Svitlana » 07 грудня 2008, 20:37
«Отче наш» (обов'язково знати всім)
Отче наш, що єси на небесах!
Нехай святиться ім”я твоє,
Як на небі, так і на землі.
Хліб наш насущний
Дай нам сьогодні
І прости нам провини наші,
Як ми прощаємо
Винуватцям нашим.
І не введи нас у спокусу,
Але визволи нас від лукавого!
Бо твоє є царство, і сила, і слава навіки.
Амінь.
***
Боже Великий, єдиний,
Нам Україну храни,
Полі і світу промінням
Ти її осіни.
Світлом науки і знання
Нас усіх просвіти,
В чистій любові до краю
Ти нас, Боже, зрости.
***
Лист до Святого Миколая
Десь за тиждень, перед святом,
Оля, Соня з Владком-братом,
взялися листа писати
й Миколаєві послати:
"Святий Отче Миколає!
Вечір Твій вже наступає.
Пишем, щоб влегчить роботу,
на що маємо охоту.
Соні черевиків треба,
Оля просить ляльки з неба,
Владко — шаблі золотої
і рушниці, та нової!
Ну й цукерків мусиш дати,
страшно любим ласувати!"
Діти лист цей заліпили,
за вікно його вложили.
Все зробили, так як треба, —
лист поїхав аж до неба.
Ю. Шкрумеляк
Святий Миколаю
Святий Миколаю,
прийди до нас з раю,
принеси нам дари
кожному до пари:
цукерки смачненькі,
булочки пухкенькі,
книжечок багато читати у свято.
М. Підгірянка
Я сьогодні сам молився
і ні разу не забувся,
аж Миколай з образочка
до мене всміхнувся.
Хоч і сильна завірюха
буде цієї ночі,
принесе щось Святий Отець
в серденька діточі.
Принесе з неба дарунки —
дорогі, чудові.
Принесе в серця дитячі
доброту янголів.
Ю. Шкрумеляк
Лист до чудотворця
Святий отче Миколай!
Мою хату не минай!
Подаруй мені потіху
і торбину, повну сміху,
і здоров'я для родини,
красну долю для Вкраїни!
В. Багірова
У ніч Святого Миколая
Увечір при лампі сидиться
так мило навкруг стола,
діточкам довго не спиться:
плеще громада мала.
Та нині історія інша,
діти спішаться до сну:
лише Іруся, найменша,
просить ще казку одну.
Іруся спати не хоче,
а братчик говорить їй:
— Ірусю, таж сеї ночи
Миколай ходить Святий!
Як місяць виплине з хмари,
по селах, містах він іде
і чемним діточкам дари
під подушечку кладе.
Але з тим ділом чекає,
аж діти всі поснуть,
а він же часу не має,
сіл много й далека путь.
Тож помолимось до Бозі,
скоренько спати лягай,
щоб не чекав на морозі
Святий Отець Миколай ...
М. Підгірянка
Святий Миколай
Ой втіха, діти, втіха —
приходить нічка тиха,
весела нічка тая:
Святого Миколая.
Повагом і спроквола
іде Святий Микола
і дар несе багатий,
треба всім, діти, знати.
Яблучка й горіхи,
колачиків два міхи,
коні медяникові
та овечки цукрові.
Миколая привели
біленькі два ангели.
Знають посли небесні,
котрі діточки чесні.
Список при собі мають
і кого прочитають,
тому Миколай на свято
дає дарунки радо.
М. Підгірянка
* * *
Ішов Миколай
Обр. Юрія Антківа
Ішов Миколай лужком-бережком,
Святий Миколай із повним мішком.
Від хати до хати біленьким сніжком
ішов Миколай із повним мішком.
Святий Миколай до діток ходив,
всміхався, вітався, в дзвіночок дзвонив.
Тяжкий і великий у нього мішок,
а в ньому дарунки для чемних діток.
Ішов, усміхався крізь темну пітьму,
а зіроньки з неба світили йому.
Ой хто, хто Миколая любить!
Ішов Микола лужком, бережком.
Святий Миколай, лужком, бережком....
Ой хто, хто Миколая любить,
Ой хто, хто Миколаю служить,
Тому святий Миколай
А всяк час помогай,
Миколає!
Ой хто, хто Його пам”ятає,
На поміч Його призиває,
Той із біди вийде ціло,
Охоронить душу й тіло,
Миколає!
Ой хто, хто спішить в твої двори,
Сього Ти на землі і в морі
Все хорониш від напасти,
Не даєшь нам в гріхи впасти,
Миколає!
Миколай, молися за нами,
Благаєм Тебе із сльозами,
Тебе будем вихваляти,
Ім”я Твоє величати
На віки.
Микола (М.Чумарна)
Котилося колесо та й стало в дворі:
А вже наше сонечко змаліло в горі.
Стала нічка темная – довга, як зима.
Ходить попід вікнами заспана пітьма.
Не ходи під вікнами, діток не буди –
Знов вернеться сонечко юним, молодим.
А щоб діткам затишно в білих снах жилось –
Ходить, ходить лагідно тої ночі Хтось:
Хтось несе даруночки сонним діточкам, -
Знає він і відає, хто на що чекав.
Кому гарну лялечку, а кому - санки,
Кому теплу шапочку, кому – чобітки.
А ще добру посмішку в усмішку вкладе –
Щоб були здоровими діти увесь день.
Щоб були здоровими діточки рідненьки –
Для землі, для сонечка, для тата і неньки.
Не покіне діточок у пітьмі ніколи –
Щедрий, милий, люблячий наш дідусь Микола....
І на другий рік прийди, дорогенький Миколаю (З.Филипчук)
Пізно у вечірній час
Миколай Святий до нас
Так тихенько приходив,
Так легенько залишив
Подарунки і гостинці,
Наче загадковий птах
У солодких ніжних снах,
Приходив, не розбудив
Нікогісенько із нас.
.... Ніби в шапці-невидимці
Снився зоряно й погас.
Але він ходив насправді!
Бо ж усі дитята раді,
Подарунки оглядають,
Зранку втішно розмовляють:
Ну, звичайно, це не тато....
Ні, казковий інший гість
Так солодощів багато
У мішечку б не приніс,
Як наш добрий Миколай.
Дякуєм. Не забувай.
І на другий рік прийди,
Щастя дітям принеси,
Дорогенький Миколаю,
Добрий віснику із раю.
Завтра в наш рідний край
Завтра в наш рідний край
Завітає святий Миколай,
Принесе в своїй торбинці
Для всіх дітей гостинці.
Я святого Миколая
У віконце виглядаю,
Жду даруночків, благаю,
Бо я слухав тата-маму.
Мій Святенький Миколаю,
Приходи скоріш, благаю.
Я до тебе помолюся
І тихенько пригорнуся.
Щастя дай моїй родині
І коханій Україні.
Святий Миколай (С.Майданська)
Він ходить від хати до хати,
Питається мами і тата:
Чи є у вас чемна дитина,
Дівчатко мале чи хлопчина?
Для кожного має в торбинці
Найкращі у світі гостинці.
А хто без кінця бешкетує,
Тим чортик лиш різки дарує.
Миколай (М.Пономаренко)
Через поле, через гай
Йде до діток Миколай.
У білесенькій торбинці
Він для всіх несе гостинці.
Лист до неба (Н.Наркевич)
Гей, пошлемо листочок до раю:
„Не забудь нас, Святий Миколаю!
Не забудьте про нас, янголятка! –
Вас прохають і хлопці й дівчатка.
Завжди ми були чемні та милі,
До садочка охоче ходили,
Шанували матусю і тата,
Любили сестричку і брата.
Ми складаєм долоні маленькі
У молітві до Божої Неньки,
Тож гостей ми чекаємо з неба –
А Антипка нам зовсім не треба!”
Гей, напишем листочка до раю:
„Ми чекаєм, Святий Миколаю!
Ми чекаємо вас, янголятка!”
А підпишемо: Хлопці й дівчатка.
У ніч святого Миколая (І.Савицька)
Темна нічка за шибками.
Сон на крилах вже летить.
Небеса блистять зірками,
Та Івасик ще не спить.
У голівці сонні мрії...
.... Хмари, небо, зорі, рай....
Білі ангели-лелеї,
А між ними Миколай...
На санчатах щедрі дари –
Вже готове все як слід.
Ангели стають у пари
І злітають вниз, на світ...
Миколай, дідусь старенький,
Ставить дари на столі,
А Івась питає неньки:
„Ненечко, чи це мені?”
Темна нічка за шибками
Заглядає до вікон.
Спить Івасик біля мами,
Усміхаючись крізь сон...
Лист до Святого Миколая (Г.Черінь)
Святий Миколаю!
Я тебе чекаю!
Може, знати б ти хотів,
Що собі бажаю
На Різдво в дарунок?
Навантажуй клунок.
Перш за все хотіла б лялю,
Найпишнішу в світі кралю.
Потім зайчика м”якого –
Сам вже вибери якого.
Ще хотіла б я коня,
Ще також хотіла б качку,
Гуску, котика й собачку,
Та не справжніх, тільки цяцьку,
Щоб не їли забагацько.
Принеси цікаву книжку
Про кота, або про мишку,
Про таких, як я, дівчаток,
І з малюнком на початок.
Ще б хотіла черевички
Гарну блузку, дві спіднички,
На голівку – синю стрічку,
А найбільш – малу сестричку.
Щоб її я доглядала,
По годинах годувала
І у возику возила,
І ходить маленьку вчила....
Любий Отче Миколаю!
Я, звичайно, добре знаю,
Що цей список – аж задовгий,
Але ж Ти – незмірно добрий....
Принеси мені гостинців,
Скільки вміститься в торбинці:
Ані мало, ні багато –
Так, як скажуть мама й тато.
Стало біло навкруги -
Я розтрушую сніги,
Наганяю холоди,
Води сковую в льоди,
В дружбі з дітьми я всіма.
Здогадались? Я.... (Зима)
Холодна, біла,
Ліс оголила,
Скувала річку,
Струмок спинила. (Зима)
Гуси пір"я розгубили -
Все подвір"я стало біле.
А коли набив подушку -
Потекла вода з-під вушка!
Що це? (Сніг)
З голубого вулика
Летіли бджоли -
Білим вкрили вулиці,
І хати, і поле.
А на яблуні старій
Сів одразу цілий рій! Що це? (Сніг)
Взимку вкрили ми навкруг
Ліс, дорогу, поле й луг,
А як сонце припече -
Ми струмочком потечем. (Сніжинки)
Узори вишиває
Без голки і без нитки.
Улітку спочиває,
А взимку - дуже рідко. (Мороз)
Прийшов до нас гість
та зробив нам міст
без сокири, без долота -
швидка й міцна робота. (Лід)
Прийшла баба з вітрами
Та з білими снігами.
Привела з собою
Діда з бородою. (Зима і Дід Мороз)
Зелену сукню маю,
Ніколи не міняю,
Один - єдиний раз на рік
ЇЇ я прикрашаю. (Ялинка)
Бігли два пси,
Позадирали носи. (Санчата)
В зимовий, студений час
Люблять всі малята нас.
З гірки ми рушаєм в путь,
А на гірку - нас везуть. (Санчата)
Влітку коні спочивають,
Взимку діточок катають.
Коні ці не просять їжі.
Хто ж вони? Звичайно... (лижі)
Який рік триває один день? (Новий рік)
Невеличкі дві хатини,
В них м'які і теплі стіни.
По п'ять братиків малих
Прожива в хатинах тих. (Рукавички)
Пара довгих вушок,
Сіренький кожушок.
Скорий побігайчик,
Як він зветься?... (Зайчик)
На дворі горою, а в хаті водою
(сніг)
Я падаю на ваши хати.
Я білий-білий, волохатий.
Я приліпаю вам до ніг
І називаюсь просто....
(сніг)
Його не мили, а він блищить, його не смажили, а він хрущіть
( сніг )
Як цей білий цукор зветься,
Що із хмар взимі трясеться?
(сніг)
Зірка сніжно-біла на рукав мені злетіла,
Поки ніс її сюди, стала краплею води.
(сніг)
Біла скатертина всю землю вкрила.
(сніг)
Біле, а не цукор, м”яке, а не вата, без ніг, а йде.
(сніг)
Ой, за лісом за пралісом біла сукня висить.
(сніг)
Біле, як сорочка,
Пухнасте, як квочка.
Крил немає,
А гарно літає.
Що це за птиця,
Що сонця боїться?
(сніг)
В огні не горить, у воді не тоне
( льод ).
В небі хмарка пролітала, білий пух розсипала,
він на землю міцно ліг, називають його ...
( сніг ).
Лежав, лежав, та в річку попав
( сніг )
Прозорий, як скло, не вставиш у вікно
( льод )
Восени не в”яне, а взимку не вмирає.
(ялинка)
Плету хлівець на четверо овець,
А на п”яту окремо.
(рукавичка)
Влітку відпочивають, взимку дітей катають.
(санчата)
За селом була вона
Вся блискуча, чарівна,
По слизьких її боках
Їдуть діти в саночках.
(ковзанка)
По стежині, по дорозі
Бігти я у них не в змозі,
По снігу не йдуть як слід:
До вподоби – тільки лід.
(ковзани)
Дві дощечки, дві сестри несуть мене із гори
(лижі)
Рукавом махнув – дерева нагнув.
(вітер)
Гуляє в полі, та не кінь,
Літа на волі, та не птиця.
(вітер)
Без пилки, без сокири, а мости будує.
(мороз)
Узимку хто,
Скажіть мені,
Малює квіти
На вікні?
(Мороз)
Хто малюнок на вікні
Уночі зробив мені,
(мороз)
Вдень у небі гуляє, а ввечері на землю сідає.
(сонце)
Не звір, а виє
( вітер ).
Кручу, гуркочу, знати нікого не хочу
( хурделиця )
Стало біло навкруги –
Я розтрушую сніги,
Наганяю холоди,
Води сковую в льоди,
В дружбі з дітьми я всіма.
Здогадались? Я - ....
(Зима)
Сніг на полях
Лід на річках.
Метелиця гуляє.
Коли це буває?
(зима)
Мірошниця біла-біла, беручка до свого діла, сіє, віє, меле та по землі муку стеле.
Хто ця мірошниця?
(Зима)
Сніг на полях, лід на річках, хуга гуляє, коли це буває?
( взимку )
Біла морква взиму росте
(бурулька)
Росте вона зимою
Донизу головою
Тонеькою,
Прозорою,
Біло-голубою.
(бурулька)
Без сокири, без цвяхів на річці місток вимостив
( мороз )
Не художник, а малює
( мороз )
Буркотливий, вайлуватий,
Ходить лісом дід кошлатий:
Одягнувся в кожушину,
Мед шукає і ожину.
(ведмідь)
Влітку медом ласував,
Досхочу малини мав.
А як впав глибокий сніг,
Позіхнув і спати ліг.
Бачив чи не бачив сни,
А проспав аж до весни.
(ведмідь)
Віхтик полум”я неначе,
По деревах жваво скаче
І малятам на потіху
Просто з рук бере горіхи!
(білочка)
Загорілися замети
Загорілися, чи ба,
І замети, і верба!...
Кіт на пічці не лежить,
А чимдуж надвір біжить.
Зла проноза: по дворі
Скачуть змерзлі....
(снігурі)
Руденька, спритненька,
З дерева на дерево стрибає,
Горішки збирає,
На зиму припасає.
Хто це?
(білка)
Взимку вітер дме холодний, я блукаю злий й голодний
( вовк )
З гілки на гілку стриба, як комашка, легка й моторна, та проте не пташка
( білка )
Взимку — білий, літом — сірий
( заєць )
Срібна зірка біла-біла,
На долоню теплу сіла.
А як сіла, то й розтала –
Голуба водиця стала.
До дошки прикріплюється сніжинка)
Різне:
Між берегів текла, текла,
Мороз зміцнів – пуд скло лягла.
(річка)
Гей, пошлемо листочок до раю!
“Не забудь нас, Святий Миколаю!
Не забудьте про нас, янголятка! —
Вас прохають і хлопці й дівчатка.
Ми складаєм долоні маленькі
І молимось до Божої Неньки,
Тож гостей ми чекаємо з неба —
А Антипка нам зовсім не треба!”
В український любий край
Сходить Святий Миколай
Вночі, завжди в один час,
З подарунками для нас.
З ним маленькі янголята, -
І їм рада кожна хата!
Щедрий, добрий Миколай,
Нас усіх не забувай!
З подарунками для нас,
Приходи щорік, щораз!
«Отче наш» (обов'язково знати всім)
Отче наш, що єси на небесах!
Нехай святиться ім”я твоє,
Як на небі, так і на землі.
Хліб наш насущний
Дай нам сьогодні
І прости нам провини наші,
Як ми прощаємо
Винуватцям нашим.
І не введи нас у спокусу,
Але визволи нас від лукавого!
Бо твоє є царство, і сила, і слава навіки.
Амінь.
***
Боже Великий, єдиний,
Нам Україну храни,
Полі і світу промінням
Ти її осіни.
Світлом науки і знання
Нас усіх просвіти,
В чистій любові до краю
Ти нас, Боже, зрости.
***
Лист до Святого Миколая
Десь за тиждень, перед святом,
Оля, Соня з Владком-братом,
взялися листа писати
й Миколаєві послати:
"Святий Отче Миколає!
Вечір Твій вже наступає.
Пишем, щоб влегчить роботу,
на що маємо охоту.
Соні черевиків треба,
Оля просить ляльки з неба,
Владко — шаблі золотої
і рушниці, та нової!
Ну й цукерків мусиш дати,
страшно любим ласувати!"
Діти лист цей заліпили,
за вікно його вложили.
Все зробили, так як треба, —
лист поїхав аж до неба.
Ю. Шкрумеляк
Святий Миколаю
Святий Миколаю,
прийди до нас з раю,
принеси нам дари
кожному до пари:
цукерки смачненькі,
булочки пухкенькі,
книжечок багато читати у свято.
М. Підгірянка
Я сьогодні сам молився
і ні разу не забувся,
аж Миколай з образочка
до мене всміхнувся.
Хоч і сильна завірюха
буде цієї ночі,
принесе щось Святий Отець
в серденька діточі.
Принесе з неба дарунки —
дорогі, чудові.
Принесе в серця дитячі
доброту янголів.
Ю. Шкрумеляк
Лист до чудотворця
Святий отче Миколай!
Мою хату не минай!
Подаруй мені потіху
і торбину, повну сміху,
і здоров'я для родини,
красну долю для Вкраїни!
В. Багірова
У ніч Святого Миколая
Увечір при лампі сидиться
так мило навкруг стола,
діточкам довго не спиться:
плеще громада мала.
Та нині історія інша,
діти спішаться до сну:
лише Іруся, найменша,
просить ще казку одну.
Іруся спати не хоче,
а братчик говорить їй:
— Ірусю, таж сеї ночи
Миколай ходить Святий!
Як місяць виплине з хмари,
по селах, містах він іде
і чемним діточкам дари
під подушечку кладе.
Але з тим ділом чекає,
аж діти всі поснуть,
а він же часу не має,
сіл много й далека путь.
Тож помолимось до Бозі,
скоренько спати лягай,
щоб не чекав на морозі
Святий Отець Миколай ...
М. Підгірянка
Святий Миколай
Ой втіха, діти, втіха —
приходить нічка тиха,
весела нічка тая:
Святого Миколая.
Повагом і спроквола
іде Святий Микола
і дар несе багатий,
треба всім, діти, знати.
Яблучка й горіхи,
колачиків два міхи,
коні медяникові
та овечки цукрові.
Миколая привели
біленькі два ангели.
Знають посли небесні,
котрі діточки чесні.
Список при собі мають
і кого прочитають,
тому Миколай на свято
дає дарунки радо.
М. Підгірянка
* * *
Ішов Миколай
Обр. Юрія Антківа
Ішов Миколай лужком-бережком,
Святий Миколай із повним мішком.
Від хати до хати біленьким сніжком
ішов Миколай із повним мішком.
Святий Миколай до діток ходив,
всміхався, вітався, в дзвіночок дзвонив.
Тяжкий і великий у нього мішок,
а в ньому дарунки для чемних діток.
Ішов, усміхався крізь темну пітьму,
а зіроньки з неба світили йому.
Ой хто, хто Миколая любить!
Ішов Микола лужком, бережком.
Святий Миколай, лужком, бережком....
Ой хто, хто Миколая любить,
Ой хто, хто Миколаю служить,
Тому святий Миколай
А всяк час помогай,
Миколає!
Ой хто, хто Його пам”ятає,
На поміч Його призиває,
Той із біди вийде ціло,
Охоронить душу й тіло,
Миколає!
Ой хто, хто спішить в твої двори,
Сього Ти на землі і в морі
Все хорониш від напасти,
Не даєшь нам в гріхи впасти,
Миколає!
Миколай, молися за нами,
Благаєм Тебе із сльозами,
Тебе будем вихваляти,
Ім”я Твоє величати
На віки.
Микола (М.Чумарна)
Котилося колесо та й стало в дворі:
А вже наше сонечко змаліло в горі.
Стала нічка темная – довга, як зима.
Ходить попід вікнами заспана пітьма.
Не ходи під вікнами, діток не буди –
Знов вернеться сонечко юним, молодим.
А щоб діткам затишно в білих снах жилось –
Ходить, ходить лагідно тої ночі Хтось:
Хтось несе даруночки сонним діточкам, -
Знає він і відає, хто на що чекав.
Кому гарну лялечку, а кому - санки,
Кому теплу шапочку, кому – чобітки.
А ще добру посмішку в усмішку вкладе –
Щоб були здоровими діти увесь день.
Щоб були здоровими діточки рідненьки –
Для землі, для сонечка, для тата і неньки.
Не покіне діточок у пітьмі ніколи –
Щедрий, милий, люблячий наш дідусь Микола....
І на другий рік прийди, дорогенький Миколаю (З.Филипчук)
Пізно у вечірній час
Миколай Святий до нас
Так тихенько приходив,
Так легенько залишив
Подарунки і гостинці,
Наче загадковий птах
У солодких ніжних снах,
Приходив, не розбудив
Нікогісенько із нас.
.... Ніби в шапці-невидимці
Снився зоряно й погас.
Але він ходив насправді!
Бо ж усі дитята раді,
Подарунки оглядають,
Зранку втішно розмовляють:
Ну, звичайно, це не тато....
Ні, казковий інший гість
Так солодощів багато
У мішечку б не приніс,
Як наш добрий Миколай.
Дякуєм. Не забувай.
І на другий рік прийди,
Щастя дітям принеси,
Дорогенький Миколаю,
Добрий віснику із раю.
Завтра в наш рідний край
Завтра в наш рідний край
Завітає святий Миколай,
Принесе в своїй торбинці
Для всіх дітей гостинці.
Я святого Миколая
У віконце виглядаю,
Жду даруночків, благаю,
Бо я слухав тата-маму.
Мій Святенький Миколаю,
Приходи скоріш, благаю.
Я до тебе помолюся
І тихенько пригорнуся.
Щастя дай моїй родині
І коханій Україні.
Святий Миколай (С.Майданська)
Він ходить від хати до хати,
Питається мами і тата:
Чи є у вас чемна дитина,
Дівчатко мале чи хлопчина?
Для кожного має в торбинці
Найкращі у світі гостинці.
А хто без кінця бешкетує,
Тим чортик лиш різки дарує.
Миколай (М.Пономаренко)
Через поле, через гай
Йде до діток Миколай.
У білесенькій торбинці
Він для всіх несе гостинці.
Лист до неба (Н.Наркевич)
Гей, пошлемо листочок до раю:
„Не забудь нас, Святий Миколаю!
Не забудьте про нас, янголятка! –
Вас прохають і хлопці й дівчатка.
Завжди ми були чемні та милі,
До садочка охоче ходили,
Шанували матусю і тата,
Любили сестричку і брата.
Ми складаєм долоні маленькі
У молітві до Божої Неньки,
Тож гостей ми чекаємо з неба –
А Антипка нам зовсім не треба!”
Гей, напишем листочка до раю:
„Ми чекаєм, Святий Миколаю!
Ми чекаємо вас, янголятка!”
А підпишемо: Хлопці й дівчатка.
У ніч святого Миколая (І.Савицька)
Темна нічка за шибками.
Сон на крилах вже летить.
Небеса блистять зірками,
Та Івасик ще не спить.
У голівці сонні мрії...
.... Хмари, небо, зорі, рай....
Білі ангели-лелеї,
А між ними Миколай...
На санчатах щедрі дари –
Вже готове все як слід.
Ангели стають у пари
І злітають вниз, на світ...
Миколай, дідусь старенький,
Ставить дари на столі,
А Івась питає неньки:
„Ненечко, чи це мені?”
Темна нічка за шибками
Заглядає до вікон.
Спить Івасик біля мами,
Усміхаючись крізь сон...
Лист до Святого Миколая (Г.Черінь)
Святий Миколаю!
Я тебе чекаю!
Може, знати б ти хотів,
Що собі бажаю
На Різдво в дарунок?
Навантажуй клунок.
Перш за все хотіла б лялю,
Найпишнішу в світі кралю.
Потім зайчика м”якого –
Сам вже вибери якого.
Ще хотіла б я коня,
Ще також хотіла б качку,
Гуску, котика й собачку,
Та не справжніх, тільки цяцьку,
Щоб не їли забагацько.
Принеси цікаву книжку
Про кота, або про мишку,
Про таких, як я, дівчаток,
І з малюнком на початок.
Ще б хотіла черевички
Гарну блузку, дві спіднички,
На голівку – синю стрічку,
А найбільш – малу сестричку.
Щоб її я доглядала,
По годинах годувала
І у возику возила,
І ходить маленьку вчила....
Любий Отче Миколаю!
Я, звичайно, добре знаю,
Що цей список – аж задовгий,
Але ж Ти – незмірно добрий....
Принеси мені гостинців,
Скільки вміститься в торбинці:
Ані мало, ні багато –
Так, як скажуть мама й тато.
Стало біло навкруги -
Я розтрушую сніги,
Наганяю холоди,
Води сковую в льоди,
В дружбі з дітьми я всіма.
Здогадались? Я.... (Зима)
Холодна, біла,
Ліс оголила,
Скувала річку,
Струмок спинила. (Зима)
Гуси пір"я розгубили -
Все подвір"я стало біле.
А коли набив подушку -
Потекла вода з-під вушка!
Що це? (Сніг)
З голубого вулика
Летіли бджоли -
Білим вкрили вулиці,
І хати, і поле.
А на яблуні старій
Сів одразу цілий рій! Що це? (Сніг)
Взимку вкрили ми навкруг
Ліс, дорогу, поле й луг,
А як сонце припече -
Ми струмочком потечем. (Сніжинки)
Узори вишиває
Без голки і без нитки.
Улітку спочиває,
А взимку - дуже рідко. (Мороз)
Прийшов до нас гість
та зробив нам міст
без сокири, без долота -
швидка й міцна робота. (Лід)
Прийшла баба з вітрами
Та з білими снігами.
Привела з собою
Діда з бородою. (Зима і Дід Мороз)
Зелену сукню маю,
Ніколи не міняю,
Один - єдиний раз на рік
ЇЇ я прикрашаю. (Ялинка)
Бігли два пси,
Позадирали носи. (Санчата)
В зимовий, студений час
Люблять всі малята нас.
З гірки ми рушаєм в путь,
А на гірку - нас везуть. (Санчата)
Влітку коні спочивають,
Взимку діточок катають.
Коні ці не просять їжі.
Хто ж вони? Звичайно... (лижі)
Який рік триває один день? (Новий рік)
Невеличкі дві хатини,
В них м'які і теплі стіни.
По п'ять братиків малих
Прожива в хатинах тих. (Рукавички)
Пара довгих вушок,
Сіренький кожушок.
Скорий побігайчик,
Як він зветься?... (Зайчик)
На дворі горою, а в хаті водою
(сніг)
Я падаю на ваши хати.
Я білий-білий, волохатий.
Я приліпаю вам до ніг
І називаюсь просто....
(сніг)
Його не мили, а він блищить, його не смажили, а він хрущіть
( сніг )
Як цей білий цукор зветься,
Що із хмар взимі трясеться?
(сніг)
Зірка сніжно-біла на рукав мені злетіла,
Поки ніс її сюди, стала краплею води.
(сніг)
Біла скатертина всю землю вкрила.
(сніг)
Біле, а не цукор, м”яке, а не вата, без ніг, а йде.
(сніг)
Ой, за лісом за пралісом біла сукня висить.
(сніг)
Біле, як сорочка,
Пухнасте, як квочка.
Крил немає,
А гарно літає.
Що це за птиця,
Що сонця боїться?
(сніг)
В огні не горить, у воді не тоне
( льод ).
В небі хмарка пролітала, білий пух розсипала,
він на землю міцно ліг, називають його ...
( сніг ).
Лежав, лежав, та в річку попав
( сніг )
Прозорий, як скло, не вставиш у вікно
( льод )
Восени не в”яне, а взимку не вмирає.
(ялинка)
Плету хлівець на четверо овець,
А на п”яту окремо.
(рукавичка)
Влітку відпочивають, взимку дітей катають.
(санчата)
За селом була вона
Вся блискуча, чарівна,
По слизьких її боках
Їдуть діти в саночках.
(ковзанка)
По стежині, по дорозі
Бігти я у них не в змозі,
По снігу не йдуть як слід:
До вподоби – тільки лід.
(ковзани)
Дві дощечки, дві сестри несуть мене із гори
(лижі)
Рукавом махнув – дерева нагнув.
(вітер)
Гуляє в полі, та не кінь,
Літа на волі, та не птиця.
(вітер)
Без пилки, без сокири, а мости будує.
(мороз)
Узимку хто,
Скажіть мені,
Малює квіти
На вікні?
(Мороз)
Хто малюнок на вікні
Уночі зробив мені,
(мороз)
Вдень у небі гуляє, а ввечері на землю сідає.
(сонце)
Не звір, а виє
( вітер ).
Кручу, гуркочу, знати нікого не хочу
( хурделиця )
Стало біло навкруги –
Я розтрушую сніги,
Наганяю холоди,
Води сковую в льоди,
В дружбі з дітьми я всіма.
Здогадались? Я - ....
(Зима)
Сніг на полях
Лід на річках.
Метелиця гуляє.
Коли це буває?
(зима)
Мірошниця біла-біла, беручка до свого діла, сіє, віє, меле та по землі муку стеле.
Хто ця мірошниця?
(Зима)
Сніг на полях, лід на річках, хуга гуляє, коли це буває?
( взимку )
Біла морква взиму росте
(бурулька)
Росте вона зимою
Донизу головою
Тонеькою,
Прозорою,
Біло-голубою.
(бурулька)
Без сокири, без цвяхів на річці місток вимостив
( мороз )
Не художник, а малює
( мороз )
Буркотливий, вайлуватий,
Ходить лісом дід кошлатий:
Одягнувся в кожушину,
Мед шукає і ожину.
(ведмідь)
Влітку медом ласував,
Досхочу малини мав.
А як впав глибокий сніг,
Позіхнув і спати ліг.
Бачив чи не бачив сни,
А проспав аж до весни.
(ведмідь)
Віхтик полум”я неначе,
По деревах жваво скаче
І малятам на потіху
Просто з рук бере горіхи!
(білочка)
Загорілися замети
Загорілися, чи ба,
І замети, і верба!...
Кіт на пічці не лежить,
А чимдуж надвір біжить.
Зла проноза: по дворі
Скачуть змерзлі....
(снігурі)
Руденька, спритненька,
З дерева на дерево стрибає,
Горішки збирає,
На зиму припасає.
Хто це?
(білка)
Взимку вітер дме холодний, я блукаю злий й голодний
( вовк )
З гілки на гілку стриба, як комашка, легка й моторна, та проте не пташка
( білка )
Взимку — білий, літом — сірий
( заєць )
Срібна зірка біла-біла,
На долоню теплу сіла.
А як сіла, то й розтала –
Голуба водиця стала.
До дошки прикріплюється сніжинка)
Різне:
Між берегів текла, текла,
Мороз зміцнів – пуд скло лягла.
(річка)
Гей, пошлемо листочок до раю!
“Не забудь нас, Святий Миколаю!
Не забудьте про нас, янголятка! —
Вас прохають і хлопці й дівчатка.
Ми складаєм долоні маленькі
І молимось до Божої Неньки,
Тож гостей ми чекаємо з неба —
А Антипка нам зовсім не треба!”
В український любий край
Сходить Святий Миколай
Вночі, завжди в один час,
З подарунками для нас.
З ним маленькі янголята, -
І їм рада кожна хата!
Щедрий, добрий Миколай,
Нас усіх не забувай!
З подарунками для нас,
Приходи щорік, щораз!