Svitlana » 22 серпня 2007, 12:40
Гм.... теж хороший випадок. :roll:
Я б на твоєму місці з"їздила в гості. Як до товариша. Як би ти до подруги поїхала у гості. Особисто я б так зробила (себе знаючи, а тебе - ні). Але головне, щоб ти не відчувала себе чимось зобов"язаною. Якщо це неминуче, то, може, краще і не треба. Або відклади ту поїздку на пізніше - час покаже. Бо, очевидно, що обрубувати усі стосунки так просто ти не хочеш. Значить, не все так однозначно і з твого боку.
Отож, я (Я!) б не переривала дружніх відносин. Хто знає, може він ще зуміє завоювати твоє серце.
Але при тому відкрито б йому сказала, що не маєш ніяких почуттів, тебе турбує різниця у віці і що ти страшенно рада була б підтримувати дружні стосунки, але пообіцяти нічого не можеш. Так буде чесно, так тобі не потрібно брати на себе відповідальність за його почуття і за своє майбутнє.
Якщо ви не станете друзями, між якими немає табу-тем, то як потім ви зможете створити сім"ю без "табу"? І як ти потім себе почувати будеш тут, коли будуть теми, котрі не можна обговорити з найближчою людиною. Або людина неадекватно реагуватиме на гострі теми, такі як ваша різниця у віці. Краще вже наперед знати що він про це думає.
Поговори з ним про того ж сина... Він напевно вже думав про це.
А коли він тобі освідчуватиметься у зовсім непідхожий для тебе час, то можеш скористатися рецептом з одного дуже популярного у свій час серіалу "Друзі" - скажи "Дякую, за те, що ти мене кохаєш". :D Це дуже гарна, як на мене, нейтральна форма щось сказати у відповідь на такі одкровення. Як спробуєш - розкажи, яку реакцію вона викликає у житті. :P
А про інтеграцію не турбуйся. Мови вчаться елементарно, а решту прикладеться, якщо поряд буде дійсно близька людина, що стане опорою і тепрляче буде тобі пояснювати що і до чого. Крім того, українка у нього вже була, і явно років хоча б з 10 молодша за нього. То він тобі з реалій може розказати як то все було.
Гм.... теж хороший випадок. :roll:
Я б на твоєму місці з"їздила в гості. Як до товариша. Як би ти до подруги поїхала у гості. Особисто я б так зробила (себе знаючи, а тебе - ні). Але головне, щоб ти не відчувала себе чимось зобов"язаною. Якщо це неминуче, то, може, краще і не треба. Або відклади ту поїздку на пізніше - час покаже. Бо, очевидно, що обрубувати усі стосунки так просто ти не хочеш. Значить, не все так однозначно і з твого боку.
Отож, я (Я!) б не переривала дружніх відносин. Хто знає, може він ще зуміє завоювати твоє серце. :wink: Але при тому відкрито б йому сказала, що не маєш ніяких почуттів, тебе турбує різниця у віці і що ти страшенно рада була б підтримувати дружні стосунки, але пообіцяти нічого не можеш. Так буде чесно, так тобі не потрібно брати на себе відповідальність за його почуття і за своє майбутнє.
Якщо ви не станете друзями, між якими немає табу-тем, то як потім ви зможете створити сім"ю без "табу"? І як ти потім себе почувати будеш тут, коли будуть теми, котрі не можна обговорити з найближчою людиною. Або людина неадекватно реагуватиме на гострі теми, такі як ваша різниця у віці. Краще вже наперед знати що він про це думає.
Поговори з ним про того ж сина... Він напевно вже думав про це.
А коли він тобі освідчуватиметься у зовсім непідхожий для тебе час, то можеш скористатися рецептом з одного дуже популярного у свій час серіалу "Друзі" - скажи "Дякую, за те, що ти мене кохаєш". :D Це дуже гарна, як на мене, нейтральна форма щось сказати у відповідь на такі одкровення. Як спробуєш - розкажи, яку реакцію вона викликає у житті. :P
А про інтеграцію не турбуйся. Мови вчаться елементарно, а решту прикладеться, якщо поряд буде дійсно близька людина, що стане опорою і тепрляче буде тобі пояснювати що і до чого. Крім того, українка у нього вже була, і явно років хоча б з 10 молодша за нього. То він тобі з реалій може розказати як то все було.