А не можна обіграти тему батьківщини (нашої у даному випадку) у стилі а ля:
Ви ж чули напевно про перебудову? Ось тоді, коли у країні було 70% безробіття, я і почав/ла свою кар"єру... Навчатися доводилося у роботі та, як правило, у позаробочий час і за свої кошти. Кваліфікованих колег тоді також не було ще, тому попри власні спроби та помилки, основними посібниками були привезені з-за кордону знайомими книжки такі, як... і далі по спеціальності декілька дуже авторитетних назв, котрі входять в обов"язкову програму місцевих вузів і котрі ваш шеф-to-be точно читав (ну і ви також знайомі що це врешті-решт таке
)... Далі можна продовжити свою захоплюючу розповідь про розвал комунізму і ваш внесок у побудову капіталізму посеред загального комуністичного невігластва. А додати ще декілька справ, з котрими вам доводилося стикатися у різні періоди своєї кар"єри (починаючи з програмування елементарних формул для офісного життя на бейсик, ну або навіть і фортрані...
).
Головне не завалюватися у негатив і не скаржитися як то було тяжко. Подавайте це - як це було захоплююче і скільки творчих зусиль та прагнення до самоосвіти це від вас вимагало. ...Так багато вимагало, що це стало вашою звичкою, хоббі, інакше вже просто не можете, навіть якщо себе стримуєте (типу до ваших слабких сторін навіть можете списати
).
Я таким при прийомі на роботу на Заході не користувалася, якось не доводилося... Але подібна (до потрібної при прийомі на роботу) реакція була, коли іноді розказувала про свої кар"єрні сходинки десь у компанії.
Головне не завалюватися у негатив. Оце дійсно золоте правило при прийомі на роботу.
Якщо хтось спробує - діліться досвідом. Хочете - закидайте мене помідорами, хочете - поставте каву
Просто там, де ти написала, взагалі-то планувалося виключно ланки з сайтами розміщувати. Тому я знову перенесла твоє повідомлення. 
Точно, що головне не падати духом. Може... спробуй мотиваційного листа на ще більш мотиваційного змінити? Ну пробувати доводити, що лише у Швейцарії тобі конче потрібно проходити практику... 
Я собі вже всю голову згвалтувала від постійних переробок мотиваційних листів 
Може хтось знає якесь секретне швейцарське слово, яке відкриває "зелене світло"? 
чи треба буде вживати більш кардинальних заходів як-то змінювати громадянство... 
Спочатку зробила research серед місцевих рекрутингових агенств, що можуть мати вакансії по моїй спеціалізації, після цього телефонувала до кожного з них особисто, питаючи як краще їм надати моє резюме: особисто чи по імейлу (всі запропонували останній варіант). Чемно попросили мене вказати і до чиєї уваги я надсилаю свій лист (зазвичай, це були ті люди, з ким я розмовляла по телефону), і все, начеб-то, здавалося супер, зявлялася надія... 
але вже за тиждень-два я отримала від усіх відповідь по типу: "о-о! як цікаво!! супер, Ваш досвід, це вау!.. але-е-е... 
зараз нічого немає, спробуйте може знову надіслати Ваш файл через...хм-м.. спробуйте! 
". (Не вдаваючись в подробиці мого життя скажу, що досвід роботи в Україні в мене 8 років, вищих освіт аж 2, знання іноземних мов також в множині навожу, ну і певні заслуги перед Батьківщиною також маю.. 
але, щось мені тут це не дуже допомагає...) 
Заспокоюю себе також словами типу "ну, криза", "треба дивитися в майбутнє з оптимізмом" тощо.. Ну і потім, ви ж знаєте, що в Швейцарії, щоб надати іноземцю роботу, роботодавцю треба обгрунтувати чому саме іноземця взяли на посаду і довести, що швейцарці, які подавалися на ту ж саму посаду, не були такими досвідченими і кваліфікованими, як той іноземець, якого обрали... Рятує, можливо, єдине те, що тут багато компаній іноземних, у яких до цього правила підходять дуже лояльно.. 
