Українці в Швейцарії

[quote="slavusia"]
Я часто себе питаю, чи зрозуміла би я, що фашизм - це погано, якби жила в час 2СВ, або, що спалювати відьом - це ідіотизм. А можливо зараз я незауважуючи або по інерції разом зі всіми беру участь у наступному злочині проти людства? Де гарантія?
[/quote]

Оце точно. На даному етапі у мене тема "Америка - вісь зла?" Все більше схиляюся, що так.

[quote="Svitlana"]

Змінити менталітет швейцарців нам, іноземцям, не під силу..[/quote]
Та це не лише швейцарська біда, це на мій погляд якось в природі людини, незалежно від національності. Я часто себе питаю, чи зрозуміла би я, що фашизм - це погано, якби жила в час 2СВ, або, що спалювати відьом - це ідіотизм. А можливо зараз я незауважуючи або по інерції разом зі всіми беру участь у наступному злочині проти людства? Де гарантія?
[quote="Svitlana"]
Можна ще серед усіх кантонів вибрати той, який найбільше підходить по духу і жити там, не дуже хвилюючись за погляди апенцелців чи емментальців. .[/quote]
Ну, це вже мрії і окрім того психологія "моя хата скраю, я "нічьо" не знаю".

[quote="Svitlana"]Швейцарія не єдина країна з "останнім" чимось у Європі. В Нідерландах є декілька сіл, де живуть старообрядці, мають купу дітей (як бог дасть), не користуються ніякими страхівками та щепленнями (бог дав - бог взяв), десятину - церкві, ходять у традиційному одязі, б"ють чужих зайд у своїх кнайпах, а також фотокамери і фотографів, що пробують зазнимкувати цей живий музей.[/quote]
Так, такого добра скрізь багато. Я і в Швейцарії щось таке знаю. Правда камери вони не б"ють, але фотографувати якось рука не піднімалася.

[quote="slavusia"][quote="Svitlana"] Так воно якось і получається у цьому світі кособоко.[/quote]

Згідна, що кособоко, але не хочеться з цим миритися. Невже не можна нічого зробити?[/quote]

Можна, думаю. Але не варто ставити зависоку планку. Змінити менталітет швейцарців нам, іноземцям, не під силу. Але можна спробувати змінити думку швейцарців про іноземців на власному прикладі. По ходу застосовувати переконання, де можна - як варіант. Можна ще серед усіх кантонів вибрати той, який найбільше підходить по духу і жити там, не дуже хвилюючись за погляди апенцелців чи емментальців.
Швейцарія не єдина країна з "останнім" чимось у Європі. В Нідерландах є декілька сіл, де живуть старообрядці, мають купу дітей (як бог дасть), не користуються ніякими страхівками та щепленнями (бог дав - бог взяв), десятину - церкві, ходять у традиційному одязі, б"ють чужих зайд у своїх кнайпах, а також фотокамери і фотографів, що пробують зазнимкувати цей живий музей.

[quote="Svitlana"]GLARUS Hexe bleibt Hexe - da kennt die Glarner Regierung kein Pardon. Auch nicht nach mehr als 200 Jahren.

Останній кантон, що надав жінкам право голосувати був кантон Апенцел. І сталося це аж.... в 1989 році.[/quote]

Так, Швейцарія остання країна Європи, що визнала права жінок на голосування. Напевно -це одна з причин чому Макс Фріш у свій час відмовився назвати Швейцарію своєю батьківщиною. Він сказав, що йому соромно бути швейцарцем у такій Швейцарії. А ще в цьому кантоні була жіноча організація, яка боролася проти надання жінкам права голосування. Цікаво, правда?

[quote="Svitlana"]http://www.annagoeldi.ch/pressespiegel.htm - тут ще багато різних посилать, в тому числі на фільми про неї (мені особисто це набагато простіше, ніж читати матеріали).[/quote]
Вчора якраз цей фільм подивилася (до речі, його можна взяти у ЦБ), але те, що прочитала, вразило набагато більше.

[quote="Svitlana"] Так воно якось і получається у цьому світі кособоко.[/quote]

Згідна, що кособоко, але не хочеться з цим миритися. Невже не можна нічого зробити?

GLARUS Hexe bleibt Hexe - da kennt die Glarner Regierung kein Pardon. Auch nicht nach mehr als 200 Jahren.

Ось так. А ви кажете - іноземців не натуралізують.... Люди думають по-іншому ось і все. Тут трохи не в тему буде, але про Швейцарію і "останнє". Останній кантон, що надав жінкам право голосувати був кантон Апенцел. І сталося це аж.... в 1989 році. І 15 років тому дівчатка отримували лише базову обов"язкову для всіх освіту. Хто хотів далі вчитися - йшли вчитися в інший кантон (Санкт-Галлен найближчий). Як зараз - не знаю.

http://www.annagoeldi.ch/pressespiegel.htm - тут ще багато різних посилать, в тому числі на фільми про неї (мені особисто це набагато простіше, ніж читати матеріали).

Я зрозуміла, що її несправедливо засудили. Просто не вона одна така була. А те, що у її часи в Європі таке не практикувалося більше, але було ще "легальним" - не знала.
Про мобінг - ти правду кажеш. Але назва такого ставлення натовпу, як на мене "суспільна думка". Як вона сформувалася, так люди того суспільства і чинять. А зараз цьому ще дуже і дуже добре сприяють масс-медіа. А як не піддатися? Як не знаєш - то і віриш. Я би також вірила, що у бомбардуванні Лівану хезболла винні, якби не знала українки, котра зовсім інше розказала. Так воно якось і получається у цьому світі кособоко.

Цікава вона тим, що була засуджена безпідставно (що й було визнано через реабілітацію), а також тим, що вона була засуджена за відьмарство, ну і звичайно ж тим, що це сталося лише 200 років тому (спалення "відьом", їх топлення, відрізання голів і повішення у історії Європи припадають на значно раніший період).
Нажаль це не казка, а історичний факт. Збереглися записи з судовиз засідань, статті в тогочасних газетах тощо.
Мене особисто в цій історії вражає те, як люди можуть підпасти під вплив якоїсь ідеї, перетворитися в масу і зовсім перестати розумно, логічно думати. В принципі, історія цієї жінки - це історія мобінга зі смертельними наслідками.
А найгірше в тому всьому, що людство нічому не вчиться і продовжує мобінгувати і сьогодні.

Цікавий персонаж. Не розумію, чого вона така відома, правда. Тому, що остання? Але менше з тим - дякую за інформацію. Люблю казки різні, Олексу Стороженка, Гоголя...

Остання відьма Швейцарії і Європи.
13 Червня 1782 року було страчено останню відьму Європи і водночас Швейцарії, Анну Ґьольді (Ana Göldi). Анна була дочкою дуже бідних людей і тому вже з ранньої юності мусила заробляти собі на прожиття прислугою в багатших сім”ях. У віці 28 років вона служить у сім”ї священника з Sennwald, звідки і сама походить. Там вона знайомиться з молодим хлопцем на ім”я Jakob Rhodurner. Вона вагітніє, приховує свою вагітність і народжує дитину абсолютно сама без будь-якої допомоги. Дитина майже одразу помирає. Коли матір і мертву дитину знаходять і їхньому сховку, Анну звинувачують у дітовбивстві і як покарання випорюють перед всією громадою. 3 роки по тому вона знаходить місце у сім”ї Цвікі в Молліс. Там вона знову вагітніє, на цей раз від господаря. Народження знову тримається в таємниці. Подальша доля дитини невідома.
Після багаторазових змін місць, у віці 42 років вона потрапляє у сім”ю лікаря і судді Johann Jakob Tschudi. Лікар Тчуді одружений і має 5 дітей. У Анни не складаються відносини з однією з дітей, з дівчинкою 8 років, Annemiggeli. Невдовзі у молоці, що готує Анна для Annemiggeli, знаходять шпильки. Батьки дівчинки мають серйозну розмову з Анною, яка заперечує свою вину. Коли ж таємнича поява шпильок у молоці, а потім і в хлібі не припиняється, Анну виганяють. Через 18 днів у дівчинки починаються припадки. Окрім того в наступних днях з неї при кашлі, разом зі слизом і кров”ю, виходять до 100 шпильок. Анну звинувачують у відьмарстві і заарештовують. Після багатоденних фізичних знущань вона визнає свою вину. Невдовзі відбувається суд, і судді не можуть вирішити чи присудити Анну до пожиттєвого ув”язнення чи до страти. Але так як в Ґларусі не було в”язниці Анну вирішують стратити.
Детальніша інформація щодо Анни Ґьольді
http://www.annagoeldin.ch/person.htm
Тут її портрет:
http://www.patrickart.ch/sites/goeldi.html
Товариство Анни Ґьольді
http://www.annagoeldi.ch/
Регабілітація Анни Ґьольді (відбулася у 2007 році)
http://www.frauennet.ch/onlinezeitung/aktuelles/rehabilitierung/index.html