Stephan » 27 травня 2007, 22:34
Це було чудово!
Це було у базиліку Нотр-Дам.
http://www.eucharistie.ch/index.html
Була глибока українська Божа Служба!
Таїнство Святого Причастя.
Що таке Таїнство Святого Причастя?
Відповідь:
Це правдиві тіло та кров Господа нашого, Ісуса Христа, у хлібові та вині, для того, щоб ми, християни, їх їли та пили, що запроваджено Самим Христом.
Де це написано?
Відповідь:
Євангелісти Матвій, Марко, Лука та апостол Павло пишуть так:
«Господь Ісус ночі тієї, як виданий був, узяв хліб, подяку віддав, і переломив, і сказав: «Прийміть, споживайте, це тіло Моє, що за вас видається. Це робіть на спомин про Мене». По вечері, взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: «Пийте з неї всі; оця чаша — Новий Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається на відпущення гріхів. Це робіть, коли тільки будете пити, на спомин про Мене!»
Яку користь приносить таке споживання?
Відповідь:
Про це нам кажуть такі слова: «Видається і проливається за вас на відпущення гріхів».
А саме, в таїнстві прощення гріхів, життя і спасіння даються нам через ці слова.
Бо де є прощення гріхів, там є також життя і спасіння.
Хто ж гідно приймає це таїнство?
Відповідь:
Піст і тілесне приготування справді є гарним зовнішнім звичаєм; але той дійсно гідний і добре підготовлений, хто має віру в ці слова: «Видається і проливається за вас на відпущення гріхів».
Та той, хто не вірить цим словам чи сумнівається в них, є негідним і непідготовленим.
Тому що слова «За вас» вимагають лише віруючих сердець.
Було чудово співати разом у цій історичній церкві.
Було істине єднання нашої громади і наші голоси вражали тих, що просто заходив подивитися це вражаюче приміщення, як історичну споруду у Фрібурзі.
http://www.diocese.ko.if.ua/preaching/05.html
Зелена неділя
На 40-й день після Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа наша Свята Церква святкує подію, єдину в своєму роді, Вознесення Господнє, а на 50-й день – подію приходу в християнську спільноту, тоді ще зовсім крихітну, обіцяного апостолам Утішителя Духа, „що наставить вас і навчить” (Ів. 14. 26).
Прихід Святого Духа – третьої Особи Божої в Трійці, відбувся при видимих ознаках: у вигляді огненних пломінчиків. Він зійшов на кожного, що зібралися разом, очікуючи обіцяної події і увійшов силою і благодаттю, яка тут же проявилася також видимими ознаками у вигляді особливих дарів: вміння говорити мовами, яких досі не знали ті, що одержали цей дар, дару пророцтва, дару оздоровлення хворих. Це була подія, яка єдиний раз проявилася видимими ознаками. Відтоді і до наших днів Святий Дух сходить на кожного новохрещеного, від дитини до глибокого старця, але вже невидимим способом. Під час хрещення вода змиває з душі хрещеника первородний гріх, залишений нам від гріха наших прабатьків Адама і Єви, а Дух Святий сходить невидимо вогнем, який обіцяв Спаситель ще апостолам (Мт. 3, 11), і остаточно робить нас членами Містичного Тіла Ісуса Христа, тобто Його Церкви.
Кожне християнське церковне свято, яке святкує, зокрема, український народ і його Церква, носить якісь окремі ознаки. Якщо останні дні Великого посту характеризуються настроєм, повним болю і суму, а Великдень наповнює кожну християнську істоту гомоном радісних дзвонів і величавою піснею „Христос Воскрес!”, то свято Вознесіння і Зелені свята вносять в церковні Богослуження, а з ними і
в серця вірних дух умиротворення. Відбулися події, обіцяні ще старозавітним пророкам, про спасення людства. Цих подій людство чекало багато тисяч літ. Безконечна вервечка поколінь передавала з уст в уста основні і ще такі неясні штрихи про те, що Творець в силу Своєї любові до творіння – людини, не навіки відлучив людство від Своєї любові, що прийде час, і Бог подасть впавшій людині рятівну руку з полону гріха, який людина допустила.
І ось в цих святах Вознесення Господнього і святах Пресвятої Трійці все стає на свої місця. Більше не існує об’єктивних причин для страху, закінчилися всякі сумніви, Бог виконав свою обіцянку і послав Свого Єдинородного Сина, щоби Він своєю кровавою Жертвою умилостивив образу Божого Маєстату, навчив людство Божих правд Нового Заповіту і назавжди гріхи людства прибив до хресного дерева, як доказ своєї незбагненної, але всеохоплюючої любові до свого творіння.
Умиротворення спливає на душу, серце наповнює радістю і любов’ю. Сама природа буяє пишним розквітом своїх творчих сил, все від тварини до пташини, до людини тішиться глибокою надією, і до хитання цієї надії нема вже причин. Нема причин для страху і сумнівів, бо там, де є любов Божа до людини, всякий страх не має місця.
Наші люди вміють радіти, вміють використати дари природи для підкреслення своєї радості. Зеленню замаяні житла і храми, пахощами напоєне кожне серце, тому і свято назвали Зеленим.
Але чи справді кожне серце напоєне пахощами Зеленої неділі? Після десятиліть атеїстичного мороку, коли вже ніщо не заважає нам поєднати наші серця з любов’ю Божою, чи справді ми скористалися такою великою ласкою Божою, як вільний вияв наших найпотаємніших мрій. Досить в цю ж таки Зелену Неділю пройтися нашими містами і селами, щоби переконатися, як далеко від ласки Божої усунули себе добровільно многі і многі із нас, „синів і дочок сердечної Вкраїни”. Напівпорожні храми і переповнені новітні корчми, де вже не жиди, а свій брат брата топить в оковитій. Брутальні вигуки, сороміцькі жарти і найбезглуздіші пісні скажуть вам все.
Об’єктивні причини до осягнення життя вічного в раю Бог усунув своєю всемогутньою рукою, але ще існують суб’єктивні причини, залежні тільки від нашої волі. Тільки наше небажання прийняти у свою душу дар Святого Духа, робить багатьох із нас не те що каліками – робить духовними трупами, робить матеріалом, який очікує злий дух і легко, без нашого спротиву, загортає великий улов для пекла.
Від часів земного життя Ісуса Христа людство не змінилося. Колись Ісус очистив десять прокажених, з них тільки один прийшов подякувати Спасителеві (Лк. 17, 11-17). Сьогодні тільки десята частина мешканців наших міст і сіл відвідує храми, а де ж дев’ять частин: на що надіються, чого прагнуть? Кожна рослина, кожна пташина, кожна тварина намагається виконати завдання свого життя, закладене у його інстинкті від Творця. Людина ж одержала найбільший дар – розум і свобідну волю, а ще голос сумління, який кричить усій нашій істоті: роби добро, уникай зла! Коли ж ми усі його почуємо?
Ісус сказав: „Багато званих, мало призваних” (Мт. 22, 14). Тому, дорогі християни, той кожний десятий, який чує голос Господній і йде за ним, не дай себе звести на манівці споживацтва, пов’язані з кривдою, бажанням обдурити брата на вазі, на ціні, на якості.
Залишайся вірним Зеленій неділі, прийми в свою душу дар Святого Духа, дар любові і благодаті Божої. Пам’ятай, що для того, щоби увійти у співтовариство святих Божих на Небі, треба закласти у свою душу відповідні дані, бо нечистота з чистотою не вживаються, зло з добром не співіснує, як не може співтоваришувати злодій з чесною людиною. Ніякі землі хитрощі не допоможуть, бо постане: „Друже, чого ти увійшов сюди не в святковій одежі?” (Мт. 22, 12).
Очищаймо свою одежу до стану святкової і хай нам в цьому послужить прикладом чистота розквітлої природи, що не буває зеленішою і чистішою, як у Зелену неділю.
о. Зиновій Карась
Після Божої служби , Проповіді, Причастя наша невелика громада зібралася як родина та потекли розмови про життя, любов, виховання, біографії, політику, війну, майбуття, та все це було під смачну їжу та відкриті одне одному серця. Я відчув себе як вдома, у колі рідних мені людей.
У моєму серці пульсувало почуття єдиної родини та зявилась Сила жити далі та переборювати обставини, свої внутрішні кордони, мілкі та великі негаразди...
Так, ми -співали!
Хоча не багато, але наш спів був щирим та від серця.
Я запрошую українців на наступну Божу Службу!
Такий досів дійсно дає Силу та Дух умиротворення!
Дякую Господана Нашого Ісуса Христа за цей час!
Слава Українській Родині![/img]
Це було чудово!
Це було у базиліку Нотр-Дам.
[url]http://www.eucharistie.ch/index.html[/url]
Була глибока українська Божа Служба!
Таїнство Святого Причастя.
[i]Що таке Таїнство Святого Причастя?[/i]
[b]Відповідь:[/b]
Це правдиві тіло та кров Господа нашого, Ісуса Христа, у хлібові та вині, для того, щоб ми, християни, їх їли та пили, що запроваджено Самим Христом.
[i]Де це написано?[/i]
[b]Відповідь:[/b]
Євангелісти Матвій, Марко, Лука та апостол Павло пишуть так:
«Господь Ісус ночі тієї, як виданий був, узяв хліб, подяку віддав, і переломив, і сказав: «Прийміть, споживайте, це тіло Моє, що за вас видається. Це робіть на спомин про Мене». По вечері, взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: «Пийте з неї всі; оця чаша — Новий Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається на відпущення гріхів. Це робіть, коли тільки будете пити, на спомин про Мене!»
[i]Яку користь приносить таке споживання?[/i]
[b]Відповідь: [/b]
Про це нам кажуть такі слова: «Видається і проливається за вас на відпущення гріхів».
А саме, в таїнстві прощення гріхів, життя і спасіння даються нам через ці слова.
Бо де є прощення гріхів, там є також життя і спасіння.
[i]Хто ж гідно приймає це таїнство?[/i]
[b]Відповідь:[/b]
Піст і тілесне приготування справді є гарним зовнішнім звичаєм; але той дійсно гідний і добре підготовлений, хто має віру в ці слова: «Видається і проливається за вас на відпущення гріхів».
Та той, хто не вірить цим словам чи сумнівається в них, є негідним і непідготовленим.
Тому що слова «За вас» вимагають лише віруючих сердець.
Було чудово співати разом у цій історичній церкві.
Було істине єднання нашої громади і наші голоси вражали тих, що просто заходив подивитися це вражаюче приміщення, як історичну споруду у Фрібурзі.
[url]http://www.diocese.ko.if.ua/preaching/05.html[/url]
[b]Зелена неділя[/b]
На 40-й день після Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа наша Свята Церква святкує подію, єдину в своєму роді, Вознесення Господнє, а на 50-й день – подію приходу в християнську спільноту, тоді ще зовсім крихітну, обіцяного апостолам Утішителя Духа, „що наставить вас і навчить” (Ів. 14. 26).
Прихід Святого Духа – третьої Особи Божої в Трійці, відбувся при видимих ознаках: у вигляді огненних пломінчиків. Він зійшов на кожного, що зібралися разом, очікуючи обіцяної події і увійшов силою і благодаттю, яка тут же проявилася також видимими ознаками у вигляді особливих дарів: вміння говорити мовами, яких досі не знали ті, що одержали цей дар, дару пророцтва, дару оздоровлення хворих. Це була подія, яка єдиний раз проявилася видимими ознаками. Відтоді і до наших днів Святий Дух сходить на кожного новохрещеного, від дитини до глибокого старця, але вже невидимим способом. Під час хрещення вода змиває з душі хрещеника первородний гріх, залишений нам від гріха наших прабатьків Адама і Єви, а Дух Святий сходить невидимо вогнем, який обіцяв Спаситель ще апостолам (Мт. 3, 11), і остаточно робить нас членами Містичного Тіла Ісуса Христа, тобто Його Церкви.
Кожне християнське церковне свято, яке святкує, зокрема, український народ і його Церква, носить якісь окремі ознаки. Якщо останні дні Великого посту характеризуються настроєм, повним болю і суму, а Великдень наповнює кожну християнську істоту гомоном радісних дзвонів і величавою піснею „Христос Воскрес!”, то свято Вознесіння і Зелені свята вносять в церковні Богослуження, а з ними і [b]в серця вірних дух умиротворення.[/b] Відбулися події, обіцяні ще старозавітним пророкам, про спасення людства. Цих подій людство чекало багато тисяч літ. Безконечна вервечка поколінь передавала з уст в уста основні і ще такі неясні штрихи про те, що Творець в силу Своєї любові до творіння – людини, не навіки відлучив людство від Своєї любові, що прийде час, і Бог подасть впавшій людині рятівну руку з полону гріха, який людина допустила.
І ось в цих святах Вознесення Господнього і святах Пресвятої Трійці все стає на свої місця. Більше не існує об’єктивних причин для страху, закінчилися всякі сумніви, Бог виконав свою обіцянку і послав Свого Єдинородного Сина, щоби Він своєю кровавою Жертвою умилостивив образу Божого Маєстату, навчив людство Божих правд Нового Заповіту і назавжди гріхи людства прибив до хресного дерева, як доказ своєї незбагненної, але всеохоплюючої любові до свого творіння. [b]Умиротворення спливає на душу, серце наповнює радістю і любов’ю. [/b]Сама природа буяє пишним розквітом своїх творчих сил, все від тварини до пташини, до людини тішиться глибокою надією, і до хитання цієї надії нема вже причин. Нема причин для страху і сумнівів, бо там, де є любов Божа до людини, всякий страх не має місця.
Наші люди вміють радіти, вміють використати дари природи для підкреслення своєї радості. Зеленню замаяні житла і храми, пахощами напоєне кожне серце, тому і свято назвали Зеленим.
Але чи справді кожне серце напоєне пахощами Зеленої неділі? Після десятиліть атеїстичного мороку, коли вже ніщо не заважає нам поєднати наші серця з любов’ю Божою, чи справді ми скористалися такою великою ласкою Божою, як вільний вияв наших найпотаємніших мрій. Досить в цю ж таки Зелену Неділю пройтися нашими містами і селами, щоби переконатися, як далеко від ласки Божої усунули себе добровільно многі і многі із нас, „синів і дочок сердечної Вкраїни”. Напівпорожні храми і переповнені новітні корчми, де вже не жиди, а свій брат брата топить в оковитій. Брутальні вигуки, сороміцькі жарти і найбезглуздіші пісні скажуть вам все.
Об’єктивні причини до осягнення життя вічного в раю Бог усунув своєю всемогутньою рукою, але ще існують суб’єктивні причини, залежні тільки від нашої волі. Тільки наше небажання прийняти у свою душу дар Святого Духа, робить багатьох із нас не те що каліками – робить духовними трупами, робить матеріалом, який очікує злий дух і легко, без нашого спротиву, загортає великий улов для пекла.
Від часів земного життя Ісуса Христа людство не змінилося. Колись Ісус очистив десять прокажених, з них тільки один прийшов подякувати Спасителеві (Лк. 17, 11-17). Сьогодні тільки десята частина мешканців наших міст і сіл відвідує храми, а де ж дев’ять частин: на що надіються, чого прагнуть? Кожна рослина, кожна пташина, кожна тварина намагається виконати завдання свого життя, закладене у його інстинкті від Творця. Людина ж одержала найбільший дар – розум і свобідну волю, а ще голос сумління, який кричить усій нашій істоті: роби добро, уникай зла! Коли ж ми усі його почуємо?
Ісус сказав: „Багато званих, мало призваних” (Мт. 22, 14). Тому, дорогі християни, той кожний десятий, який чує голос Господній і йде за ним, не дай себе звести на манівці споживацтва, пов’язані з кривдою, бажанням обдурити брата на вазі, на ціні, на якості. [b]Залишайся вірним Зеленій неділі, прийми в свою душу дар Святого Духа, дар любові і благодаті Божої.[/b] Пам’ятай, що для того, щоби увійти у співтовариство святих Божих на Небі, треба закласти у свою душу відповідні дані, бо нечистота з чистотою не вживаються, зло з добром не співіснує, як не може співтоваришувати злодій з чесною людиною. Ніякі землі хитрощі не допоможуть, бо постане: „Друже, чого ти увійшов сюди не в святковій одежі?” (Мт. 22, 12).
[b]Очищаймо свою одежу до стану святкової і хай нам в цьому послужить прикладом чистота розквітлої природи, що не буває зеленішою і чистішою, як у Зелену неділю. [/b]
[i]о. Зиновій Карась [/i]
Після Божої служби , Проповіді, Причастя наша невелика громада зібралася як родина та потекли розмови про життя, любов, виховання, біографії, політику, війну, майбуття, та все це було під смачну їжу та відкриті одне одному серця. Я відчув себе як вдома, у колі рідних мені людей.
У моєму серці пульсувало почуття єдиної родини та зявилась Сила жити далі та переборювати обставини, свої внутрішні кордони, мілкі та великі негаразди...
Так, ми -співали!
Хоча не багато, але наш спів був щирим та від серця.
Я запрошую українців на наступну Божу Службу!
Такий досів дійсно дає Силу та Дух умиротворення!
Дякую Господана Нашого Ісуса Христа за цей час!
Слава Українській Родині![/img]