і після виставлення вам штрафу все одно не поспішаєте подавати звіт, то:«Неподання звіту про контрольовані іноземні компанії протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати фінансових санкцій (штрафів), передбачених цим пунктом, - накладення штрафу в розмірі п’яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання звіту про контрольовані іноземні компанії, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи (908 400 грн. на 01.01.2024р.) встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року».
І хочу звернути увагу, що в більшості випадків подання звіту по КІК не призводить до сплати податків, тому більш раціонально буде подати звіт, а ніж цього не зробити, а потім отримати такі штрафи, які для деяких власників КІК виявляться просто непідьомними.
Що скажете? Поки запрацює CRS, то скоріше за все ми вже повернемося до України, то ще раз хочу нагадати про те, що існує обмін інформацією на запит (EOAN). Це класичний та широко застосовуваний спосіб отримання однією державою необхідних їй відомостей про платника податків від компетентних органів іншої держави. Обмін здійснюється за індивідуальним запитом (тобто за запитом щодо конкретної особи, компанії, групи компаній або угоди/операції) з боку податкового органу однієї країни на адресу податкового органу іншої.
Дані, отримані в порядку міжнародного обміну на запит, активно використовуються податковими органами при проведенні податкових перевірок та в подальшому для обґрунтування своєї позиції в суді. Зокрема, такі дані можуть мати доказове значення при оцінці обґрунтованості отримання податкової вигоди, оцінці функціональної ролі іноземних компаній у схемах виплати доходів, встановлення з метою оподаткування кінцевих бенефіціарів іноземних структур та фактичних отримувачів доходу тощо.
На сьогоднішній день отримання українськими податковими органами інформації від іноземних колег є реальною і регулярною практикою. Надання українським податковим органам даних з-за кордону потім впливає на результати податкових перевірок та згодом на судові рішення. Як правило, у таких випадках рішення приймається на користь податкового органу.
Звертаю увагу, що відносять надану в рамках угод про уникнення подвійного оподаткування інформацію, отриману у відповідь на запит, до таємної та такої, що підлягає повідомленню лише податковим органам та судам, і вже останні мають право розкривати цю інформацію в ході відкритого судового засідання або при ухваленні судових рішень. Тому інформація, одержувана від іноземних податкових органів, відображається в судових рішеннях лише фрагментарно, у частині, яка потрібна на обґрунтування висновків суду. Але в судовому реєстрі можна знайти безліч справ, в яких згадується запит українських податківців до колег з іншої країни.
Отже, в рамках існуючих на сьогоднішній день договірних механізмів (переважно – в рамках двосторонніх УУПО) українські податкові органи за певних умов мають можливість отримувати від іноземних держав за своїм запитом різні відомості про українських платників податків, у тому числі:
про їх участь або бенефіціарний інтерес в іноземних корпоративних структурах; про відносини номінального керівництва, номінального та бенефіціарного володіння, суттєвого впливу чи контролю; про прийняті в компанії процедури управління та прийняття рішень; про договірні зв'язки, структуру активів, рух дивідендів та інших виплат; про зміст установчих та інших корпоративних документів; про фінансову звітність; про оподаткування спірних доходів в іноземних юрисдикціях або його відсутність; про банківські рахунки та фінансові операції; про нерухоме майно та ін.Так згідно даних ДПС за 2023 рік було здійснено обмін податковою інформацією по запиту з іноземними компетентними органами:
Республіки Кіпр – 32 %, Швейцарії – 18 %, Великобританії – 9 %, Німеччини та Люксембургу – по 7 %, Нідерландів, Італії та Іспанії – по 5 %, інших країн – 12 %.І як ми бачимо Швейцарія на другому місці за популярністю у наших податкових органах і я думаю, що в більшості випадків власники КІК були впевнені, що по ним запит української ДПС навряд чи буде зроблено...
Автор: Головненко Дмитро