Я - УКРАИНЕЦ

Національне питання, національні проблеми, своє-чуже, роздуми і дискусії на тему
Аватар користувача
tanyushka
Moderator
Повідомлень: 667
З нами з: 10 лютого 2007, 17:11
Звідки: Бодензее, Німеччина

Я - УКРАИНЕЦ

Повідомлення tanyushka »

СТАТЬЯ, КОТОРАЯ ВЫИГРАЛА НА КОНКУРСЕ "Я - УКРАИНЕЦ!"

Я не люблю сало, не ношу вышиванку и не знаю слов украинского гимна. Я не переплывал Днепр и не умею танцевать гопак. На моем столе не лежит "Кобзарь", а на стене не висят рушники. Моя кровь красная, а не желто-голубая. Я не склоняю "пальто" и "кино", и три самых важных слова я сказал на русском языке. Я - украинец?

Я болею за "Динамо", за Кличко и Клочкову. Я видел эту землю из иллюминатора Боинга, но я вернулся. Мне не нужны неоновые города и силиконовые женщины. Я не буду жить там, где улицы без имен, а люди без отчеств. Я останусь здесь.

Здесь земля еще не остыла от огня, и еще не стерлись на плитах имена незабытых предков. Здесь девушки читают в метро и пишут стихи на парах по термодинамике. Здесь на деньгах поэты, а не президенты. Здесь шутят смешно и улыбаются честно. Из сердца не вычеркнуть пятую графу. Я - украинец.

Я люблю узкие улицы Львова и Харьковские проспекты. Мне стали родными беззаботная Одесса, деловитый Донецк и легендарная Полтава. Я не верю патриотам на трибунах, но верю патриотам в окопах. Я верю в эту страну: я доверяю этому воздуху - он держит купол, этим горам - они держат страховку, этим людям - они держат слово. Я люблю стук каблучков по плитке Крещатика, скрип снега в Карпатах и шуршание крымской гальки. Мне никогда не забыть украинской колыбельной и поцелуя на Андреевском.

А еще: мне часто снится необъятное небо и поле подсолнухов. И мой сын родится здесь. Я - украинец.
Аватар користувача
Sviz
Дозвіл L
Повідомлень: 54
З нами з: 22 червня 2007, 19:23

Повідомлення Sviz »

І таких дуже багато між іншим :!:
oleh_k
Дозвіл B
Повідомлень: 119
З нами з: 20 квітня 2007, 10:51
Звідки: Тернопіль, Україна - Muenchen, Deutschland

Повідомлення oleh_k »

трохи шаблонно, але гарно...
Україно, вперед!
Аватар користувача
Olenka
Дозвіл С
Повідомлень: 415
З нами з: 17 березня 2007, 15:32
Звідки: Thalwil

Повідомлення Olenka »

Прекрасні слова!!!!
А найголовніше, що відчувається щира правда, душевна теплота,
і любов.
Вечірнє сонце - дякую за день, за цю потребу слова, як молитви....
Л.Костенко
Аватар користувача
Svitlana
Айдгенос
Повідомлень: 3853
З нами з: 08 лютого 2007, 21:29
Звідки: ZH
Контактна інформація:

Повідомлення Svitlana »

Зроби країну Україною
НББ: Не Бий Батька! Натомість його… виховай! Поради на щодень
Незалежній Україні нещодавно виповнилося шістнадцять. Цей вік, звісно, замалий для остаточного переходу від однієї епохи до іншої. Розколовшись, країна Совєтів, як дзеркало з казки Андерсена, лишила по собі купу шкідливих уламків, що потрапили кому в око, а кому і в серце, тому більша частина старшого покоління сприймає сьогочасну дійсність викривлено. Не можна звинувачувати цих людей чи, борони Боже, засуджувати – дістати крижаний шматок нелегко. Проте його можна розтопити, якщо діяти з повагою та любов’ю, – особливо коли йдеться про твоїх батьків (російськомовних, тобто найчастіше російськоорієнтованих). У нашій ситуації – пропоную називати її "generation gap у постколоніальному аспекті" – визначальна роль у їхньому "наверненні" на українське належить тобі, молодий "просунутий" (читай: свідомий) українцю.

Ти можеш розтопити кригу – нехитрими, проте дієвими чарами.

Незалежній Україні нещодавно виповнилося шістнадцять. Цей вік, звісно, замалий для остаточного переходу від однієї епохи до іншої. Розколовшись, країна Совєтів, як дзеркало з казки Андерсена, лишила по собі купу шкідливих уламків, що потрапили кому в око, а кому і в серце, тому більша частина старшого покоління сприймає сьогочасну дійсність викривлено. Не можна звинувачувати цих людей чи, борони Боже, засуджувати – дістати крижаний шматок нелегко. Проте його можна розтопити, якщо діяти з повагою та любов’ю, – особливо коли йдеться про твоїх батьків (російськомовних, тобто найчастіше російськоорієнтованих). У нашій ситуації – пропоную називати її "generation gap у постколоніальному аспекті" – визначальна роль у їхньому "наверненні" на українське належить тобі, молодий "просунутий" (читай: свідомий) українцю.

Ти можеш розтопити кригу – нехитрими, проте дієвими чарами.


1. Розмовляй українською не лише з друзями, але й у родині.

Цей крок найбільш складний, але водночас найефективніший. Головне – подолати психологічний бар’єр, адже ти звик(-ла) до російської мови у спілкуванні зі своїми рідними. Звісно, спочатку твоє рішення здивує, проте навряд чи їхня реакція буде категорично негативною. Поясни батькам, чому ти зробив(-ла) вибір на користь рідної мови, і що важливо, не нав’язуй їм свою думку, – адже мову, як і релігію, кожна людина обирає сама. Не бійся, що у вас не вийде діалогу: як правило, російськомовні люди в Україні розуміють українську мову вельми добре. Так, тобі доведеться пояснювати їм окремі слова, і в такий спосіб твої батьки збагачуватимуть свій лексичний запас. Окрім того, активно вживай українські експресивні слова та звороти, приміром, гепнутися, позаяк, спіймати облизня, отетеріти, яке їхало, таке і здибало, щоб тебе муха вбрикнула тощо. Такі лексеми зроблять мовлення колоритним і напевне зацікавлять твоїх рідних. І, знаєш, невдовзі батьки будуть вельми тобі вдячні – за те, що чують рідне, хоч і призабуте, слово.

2. Заохочуй (і у цьому випадку будь дещо нав’язливим) читати українських письменників, особливо авторів ХХ ст. й сучасності.

Як показує практика, старше покоління має досить обмежене уявлення про українських митців доби модернізму (із постмодернізмом ще гірше). Виховані на класичних соцреалістичних зразках, наші батьки й донині думають, що, наприклад, Павло Тичина – це лише „трактор в полі дир-дир-дир”. А ти ж уже знаєш, якою цікавою є його рання творчість! Розкажи загалом про „Розстріляне Відродження” – наших авторів, які могли б стати нобелівськими лауреатами, якби репресивна машина їх фізично не знищила (кого не розстріляли, змусили замовкнути чи писати так, як треба): Миколу Хвильового, Аркадія Любченка, Валер’яна Підмогильного, Миколу Зерова, Миколу Куліша, Григорія Косинку, Майка Йогансена... Перелік можна продовжувати – тут згадано лише найбільш яскравих постатей, яким випало творити у жахливу добу. Дай батькам почитати тексти цих авторів, знайди у всесвітній мережі їхні фотографії – побачиш амбіційних, розумних, молодих обдарованих людей, знищене покоління української інтелігенції. Нехай твори митців „Розстріляного Відродження” говорять самі за себе – твої рідні не лишаться байдужими. Крім того, поділися з батьками сучасною українською літературою, – авторів лишаю на твій розсуд.

3. Розповідай про різноманітні мистецькі акції, концерти, виставки, ярмарки усього українського. Відвідуй їх разом із батьками.

Наші заполітизовані медіа часто лише побіжно згадують ту чи іншу мистецьку (літературну, музичну) подію. Проте культурне життя України вельми бурхливе. Вечори юних поетів, різноманітні мистецькі збіговиська, музичні фестивалі, оригінальні постановки традиційних п’єс приваблюють не тільки молодь. Поведи батьків на „Країну мрій”, відвідайте книжковий ярмарок, ознайомтеся з картинами молодих українських художників, – а раптом твої рідні запишуться до фан-клубу Олега Скрипки чи, наприклад, зацікавляться сучасним малярством?..

4. Частіше став запитання батькам: «Чи справді все було так добре у СРСР?»

Не бійся ставити під сумнів ностальгічні нотки у розмовах старшого покоління, – звичайно, ввічливо. „Мамо, тату, невже й справді все було так добре? Кажете, ковбаса коштувала 2,20, – але ж іншої не продавали, чи не так? Я не хотів(-ла) би жити в суспільстві, де основні матеріальні потреби людини забезпечено, але натомість відібрано свободу слова, свободу вибору та свободу творчості. Занадто дорога ковбаска, як на мене. Не ображайтеся, це лише моя позиція”. Ти можеш почути у відповідь: „Не все було так просто, як тобі здається”, або „нам краще знати – ми ж виросли в СРСР” та інше. Проте для кожного рано чи пізно настає час переглянути своє ставлення до життя, свої думки з того чи іншого приводу, світобачення, зрештою. Може, саме твої провокативні запитання підштовхнуть батьків до переосмислення минулої епохи.

5. Не соромся обстоювати власну позицію щодо необхідності позбутися "совка у собі".

Будь сміливим та рішучим. Якщо у певній ситуації відчуєш, що Україні потрібні твої дії, твій голос – не будь байдужим, не мовчи! Радянський принцип „за нас усе вирішать, ліпше не висовуватися" – не для нас. Чого боялися за совєтських часів, так це говорити вільно й голосно, тож стань прикладом для своїх батьків!

Наші нехитрі поради не подіють миттєво, – зрозуміло, на це потрібен час. Будьмо терплячими. Хай там як, тримаймося обраного шляху. Не такі вже вони й страшні, ті крижані уламки совєтського дзеркала.

Юлія Кропив’янська
Аватар користувача
tanyushka
Moderator
Повідомлень: 667
З нами з: 10 лютого 2007, 17:11
Звідки: Бодензее, Німеччина

Повідомлення tanyushka »

"ЧОМУ Я ПОВЕРНУВСЯ В УКРАЇНУ. ПОГЛЯД НА УКРАЇНСЬКІ ПРОБЛЕМИ ОЧИМА КОЛИШНЬОГО ІММІГРАНТА"
Досить цікава стаття
http://www.dt.ua/3000/3050/52941/
Alpen
Дозвіл L
Повідомлень: 96
З нами з: 06 листопада 2007, 19:28
Звідки: Под Пальмами

Повідомлення Alpen »

ЦIкава стаття. :roll: В Канаду не iдемо....нам урагани не подобаються)))
Аватар користувача
Снігурка
Дозвіл С
Повідомлень: 436
З нами з: 12 квітня 2007, 17:54
Звідки: TE,UA - HH, DE

Повідомлення Снігурка »

http://sus-n.org/forum/viewtopic.php?t=1475

на нашому форумі вже давно точиться оця дискусія
Аватар користувача
Sviz
Дозвіл L
Повідомлень: 54
З нами з: 22 червня 2007, 19:23

Повідомлення Sviz »

В кожного своя історія. Але думаю, що в кого особисте життя не склалося, тому ніде добре не буде
Аватар користувача
Снігурка
Дозвіл С
Повідомлень: 436
З нами з: 12 квітня 2007, 17:54
Звідки: TE,UA - HH, DE

Повідомлення Снігурка »

не згідна. людина може бути нещасною тоді, коли не може себе реалізувати. а на якій ниві, як мама чи керівник заводу, кожен вирішує сам
Аватар користувача
Svitlana
Айдгенос
Повідомлень: 3853
З нами з: 08 лютого 2007, 21:29
Звідки: ZH
Контактна інформація:

Re: Я - УКРАИНЕЦ

Повідомлення Svitlana »

А в той день, коли із вікна скажено дорогого джипа мене запитали: «Слышь, браток, а где можно купить такую вышиванку? Я очень хочу — я ведь тоже украинец», — я зрозумів, що українцем бути круто.
Ні, не так.
Круто, радісно і весело!
Невсеремось, брате!
http://artvertep.com/news/2180.html
Lyudmyla
Необмежена мультивіза
Повідомлень: 39
З нами з: 26 червня 2007, 16:19
Звідки: ukraine
Контактна інформація:

Re: Я - УКРАИНЕЦ

Повідомлення Lyudmyla »

Хто іще не визначився з паскою і маївками! Зарошую до України у молоджіний табір. село Синявка Черкаського району, 15 км від Канева.
Цікава програма, цікаві люди, буде файно і весело.
Див. більше на сайті http://www.rus.fem.org.ua
Lyudmyla merlyan, international non-government organization "RUS"
Аватар користувача
Оленка-зеленка

Re: Я - УКРАИНЕЦ

Повідомлення Оленка-зеленка »

ПРивіт!!!Я в женеві всього 5 днів!!! Ще незанаю нікого і нічого=)Хотілаб скимось поспілкуватися оскільки нудьга замучила=)))) :seeya:
Аватар користувача
Слово

Re: Я - УКРАИНЕЦ

Повідомлення Слово »

Добридень шановна громадо!
Автор теми надав на обговорення цікавий твір людини котра любить землю та державу котра називається Україною.
Відгукі теж досить патриотичні та цікаві.
Шановні, маю тільки одне питання?

А ЩО В ЦІЙ УКРАЇНІ УКРАЇНСЬКОГО??? :brovy: :brovy: :brovy:

Українець.
Він українець — це запевне,
Бо хвалить сало й галушки,
Та ще вишиванії вдома
Бере він на ніч сорочки.
Колись він навіть — хоч давненько —
Щось написав чи переклав,
Але ж цензура — боже — люта!
І пер він більше не псував.
Колись кричав: "Народ люблю я!
За його хрест би я поніс!"
І за народ в каліках-віршах
Пролив дрібних він з ложку сліз.
Але ж народ — темнота темна —
І віршів тих не зрозумів, —
Мужицтво кинувши, герой наш
На "тепле місце" десь засів,
І хоч накази часто пише,
Щоб в шори брали мужиків,
Але ж він каже: "Україну
Люблю я так, як і любив".
Він галушки і досі хвалить,
І "Кобзаря" бере читать,
І напідпитку починає
Слова вкраїнськії вживать…

1892
Борис Гринченко.

:seeya:
Аватар користувача
Слово

Re: Я - УКРАИНЕЦ

Повідомлення Слово »

Автор теми любить себе в Україні. а не УКРАЇНУ в собі.
Мабуть тому і не сподобавсь вивчити хоч би гімн, та навпаки він пишається цим в першому ж реченні..
Info
Site Admin
Повідомлень: 543
З нами з: 09 червня 2010, 15:19

Re: Я - УКРАИНЕЦ

Повідомлення Info »

http://blog.i.ua/community/2359/1078887/#p3 №38

ми дуже дивні, навіть для росіян.
...спілкуюся нещодавно в інеті з людиною з Кемерово. Людині 20років, тобто це вже не "роджённые в СССР" та й перебудова з ії наслідками 90х залишилися від неї в стороні. Отже людина задає мені логічне й просте запитання:
- А откуда ты знаешь русский язык?
Я відповіла просто, як є: що більшість людей в східних регіонах між собою спілкуються російською мовою, а на роботі вся документацію та в офіційних установах - українською.
Наступне питання настільки логічне, що навіть дивує наївністю:
- А зачем вам нужно учить чужой язык, чтобы общаться между собой?
І я починаю розповідати про укази Петра Першого, Миколи Другого, сталінські "реформи" і т.д. Але на її питання так відповісти і не змогла...
Аватар користувача
Снігурка
Дозвіл С
Повідомлень: 436
З нами з: 12 квітня 2007, 17:54
Звідки: TE,UA - HH, DE

Re: Я - УКРАИНЕЦ

Повідомлення Снігурка »

дуже цікава стаття

http://gazeta.ua/articles/events-journa ... /1#1654212

"Чим відрізняється Західна Україна від Східної? Нічим. Ще б одне покоління - і було б те саме, що в Донецьку"
Aira41
Турист
Повідомлень: 6
З нами з: 02 червня 2013, 21:46

Re: Я - УКРАИНЕЦ

Повідомлення Aira41 »

привіт
я тут досить таки нова- походила я, походила я форумними просторами - і сумно мені стало- білшьсті повідомлень старенкі , аж давні - по 5-6 рокім їм . виникae питання- а невже в швейцарії так мало українців? виїхали вони всі- додому вернулися - на рідні терени - чи таки збайдужіли до своґо і своїх на чужині. до інших туляться . ну я розумію - російськомовні, словяни , теж свої і не дуже - литовці, вірмени,кирґизи етс. всі з совка вийшли. чи то вже ми українці такі ґотові за будь які ціну інтеґруватися. Чи може соромимося самих себе? я розумію, політика україни така , чи таки укр. політики такі, що ними і не похвалишся. але все ж таки: ЛЮДИ!!!! де ви ?
і питання до модераторів - чому так довґо зберіґаються старі повідомлення- більшісті з них вже давно не актуальні.
Аватар користувача
natalotschka
Moderator
Повідомлень: 374
З нами з: 10 лютого 2007, 12:05
Звідки: Україна/Швейцарія
Контактна інформація:

Re: Я - УКРАИНЕЦ

Повідомлення natalotschka »

Українців не мало, вони "шифруються", або просто не "ходять" на україномовні сайти. В нас же майже пів України російською розмовляє. А той, хто й не розмовляє, то розуміє, їм краще на "Руссвісі" чи "Ладошках" потусити. А може, правда, стало їм байдуже до України.
На рахунок старих повідомлень, треба спитати нашого шановного Адміна, а він у нас один: дорога наша Світлана, і часу в неї не дуже багато, от так все і висить стареньке.. а нове ж ніхто не пише..
Аватар користувача
Svitlana
Айдгенос
Повідомлень: 3853
З нами з: 08 лютого 2007, 21:29
Звідки: ZH
Контактна інформація:

Re: Я - УКРАИНЕЦ

Повідомлення Svitlana »

Ну я читаю час від часу, але так часто підвисати і щось цікаве писати - часу дійсно не вистачає. З досвіду - люди охоче приходять на зустрічі, також люблять, щоб кожному особисто нагадали до і де відбувається (розсилками), а на форумі не сидять - то правда. Сюди заходять як в довідкову - про документи, роботу, та що, де, коли дізнатися. Якщо чесно, то я хотіла непопулярні форуми повидаляти. Залишити лише те, що насправді користується попитом. А старі повідомлення видаляти не розумію для чого, тому залишаю.
Ну :pardon: ....переймайте позицію, пишіть щось, гуртуйте народ. Можливо щось організуєте цікаве. :yahoo:
Відповісти

Повернутись до “Політика, історія, філософія”