tanyushka » 12 березня 2007, 17:37
Малев наче нічого, мій чоловік їм часто літав.
Розкажу історію про мій перший політ в Німеччину. :motz: Зі мной завжди щось трапляється.
Був переліт з пересадкою в Празі, треба було термінал міняти. З Київа літак вилітів на півгодини пізніше. А час на пересадку в Празі був 35 хвилин. Тобто коли приземлились у Празі, у нас було 5 хвилин на пересадку. Я ще знайшла 2 німців, якім теж треба було далі як і мені на літак на Штуттгарт пересідати. Біжим в другий термінал,всіх збиваєм з ніг, мали надію, що літак нас підожде. А там же той контроль з металодетектором. :roll: Поки ми прорвались до виходу на літак, літак уже злетів. Пішли ми в information, там ще пару таких людей було. Рейсів з Праги на Штуттгарт в той день більше не було, вони мене направили літаком на Берлін.
В Берліні треба було мені робити пересадку на Штуттгарт. Час в Берліні теж був в притик, 10 хвилин на пересадку. А на виході на паспортному контролі в Берліні, причепився до мене дядько-прикордонник зі своїми кумедними запитаннями "Мета вашої поїздки в Німеччину? До кого їдете? т.п." Бо європейцям що, показав свій Ausweis і пройшов. Я йому швидко відповіла, і кажу мене ще на інший літак треба. Він мене відпустив. Побігли ми далі. Знайшли наш літак, там уже всі тільки на нас чекали, це був останній рейс на Штуттгарт.
Прилітаєм в Штуттгарт, жду я свою валізу на видачі багажу, а її нема.
:wuah:
Я пішла в information, мені сказали, що моя валіза залишилася в Берліні, не вспіли перегрузити з літака в літак. Сказали, що наступного дня доставлять додому мою валізу, попитали адресу.
І ще видали набір з зубною щіткою, пастою і ще різні товари першої необхідності!
Малев наче нічого, мій чоловік їм часто літав.
Розкажу історію про мій перший політ в Німеччину. :motz: Зі мной завжди щось трапляється.
Був переліт з пересадкою в Празі, треба було термінал міняти. З Київа літак вилітів на півгодини пізніше. А час на пересадку в Празі був 35 хвилин. Тобто коли приземлились у Празі, у нас було 5 хвилин на пересадку. Я ще знайшла 2 німців, якім теж треба було далі як і мені на літак на Штуттгарт пересідати. Біжим в другий термінал,всіх збиваєм з ніг, мали надію, що літак нас підожде. А там же той контроль з металодетектором. :roll: Поки ми прорвались до виходу на літак, літак уже злетів. Пішли ми в information, там ще пару таких людей було. Рейсів з Праги на Штуттгарт в той день більше не було, вони мене направили літаком на Берлін.
В Берліні треба було мені робити пересадку на Штуттгарт. Час в Берліні теж був в притик, 10 хвилин на пересадку. А на виході на паспортному контролі в Берліні, причепився до мене дядько-прикордонник зі своїми кумедними запитаннями "Мета вашої поїздки в Німеччину? До кого їдете? т.п." Бо європейцям що, показав свій Ausweis і пройшов. Я йому швидко відповіла, і кажу мене ще на інший літак треба. Він мене відпустив. Побігли ми далі. Знайшли наш літак, там уже всі тільки на нас чекали, це був останній рейс на Штуттгарт.
Прилітаєм в Штуттгарт, жду я свою валізу на видачі багажу, а її нема.
:wuah:
Я пішла в information, мені сказали, що моя валіза залишилася в Берліні, не вспіли перегрузити з літака в літак. Сказали, що наступного дня доставлять додому мою валізу, попитали адресу.
І ще видали набір з зубною щіткою, пастою і ще різні товари першої необхідності!