В’ячеслав » 24 березня 2009, 13:41
Svitlana писав:Що є віра у вашому розумінні?
Віра для мене, це частина мого духовного Я. Втративши, не дай Бог, її, я перестану бути СОБОЮ. Тобто я перетворюся у НІЩО. А кому НІЩО потрібне? Дякуючи Богу, я навчився захищати СЕБЕ. Зараз відчуваю в собі силу допомогти іншим. Якщо, звичайно, вони ПОВІРЯТЬ мені і моїй СПРАВІ. При цьому, я надіюсь виявити і побороти недругів. Перемога над ними – це перемога над сумнівами, які знаходяться в мені.
Svitlana писав:Чи є віра лише християнською? Чи інші віри також є вірами?
Точніше було б сказати: "Чи існує віросповідання крім християнського? Чи інші віросповідання також є віросповіданнями?". Якщо я записав так, як Ви хотіли запитати, то Ви, фактично, самі ж і відповіли на свої питання. Я лиш підтверджу: так є інші віросповідання.
За тисячі років багато слів стали тотожними, але не взаємовиключними. Якщо ж говорити про Віру – то вона одна. Загальновизнане ж поняття: Віра в Бога (God Gott Dieu Bóg Dievs Dio Аллах).
Svitlana писав:Чи протестантська конфесія є вартою для виховання віри?
За свідченням Біблії, між Богом і людьми знаходилися Пророки. Пророки обиралися Богом незалежно від віку, статків, чи роду діяльності. Кожний займався своїм і жив своїм життям. Єдине, чим вони відрізнялися від простих смертних, це те, що вони у міру своєї праведності і розвитку духовних умінь, могли чути Голос Бога, говорити з Ним і передавати Його слова людям. Практично вся спадщина біблейських Пророків (за винятком Пророків Ілії і Єлисея, які не залишили по собі пророчих книг) входить в єврейську і християнську збірку канонічних книг Пророків.
Біблія не вказує на те, що Пророки жили общиною, навпаки, їх життя проходило в різні часи, тому не можна стверджувати, що говорив Бог не з кожним з них, а під час загального зібрання.
Пророки йшли до людей, передавали їм слова Бога, які чули від Бога тільки вони, вели їх за собою.
Говорити сьогодні про те, що Бог, обравши декількох Пророків, зумовив розкол серед віруючих, я, думаю, буде гріхом. Та й яке ми маємо право?
Пророки Мойсей, Мухаммад, чи вина їх в тому, що їх авторитет виявився настільки сильним, що дехто (маю на увазі фанатів) почав вважати свого Пророка єдино праведним і найбільш приближеним до Бога (тобто, чув голос Бога голосніше ніж інші, говорив з Богом голосніше від інших?)?
Кожну конфесію, на мій погляд, можна вважати общиною Пророка, а через Прорка - общиною Бога. Тому конфесія, яка, вселяє Віру в Бога і вчить дотримуватися Божих заповідей – має право виховувати ЛЮДИНУ.
Svitlana писав:Що робити змішаним сім"ям, де батьки належать до різних конфесій таких далеких як православність і протестантство або ще далі - християнство та іудаїзм, іслам, індуізм, буддизм і так далі? Як виховувати віру у дітей в таких випадках і що вкладати у поняття віра тоді? На який авторитет покладатися?
Попередньо – невелика довідка.
Індуїзм (в перекладі – "вічна релігія", "вічний шлях" або "вічний закон" – найстаріша світова релігія, корені якої ведуть до ведичної цивілізації.
Буддизм — найдавніша з світових релігій, заснована на вченні Будди Ґотами Сак'ямуні, який жив приблизно з 563 до 483 року до н.е.
Християнство – найбільша світова монотеїстична релігія, заснована Ісусом Христом і на заповідях Якого вона базується (головні напрями: православ'я, католицтво, протестантизм).
Іслам – світова релігія, заснована пророком Мугаммадом приблизно з 610 р.
Християнство, Іудаїзм, Іслам – входять до групи аврааміїчних релігій.
Як бачите, не настільки вони і далекі. Як би хто не хотів, а витоки всіх релігій йдуть з Ведизму. Оскільки ми знову повернулися до Пророків, то повторюватися не бачу рації.
Щодо виховання. Дитина, яку ми так довго чекаємо, і яка приходить в наш, земний, світ, починає вивчати закони Буття по правилам, відомим лиш Богу і дитині. Повертаючись до дискусії на початку форуму (17 березня 2007 року): безглуздим буде твердження, що дитині з перших днів важливо, в якій конфесії вона, згодом, буде шукати захисту, молитися Богу і в яку приведе своїх дітей. Саме Хрещення (в інших релігіях свої назви) всього-на-всього обряд введення дитини в лоно Церкви (замітьте – не Віри!). Обряд же, звичай, традиція – ніщо інше, як духовна спадщина, якою в свій час наділили батьків, з умовою – зберегти і передати її дитині, як продовжувачу Роду. І до якої б конфесії батьки не належали, їх першочерговий обов’язок – передати духовну спадщину Роду, якою вони володіють! Якщо цього не зробити, дитина у будь-якому випадку буде обділена. І чи пробачить батьків? І чи пробачать батьків їх Роди, продовжувачами яких вони в свій час були?
Авторитет Роду – ось найвищий авторитет для кожного. На нього і покладатися.
Оскільки зв'язок між релігіями я описав, то не думаю, що дитина в майбутньому буде почувати себе некомфортно в будь-якій конфесії (до речі, старовірів, наслідувачів Ведизму, теж вистачає в наш час).
Я вибачаюсь, що так багато написав, але ж Ви самі мене примусили, задавши стільки питань!
[quote="Svitlana"]Що є віра у вашому розумінні? [/quote]
Віра для мене, це частина мого духовного Я. Втративши, не дай Бог, її, я перестану бути СОБОЮ. Тобто я перетворюся у НІЩО. А кому НІЩО потрібне? Дякуючи Богу, я навчився захищати СЕБЕ. Зараз відчуваю в собі силу допомогти іншим. Якщо, звичайно, вони ПОВІРЯТЬ мені і моїй СПРАВІ. При цьому, я надіюсь виявити і побороти недругів. Перемога над ними – це перемога над сумнівами, які знаходяться в мені.
[quote="Svitlana"]Чи є віра лише християнською? Чи інші віри також є вірами?[/quote]
Точніше було б сказати: "Чи існує віросповідання крім християнського? Чи інші віросповідання також є віросповіданнями?". Якщо я записав так, як Ви хотіли запитати, то Ви, фактично, самі ж і відповіли на свої питання. Я лиш підтверджу: так є інші віросповідання.
За тисячі років багато слів стали тотожними, але не взаємовиключними. Якщо ж говорити про Віру – то вона одна. Загальновизнане ж поняття: Віра в Бога (God Gott Dieu Bóg Dievs Dio Аллах).
[quote="Svitlana"]Чи протестантська конфесія є вартою для виховання віри? [/quote]
За свідченням Біблії, між Богом і людьми знаходилися Пророки. Пророки обиралися Богом незалежно від віку, статків, чи роду діяльності. Кожний займався своїм і жив своїм життям. Єдине, чим вони відрізнялися від простих смертних, це те, що вони у міру своєї праведності і розвитку духовних умінь, могли чути Голос Бога, говорити з Ним і передавати Його слова людям. Практично вся спадщина біблейських Пророків (за винятком Пророків Ілії і Єлисея, які не залишили по собі пророчих книг) входить в єврейську і християнську збірку канонічних книг Пророків.
Біблія не вказує на те, що Пророки жили общиною, навпаки, їх життя проходило в різні часи, тому не можна стверджувати, що говорив Бог не з кожним з них, а під час загального зібрання.
Пророки йшли до людей, передавали їм слова Бога, які чули від Бога тільки вони, вели їх за собою.
Говорити сьогодні про те, що Бог, обравши декількох Пророків, зумовив розкол серед віруючих, я, думаю, буде гріхом. Та й яке ми маємо право?
Пророки Мойсей, Мухаммад, чи вина їх в тому, що їх авторитет виявився настільки сильним, що дехто (маю на увазі фанатів) почав вважати свого Пророка єдино праведним і найбільш приближеним до Бога (тобто, чув голос Бога голосніше ніж інші, говорив з Богом голосніше від інших?)?
Кожну конфесію, на мій погляд, можна вважати общиною Пророка, а через Прорка - общиною Бога. Тому конфесія, яка, вселяє Віру в Бога і вчить дотримуватися Божих заповідей – має право виховувати ЛЮДИНУ.
[quote="Svitlana"]Що робити змішаним сім"ям, де батьки належать до різних конфесій таких далеких як православність і протестантство або ще далі - християнство та іудаїзм, іслам, індуізм, буддизм і так далі? Як виховувати віру у дітей в таких випадках і що вкладати у поняття віра тоді? На який авторитет покладатися?[/quote]
Попередньо – невелика довідка.
Індуїзм (в перекладі – "вічна релігія", "вічний шлях" або "вічний закон" – найстаріша світова релігія, корені якої ведуть до ведичної цивілізації.
Буддизм — найдавніша з світових релігій, заснована на вченні Будди Ґотами Сак'ямуні, який жив приблизно з 563 до 483 року до н.е.
Християнство – найбільша світова монотеїстична релігія, заснована Ісусом Христом і на заповідях Якого вона базується (головні напрями: православ'я, католицтво, протестантизм).
Іслам – світова релігія, заснована пророком Мугаммадом приблизно з 610 р.
Християнство, Іудаїзм, Іслам – входять до групи аврааміїчних релігій.
Як бачите, не настільки вони і далекі. Як би хто не хотів, а витоки всіх релігій йдуть з Ведизму. Оскільки ми знову повернулися до Пророків, то повторюватися не бачу рації.
Щодо виховання. Дитина, яку ми так довго чекаємо, і яка приходить в наш, земний, світ, починає вивчати закони Буття по правилам, відомим лиш Богу і дитині. Повертаючись до дискусії на початку форуму (17 березня 2007 року): безглуздим буде твердження, що дитині з перших днів важливо, в якій конфесії вона, згодом, буде шукати захисту, молитися Богу і в яку приведе своїх дітей. Саме Хрещення (в інших релігіях свої назви) всього-на-всього обряд введення дитини в лоно Церкви (замітьте – не Віри!). Обряд же, звичай, традиція – ніщо інше, як духовна спадщина, якою в свій час наділили батьків, з умовою – зберегти і передати її дитині, як продовжувачу Роду. І до якої б конфесії батьки не належали, їх першочерговий обов’язок – передати духовну спадщину Роду, якою вони володіють! Якщо цього не зробити, дитина у будь-якому випадку буде обділена. І чи пробачить батьків? І чи пробачать батьків їх Роди, продовжувачами яких вони в свій час були?
Авторитет Роду – ось найвищий авторитет для кожного. На нього і покладатися.
Оскільки зв'язок між релігіями я описав, то не думаю, що дитина в майбутньому буде почувати себе некомфортно в будь-якій конфесії (до речі, старовірів, наслідувачів Ведизму, теж вистачає в наш час).
Я вибачаюсь, що так багато написав, але ж Ви самі мене примусили, задавши стільки питань!