Дорогі українці!
Минулого місяця в мене була зустріч із п. Марком Шмідом, відповідальним за душпастирську опіку над еміґрантами у Швайцарії, причому це була його ініціатива. В розмові з ним я згадав про необхідність духовної опіки над українцями тут. Відтак ми дійшли згоди, що варто було б написати загального листа, а всі зацікавлені його підпишуть, щоб було видно, наскільки це дійсно потрібно самим українцям, а не лише священикам чи ієрархії. Наш активіст із Лозанни, п. Михайло Качалуба, написав такого листа, (я лише дещо скоригував), який ми і викладаємо тут для того, щоб ви, прочитавши його, могли поставити під ним свій підпис. Оскільки їздити по Швайцарії і збирати підписи в реалі буде надто накладно, ми зробимо це наступним чином: прочитавши листа і у випадку згоди із висловленим у ньому, потрібно його скопіювати і відіслати на електронну пошту панства Качалуб, поставивши під копією листа в мейлі свої прізвище, ім*я та по-батькові, а також ваші контактні дані, щоб у випадку верифікації підписів з вами можна було зв*язатися. Прошу ОБОВ*ЯЗКОВО ставити ТЕМУ мейлу ("ЗБІР ПІДПИСІВ"), щоб лист із вашим підписом не був видалений як спам. Прошу ставити свої підписи кожного і кожну зокрема. Тобто варіянт "сім*я Грищенків" не проходить, оскільки невідомо, скільки в тій сім*ї народу. Правльно буде: Ольга Грищенко. Віктор Грищенко. Іванка Грищенко. Свої підписи можуть, гадаю, ставити і діти від 16. років. За дітей, молодших віком, підписи ставлять батьки. Також у розмові з п. Шмідом було узгоджено, що копія листа піде до українського єпископа в Парижі, який відповідає і за душпастирську опіку над українцями у Швацарії, а також до Синоду УГКЦ, оскільки новий глава, блаж. Святослав наголосив, що душпастирство над українськими еміґрантами є одним із пріоритетів у сьогоднішньої УГКЦ. Текст листа німецькою додається і для того, щоб його могли підписати німецькомовні зацікавлені, а також для того, щоб ви бачили, який текст отримає п. Марко Шмід (українською, як ви розумієте, він не володіє). Дякую всім за активність і чекаємо ваших підписів!
о. Назарій
Лист-прохання
Шановний пане Марко Шмід
Українська спільнота у Швайцарії звертається до Вас, щоб передати свою нагальну потребу в утворенні української греко-католицької парафії у Швайцарії, з призначенням тимчасового або постійного священика. Дозволимо собі пригадати кілька аспектів нашої проблеми.
1. Існує Екзархат Української Греко-Католицької Церкви для Франції, Швайцарії та країн Бенілюксу, який очолює владика Михайло Гринчишин, що резидує у Парижі. Священиком, відповідальним за Швайцарію, є о. Петро Костюк, який постійно проживає у Бельгії, відтак для української громади у Швайцарії він служить лише дві Служби Божі на рік.
2. Протягом останніх років, через посилену міґрацію, українська громада у Швайцарії значно зросла і за останніми статистичними даними нараховує бл. 5000 осіб. Це означає, що питання призначення душпастиря, відповідального за українських міґрантів, стало нагальним.
3. Поодинокі католицькі громади латинського обряду у Швайцарії (як то поляки, португальці, іспанці, італійці) належать до тієї самої літургічної традиції і мають той самий обряд, що й католики-швайцарці. Тобто обряд не перешкоджає їм брати участь в богослужіннях на швайцарських парафіях. Все ж вони мають своїх душпастирів, утримуваних на кошт «Міґраціо».
4. На даний момент є два українських греко-католицьких священики, що служать у Швайцарії, але опікуються вірними латинського обряду (о. Маркіян Пець португальцями, а о. Назарій Заторський швайцарцями). Тобто проблеми з кадрами нема – священики є і, очевидно, вони були б готові працювати для свого народу, якщо їм дати таку можливість.
5. Згідно пунтку 3 та 7 декрету «Orientalium Ecclesiarum» Другого Ватиканського Собору, Східні Католицькі Церкви мають ту саму гідність, що й Римо-Католицька Церква, а їх ієрархія навіть поза межами території свого патріархату належить до Церкви-Матері. Відтак, як вірні Української Греко-Католицької Церкви, ми маємо таке саме право на душпастирську опіку, як і вірні римо-католики, які опинилися у Швайцарії в еміґрації. Оскільки наша традиція і наш обряд дуже відрізняється від римо-католицького, наша потреба в українському священикові значно більша, ніж потреба еміґрантів римо-католиків (поляків, португальців чи італійців), яких від місцевих швайцарських громад відрізняє лише мова богослужіння.
Сподіваємося, що Ви зважите на всі викладені вище аспекти нашої проблеми і зможете допомогти нам у забезпеченні наших духовних потреб, заанґажувавши хоча б тимчасового священика до опіки над українськими еміґрантами Швайцарії.
З повагою:
(Підписи)
Мейл для підписів: ckatchaluba@yahoo.com
ЗБИРАЄМО ПІДПИСИ ЗА СВЯЩЕНИКА
Re: ЗБИРАЄМО ПІДПИСИ ЗА СВЯЩЕНИКА
Auf Deutsch:
Sehr geehrter Herr Marco Schmid.
Ukrainische Gemeinde in der Schweiz wendet sich an Sie, um Ihnen die dringliche Notwendigkeit der Schaffung der Ukrainischen Griechisch-Katholischen Pfarrei in der Schweiz bekannt zu geben, für die ein ständiger oder ein befristet engagierter Priester bestimmt werden sollte. Wir erlauben uns hier einige Aspekte unseres Problems in Erinnerung zu rufen.
1. Es gibt den Exarchat der Ukrainischen Griechisch-Katholischen Kirche für Frankreich, die Schweiz und die Benelux-Staaten, dessen Vorsteher momentan s. E. Michajlo Hrynchyshyn ist, der in Paris residiert. Der für die Schweiz verantwortliche Priester ist P. Petro Kostjuk, der ständig in Belgien wohnt, daher feiert er für die ukrainische Gemeinde hier in der Schweiz nur jeweils zwei Gottesdienste pro Jahr.
2. Während der letzen Jahre ist die ukrainische Gemeinde in der Schweiz wegen der verstärkten Migration beträchtlich an der Zahl gewachsen und zählt laut letzten statistischen Angaben bis zu 5000 Personen. Das heisst, dass die Frage der Bestimmung eines Seelsorgers für die ukrainischen Migranten dringend geworden ist.
3. Manche katholische Gemeinden des lateinische Ritus (wie etwa die Polen, Portugiesen, Spanier, Italiener) gehören zur selben liturgischen Tradition und haben denselben Ritus, wie auch die Schweizer Katholiken. D. h., der Ritus hindert sie nicht daran an den Gottesdiensten in den schweizerischen katholischen Pfarreien teilzunehmen. Trotzdem haben sie ihre eigenen Seelsorger, die auf Kosten von „Migratio“ unterhalten werden.
4. Momentan gibt es zwei ukrainische griechisch-katholische Priester, die in der Schweiz tätig sind, aber die Gläubigen des lateinischen Ritus betreuen (P. Markian Pets betreut die Portugiesen und P. Nazar Zatorskyy die Schweizer). Das bedeutet, dass es nicht ein Problem des Personals ist, denn die Priester sind da und wären offensichtlich bereit für ihr Volk zu arbeiten, wenn man ihnen dazu die Gelegenheit gäbe
5. Gemäß der P. 3 und 7 des Dekretes „Orientalium Ecclesiarum“ des Zweiten Vatikanische Konzils besitzen die Katholischen Ostkirchen die gleiche Würde, wie auch die Römisch-Katholische Kirche, und ihre Hierarchie, auch ausserhalb des Territoriums des eigenen Patriarchates gehört zur Mutterkirche. Daher, als Gläubigen der Ukrainischen Griechisch-Katholischen Kirche haben wir das gleiche Recht auf die seelsorgerliche Betreuung, wie auch die Gläubigen der Römisch-Katholischen Kirche, die in die Schweiz emigriert haben. Da aber unsere Tradition und unser Ritus sich stark von dem römisch-katholischen unterscheidet, ist unser Bedürfnis in einem ukrainischen Priester viel grösser, als das der römisch-katholischen Emigranten, die sich von den schweizerischen Gläubigen nur durch die Sprache des Gottesdienstes abheben.
Wir hoffen, dass Sie die oben erwähnten Aspekte unseres Problems beachten und werden uns helfen können in unseren seelsorgerlichen Nöten, indem Sie wenigstens befristet einen Priester engagieren für die geistliche Betreuung der ukrainischen Emigranten in der Schweiz.
Mit Respekt und Hoffnung auf Ihre Hilfe
(Unterschriften)
Sehr geehrter Herr Marco Schmid.
Ukrainische Gemeinde in der Schweiz wendet sich an Sie, um Ihnen die dringliche Notwendigkeit der Schaffung der Ukrainischen Griechisch-Katholischen Pfarrei in der Schweiz bekannt zu geben, für die ein ständiger oder ein befristet engagierter Priester bestimmt werden sollte. Wir erlauben uns hier einige Aspekte unseres Problems in Erinnerung zu rufen.
1. Es gibt den Exarchat der Ukrainischen Griechisch-Katholischen Kirche für Frankreich, die Schweiz und die Benelux-Staaten, dessen Vorsteher momentan s. E. Michajlo Hrynchyshyn ist, der in Paris residiert. Der für die Schweiz verantwortliche Priester ist P. Petro Kostjuk, der ständig in Belgien wohnt, daher feiert er für die ukrainische Gemeinde hier in der Schweiz nur jeweils zwei Gottesdienste pro Jahr.
2. Während der letzen Jahre ist die ukrainische Gemeinde in der Schweiz wegen der verstärkten Migration beträchtlich an der Zahl gewachsen und zählt laut letzten statistischen Angaben bis zu 5000 Personen. Das heisst, dass die Frage der Bestimmung eines Seelsorgers für die ukrainischen Migranten dringend geworden ist.
3. Manche katholische Gemeinden des lateinische Ritus (wie etwa die Polen, Portugiesen, Spanier, Italiener) gehören zur selben liturgischen Tradition und haben denselben Ritus, wie auch die Schweizer Katholiken. D. h., der Ritus hindert sie nicht daran an den Gottesdiensten in den schweizerischen katholischen Pfarreien teilzunehmen. Trotzdem haben sie ihre eigenen Seelsorger, die auf Kosten von „Migratio“ unterhalten werden.
4. Momentan gibt es zwei ukrainische griechisch-katholische Priester, die in der Schweiz tätig sind, aber die Gläubigen des lateinischen Ritus betreuen (P. Markian Pets betreut die Portugiesen und P. Nazar Zatorskyy die Schweizer). Das bedeutet, dass es nicht ein Problem des Personals ist, denn die Priester sind da und wären offensichtlich bereit für ihr Volk zu arbeiten, wenn man ihnen dazu die Gelegenheit gäbe
5. Gemäß der P. 3 und 7 des Dekretes „Orientalium Ecclesiarum“ des Zweiten Vatikanische Konzils besitzen die Katholischen Ostkirchen die gleiche Würde, wie auch die Römisch-Katholische Kirche, und ihre Hierarchie, auch ausserhalb des Territoriums des eigenen Patriarchates gehört zur Mutterkirche. Daher, als Gläubigen der Ukrainischen Griechisch-Katholischen Kirche haben wir das gleiche Recht auf die seelsorgerliche Betreuung, wie auch die Gläubigen der Römisch-Katholischen Kirche, die in die Schweiz emigriert haben. Da aber unsere Tradition und unser Ritus sich stark von dem römisch-katholischen unterscheidet, ist unser Bedürfnis in einem ukrainischen Priester viel grösser, als das der römisch-katholischen Emigranten, die sich von den schweizerischen Gläubigen nur durch die Sprache des Gottesdienstes abheben.
Wir hoffen, dass Sie die oben erwähnten Aspekte unseres Problems beachten und werden uns helfen können in unseren seelsorgerlichen Nöten, indem Sie wenigstens befristet einen Priester engagieren für die geistliche Betreuung der ukrainischen Emigranten in der Schweiz.
Mit Respekt und Hoffnung auf Ihre Hilfe
(Unterschriften)