Створення української школи

[Aljona]

Діти - це наше майбутнє. А чи ввійдуть вони в майбутнє освіченими, із знаннями принаймні трьох мов? Чи збережуть вони культуру українського народу? Це, на мою думку, цілком залежить сьогодні від нас, батьків.
Вже близько одного року я з донькою живу в Берні. За цей час вона непогано оволоділа німецькою мовою, а стосовно української мови, дитина почала відчувати труднощі. Разом ми читаємо українські книжки, але систематично займатися українською мовою та вивчати історію Рідного краю наші діти поки що тут, в Швейцарії, можливості не мають. Хіба що разом з батьками, якщо вони мають на це час та мотивацію. Я сама вчителька за освітою та дуже добре розумію, наскільки важливо та водночас важко зацікавити дитину займатися навчанням вдома.
Було б дуже чудово, якщо б наші діти мали можливість відвідувати хоча б один раз на тиждень українську школу и вивчати Рідну мову з досвідченими вчителями. Тому, для початку створення подібної школи, нам, вчителям, треба згуртуватись та обговорити це питання. Хто не байдужий до цієї теми, пишіть.

[lucky]

Добрий день, Олена.
Так, повністю з тобою згодна, в наших дітей є недолік знань і це дійсно відчувається порівняно з дітьми, які живуть і навчаються в Україні. Та як би не намагалися наші діти та батьки, дитина не сприймає шкільну програму на всі 100 відсотків. А що до історії Рідного краю, то вона взагалі не вивчається. Тому я цілком підтримую появу такої школи. Але є питання: в якому кантоні ви плануєте її відкрити?

[Aljona]

Ми плануємо розпочати роботу в Берні, а для цього треба підготувати документи, знайти приміщення, підручники, а саме головне - це необхідно знайти та зацікавити дітей та батьків, які мешкають в кантоні Берн. Звичайно, нам необхідно створити колегіальну групу з вчителів, які мають можливість та бажання викладати в майбутній українській школі.
Тому, вчителі, співвітчизники, пишіть. Давайте не залишимо наших дітей без Батьківщини! Вони мають на це право.

[Svitlana]

А, може, краще орієнтуватися на всіх дітей і школу робити тоді, наприклад, по неділях? Бо тоді і з вчителями може краще вдасться щось організувати.

[Aljona]

Так, Світлано, ви маєте рацію. Скоріше за все, зручним днем для дітей та вчителів буде субота, або неділя. В будь-якому випадку, програма повинна бути цікава та мотивуюча дітей приходити до школи з великим задоволенням. Якщо в будь-кого виникають ідеї, стосовно обов'язкових предметів, гуртків, програм або важливих тем, які необхідно прийняти до уваги при навчанні, напишіть, це дуже важливо.

[Svitlana]

По-перше, думаю буде важливо поділити тих дітей якось. За віком - то традиційно і очевидно, але в усіх різні знання мови. Та й якісь діти з задоволенням говорять українською, а котрісь і не захочуть. Як би так придумати, щоб перші не нудилися, а другі захотіли заговорити?
Було би корисно про досвід вчителів з інших країн дізнатися.

[Aljona]

Так, звичайно, від віку та загальної підготовки дітей будуть залежать програми викладання та методичний матеріал. Це в ідеалі . На початку роботи школи треба бути взагалі подивитись на кількість дітей, які будуть мати можливість приїздити до школи. Пізніше, може мова і пійде про розподіл дітей. Хотілось би почитати й інші думки.

[сянка]

Дуже гарна ідея про створення школи. Вже давно назріло це питання.

[сянка]

Розподіл дітей повинен бути за віком - це однозначно, і відповідно до віку розробити програму. Для дітей 10-14 років можна би було запровадити лише літературу і історію. Літературу вивчати, ставлячи театральні постановки (діти люблять грати ролі, знаю по своїх), а історію - показувати фільми (є чудові історичні фільми створені Інтером), бо заставити дітей по суботах ще щось серйозне вчити додатково дуже важко. Для менших діток можна додати мовний урок і щось з мистецтва. Але це все моє аматорське бачення. Хотілось би почути думку фахівця. Слово вам, Альоно.[/img][/list][/list][/code][/quote]

[Svitlana]

Я думаю, що будь-який учитель з класичною українською освітою в умовах закордоння буде аматором, бо такого там просто-напросто не вчать і навіть не ознайомлюють. Тому твоя думка з огляду на своїх же дітей буде набагато ціннішою. Мені дуже сподобалося це.
Думаю, що можна було б ще просто включати багато ігор, котрі вимагали б спілкування між дітьми. Той же старий зіпсутий телефон чи "слон" (де потрібно вгадувати намальоване чи показане рухами). Можна буде і ще пошукати якісь ігри, де спілкування буде центральним дійством.
Сценки - то взагалі супер.

[Stephan]

Справа в тім, що все не та просто.

По-перше - українська школа/клас може буде відкритий як у Берні, так і в інших містах Швейцарії - Цюріх, Женева, Базель тощо.
Це значить, що якщо в місті/регіоні є діти, є українці, є бажання, то можливо відкрити українську школу.
Я за те, щоб таких школ/класів відкривалося більше.

Є механізм, який зара оробується у Берні.
Наголошую -це не "українська школа у Швейцарії", а "українська школа у Берні".

Дорогі україночки з педагогічною, або близькою освітою!
Будь ласка, якщо хтось бажає долучитися до створеня української школи/класу у своєму місті (зрозуміло, що це великі міста), контактуйте зі мною 077 42 88 220.

Треба зрозуміти один момент - Україна має майбутнє. Українська мова не вмре. Держава буде розвиватися. Україна -європейська держава та її майбутнє має перпективу.
Той, хто володіє українською легко оволодіє російською. :)

Прийшов час тим українкам, які мають педагогічну освіту та більш-менш вільні, маю вільний час - взятися за будову української школи як загального поняття.

Не гайте часу!
Процес створення школо ох, непростий!
Чим скоріше ви приєднаєтеся до цього процесу -тим краще.

[Aljona]

А хто казав, що буде легко? Створення шкільного закладу - це дуже серйозна та нелегка справа, тим більше на території чужої країни. Але разом, об'єднавшись та обмінявшись досвідом, думками та чудовими ідеями, ми зможемо зробити ці перші, важкі кроки вперед. Думка з театральними постановами, фільмами та іграми мені дуже подобається. Художньо-творче мистецтво, музика та співи, вважаю, повинні бути включені до шкільної програми. Дітям буде також цікаво проведення спортивних заходів, особливо, коли участь будуть приймати й батьки. Правильно, Степане, вже прийшов час і ми повинні зробити все можливе, щоб ця школа запрацювала.

[сянка]

Виховувати своїх дітей чи давати якісь поради це одна справа, і зовсім інша справа - дійсно цю школу провадити. Тому важливим є досвід педагогічний, особливо в роботі з меншими дітьми. Бо втримувати їх увагу треба вміти. Якщо Альона чи Стефан мають досвід чи освіту - це вже пів справи. А матеріали чи корисні поради - як додаток.

Щодо відкриття шкіл в інших містах - це було би просто чудово, але все впирається в людей. Треба, щоб хтось хотів! вести школу в кожному конкретному місці. А це плюс повязано з приміщенням, тими ж матеріалами і т.д. і т.п. Думаю поки що не варто розпорошуватись на різні міста. Треба спробувати зробити в Берні. Якщо все піде добре, то тоді можна думати і про інші міста.

Якщо би школа в Берні запрацювала, я би дітей возила б, але раз в місяць. Тому і пропонувала робити якісь спеціальні уроки, з розрахунку на тих хто живе дальше.

[Aljona]

Саме про відкриття школи в Берні і йде мова. На щастя, ми вже отримали підтримку від Посольства України в Швейцарії. Місцева влада міста Берна також має бажання допомогти нам в створенні школи. Для офіційної реєстрації школи треба підготувати деякі документи. Але найважливішим питанням залишається: вчителі та діти, що мешкають в кантоні Берн та мають бажання відкрити двері цієї школи разом з нами. Дайте нам про себе знати.

[сянка]

Хотілось би все ж знати більше деталей про школу. Раз є якась підтримка нашого посольства, то вже зроблені перші кроки. Значить у вас вже є якесь уявлення про те, як має виглядати школа. Чи буде вона платною чи ні, якщо так, то яка плата? Чим саме може долучитись кожен, чи потрібна якась допомога від Товариства українців в Швейцарії? До речі в Товаристві є списки (може не повні, бо дані змінюються) сімей з дітьми. Може ще щось?

[Stephan]

Не все просто.
Є декілька проблем, які висять і не скоро ще будуть вирішені.

Самий кращий варіант -це українські школи/класи там, де є діти, батьки яких бажають, щоб діти мали знання в сфері української мови, інших предметів тощо.
Кожне велике місто ПОВИННО підтримувати такі ініциативи батьків, громад тощо. Це можливо - Цюріх, Базель, Женева, Люцерн тощо.

Я вважаю, що є багато українок, які мають гарну освіту і мають бажання зробити інтеграційні кроки у Швейцарії.
Створення школи /класу по вивченню української мови тощо -це і є перший крок інтеграції.
Але для цього потрібно воля та бажання.

Питання про створення школи у Берні -це тільки спроба взагалі підняти питання активності ЧЕТВЕРТОЇ ХВИЛІ українців у Швейцарії.
Той хто бажає асиміляції, тому не потрібна українська самоідентифікація, але відомо, що коли дитина орієнтується у двох культурах, мовах тощо, то вона більш адаптована до життя.
Тому ідея школи це , зрозуміло, знаня, та не тільки. Це момент допомоги у вихованні дитини, укріплення її свідомості.

[Svitlana]

У мене з"явилися такі ідеї щодо школи.

Може варто було би почати з регулярних зустрічей для дітей? Щоб не серйозні традиційні уроки проводити, а такі собі україномовні ігри. Що це дасть? Для дітей та батьків - визначитися із зручною для них періодичністю відвідин, на котрі вчителі могли б розраховувати. А вчителям можливість ознайомитися з віковою диференціацією дітей та, відповідно, вже після того впевненіше готуватися до повноцінних уроків.
Про періодичність. Звичайно, то було би ідеально щоб уроки проводилися щонеділі і по всіх куточках Швейцарії. Але з чогось треба починати. Тому думаю, що Берн раз на два місяці (місяць) для початку (півроку скажімо) було би оптимально, щоб зібратися з думками, засобами і матеріалами обидвом сторонам.

[Stephan]

У мене з"явилися такі ідеї щодо школи.

Може варто було би почати з регулярних зустрічей для дітей? Щоб не серйозні традиційні уроки проводити, а такі собі україномовні ігри. Що це дасть? Для дітей та батьків - визначитися із зручною для них періодичністю відвідин, на котрі вчителі могли б розраховувати. А вчителям можливість ознайомитися з віковою диференціацією дітей та, відповідно, вже після того впевненіше готуватися до повноцінних уроків.
Про періодичність. Звичайно, то було би ідеально щоб уроки проводилися щонеділі і по всіх куточках Швейцарії. Але з чогось треба починати. Тому думаю, що Берн раз на два місяці (місяць) для початку (півроку скажімо) було би оптимально, щоб зібратися з думками, засобами і матеріалами обидвом сторонам.

Це -слушна ідея.
Просто повинен поштовх.
берн для когось -далеко, комусь -близько.
Зараз стоїть питання про приміщення.
По закону швейцарська сторона повинна надавати таке приміщення. Над цим зараз і працюємо. Але це -нелегко, тому що є проблеми.
Я вважаю, що всі пропозиції гарні та дієві.
питання стоїть про те, щоб надихнути українських жінок на створення активних групп у своїй місцевості, як потенційних вчителів української школи у своєму місті/кантоні.

Якщо є така автономна група то ми будемо обмінюватися досвідом та матеріалами.

Зараз готуються матеріали, без яких школу неможливо відкрити - зголошення, программа, бачення тощо.

Ці матеріали будуть тут представлені.

До речі вже є назва Українська школа -навчальний центр "Інтеркрай"

[сянка]

Це звичайно не принципово, але чому саме така назва "Інтеркрай"?

[Stephan]

Це звичайно не принципово, але чому саме така назва "Інтеркрай"?

Все дуже просто, логічно. та має великий філософський зміст
1. inter-
1) меж-, между-, среди; interstellar межзвёздный
2) пере-; interwoven вплетённый, переплетённый
3) взаимо-; interplay взаимодействие, взаимосвязь; interchange обмен

primus inter pares
primus inter pares лат. n первый среди равных

2. край (административно-территориальная единица) krai, territory

[сянка]

інтерфакс, інтерпол, інтернет, інтернаціонал, інтеркрай.

[Stephan]

інтерфакс, інтерпол, інтернет, інтернаціонал, інтеркрай.

мама, мало, майамі, майка, малюк, маска, машина, мавпа, майбутньє, малюк, маляр, мапа
Асоціативний ряд у кожно свій. Для мене Інтеркрай це як "поміж двума країнами", "взаємність між двома країнами", "міжнародна територія" з точки зору дитини.

[Svitlana]

А може просто "Край"?


На останніх посиденьках ми досить плідно поспілкувалися, в тому числі і на тему школи. Орест, котрий займався школою і має досвід виховання власних дітей в умовах еміграції розказав досить багато цікавого. По-перше, що рідше, ніж раз на тиждень проводити заняття просто немає сенсу. Діти просто забуватимуть ті крихти, що вивчили. Крім того повинна бути гарантія від батьків, що вони щотижня дітей водитимуть (возитимуть). По-друге, усі живуть досить розсіяно по країні і це ще більше ускладнює плідну роботу школи. Бо відвідування занять повинно би підкріплюватися згуртованою роботою української спільноти (свята, церковні богослужіння, літні табори відпочинку, дозвілля), що у нас хоч і проводиться, але також у різних місцях і тому не всі приїжджають на усі святкування та зібрання.
Отож, з"явилася у нього ще така альтернативна ідея, як створення дистанційної школи через інтернет. Є база на яку можна спиратися (про це детальніше якось іншим разом). Звичайно, що потрібно буде розробити вправи і різноманітні заняття. Крім того потрібні будуть вчителі, що супроводитимуть учнів у процесі навчання (з мікрофоном, наввушниками, камерою тощо). Проте це, на мою думку, спрощує набагато пошук людей, котрі могли би займатися цим і пошук учинів. Для перших і для других за невеликими винятками це можна буде робити у вільний та будь-який зручний час. Як доповнення до віртуальних уроків можна буде проводити час від часу реальні уроки, що базуватимуться на вже вивченому самостійно матеріалі. На поки що я завершу. Будуть питання - задавайте, спробую детальніше висловитися. Дуже сподіваюся, що і Орест підключиться (хоч і англійською чи німецькою - будь-якими буквами).
Перевага такої системи в тому, що користати можуть не лише наші українські діти у Швейцарії, але і по всьому світу. Мінус очевидний - відірваність від живого спілкування в колективі (живе спілкування у віртуалі можна забезпечити легко).

[сянка]

Ідея дистанційної школи добра, але підходить більше для дітей середнього -старшого віку, коли дитині можна дати завдання і вона його вдома робить. Що ж стосується маленьких діток, то я не знаю...

[Svitlana]

Ну так само можна, наприклад, збирати букви чи, склавши правильно речення чи слово - десь там якась лисичка вискочить чи зайчик. Або щось на зразок дисків Бебі Ейнштейна, тільки українською.