Українці в Швейцарії

Пропоную будівництво готелів на березі Чорного моря в м. Залізному Порту. Екологічне чисте місце і чисте море.
Співпраця і пропозиції за номером 380955 333 781.

Такі общини повинні створюватись і закордоном. Щоб українці помагали один одному в бізнесі, роботі, житлі, суспільному житті та створення українських сімей.
Наскільки знаю, що така практика вже є, але вона існує як розважальні заклади, немає організаційних правил. І тому не може допомагати людям.
Якщо в нас приймуть земельний приватизаційний закон, то українці на своїй землі будуть в стані ізгоїв. Українці не здатні до бізнесу, ми споконвіку землероби. Якщо землю в нас заберуть, то нація може зникнути. Добре торгують мусульмани, китайці і євреї, для них буде створена можливість охопити всю структуру життєдіяльності України. І Українці будуть вироджуватись так як не зможуть, ні будувати собі хати, а хто побудував будуть продавати, бо не зможуть їх отримувати. Не зможу створювати сім’ї, бо жінки будуть продаватись іноземцям, або виходити за них заміж. Бо той хто торгує він має можливість забезпечити 4 жінки із дітьми, а той ще просто тримати як продавщиць які і задовольняють чоловічі їхні інстинкти.
Тому необхідно створювати общини не на пожертвування а на Заповіді Божій про десятину, і всі питання організаційні будуть вирішуватись.
З повагою Володимир.

Перш за все, треба піднімати духовність нашого народу. Занепад духовності породжує зраду і національних і моральних цінностей. Політики вважають що духовністю повинні займатись священики. А їм байдуже, вони виховують смирення перед злом, вважаючи що на все воля Бога. Але Бог є істина, а істина не терпить зло і неправду.
Нажаль при утворенні партій національного відродження, вступало багато підприємців нечестивих на руку і використовуючи рейтинг довіри людей, просовувались в парламент. І коли рейтинг цієї партії падав, то вони вступали в іншу, так сталося з багатьма партіями. Партії щоб збільшили свій вплив, коли підіймався рейтинг, почали приймати всіх бажаючих, не дивлячи на їх репутацію. Саме і це приводило до недовіри в людей і зрада в парламенті.
Щоб пробудити суспільство треба пробудити віру, віру чисту, непідкупну, яка б давала народові подвижницький дух Волі і істини, милосердя і самопожертвування, раді нашого народу - майбутнього його. Ганді здобув волю індійського народу, без жодного вистрілу.
До парламенту рвуться люди підкупляючи совість і волю людей. Міліція прокуратура і судді повинні бути вибиратись народом а не бізнесом.
В церквах співають хвалу, тим хто більше дав гроші і тим порушують апостольське правило, беруть хабарі, продають парафії, догоджають чиновникам, не критикують їх за беззаконні вчинки. З. кладовищ зробили бізнес. Господь повелів платити десятину а вони цього бояться говорити людям, а замість цього встановлюють ціну на похорон, вінчання і хрещення, що теж є несправедливість бо не у кожного вони є.
Допомога, яка надходять в Україну, знову попадає в нечисті руки, і обслуговуючи через мажорні фірми, гроші попадають у чиюсь кишені, а не йдуть на розвиток промисловості або сільського господарства.
Ми можемо вийти з цієї кризи, якщо будемо піднімати перш за все духовні питання. Треба друкувати багато духовної літератури, старців які будили совість в людей і в цей час були духовними подвижниками і патріотами свого народу. Це такі як Паїсій Святогорець, Микола Сербський та інші.
Ми організували видавництво і ми друкуємо їх книги, але підтримки не маємо всюди байдужість, і навіть ті що повинні бути поводирями народу думають тільки про власні прибутки і вигоду. На словах багато хвалять і дають високу оцінку цим книгам а щоб їх нести людям тут вже охочих мало. Де Апостоли? Де подвижники? якім не байдуже стогін нашого народу. Всюди бідність і розруха, людей продають в рабство, багато хто говорить про національні інтереси а самі зраджують свій народ за копійки. Продають себе, совість, свої органи, а багаті створюють собі такі закони щоб все що вони накрали було чесним і легітимним. Кого обдурюють? самі себе, бо совість коли пробудиться то бідна та душа, від Суду Божого не втече і нечисті гроші як ярмо потягнуть в пекло.
Треба створювати общини, замість партій,і вибирати в общинах старостів, щоб піклувались за людей, роботу і молодь. Депутати які зараз вибираються, вибираються бізнесом і захищають бізнесові інтереси а не людей. Вони якби і хотіли щось створити добре але не можу, бо втягнуті не в процес нужд народу а в процес законотворчості. Вони постійно щось в носять зміни в закони, але життя не міняється і на ці закони ніхто не звертає увагу, бо діє не закон а влада грошей і хабарів.
З повагою Володимир.

Шановна Ліна!
Якщо сіль не буде соленою, то що з нею робити?
Ви вибрали творчу роботу в служінням людям, так відкривайте очі людям а не закривайте.
Однин був равин що дивився тільки на небо, і одного разу він упав у яму і розбився.
Треба бути Тарасом щоб душа спокою не мала, коли рідну землю розривають і діти на чужині сльози проливають.
С повагою Володимир.

Нічого не можна зараз зробити на Україні хорошого, у владі ті хто не любить України її історії і культури. Навіть віри не має, одна зрада що у політиці що у духовності, дали кістку деяким і вони продали свою совість. А люди загубили віру, хто скаже правду коли всі брешуть. Дякую вам українці що є ті хто не байдужий і може говорити щиро. А то роблять собі проекти і викачують з держави гроші а українці ходять босі та голі.
Перше за все треба молитись щоб Господь помилував нас, і шукати чесних людей а не тих хто обдурює, за все треба платити і розплата рано чи пізно прийде, якщо не від людей то від Бога.

Правий ти Олексійьович!!!
Дуже багато є прекрасних українців по всьому світу

:evil:

і де ж той пан Президент Акадамії Лозовицький пропав? а мені аж цікаво стало, що ж він напише про "конкретне"... певно, таки нічого нема, а головне - ефектно засвітитися...

Корупція в освітянській галузі не те що є, але вона процвітає все більше з кожним роком. Починаючи з першого класу школи.
А дітки тих же міністрів і високих чиновників, що щось могли б зробити в освіті, вже давно за практику взяли навчати своїх дітей за кордоном. Вони навіть не відають, що твориться в тій українській освіті, бо не мають до неї жодного відношення. Тому на швидкі реформи освіти можна не сподіватися.
А допоки набивання кишень у вигляді "подарунків вдячності і прихильності" та відвертих хабарів лишатиметься невід"ємною частиною сфери тим більше проста реформа на законодавчому рівні не допоможе. Люди ж навіть не вірять, що можна вивчитися "без грошей". Коли я вступала і казала "Он же, сусідка Оля вивчилася без хабарів і знайомих!", а мені відповідали - так то ж 10 років назад було. Тепер вже такого днем з вогнем... Я теж таким чином відівчилася. Мені просто ніхто не вірив, коли розказувала, що ні репетиторів, ні знайомих, ні батька-професора чи там чиновника. Але навіть близькі родичі, хто знав, вже через 3 роки казали: "Та то коли ти ще вступала, то ще легше було, а зараз - навіть не підходь....". І я вірю, що і тепер багато хто вчиться без "протекторства". Але таких вважають щасливими винятками лише найближче коло оточуючих, а решта просто у це не вірить. Ота невіра і готовність платити, платити, платити за будь-що і будь-як таки грає неабияку роль. Це як звичка, традиція. А ще якщо взяти до уваги таки краще фінансове становище нашого сьогоднішнього населення, то сподіватися на якісь протести і підтримку реформ навіть не випадає.
Але я дуже хочу бути оптимістичною.

На всі 100% погоджуюсь з Віталієм. Справжня реформа української системи освіти потрібна вже давно, щось навіть робиться у цьому керунку, але дуже повільно і не завжди на користь освітянам.
Трохи розчарували спроби міністра освіти боротися за якість освіти, методом скасування акредитацій для приватних ВУЗів. Схоже ситуація буде розвертатися, як у анекдоті: "Чого ж ви хочете, соколики? Щоб не було багатих. Он, воно як, а мій дід-декабрист хотів, щоб не було бідних..." Тому знову буде всім начхати на рівень науково-викладацького складу, на реальні наукові здобутки, на рівень знань студентів - головне скільки власник, чи заступники ВУЗу потрібним людям "покладуть к кишеньку", таким чином і вирішиться кому продовжувати жити, а кому прийдеться студентів розганяти (хоча гроші за навчання вже взяті у дітей).
Взагалі в мене склалося враження, що робити науку стало ще важче (до розгляду беру тільки точні та природничі науки, про соціологів, політологів нічого не знаю, можливо вони зараз на хвилі). Всі мої знайомі з висолопленими язиками шукають фінансування для лабораторій, за іноземні гранди воюють не на життя , а на смерть, в той час як рідній державі абсолютно начхати на наукові здобутки і взагалі складається враження, що вони їй не потрібні (ні робота є, гроші за неї дуже дивні).
Окрема пісня - освітянська бюрократію. При готовому дисері людена повинна зібрати 101 папірчик, пройти всі кола бюрократичного аду, щоб в решті решт захиститися. Доречі список цих папірчиків міняється раз на півроку. У моєї інститутської співучениці, із-за браку часу на постійне збирання цих самих папірчиків, готовий дисер вже другий рік лежить у столі (добре, що в математиці не так швидко все змінюється і новизна багатьох наробіток за рік-два часто не втрачається).
Люди, які захищалися на заході знають, для захисту потрібно тільки одне - отримати науковий РЕЗУЛьТАТ та добро наукового шефа на захист; комісія з трьох професорів, деякі папірці - це взагалі формальність, про це ні в кого голова не болить.
Та, що тут писати - гірка пісня, а не "Сприяння примноженню національного багатства на основі використання наукових та науково-технічних досягнень. Забезпечення вільного розвитку наукової та науково-технічної творчості. "

Судячи з часу очикування відповіді, на нас чекає якийсь фундаментальний проект :)

А якщо серйозно - то на зауваження про те, як "ми всі знаємо про роботу в НДІ", можна додати, що дехто знає і про те, як у 90х роках було модно створювати численні академії всього і вся :) Чесно кажучи, думав, та мода вже пройшла. Деякі "академіки" таких академій (або, наприклад, Нью-Йоркської Академії наук :) ) через кілька років вже перестали навіть і згадувати своє членство у тих "академіях".

Здається мені, що для добробуту України непогано було б також взятися за справжнє реформування освіти і науки, і хоч би трохи скоротити кількість Академій та приватних (і деяких державних) ВУЗів з дивними назвами, диплом яких взагалі нічого не вартий. Вважаю, що треба реформувати вітчизняні ВУЗи через їхнє об"єднання, не вигадуючи власний шлях, а скориставшись досвідом розвинених країн щодо структури університетів та програм навчання.

Чому, наприклад, у такому місті, як Харків, більше 20 державних університетів, і кожен зі своїм роздутим управлінським апаратом? Можна було б з них зробити два чи три, наприклад, віддавши Юридичну Академію та Мед. університет Харківському Національному Університету, та об"єднавши численні технічні ВУЗи у один чи два технічні університети. Університет Харків та ТУ Харків - звучало б чудово, і було б скрізь зрозуміло, на відміну від наших карколомно-комічних назв та страшних абревіатур. Але таке реформування, на жаль, виглядає утопічним, поки в керівних кріслах зручно себе почуває покоління "комсомольських вожаків", що зараз доросли до ректорів-проректорів-директорів, і ні за що не поступляться своїми посадами. Головне, щоб їм вистачало на пристойну зарплатню, та відрядження "за счет заведения" (бажано закордонні). А наука та навчальний процес - якось не здохнуть. І завжди можна контрактників набрати, які часто-густо фактично купують "корочкі", маючи повну індульгенцію для свого неробства в обмін на оплату за "навчання". Страшно стає, коли подумаєш, що такі "спеціалісти" нароблять, якщо не дай Бог стануть працювати за фахом. Ото буде "добробут"!

Ще один бік "медалі" - суцільна корупція та повна байдужість до всього, що не стосується миттєвого наповнення власного карману у керівників всіх рівнів. Через це не мають попиту та не втілюються у життя наукові розробки, незвачаючи на неабиякий потенціал наших вчених. Яка б не була корисна ідея - без "відкату" нічого з місця не зрушити. Через це країна втрачає кращих людей, яким набридло битися лобом об непробивні стіни і відчувати, що їм треба більше за інших, і в цьому їхня головна провина.

Але все ж таки, освіта і наука - це те, де ми ще можемо бути конкурентоспроможними, якщо справжні реформи почнуться зараз. Тому що без цього ми перетворимся (і вже стрімко перетворюємся) на бананову республіку, де "добробут" матиме лише псевдо-еліта, а не "широкі верстви".

Svitlana писав:Дійсно порожня. Крім того містить багато помилок. :ka:
Будемо чекати пана Лозицького знову. Мені слова сподобалися, хоч і багато букаф. :D хочу конкретики

Alstalas

яку ви покинули.

Свідомі українці знають Конституцію та міжнародні закони відносно права грамадян жити там, де вони бажають. Якщо якийсь українець цього не знає, то він -не свідомий.

такі як Ви, що повіялися по Європі

Свідомі українці знають, що Україна це і є Європа. Якщо якийсь українець цього не знає, то він -не свідомий.

і марять лише про гроші...

Гроші -це гарна справа. І якщо якийсь українець вважає, що гроші це ніщо, то він -не свідомий.

Доречі, навчаючись у Швейцарії з такими як Ви я спілкувався, але на відміну від них повернувся на Батьківщину тому що тут вона потребує підтримки.

Ви скористалися свої правом жити там, де Ви вважаєте для себе необхідним. Чи визнаєте Ви также право за іншими? Мабудь - ні. Тоді де ж свідомість? :(

А стосовно того як "працювали" в київських науково-дослідних інститутах ми всі знаємо...

Ми знаємо. а Ви?

Щиро Лозовицький О.С.

Щиро вважаю, що вільний обмін думками, це прояв демократії та... свідомості. Чи на так?

Дійсно порожня. Крім того містить багато помилок. :ka:
Будемо чекати пана Лозицького знову. Мені слова сподобалися, хоч і багато букаф. :D хочу конкретики

Svitlana писав:PS: В особистих даних пан Лозовицький таки вказав веб-сторінку. http://www.politolog.org.ua/

Але вона майже порожня (хоча створена, здається, ще минулого року). І жодного натяку на "Академію"

Ну от власне. Я особисто ще чекаю конкретних пропозицій (планів, кроків тощо) щодо співпраці. Заздрю Валентині, що удостоїлася честі на відповідь.
Ну але може, конкретні кроки співпраці (для мене) ще у стадії розробки... :roll:
Ну не вмію я відразу негативно сприймати людей. Бо слова... що слова? Хтось ними жонглює, як засобом. А хтось таки дійсно зважає на значення слів, як ти, _Вітал_. Тому те, що жонглер висловив, ще не означатиме, що він мав на увазі висловити те, що красиві слова докупи означають.
Я ще чекатиму на оформлення пропозиції у конкретніші дії та кроки. =) А словотік таки дійсно був величенький.

PS: В особистих даних пан Лозовицький таки вказав веб-сторінку. http://www.politolog.org.ua/

Валентино, дякую за інформацію!

Я особисто вважаю дивною відсутність будь-якої інформації про Академію, Президентом якої є пан Лозовицький. До того ж за родом своєї діяльності з обережністю ставлюся до занадто вільного використання слів "інформаційні" та "інтелектуальні" технології.

І просто щиро не розумію, яким чином все це нагромадження модних слів пов"язано з покращенням життя на Україні. Буду вдячний за роз"яснення від автора теми.

Valentyna писав:Віталій з роботами пана Лозовицького (та дискусією щодо них) коротко можна ознайомитись тут: http://www.experts.in.ua/blog/Globalism/
http://www.experts.net.ua/baza/analitic ... p?ID=11388

Привертають увагу аналітичні огляди пана Олександра щодо розвитку політичної ситуаціі у Франції (від де Голля майже до наших днів) http://www.epochtimes.com.ua/articles/view/5/6705.html

Також з паном Лаозовуцьким можна зустрітися на шпальтах проекту "Велика Епоха" (Epoch Times International - міжнародний інформаційний проект: http://www.epochtimes.com.ua)

Віталій з роботами пана Лозовицького (та дискусією щодо них) коротко можна ознайомитись тут: http://www.experts.in.ua/blog/Globalism/
http://www.experts.net.ua/baza/analitic ... p?ID=11388

Привертають увагу аналітичні огляди пана Олександра щодо розвитку політичної ситуаціі у Франції (від де Голля майже до наших днів) http://www.epochtimes.com.ua/articles/view/5/6705.html

Також з паном Лаозовуцьким можна зустрітися на шпальтах проекту "Велика Епоха" (Epoch Times International - міжнародний інформаційний проект: http://www.epochtimes.com.ua)

Пане Лозовицький добре що ви відповіли, а я вже грішним ділом почала думати, що це повідомлення якогось інформ-робота, а не людини...
Отакої, навіть не познайомившись особисто, ви мене вже у зраді Батьківщині та матеріальній продажності звинуватили... Дякую! Доречі, я пиши під власним іменем, не люблю знаєте ховатися.
Якщо своїми словами заділа вас за живе, це добре, бо тільки живе має здатність думати, реагувати, аналізувати та щось створювати. Погано, що можливу співпрацю (чи просто) спілкування розпочали з гучних звинувачень, тому давайте покладемо цьому край і перейдемо до конструктивного обговорення:
які саме реальні проекти зараз у роботі (у планах), яка Ваша особиста роль у цих проектах, якої співпраці очікуєте від форумчан "Української Швейцарії". Брак інформації дуже обмежує і Ваші і наші можливості та не сприяє гарному порозумінню. Тому не соромтеся викладайте справу у всіх деталях.

Шановний пане Лозовицький,

Дозвольте поцікавитись, якими саме РЕАЛЬНИМИ справами Ви займаєтесь? Вибачте, з Вашого першого повідомлення зрозуміти це нелегко. Що і як змінилося на нашій Батьківщині за останні роки ми тут маємо уявлення, бо частенько її відвідуємо і підтримуємо зв"язок з рідними і близькими, що там залишилися.

Не могли б Ви перекласти загальнозрозумілою мовою це речення:
"Місія нашої діяльності полягає у задоволенні та захисті громадсько-політичних, соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних та інших інтересів громадян шляхом активного формування національної свідомості як широких верств населення так і національної еліти за допомогою інтелектуальних креативних технологій та інформаційних систем і мереж з метою подальшого всебічного розвитку системи громадянського суспільства України. "

Особливо цікавлять "інтелектуальні креативні технології". І які саме "інформаційні системи та мережі" допомагають Вам захищати інтереси громадян? І яким чином? Цікавість суто професійна - як фахівця у галузі "інтелектуальних" та "інформаційних" систем, а також теорії управління (у технічному сенсі ;)), але, нажаль, не політолога. Дякую.

P.S. І якщо Ви справді хочете спілкування або навіть "співпраці", то теж добирайте слова. До того ж звідки Ви знаєте, хто покинув державу, а хто на роботі за контрактом або на навчанні, як, прикладом, Ви свого часу? Дуже цікаво дізнатись як Ви, повернувшись, підтримуєте рідну державу реальними справами! Найкраще було б, якби Ви замість перерахування численних Академій та Інституцій (напевно, це має справляти враження?) і декларування малозрозумілих намірів просто навели список справ, які Ви зробили для покращення життя. Чи це як "покращення Вашого життя вже сьогодні?"
P.P.S. До речі, пошук в інтернеті словосполучення "Міжнаціональна Академія Глобалізму" нічого не дає. Ні Гуглом, ні Метою. Схоже на бла-бла-бла, за яке ще, мабуть, і платять (вибачте, ми ж тут тільки про гроші маримо)

Alstalas писав:Шановненька пані Валентино, чи як Вас там насправді:)!
На нашій Батьківщині змінилося дуже багато і в першу чергу ставлення до реальних справ, що здійснююють свідомі українці тут на місцях, сприяючи розвитку держави яку ви покинули. А словоблуддям займаються такі як Ви, що повіялися по Європі і марять лише про гроші...Доречі, навчаючись у Швейцарії з такими як Ви я спілкувався, але на відміну від них повернувся на Батьківщину тому що тут вона потребує підтримки. А стосовно того як "працювали" в київських науково-дослідних інститутах ми всі знаємо...
Щиро Лозовицький О.С.

Шановненька пані Валентино, чи як Вас там насправді:)!
На нашій Батьківщині змінилося дуже багато і в першу чергу ставлення до реальних справ, що здійснююють свідомі українці тут на місцях, сприяючи розвитку держави яку ви покинули. А словоблуддям займаються такі як Ви, що повіялися по Європі і марять лише про гроші...Доречі, навчаючись у Швейцарії з такими як Ви я спілкувався, але на відміну від них повернувся на Батьківщину тому що тут вона потребує підтримки. А стосовно того як "працювали" в київських науково-дослідних інститутах ми всі знаємо...
Щиро Лозовицький О.С.

Дуже зацікавив лист, такого словоблуддя не читала з часів праці в одному з київських науково-дослідних інститутів. Схоже на Батьківщині нічого не змінилося за останні 7-9 років. Просте "дайте грошей, панове..." чи "ми розпочинаємо цікавий проект, приєднуйтесь..." так і не навчилися висловлювати у цивілізованій формі, а продовжують користуватися генератором випадкових слів...
Не розумію, чи це співвітчизники нас за дурнів мають, чи просто думки чітко і ясно висловлювати не вміють?

Alstalas писав:Сприяння зусиллям держави у створенні умов для досягнення високого рівня життя кожного громадянина, його фізичного, духовного та інтелектуального розвитку через використання сучасних досягнень науки і техніки.

І мене оце дужжж- е зацікавило.

Олександре Станіславовичу,
Ми (розпишуся за всіх, хто проти - скажуть за себе окремо) завжди відкриті для співпраці, особливо коли поставлені такі благородні цілі. Проте не зовсім зрозумілі пропозиції щодо співпраці. Якою саме ви її бачите? Може у вас вже є в планах якісь конкретні заходи?
Щиро вдячні все ж, що ви заглянули до нас та сподіваємося на майбутню плідну співпрацю.

Шановні колеги та земляки з Швейцарії!


Звертається до Вас Лозовицький Олександр Станіславович, кандидат політичних наук – Президент Міжнаціональної Академії Глобалізму з пропозицією про співробітництво у виявленні, дослідженні та вирішенні регіональних проблем, а також інших питань
Міжнаціональна Академія Глобалізму є всеукраїнською громадською науковою організацією науково-просвітного та прикладного спрямування. Нашими партнерами є: Міжнародна асоціація політичних наук, Асоціація політичних наук України, Українська Академія політичних наук, Інститут політологічних та етнонаціональних досліджень НАН України, Всеукраїнська експертна мережа, Інститут етнополітики та конфліктології, Всеукраїнська громадська організація “Експерти України”, Центр соціологічних і політологічних досліджень “Соціовимір”, Міжнародна громадська організація українців “Четверта Хвиля”, Всеукраїнська громадська організація “Українська Взаємодопомога”, Товариство дружби та співробітництва “Україна – Франція”, Громадська організація “Інформаційна культура”, Альянс молодих політологів та політиків України.
Місія нашої діяльності полягає у задоволенні та захисті громадсько-політичних, соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних та інших інтересів громадян шляхом активного формування національної свідомості як широких верств населення так і національної еліти за допомогою інтелектуальних креативних технологій та інформаційних систем і мереж з метою подальшого всебічного розвитку системи громадянського суспільства України. Сприяння зусиллям держави у створенні умов для досягнення високого рівня життя кожного громадянина, його фізичного, духовного та інтелектуального розвитку через використання сучасних досягнень науки і техніки. Забезпечення стійкого та всебічного функціонування і розвитку системи громадянського суспільства, реалізації і захисту громадянами свого конституційного права брати участь в управлінні державними справами для досягнення становища коли політика стає мистецтвом жити разом з метою побудови постіндустріального інформаційного суспільства. Сприяння примноженню національного багатства на основі використання наукових та науково-технічних досягнень. Забезпечення вільного розвитку наукової та науково-технічної творчості.
Щиро вдячний за співпрацю та порозуміння.



З повагою та
найщирішими побажаннями О.С.Лозовицький