Гість » 23 березня 2023, 12:57
.
Шанувальникам всього українського варто звернути увагу на те, як святкували Великдень, православну Паску, духовні воїни-Рахмани минулого - Характерники. Таке святкування відбувалось у слов’янському суспільстві тисячами років. Воно було відтворенням знань давнього православного світогляду, процесів єднання Небесного та мирського, Прави та Яви, Творця та явлених людей.
Рис 1. Паска - святковий хліб, символ Творця, давнє Рахманське великодне причастя
Варто наголосити, що давні рахмано-характерницькі православні свята були календарно закріплені (у числі) та прив’язані до важливих астрономічних подій на планеті –
двох точок Сонцестояння і двох Рівнодення.
Ці свята не залежали від мирських факторів, суспільної думки, церковного кліру, бо їх місце в Колі Року було визначене самим Творцем та Правою!
Для розуміння земного Кола Року варто прочитати статті в інтернеті, які пояснюють місце давніх православних свят та рахманських постів в ньому:
- «УКРАЇНСЬКИЙ ПРАВОСЛАВНИЙ КАЛЕНДАР – СВІТЛА СПАДЩИНА ПРЕДКІВ»;
- «КОЛЯДА ТА РІЗДВО – САКРАЛЬНА ОСНОВА ПРАВОСЛАВНОГО КАЛЕНДАРЯ!».
Варто зрозуміти, що давні православні свята та пости не залежали від творених землянами календарів, особливо таких історично молодих як
Юліанський чи
Григоріанський.
Для оприділення астрономічних міток в давнину будувались
кромлехи – обсерваторії та святилища, на яких Рахмани (як і Характерники) визначали дати Сонцестоянь і Рівнодень, та які ділили земний рік на
чверті.
Характеризуючи кожну чверть Кола Року, можна побачити головні сакральні особливості таких:
- Перша чверть – свята Творця, свята Різдва Програми Кола Року, хрещення Програми Кола Року, благословління та передача її у мир Землі;
- Друга чверть – свята Сарства Сарств, Вишніх Отців та Духів Прави, Рахманські свята, свята Трояні земної;
- Третя чверть – свята очищення та спасіння Миру Землі Хрестом Отця Господа, свята Покрови Божої Матері у Мирі Землі;
- Четверта чверть – свята нерукотворного образу Хреста, початок відходу Кола Року, проводи Кола року на Святвечір.
Оглянувши сакральний православний календар Коло Року, маємо констатувати, що у ньому є не більше двох десятків головних свят
першого порядку, які є найважливішими та непорушними для землян (особливо для Рахманів і Характерників), бо вони дані Творцем і пов’язують світлих душею людей з найвищими силами Сарства Сарств.
Найважливішою серед чвертей є
перша чверть, бо саме у ній відбуваються основоположні події для Нового Кола Року планети Земля. Це передача Програми Нового Кола Року в Мир Землі, початок нового річного духовного кормління явлених людей (з днів свята Великодня).
Рис 2. Головні Рахманські свята першої чверті земного Кола Року
Як і всі свята Кола Року давній
Великдень був астрономічно закріпленим, але з певними особливостями, які встановлювали семиденний термін початку свята.
Усе через те, що Великодень поєднувався з
Пасхальним духовним Постом, який починався від весняного Рівнодення та тривав 16 днів (від 22 березня). Він завершувався перед святом Благовіщення (до 07 квітня), коли передана в Земну Яву Програма Кола Року благословлялась Творцем.
Тому Рахмани (і Характерники) відзначали Великдень (Паску) у
першу неділю (як день) після
весняного Рівнодення, що нині відповідає недільному дню
від 22 по 28 березня (в 2023 році Великдень – це 26 березня).
Тобто, Пасхальний Піст та свято Великодня складали особливу сакральну єдність!
Проте, чому таке поєднання було важливим для Прави і земного людства?
Тут варто згадати, що у давньому православному світогляді слово
ПІСТ означає –
Перехід
Ірію
Світлого
Творця (в душі православних). ПІСТ - це дні особливо щирого і прямого контакту небесного з явленим людським, дні відкритості Прави до світлодуших землян, дні покаянь, духовних очищень, прохань.
Натомість ПАСКА – це абревіатура яка стосується духовного кормління.
ПАСКА - це
Підтримка
Анів (душ людей)
Світлим
Кормлінням
Атману (духовним). Це дні початку нового річного циклу кормління в земній Яві явлених світлих душею людей.
Саме таке поєднання давало ефект духовного резонансу!
ПАСКА в дні ПОСТУ надзвичайно потужно посилювала взаємозв’язок земного, кожної втіленої душі, зі Світлим Ірієм, власне з Творцем та Правою (Богом)!
Саме тому свято Паски – це Великий День!
Рис 3. Крашанки – символ життя (фарбовані, великодні яйця, що споживаються)
У Великодні дні всім православним важливо було щиро шанувати Творця, дякувати йому за продовження духовного кормління земних світлих душ.
Кожен православний у цей час мав причаститись символом Творця – святковим хлібом (з великим вмістом яєць, додаванням масла, солодощів та меду), який носив назву ПАСКА.
Такий святковий хліб перед вживанням мав бути освячений православним Рахманом, волхвом чи священником (для Характерників - ірійно найвищим Рахманом).
Крім того, на Великдень виготовлялись особливі символи Вселенського життя, які поєднували світлих людей з Творцем та Правою:
-
яйцеподібної форми обереги - писанки, шкрябанки, різблянки, витинанки (з дерева, шкаралупи, глини, каменю і т.п) зі знаками рівнів Прави, які наповнювали високою духовністю домівки та громадські місця;
-
писанки та крашанки на основі натуральних яєць, які споживались разом з святковим хлібом (Паскою) в святковому обряді шанування Творця та Вселенського життя.
Також варто знати, що у характерницькому святкуванні Великодня не було місця мирським речам, які з’явились у останні століття – споживання м’ясних продуктів та горілки, об’їдання та пиятики, що є порушенням духовного Посту (хоча не строгого у їжі).
Рис 4. Писанки – православні обереги, дерев’яні великодні яйця зі знаками Прави
Слід зауважити і таке - у часи Характерників, Великдень, як велике свято Творця, не закривалось драматичними подіями межі ер, що привели до вбивства Сина Творця - Хреста Отця Господа (Ясуня-Ясуса). Первинність свята Творця від цього не втрачала свого значення. Але це окрема тема для висвітлення…
То як же святкували Великдень Характерники?
Надзвичайно скромно, достойно, з повагою до Творця!
Характерники, як і всі Рахмани, робили так:
1. Дотримувались православного Пасхального Посту (не строгого), який був у числі та тривав від весняного Рівнодення до свята Благовіщення (16 днів, від 22 березня до 6 квітня включно);
2. Відзначали Великий День (Великдень) у першу неділю (як день) Посту (з 22 по 28 березня), святкуючи 3 (три) дні;
3. На святковому столі ставили освячену Паску (святковий хліб), символ Творця, та обрядові пасхальні яйця, символ життя, які споживали після молитви у славу Творця, з подякою за передачу Програми Кола Року в мир Землі;
4. Паску і крашанки споживали в інші святкові дні Великодня, разом з їжею належною до не строгого харчового посту (їли продукти на олії, кисло-молочні продукти, варену і смажену не хижу рибу, приправлені овочі, фрукти, гриби і т.п.);
5. У дні свята вживали напої сакрального характеру – освячене вино, зброджені медові та трав’яні напої, інше (для Рахманів та Характерників завчасно готували сур’ю).
Саме сповідування давніх традицій, шанування Творця і Прави, в дні визначені Творцем, давали Характерникам ту духовну силу, яку вони використовували у боротьбі з ворогами.
І на останок…
Чи здатні ми належно шанувати Творця і Праву, як це робили Характерники?
Чи спроможні бути вірними Творцю?
+ + +
З видання "Братство Богуна", №14, 2023 р.
Джерело - https://uamodna.com/articles/yak-harakt ... velykdenj/
.
[i][b][color=#004040]Шанувальникам всього українського варто звернути увагу на те, як святкували Великдень, православну Паску, духовні воїни-Рахмани минулого - Характерники. Таке святкування відбувалось у слов’янському суспільстві тисячами років. Воно було відтворенням знань давнього православного світогляду, процесів єднання Небесного та мирського, Прави та Яви, Творця та явлених людей.[/color][/b][/i]
[img]https://uamodna.com/assets/articles/image/2/6/u/26u6u4c7/fullsize.jpg[/img]
[i][b]Рис 1. Паска - святковий хліб, символ Творця, давнє Рахманське великодне причастя [/b][/i]
Варто наголосити, що давні рахмано-характерницькі православні свята були календарно закріплені (у числі) та прив’язані до важливих астрономічних подій на планеті – [b]двох точок Сонцестояння і двох Рівнодення[/b].
Ці свята не залежали від мирських факторів, суспільної думки, церковного кліру, бо їх місце в Колі Року було визначене самим Творцем та Правою!
Для розуміння земного Кола Року варто прочитати статті в інтернеті, які пояснюють місце давніх православних свят та рахманських постів в ньому:
- «УКРАЇНСЬКИЙ ПРАВОСЛАВНИЙ КАЛЕНДАР – СВІТЛА СПАДЩИНА ПРЕДКІВ»;
- «КОЛЯДА ТА РІЗДВО – САКРАЛЬНА ОСНОВА ПРАВОСЛАВНОГО КАЛЕНДАРЯ!».
Варто зрозуміти, що давні православні свята та пости не залежали від творених землянами календарів, особливо таких історично молодих як [b]Юліанський[/b] чи [b]Григоріанський[/b].
Для оприділення астрономічних міток в давнину будувались [b]кромлехи[/b] – обсерваторії та святилища, на яких Рахмани (як і Характерники) визначали дати Сонцестоянь і Рівнодень, та які ділили земний рік на [b]чверті[/b].
Характеризуючи кожну чверть Кола Року, можна побачити головні сакральні особливості таких:
[b] - Перша чверть[/b] – свята Творця, свята Різдва Програми Кола Року, хрещення Програми Кола Року, благословління та передача її у мир Землі;
[b]- Друга чверть[/b] – свята Сарства Сарств, Вишніх Отців та Духів Прави, Рахманські свята, свята Трояні земної;
[b]- Третя чверть [/b]– свята очищення та спасіння Миру Землі Хрестом Отця Господа, свята Покрови Божої Матері у Мирі Землі;
[b]- Четверта чверть[/b] – свята нерукотворного образу Хреста, початок відходу Кола Року, проводи Кола року на Святвечір.
Оглянувши сакральний православний календар Коло Року, маємо констатувати, що у ньому є не більше двох десятків головних свят [b]першого[/b] порядку, які є найважливішими та непорушними для землян (особливо для Рахманів і Характерників), бо вони дані Творцем і пов’язують світлих душею людей з найвищими силами Сарства Сарств.
Найважливішою серед чвертей є [b]перша чверть[/b], бо саме у ній відбуваються основоположні події для Нового Кола Року планети Земля. Це передача Програми Нового Кола Року в Мир Землі, початок нового річного духовного кормління явлених людей (з днів свята Великодня).
[img]https://uamodna.com/assets/articles/image/z/2/4/z2462oka/fullsize.jpg[/img]
[i][b]Рис 2. Головні Рахманські свята першої чверті земного Кола Року[/b][/i]
Як і всі свята Кола Року давній [b]Великдень [/b]був астрономічно закріпленим, але з певними особливостями, які встановлювали семиденний термін початку свята.
Усе через те, що Великодень поєднувався з [b]Пасхальним духовним Постом[/b], який починався від весняного Рівнодення та тривав 16 днів (від 22 березня). Він завершувався перед святом Благовіщення (до 07 квітня), коли передана в Земну Яву Програма Кола Року благословлялась Творцем.
Тому Рахмани (і Характерники) відзначали Великдень (Паску) у [b]першу неділю[/b] (як день) після [b]весняного Рівнодення[/b], що нині відповідає недільному дню [b]від 22 по 28 березня[/b] (в 2023 році Великдень – це 26 березня).
[b]Тобто, Пасхальний Піст та свято Великодня складали особливу сакральну єдність![/b]
Проте, чому таке поєднання було важливим для Прави і земного людства?
Тут варто згадати, що у давньому православному світогляді слово [b]ПІСТ[/b] означає – [b]П[/b]ерехід [b]І[/b]рію [b]С[/b]вітлого [b]Т[/b]ворця (в душі православних). ПІСТ - це дні особливо щирого і прямого контакту небесного з явленим людським, дні відкритості Прави до світлодуших землян, дні покаянь, духовних очищень, прохань.
Натомість ПАСКА – це абревіатура яка стосується духовного кормління.
[b]ПАСКА[/b] - це [b]П[/b]ідтримка [b]А[/b]нів (душ людей) [b]С[/b]вітлим [b]К[/b]ормлінням [b]А[/b]тману (духовним). Це дні початку нового річного циклу кормління в земній Яві явлених світлих душею людей.
[b]Саме таке поєднання давало ефект духовного резонансу![/b]
ПАСКА в дні ПОСТУ надзвичайно потужно посилювала взаємозв’язок земного, кожної втіленої душі, зі Світлим Ірієм, власне з Творцем та Правою (Богом)!
[b]Саме тому свято Паски – це Великий День! [/b]
[img]https://uamodna.com/assets/articles/image/a/n/x/anxa4j28/fullsize.jpg[/img]
[i][b]Рис 3. Крашанки – символ життя (фарбовані, великодні яйця, що споживаються)[/b][/i]
У Великодні дні всім православним важливо було щиро шанувати Творця, дякувати йому за продовження духовного кормління земних світлих душ.
Кожен православний у цей час мав причаститись символом Творця – святковим хлібом (з великим вмістом яєць, додаванням масла, солодощів та меду), який носив назву ПАСКА.
Такий святковий хліб перед вживанням мав бути освячений православним Рахманом, волхвом чи священником (для Характерників - ірійно найвищим Рахманом).
Крім того, на Великдень виготовлялись особливі символи Вселенського життя, які поєднували світлих людей з Творцем та Правою:
- [b]яйцеподібної форми обереги[/b] - писанки, шкрябанки, різблянки, витинанки (з дерева, шкаралупи, глини, каменю і т.п) зі знаками рівнів Прави, які наповнювали високою духовністю домівки та громадські місця;
- [b]писанки та крашанки [/b]на основі натуральних яєць, які споживались разом з святковим хлібом (Паскою) в святковому обряді шанування Творця та Вселенського життя.
Також варто знати, що у характерницькому святкуванні Великодня не було місця мирським речам, які з’явились у останні століття – споживання м’ясних продуктів та горілки, об’їдання та пиятики, що є порушенням духовного Посту (хоча не строгого у їжі).
[img]https://uamodna.com/assets/articles/image/4/g/3/4g3e0csg/fullsize.jpg[/img]
[i][b]Рис 4. Писанки – православні обереги, дерев’яні великодні яйця зі знаками Прави[/b][/i]
Слід зауважити і таке - у часи Характерників, Великдень, як велике свято Творця, не закривалось драматичними подіями межі ер, що привели до вбивства Сина Творця - Хреста Отця Господа (Ясуня-Ясуса). Первинність свята Творця від цього не втрачала свого значення. Але це окрема тема для висвітлення…
То як же святкували Великдень Характерники?
[b]Надзвичайно скромно, достойно, з повагою до Творця![/b]
Характерники, як і всі Рахмани, робили так:
[i]1. Дотримувались православного Пасхального Посту (не строгого), який був у числі та тривав від весняного Рівнодення до свята Благовіщення (16 днів, від 22 березня до 6 квітня включно);
2. Відзначали Великий День (Великдень) у першу неділю (як день) Посту (з 22 по 28 березня), святкуючи 3 (три) дні;
3. На святковому столі ставили освячену Паску (святковий хліб), символ Творця, та обрядові пасхальні яйця, символ життя, які споживали після молитви у славу Творця, з подякою за передачу Програми Кола Року в мир Землі;
4. Паску і крашанки споживали в інші святкові дні Великодня, разом з їжею належною до не строгого харчового посту (їли продукти на олії, кисло-молочні продукти, варену і смажену не хижу рибу, приправлені овочі, фрукти, гриби і т.п.);
5. У дні свята вживали напої сакрального характеру – освячене вино, зброджені медові та трав’яні напої, інше (для Рахманів та Характерників завчасно готували сур’ю).[/i]
Саме сповідування давніх традицій, шанування Творця і Прави, в дні визначені Творцем, давали Характерникам ту духовну силу, яку вони використовували у боротьбі з ворогами.
І на останок…
Чи здатні ми належно шанувати Творця і Праву, як це робили Характерники?
[b]Чи спроможні бути вірними Творцю?[/b]
+ + +
[i]З видання "Братство Богуна", №14, 2023 р.[/i]
[i]Джерело - https://uamodna.com/articles/yak-harakternyky-svyatkuvaly-velykdenj/[/i]