Персональний лікар-діагност, якому вірити НЕ можна

За посиланням пишіть в ПП. Чому - читайте нижче.

Я ще раз хочу наголосити - не вірте зі 100% достовірністю. Нехай це вам допоможе плюс-мінус розібратися з болячками і визначитися до якого лікаря/лікарів звернутися. Плюс - лікбез по хворобах.

http://www.rlsnet.ru/search.html
А тут - Довідкова ліків. Шукати можна за будь-чим.

щось у цих діагностів з підрахунком процентів не те. Сайт видає 20% ймовірність моєї болячки, хоча я знаю на 100%, що ця гадість в мені сидить і гризе моє здоров"ячко (діагноз ставили українці, швейцарці підтверджували).

Все правильно, у них там навіть так і пише, що процентам довіряти не можна. Все залежить від того наскільки точно ви самі описали болячку, наскільки багатогранними були запитання і т.д. Це всього-навсього машина, що працює за принципом алгоритму: якщо ----, то ---. І все одно там настійно рекомендують до лікаря йти.
До речі, є ж люди, для яких подряпина - то взагалі не варте уваги, а є люди, для яких - це майже хвороба. Тому об"єктивно ми не можемо судити і, як виходить, не можемо і на запитання відповідати.

Не знаю чи було у вас таке, але на багато запитань я не могла дати однозначної відповіді. Чи болить у вас шлунок? Ну.... болить іноді... але чи це варте уваги? взагалі я схильна вважати, що не болить. Але реально я не можу заперечити, що болей немає взагалі. Виходить складно. А залежно від відповіді і % міняється. То у мене під настрій і списочок починався, то з ПМС, то з якогось передракового стану.

Мені здалися запитання досить логічними і майже на всі я могла дати чітку відповідь (або ДА/ або НІ). Хоча дійсно було кілька, де важко вибрати між ДА/НІ, в житті завжди ще буває відповідь "інколи" чи "рідко і не сильно".
Ще мене здивувало, що певний ряд болячок вони відносять до передракового стану, хоча на думку онкологів саме ці болячки нічого спільного з передраковим станом не мають. Такі страшні (хоча і неточні) Інтернет вердикти можуть наробити багато шкоди, бо людина починає мучитись, нервувати і думати про швидкий (чи не дуже) кінець, чим тільки стимулює появу болей в організмі.
Це я знаю не з переказів, а з власного досвіду. Бо коли я в свій час отримала діагноз від лікаря, а потім ще почитала про цю хворобу в інтернеті (де в частині посилань статті починались словами "передраковий стан"), я перелякалась і перенервувала дуже сильно. Все це призвело до збільшення болей та інших неприємних проявів хвороби. На підкошених ногах я якось дійшла до онкоцентру (в у Києві на Святошино).
Лікар, яка мною займалась, сказала так: "Ідіть пані, ідіть. Ви не наш клієнт. Живіть, радійте кожному дню і не вірте тим дурницям, що ваша хвороба - це передраковий стан... Із-за таких журнально-інтернетних діагнозів та із-за вміння деяких профільних лікарів лякати пацієнтів ми маємо тільки зайвий клопіт, а хворі мають спровоковані на психологічному підґрунті загострення. Пам"ятайте, думка - матеріальна, от і не думайте дурниць."
Мені, слова цієї лікарки, допомогли більше ніж таблетки які я пила.

Я щось не подумала про таке. То таки правда і я дуже вірю в ефект плацебо (коли хвороба, або вилікування провокуються лише властивостями самонавіювання). Якраз зараз читаю книгу людини, яка вилікувала себе від раку в останній стадії. Без хіміотерапії, без хірургічного втручання. Давали 2 роки максимум. Прожив з того часу вже 10. І більше того - рак пройшов. Вилікувався.
Там він дуже багато наводить наукових експериментів, посилається на праці практикуючих лікарів.
Цифри також шокуючі - до 70% людей виліковуються від ангіни, астми і подібного лише за допомогою цукрової пігулки і запевненнями, що це ефективний засіб.
Був навіть такий експеримент - людям давали засіб, що розроблений викликати нудоту і рвоту, а піддослідним оголошували, що цей засіб допомагає при "морській" хворобі (тобто проти нудоти). В результаті 75% людей відчували ефект протилежний прямому призначенню пігулки. Дуже і дуже цікава книга - а це лише початок.

Подумала, і вирішила зняти пряме посилання на цей сайт. Хто хоче - в ПП пишіть. Дам окремо. А то дійсно може наробити людям більше шкоди, аніж користі.

Це правда, від нашого душевного настрою дуже багато залежить.
Хочу поділитись кумедною сімейною історією. Моя прабабця прожила 99 років і 6 місяців. Все життя лікувалась простими народними методами: чайок з липи чи малини, спиртові розтирання із трав, дієта (читай піст) та таке інше. Але бабця Маня щиро також вірила в силу сучасної медицини, бо коли вона серйозно захворіла місцевий сільський лікар їй прописав чудодійні таблетки, після яких вона швидко одужала (бо так сказав лікар! ). З того часу повелося, як бабці ставало дійсно зле, вона пила ці таблетки і швидко йшла на поправку. Якось я поцікавилась у моєї мами, що ж то за еліксир від всіх хвороб. Виявилось - м"ятні таблетки! (Часи були складні, в сільських аптеках ліків майже не було, але траплялися лікарі з гарним знанням людської психології...)

А що за книжка і хто автор? Щось дуже подібне є Норбекова.

Книжка називається "До і після діагнозу" автор Генк Трентелман.
Це голландець і книжка також голландською.
Я колись в ранкових новинах побачила інтерв"ю з ним. Зацікавилася, пошукала в інтернеті. Надибала його сайт, трохи оглянула, прочитала, зацікавилася ще більше. Написала йому листа. Він відповів і вислав свою книгу. Ось і читаю її. І дедалі більше мені хочеться зробити її переклад. Хоча, звичайно, можуть бути й інші подібні джерела, але цій людині я не вірити не можу. Спілкувалася особисто, живим бачила по телевізору.
Після хвороби він створив товариство допомоги раковим хворим. І в книзі він також згадує, що песимістично настроєні люди помирають навіть від дріб"язкових хвороб. А є і як він - виліковуються всупереч здоровому глузду лікарів і всупереч законам природи.
... про останнє він наводить чудовий вислів Августина: "Дива відбуваються не всупереч природі, а всупереч нашим знанням про природу".

А бабулька ваша - просто молодець!! :rate10:
Я також знала одного дідугана, що помер у віці 90 з лишнім з люлькою смердючого тютюну в руках. Хворів на легені. Йому рекомендували хоча б на сигарети перейти. А він каже - брехня! то найкращий лік - як люльку закурю, то мені легше дихати.

Olenka

Svitlana писав: Хворів на легені. Йому рекомендували хоча б на сигарети перейти. А він каже - брехня! то найкращий лік - як люльку закурю, то мені легше дихати.

Мій чоловік курить і кашляє дуже, кажу йому, підем провіришся в лікаря.
Він каже: "Ти що, хочеш, щоб я від діагнозу помер?"