Українці в Швейцарії

Місцеві лікарі (та і будь-які лікарі певно) просто не в курсі. Це звичайне явище у дво-, тримовних сім'ях. Але лікарі про таке явище, мабуть в уні ще не вчать. Діти починають говорити пізніше, зате на всіх мовах відразу. Потім одна якась стає пасивною (як правило наша у місцевих умовах :teasing: )

Я вам ще і інший випадок розкажу. Півторарічна українська дитина приїхала в гості десь місяці на два. При чому від української вона не була відрізана увесь цей час. Але ми помітили, що на дитячому майданчику будь-якого мовного регіону дитина досить вільно "спілкувалася" з дітьми. Ну це так - спостерігаючи. З малими дітьми і так не зрозуміло що вони там белькочуть, але якщо гарно гралися і якось взаємодіяли, то певно розумілися. Але в Тессіні була одна старша дівчинка років 7-8 і вона чітко нашій дитині давала вказівки італійською і наша виконувала вочевидь все безпомилково. Ми спостерігали здаля. Сказала щось - мала дала руку, сказала ще щось - підняла іграшку... Власне, без жестів, лише словами. Ми італійської не знаємо і то було дуже цікаво спостерігати.

Але після двох місяців дитина повертається до свого оточення, своїх друзів-однолітків. І тут виявляється, що наша дитина застигла у мовному розвитку досить суттєво, тоді як інші дітки вже купу нових слів повиучували і навіть почали говорити реченнями. Пізніше дитина все наздогнала, звичайно. З мультиків ще й російську вивчила. А зараз - відмінниця з англійської в школі.

Розслабтеся. У багатомовних дітей це абсолютно нормально. Просто вони тут в Швейцаріі дуже зациклені на мовній інтелегентності дітей. Вони тут звикли, що мама з дитиною на одній мові говорить без упину. Ви напевно звернули увагу, що у швейцарськоі мами при комунікаціі з дитиною рот просто не закривається. Ясно, що діти тут набагато більш мовно розвинені ніж наші, які з двома мовами.

Просто продовжувати по можливості багато з дитиною говорити. Коли дитина піде в державний садок, там будуть додатково запропоновані мовні заняття. Ну і звичайно не забувати рідну мову :smile: , бо німецьку діти так чи інакше будуть знати краще ніж украінську.

Привіт усім. Маю питання, з яким можливо баґато батьків стикалися тут в Швеіцарії .Кажуть, якщо батьки в так званих бінаціональних шлюбах розмоBляють з малюками кожен своєю рідною мовою,. то дітки починають пізніше ніж інші малятa ґоворити. Чи правда це?

моєму синочкові 2 роки. Минулого тижня були наоґляді в дитячоґо лікаря- така собі рутинна перевірка , чи дитя правильно розвивається. Вердикт: ми повинні прийти знову через півроку - бо малий не вживиє обовязкових для його віку 50 слів. Обходимося мімікою, жестами , інтонацією та кількоми словами. При тому моя дитина добре розуміє обидві мови-швейцарську, українську, та німецьку . Решту тестів пройшов дуже легко. Росте дуже жвавим, допитливим і трохи завпертим дитям, тобто я, сама за фахом педагог, ніякиx відхилень в розбитку не бачу.
А як було (є) у вас?
Мамусі і татусі , прошу вас відгукніться та поділіться вашим досвідом.
Моїй знайомій хтось порадив, що в такому випадку треба відмовитися від баґатомовноґо виховання. Але мені якось ну зовсім не хочеться відмовлятися від моєї рідної української, та й розмовляти на діалекті я е зможу. Та мало яка мама зможе краще і емоційніше розповідати дитині казки і віршики чужою, навіть добре знаною мовою, ніж своєю рідною з маминим молоком всмоктаною мовою.