В’ячеслав » 21 березня 2009, 18:08
Шановна, Svitlana!
Дякую, що Ви звернули увагу на мій допис.
Спробую більш розширено відповісти на Ваше питання: "Оте "моя хата скраю" – це дійсно особливість менталітету чи генетично зафіксовані події минулого?"
З самого початку я би хотів надати невелику довідку щодо України. Вона загальновідома, але необхідна задля подальших пояснень.
Україна сьогодні є найбільшою за площею країною, яка повністю розташована в Європі (її територія становить 603,7 тис кв. км. Це 5,7% території Європи і 0,44% всієї площі суходолу в світі). Друга (після Росії) за розмірами країна в Європі і п’ята – за кількістю населення (46,2 мільйони чоловік). На заході – Євросоюз. На сході – Росія. На півдні територію країни омивають Чорне та Азовське моря. Найбільші чорноморські порти – Одеса, Іллічівськ, Севастополь і Херсон, а на азовському узбережжі – Маріуполь, Бердянськ і Керч. Завдяки вигідному географічному розташуванню та розгалуженій мережі авіаційного, залізничного, морського та автомобільного транспорту, Україна є транзитною для пасажирів та вантажів різних держав.
Зрозуміло, що територія нинішньої України і в далекі часи залишалася транзитною. А отже, таке територіальне місцезнаходження не могло не вплинути на світосприйняття українців, для яких кожен з подорожан був бажаним гостем. По-перше, чужоземці, люди, в основній масі, освічені, приносили з далеких країв інформацію, яка споконвічно мала цінність. По-друге, вони могли ознайомити з новітніми технологіями, які запроваджувалися у світі. По-третє, за хліб-сіль гості віддячували виробками, які вони переміщали на продаж, або з якими поверталися додому. І, в кінці кінців, гість міг просто бути людиною, яка бажала залишитися серед козаків, тому прийшла, щоби залишитися.
Не варто забувати і те, що Україна знаходиться в центрі світових релігій. З заходу – католики, зі сходу – православні, з півдня – мусульмани, з півночі – старовіри.
Кожен з них, як представник іншої держави (якщо ця держава не знаходилася у стані війни з козаками), іншої нації, іншого віросповідання, мав недоторканість, яка гарантувалась козацькими звичаями. Кожен з них, в разі небезпеки, мав право звернутися за допомогою до козацької старшини і, головне, отримати її в повному обсязі.
Отже "моя хата скраю" є своєрідною толерантністю до представників різних народів, політичних систем і канонічних вірувань, чим похвалитися нині може, мабуть, лиш Швейцарія. Будь-яке зміщення України від центру в ту, чи іншу сторону, може призвести до порушення великого політичного балансу не тільки в Європі, а й у світі (згадаймо історію воєначальників, які мали необережність зайти на територію нинішньої України з загарбницькими помислами).
Щодо "Разом нас багато", то це своєрідний гімн так би мовити "помаранчевої революції", коли у 2004 році надмірно заполітизовані громадяни України, забувши про своє призначення і покладену на них відповідальність, дали привід засумніватися у стабільності державного устрою України. Плоди ми пожинаємо і нині.
Не знаю наскільки повно я відповів на поставлене питання (хоча намагався), однак у "нелаконічності" Ви мене точно не обвинуватите!
:seeya: Шановна, Svitlana! :bow: Дякую, що Ви звернули увагу на мій допис.:count:Спробую більш розширено відповісти на Ваше питання: "Оте "моя хата скраю" – це дійсно особливість менталітету чи генетично зафіксовані події минулого?"
З самого початку я би хотів надати невелику довідку щодо України. Вона загальновідома, але необхідна задля подальших пояснень.
:wise: Україна сьогодні є найбільшою за площею країною, яка повністю розташована в Європі (її територія становить 603,7 тис кв. км. Це 5,7% території Європи і 0,44% всієї площі суходолу в світі). Друга (після Росії) за розмірами країна в Європі і п’ята – за кількістю населення (46,2 мільйони чоловік). На заході – Євросоюз. На сході – Росія. На півдні територію країни омивають Чорне та Азовське моря. Найбільші чорноморські порти – Одеса, Іллічівськ, Севастополь і Херсон, а на азовському узбережжі – Маріуполь, Бердянськ і Керч. Завдяки вигідному географічному розташуванню та розгалуженій мережі авіаційного, залізничного, морського та автомобільного транспорту, Україна є транзитною для пасажирів та вантажів різних держав.:glad:
:notatall: Зрозуміло, що територія нинішньої України і в далекі часи залишалася транзитною. А отже, таке територіальне місцезнаходження не могло не вплинути на світосприйняття українців, для яких кожен з подорожан був бажаним гостем. По-перше, чужоземці, люди, в основній масі, освічені, приносили з далеких країв інформацію, яка споконвічно мала цінність. По-друге, вони могли ознайомити з новітніми технологіями, які запроваджувалися у світі. По-третє, за хліб-сіль гості віддячували виробками, які вони переміщали на продаж, або з якими поверталися додому. І, в кінці кінців, гість міг просто бути людиною, яка бажала залишитися серед козаків, тому прийшла, щоби залишитися.
Не варто забувати і те, що Україна знаходиться в центрі світових релігій. З заходу – католики, зі сходу – православні, з півдня – мусульмани, з півночі – старовіри.
Кожен з них, як представник іншої держави (якщо ця держава не знаходилася у стані війни з козаками), іншої нації, іншого віросповідання, мав недоторканість, яка гарантувалась козацькими звичаями. Кожен з них, в разі небезпеки, мав право звернутися за допомогою до козацької старшини і, головне, отримати її в повному обсязі.
Отже "моя хата скраю" є своєрідною толерантністю до представників різних народів, політичних систем і канонічних вірувань, чим похвалитися нині може, мабуть, лиш Швейцарія. Будь-яке зміщення України від центру в ту, чи іншу сторону, може призвести до порушення великого політичного балансу не тільки в Європі, а й у світі (згадаймо історію воєначальників, які мали необережність зайти на територію нинішньої України з загарбницькими помислами).
Щодо "Разом нас багато", то це своєрідний гімн так би мовити "помаранчевої революції", коли у 2004 році надмірно заполітизовані громадяни України, забувши про своє призначення і покладену на них відповідальність, дали привід засумніватися у стабільності державного устрою України. Плоди ми пожинаємо і нині.
Не знаю наскільки повно я відповів на поставлене питання (хоча намагався), однак у "нелаконічності" Ви мене точно не обвинуватите! :wontsay: