Олена Багрянцева
ігрові віршики
Вірш-гра “Знайди два однакових слова”
Любить сир і смачненькі горішки
Сіра МИШКА, що в нірці живе.
І в комп’ютері в тата є МИШКА.
Та вона не лякає мене.
***
Є у стільчика СПИНКА зручна.
Примощуся на нього гарненько,
Щоб була в мене спина міцна,
Щоб була в мене СПИНКА рівненька.
***
Із клена злетить пожовтілий ЛИСТОК
І буде в повітрі кружляти.
Я швидко візьму олівець і ЛИСТОК –
Осінню красу малювати.
***
Зайчик має гарні ВУШКА –
Довгі та біленькі.
І у голочки є ВУШКО –
Тільки ще маленьке.
***
ШАПКУ я вдягаю влітку і зимою.
В спеку і морози – скрізь вона зі мною.
І грибочок в лісі ШАПОЧКУ вдягає.
Він себе надійно нею захищає.
***
В свою довгу русяву КОСУ
Оля квіти вплітає щоранку.
А мій дід має гостру КОСУ,
Щоб косити траву на світанку.
***
Зірву я з гілки яблучко смачне,
Візьму його за ХВОСТИК кострубатий.
Собака мій на радощах почне
Своїм пухнастим ХВОСТИКОМ виляти.
Юлія Смаль
Зима
Зимо, зимонько-зимо, сніжна красуне!
Ми чекали на тебе цілий рік, цілий рік,
І коли танцювали гаївки з весною,
І коли куштували перший літній пиріг.
Ми чекали на сніг і морозні розваги,
І як прийде у хату святий Миколай,
І листи під матрасом до нього ховали,
Все молились: "Святотче, листи почитай!".
Бо я хочу машину і пульта до неї,
І на літо новенький, швидкий самокат,
Ще льодяників торбу і книжку про фею,
Що бажання виконує, був би я рад.
А я мрію про ляльку красиву-красиву,
Щоб з дівчатами гратись улітку в дворі,
І сестричку ще хочу малу, галасливу,
Або братика хай подарують мені.
Як прийде в нашу хату різдвяний святвечір,
Ми ялинку прикрасим, і дідух, і дім,
Будем їсти кутю, подарунки малечі
Приготують завчасно на радість усім.
Ванда Савранська
Рідні назви місяців
Січень
Січе сніговій, заметілі гудуть −
То січень прийшов у кожусі з крижини.
А діти давно його кличуть і ждуть:
Мерщій на санчата погожої днини!
Лютий
Не печи, мороз, не лютуй,
Білу стежку нам подаруй.
Буде весело у парку
Бігти лижами по сніжку.
Березень
Берези, берези несміло
Прокинулись! Соки гудуть.
Припали до стовбурів білих
Малі оленята − і п’ють.
Квітень
Квіти в квітні ронять роси,
А коли весна не пізня,
Розквітають абрикоси
І бузкова лине пісня.
Травень
У райдужних росах шовковії трави,
У пахощах луки − це травень, це травень.
Дідусь мій удосвіта берег косив,
А слідом лелека стернею ходив.
Червень
Черв’ячок куштує раннє яблуко,
І червлене сонце гріє нас.
Сонце красне! Ти пливеш корабликом,
Червень до ріки гукає нас.
Липень
В медові пахощі закуталися віти,
Спекотний місяць липнем нарекли.
Солодка млість розлита у повітрі,
Канікули зеніту досягли.
Серпень
Серпами жито жали в серпні −
Гудуть комбайни в полі нині.
Жнива ідуть, хоч жар нестерпний!
Усі радіють щедрій днині.
Вересень
Теплий ранок. Верес квітне.
Серце вересень зігрів.
Небо слухає блакитне
Сміх і вереск школярів.
Жовтень
Коли побачиш − світ навколо жовтий
Завмер у тиші золотавих снів,
То знай, що це чаклун-художник жовтень
За ніч розмалювати все зумів.
Листопад
Віє, віє вітровій,
Листя скубає підряд.
Шурхотить листочків рій,
Бо надворі − листопад.
Грудень
Сніжинки білі на опалім листі,
Земля грудками узялась давно −
Усе заснуло. В інеї іскристім
Гілки, мов казка, дивляться в вікно.
Кіт Туман
Впав туман на нашу хату,
На дерева, на паркан.
Із туману, волохатий,
Вийшов сірий кіт Туман.
Прочинив повільно двері,
Обійшов усі кути:
− Що ж, чекатиму вечері.
Я ваш кіт. А хто тут ти?
Я, звичайно, розгубився:
− Розумієш, це мій дім.
В ньому я давно прижився,
Та живи і ти у нім!
Тільки що нам скаже тато?
Хто повірить в те, що ти,
Велетенський, волохатий,
Із туману міг прийти?
Кіт спокійно потягнувся,
Кіт поважно позіхнув,
Покрутив антени-вуса,
Вимкнув очі… і заснув.
Я таких ніде не бачив,
Не бува таких котів.
Він прибулець тут, неначе
Із прадавніх комишів.
Я вщипнув себе за щоки −
Може, я насправді сплю?
Я протер обидва ока −
Чом кота я вже люблю?
Що за казка, що за чари
Полонили білий світ? −
Кіт, пухнастий, наче хмари,
Загадковий сірий кіт.
Я йому погладив вуха.
Котик спить, а вуха − ні.
Він антенами порухав
І замуркав уві сні.
Оленка Буш
Як постука Миколай...
Ой, Богданку, вже лягай!
Бо постука Миколай.
У віконце, чи у двері
Вже й до нашої оселі,
Подарунки принесе.
Під подушку підкладе.
Якщо ти не будеш спать,
Миколай не буде знать,
Подарунок дарувать,
чи лозину залишать??