Стаття "Давня українська держава РОСЬ та її велесовичні символи" з сайту -
http://sviatoiar.uamodna.com/articles/d ... i-symvoly/
В інтернеті з’явились цікаві зображення сімейних реліквій давнього слов'янського періоду, ймовірно 1 тис. н. е., які підтверджують факт існування у центральнослов'янському, Вісло-Дніпровському, регіоні давньої держави Рось, на що звертав увагу ще академік Борис Рибаков ( http://www.uamodna.com/articles/slovyan ... spiljnoty/ ).
На металевих речах різної форми, вертикальною велесовичною в’яззю, скорописом, характерним для дощечок Велесової книги, різними техніками, вирізано назву давньослов'янської держави – РОСЬ.
Форма вертикального розташування слова вказує на одну особливість – зображення має символічний та знаковий характер. У такій подачі слово сприймається як певна емблема чи бренд, який символізує давню слов'янську державу ( http://s018.radikal.ru/i510/1704/04/5ac987e78e9c.jpg та http://i056.radikal.ru/1704/5d/6c19a7991b8b.jpg ).
Для належної розшифровки велесовичного напису РОСЬ, важливо знати сакральні принципи слов'янської велесовиці, розуміти правила створення слов'янських сакральних абревіатур-понять.
Ці правила для велесовичного письма закладені у принципах побудови його азбуки, які пов'язують кожен окремий звук з кожною окремою літерою, без усіляких можливих натяків на варіативність прочитання чи варіативність звучання написаного:
— окремому звуку завжди відповідає тільки одна окрема буква (знак)!
— окремій букві (знаку) завжди відповідає тільки один окремий звук!
Звідси, головною умовою сакральності слова є однозначність передачі інформації у ньому: усі звуки і букви повинні бути жорстко пов'язані і не мати натяків на різночитання чи варіанти подвійного звучання ( http://www.uamodna.com/articles/velesov ... -alfavitu/ ).
Саме такі принципи дозволяли Святим Отцям тисячиліттями приміняти особливе велесовичне письмо для сакрального кодування священних текстів, для словотворення, для складання особливих слів-абревіатур з глибоким духовним змістом (методом групування перших літер застосованих слів).
Сакральні слова служили прославленню Творця, Прави (закону Творця), Світлого Ірію, душ славних предків. І не тільки у молитвах чи духовному служінні, але і в буденних справах і повсякденному житті ( http://www.uamodna.com/articles/psevdos ... -cinnosti/ ).
Тому, мова рахманів та волхвів, що була наповнена сакральними абревіатурами, спонукала слов'ян до постійного контакту з вищими світлими силами і славила їх.
Кирилиця, яка була сформована Кирилом і Мефодієм за вказівкою візантійського імператора Михайла III у 9 ст. н. е., дивувала слов'ян нагромадженням надмірної кількості букв, у окремих варіантах до 54 літер!
Вона вкрай ускладнювала письмове відтворення слов'янського звукового ряду - одному звуку у ній могло відповідати декілька знаків. Іноді таких знаків було до 4-х або 5-ти на один звук!
Наприклад, звук "о" позначався літерами "он, оук, ота, ом, одь", а звук "у" - буквами "ук, оук, іжиця" та іншими. Щось схоже мало місце і для інших звуків та букв.
У кириличній абетці отримали місце знаки які не мали звукових відповідностей у давній слов’янській мові. Серед таких букви "псі, йота, едо, ета, ень" та інші. Складними були і правила користання цими знаками...
Але особлива роль в історичній перспективі відводилася штучній трансформації літери "оук" (яка у давнішій велесовиці читалась виключно як "о") у кириличне "у". "Оук" копіював зображення влесовичного "о", як овалу з двома лініями догори, проте варіантивністю свого прочитання вводив читача у глибоку оману ( http://www.uamodna.com/articles/taemnyc ... -ukrayiny/ ).
Так велесовичне слово РОСЬ у кириличному прочитанні могло звучати у трьох варіантах: як РОСЬ, РОУСЬ чи РУСЬ, що кардинально спотворювало закладену у слові сакральну інформацію.
На відміну від складенної візантійськими ченцями заплутанної кирилиці, "оук" в велесовичній вимові слов'ян звучав виключно як "О"!!!
Бо для звуку "У" у велесовиці існував один-єдиний та зрозумілий нам знак!!!
Цей знак присутній на давньослов'янській пластині (ймовірним віком у 2,2-2,3 тис. років), на якій вирізано сакральне роське слово СОУРЕНЖ і поряд розміщені букви "о" та "у".
Сакральна абревіатура РОСЬ, на думку дослідників, давньороською, а нині українською мовою, означає - Рівні Отців Святих Ь (Ь - знак множини або високості).
У російському перекладі ця фраза звучить як - Уровни Отцов Святых Великих/Высоких.
Це говорить, що у абревіатурі РОСЬ закладені певні смислові значення, важливі для давньослов'янської системи Прави, для слов'янських Святих Отців, рахманів та волхвів.
о того ж у слові РОСЬ присутня інформація і про духовні рівні (духовної високості) слов'янських Отців, про їх місце у системі Прави, у Світлому Ірії, відомості стосовно духовної наближеності Отців до Творця!
Тому, РОСЬ - країна найвищих духівників, шанованих рахманів та волхвів, власне аріїв!
( http://www.uamodna.com/articles/ariyi-n ... i-slovyan/ )
Натомість, мудрість найвищих рахманів, тих самих аріїв – це розуміння справжнього світоустрою, будови Всесвіту, рушійних сил та системи управління таким, знань влаштування Світлого Ірію і рівнів Прави, на чолі з Творцем. Це відання законів Прави, Яви та Нави.
Знання аріїв - це здатність контактувати з вищої світлою силою Всесвіту, а через неї, можливість впливати на навколишній матеріальний світ і його поселенців - Яву.
Знання аріїв – це вчення про вічність у духовному житті (вічність душі), осягнення якого досягається служінням Світлому Ірію, життям у Праві, віданням та славленням такої.
Бо арії – це найвищі духовні посланці у системі розповсюдження знань про Світлий Ірій, що направлені Творцем для духовного удосконалення людства, гармонізації життя на Землі.
Вони - духовні Старотці, які досягли вищої мудрості та здатні впливати на земне життя через духовні практики, адже мають найвищий контакт з ієрархією Світлого Ірію, з душами найвищих Предків і власне з Творцем. Вони духовні проводирі свого народу, названого, за духовними критеріями, слов'янами та росами...
Нині маємо можливість бачити і вивчати символи давньої слов'янської держави Рось ( http://www.uamodna.com/articles/sakralj ... esovyceyu/ ), яка була розташована у центрі слов'янських земель, та осягти давнє сакральне письмо величних рахманів та волхвів.
Добре, що таємниці давнього минулого слов'ян-росів усе ж відкриваються...
--------------------------------------
За матеріалами з інтернету