Коли немає настрою і коли лікарі не лікують

Кулінарія, магазини, корисні поради, хата і її внутр'єр
Аватар користувача
Svitlana
Айдгенос
Повідомлень: 3853
З нами з: 08 лютого 2007, 21:29
Звідки: ZH
Контактна інформація:

Коли немає настрою і коли лікарі не лікують

Повідомлення Svitlana »

Коли немає настрою, на душі нудь й нічого в житті не миле, ми кажемо: депресія.

Ще 70-х роках XX століття на неї страждало близько двох відсотків населення земної кулі, то нині — вже чотири-п’ять відсотків, а за деякими прогнозами, через 20—30 років депресія займе перше місце серед усіх захворювань у світі, обігнавши й хвороби серця. Вочевидь, це плата за урбанізацію.

Ці цифри лише верхівка айсберга і скоріш за все її потрібно збільшити в кілька разів, оскільки далеко не всі з хворих потрапляють в поле зору психіатрів. Багато хто не йде до фахівця зі страху дістати клеймо «психічно хворого».

Інші просто не знають, що різні хвороби, від яких вони довготривало та безуспішно лікуються, це теж депресія, коли емоційна перенапруга або тривога і страх, що таяться в глибині душі, набувають вигляду болісних тілесних відчуттів. Діагностичною підказкою тут може бути повна безуспішність численних і повторних курсів лікування, як соматичних захворювань. А остаточно зірвати маску з такої депресії можна лише одним способом — проконсультуватися в психіатра, який поставить правильний діагноз та призначить адекватне лікування, що дасть можливість видужати колишньому «сердечнику» чи «хворому на виразку шлунку».

Буває, що депресія маскується під трудоголізм, підвищену трудову чи громадську активність. Емоційно нестабільні люди, які втратили впевненість у собі, намагаються поринути в турботи, щоб забутися в них і втекти від своїх неприємних думок і відчуттів.

Туга також може проявлятися анорексією – відмовою від харчування, або булімією - підвищеним апетитом, особливо це проявляється у жінок. Для чоловіків більш характерною ознакою депресії — кількість сигарет, викурених за добу. Безперервне паління, коли охоплена тривогою людина відразу прикурює одну сигарету за другою, служить найпростішим «народним» способом заспокоїтися. Аналогічно можна трактувати і пристрасть до спиртного, коли п’ють через бажання забутися, прогнати тривогу чи нудьгу, але цей спосіб має великі вади, наприклад це найкоротшій шлях до алкоголізму внаслідок того, що з кожним разом потрібна все більша і більша алкоголю, що в свою чергу призводить до психічної залежності, а пізніше і до фізичної залежності при цьому причини тривоги та нудьги не вирішуються, а як правило тільки поглиблюються.

Існує глибинний, так званий вітальний страх перед психічними захворюваннями і навіть перед самим словом «психіатрія». Хворі на нервові розлади та депресію уникають візиту до психіатра, спершу звертаються, до різних народних цілителів, екстрасенсів, чаклунів, які знімають «наврочення», «лікують» за фотографією, «заговорюють» тощо, якщо такі міри не допомагають звертаються до лікарів загальної практики, наприклад невропатологів, бо як говорять самі хворі назва пов’язана з нервами. На жаль деякі „спеціалісти” які не тільки не мають юридичного права ставити діагноз, а й не вміють розпізнавати ці стани, дуже часто беруться за лікування.

Поширене явище — самолікування. Як ліками, купленими на свій страх і ризик в аптеці, так і популярними в побуті гаслами на кшталт — «візьми себе в руки», «не бери в голову», «напруж силу волі» тощо. Іноді справді можна «взяти себе в руки», тобто мобілізувати резервні можливості організму й подолати депресію. Та, на жаль, далеко не завжди.

Є ще одна проблема. Полікували депресивного хворого, йому стало краще, він виписався, і як правило, перестав, приймати рекомендовані як підтримуюча терапія ліки та з’являтися на профілактичні огляди до психіатра, через деякий час потрапив у ту саму важку життєву ситуацію, і знову занедужав. Після цього виникають міфи, якщо потрапив до психіатра то це на все життя. Люди погоджуються на тривалі реабілітаційні заходи після операційних втручань, та різних видів важких захворювань, але нажаль не розуміють, що нервова система потребує ще більш тривалого реабілітаційного періоду та щадящого режиму, ніж після складного перелому руки, чи то після вилікуваного гепатиту.

Хочеться вірити, що з часом у нас зросте рівень культури не тільки в плані естетики, а й в плані культури лікування захворювань як у фахівців і у пацієнтів, так і в ставленні в загалом до психіатрії. http://www.psychiatria.lviv.ua/depression/article;3/


Це лише стаття "на затравку". Якось на розпродажі за копійки купила невеличку книжечку про депресію. Невеличка, написана простою мовою, просто і доступно з вуст спеціаліста (головного лікаря якоїсь там лікарні). Як прочитаю (німецькою все ж) - поділюся враженнями. А поки що - те, що нашвидкуруч знайшла в і-неті, для підготовки лексичного грунту, так би мовити, щоб легше читалося без словника німецькою. Хоча, якщо чесно, то німецькою вступ я зрозуміла набагато краще, ніж на цьому сайті українською. Ну так буває, виходить, з письменниками. :pardon:

Ну ось ще одна відкрита мною сторінка навмання. http://psyberia.ru/mindterritory/mortal01 - прочитала лише першу сторінку. Ніби йде легше, але чи є толк з неї - не знаю.
yuriyakt
Транзит
Повідомлень: 2
З нами з: 11 березня 2010, 09:49

Re: Коли немає настрою і коли лікарі не лікують

Повідомлення yuriyakt »

Шановна Наталія.
Я прочитав вашу статтю. Можливо моя рецензія піде комусь на користь.
Звертатися треба не до психіатра,коли депресія,а до психолога.Психе-з грецької,це душа.Отже лікарі котрі мають диплом психолога,не мають до психології ніякого відношення.
Дуже надійний метод,це орігамі.
Дякую за увагу.
з повагою Юрій.
Аватар користувача
Samuray
Турист
Повідомлень: 5
З нами з: 24 квітня 2011, 21:43
Звідки: Fribourg

Re: Коли немає настрою і коли лікарі не лікують

Повідомлення Samuray »

Svitlana писав:Коли немає настрою, на душі нудь й нічого в житті не миле, ми кажемо: депре...............
Накращим лікарем є Бог. І Його безмежна всеохоплююча Любов. Знайдіть дорогу до Нього. :seeya:
VENI VIDI VICI
Відповісти

Повернутись до “Господарка”