Українці в Швейцарії

**сянка** » 11 травня 2007, 00:14

Не працювали жінки лише в багатих сім'ях, а в звичайних працювали, та ще й як. "На панщині пшеницю жала, стомилася. не спочивать..."
А взагалі я говорила взагальному, не переходячи на жодні персоналії.

**Svitlana** » 10 травня 2007, 17:32

сянка писав:А ми просто не знаємо як це байдикувати на батьківські гроші. Я не засуджую бажаючих байдикувати на батьківські гроші, бо це справа і фортуна кожного. Лише невеликий штрих: байдикувала за батьківські гроші і Леся Українка, батьки якої були власниками сотень гектарів землі, що давало можливість їй лікуватись на найкращих курортах Європи і здогадайтесь самі: зовсім не працювати. Байдикував також Микола Гоголь, батько якого був досить крупним поміщиком, у власності якого було теж кілька сотень десятин землі з кількома сотнями кріпаків.

Тут я трошки не погоджуся. Бо одне, що заможні роди заробляли поколіннями, а інше - заробляти на обмані. Юля ж декларує свої заробітки як депутат, а одягається як магнат. І не великий секрет від чого багато бізнесменів у політику йдуть і за якими критеріями їх у списки заносять (а хто заносить - той і заробляє). Окрім того Леся Українка, як порівняння теж не пасує до прикладу дочки Тимошенко. Вона з дитинства хворіла і не могла заробляти на життя. А крім того тоді жінки особливо не працювали (крім хатньої роботи та шиття). Ну а зятю до Миколи Гоголя взагалі як пішки до неба.
І все одно сидіти з чоловіком (не у чоловіка!!) на шиї у мами-політика, що невідомо звідки бере гроші на LV і при цьому клянеться на усіх сценах усіх майданів, що вона "все для народу", а собі ні-ні! - це не те саме, що діти спадкових багатих батьків. Далеко не те саме. Хоча багато їх я не знавала, але ті, кого зустрічала все ж працювали або займалися якоюсь суспільно-корисною діяльністю. Не тому, що потрібно було, а тому, що так виховані, тому що по-іншому не можуть. Правда, то була не хатня робота, а більш інтелектуальна.
А хатня робота - теж робота, все вірно. Якщо чоловік не допомагає, то це ще й яка каторжна робота без вихідних і відпусток (хоча є такі, що їм подобається).

**сянка** » 06 травня 2007, 21:16

Думаю, що жити на гроші чоловіка, то теж робота, до того ж небезплатна і називається вона "хатня робота"

**tanyushka** » 06 травня 2007, 21:07

А якже з жінками, які все життя сидять на грошах чоловіка і працювати сильно не рвуться?

**сянка** » 06 травня 2007, 20:55

А ми просто не знаємо як це байдикувати на батьківські гроші. Бо наші батьки важко працювали все життя, щоб прожити, щоб дати дітям освіту, щоб заробити на таку-сяку хатину, щоб в ряди-годи поїхати кудись відпочити (і не за кордон, а на наше рідне Чорне море). І так жили друзі наших батьків, їхні батьки (чи навіть ще важче), сусіди і всі-всі інші, все оточення. бо клас багатіїв був просто повністю знищений радянською владою і лише тепер він зароджується заново. Для всіх нас -це просто нова каста людей, яка на загниваючому Заході спокійно собі існує вже століттями. Я не засуджую бажаючих байдикувати на батьківські гроші, бо це справа і фортуна кожного. Лише невеликий штрих: байдикувала за батьківські гроші і Леся Українка, батьки якої були власниками сотень гектарів землі, що давало можливість їй лікуватись на найкращих курортах Європи і здогадайтесь самі: зовсім не працювати. Байдикував також Микола Гоголь, батько якого був досить крупним поміщиком, у власності якого було теж кілька сотень десятин землі з кількома сотнями кріпаків.

**Svitlana** » 28 квітня 2007, 09:23

Я б точно не сиділа. Може подорожувала б на ті гроші - може бути. Але отак байдикувати - точно ні.

**tanyushka** » 28 квітня 2007, 08:24

oleh_k писав:Шон Карр тому переїхав, що він може в будь-який момент взяти і "переїхати назад"

Назад в Англію він не спішить і думаю не переїде, бо в Англії він ніхто. А в Україні уже зірка.

А що на мамині гроші сидять, то ж така справа, якщо є гроші, то чого б цим не користуватися. Думаю, їм до кінця життя уже працювати не потрібно. Можна подумати, якщо у когось іншого була б можливість сидіти на мамині гроші, то що не сиділи б :?:

**Svitlana** » 27 квітня 2007, 23:28

а й правда, приклад Шона Карра тут не зовсім доречний. Ми вже домовилися, що їдуть, загалом, туди, де краще і вигідніше обом. Непотрібному нікому в Англії Шону в Україні при тещі-відомій політичній зірці звичайно ж набагато краще (+податки не потрібно платити). Концерти організовуються он для нього, ще зіркою зроблять. вже і так його мабуть на вулицях впізнають. А у себе на батьківщині він був ніким і звали його ніяк.
Знаєш, Таня, кожен отримує такого чоловіка, на якого заслуговує. Хай собі щасливі будуть. Тільки бажано, щоб ото байдики не били на мамині гроші.

**oleh_k** » 27 квітня 2007, 22:14

Шон Карр тому переїхав, що він може в будь-який момент взяти і "переїхати назад", разом з тим українкам набагато важче просто так взяти і поїхати жити в західну Європу, а паспорт з громадянсьтвом чоловіка це завдання значно полегшує...

**tanyushka** » 27 квітня 2007, 21:45

Буває і навпаки, коли іноземні чоловіки переїзжають з-за жінок в Україну. Наприклад, Шон Карр до Жені Тимошенко переїхав http://tabloid.com.ua/news/2007/4/26/1519.htm
На мою думку, Женя заслуговує кращого чоловіка :? , розумна і вихована дівчина, але ж це був її вибір.

**Бриська** » 21 квітня 2007, 21:18

чесно кажучи, гадаю, що просто це нам так здається, що раптом усі на українках (екс-совковських) почали одружуватися. одружуються і з китаянками і по Європі між собою непогано. взагалі у світі виросла кількість мішаних шлюбів. віртуальні знайомства вже переважають реальні. легше стало подорожувати, дешевші квитки, більше рейсів, більше грошей, щоб на таке витрачати. Ото і женяться всі на всіх і у своїй національній групі обговорюють різке зростання шлюбів з іноземцями і думають що то лише у них так. їдуть де краще, і як правило - до чоловіка. хоч і навпаки дуже часто трапляється, просто про це менше пишуть. і як би там не було подорожують більше чоловіки: спершу на роботу за контрактом, а потім вже на місці і одружуються з місцевими (якщо наші), а іноземці самі їдуть до жінок (наших) знайомитися та одружуватися. за таким же принципом і інші нації мігрують

**Svitlana** » 20 квітня 2007, 23:33

В інтернеті сидять, Олеже. Тільки не на сайтах, де наші, а там, де женихи потрібні водяться. :D До таких от форумів добираються як вже приїдуть.

Але я активненько розсилаю ланки на подібну тематику. Ну так - щоб на очі побачили.

http://ladyfromrussia.com/rus/safety/t1.shtml тут одні жахлики. Іноді здається, що і людей порядних на Заході не залишилося.
Але та колекція просто доводить масовість негативу.
Я не дуже вичитувала ті історії, але те, що проглянула - дає враження, що люди дають медвежу послугу. Як перевіряти женихів, які тести влаштовувати. А насправді порадою було б - зверніться до себе, прислухайтеся до своїх почуттів і не кидайтеся чимскоріш заміж. ... Дуже сподіваюся, що подібне я там пропустила.

Ще раніше обговорювала цю тему зі своїм "іноземцем". Його версія чому на красунь з "недорозвинутих" країн дивляться, бо там менше емансипованих жінок. Тобто вони достатньо емансиповані, але залишаються жінками. Як він сам сказав: "не в кухні і косметиці справа - поведінка, манера мовлення... щось з тієї категорії робить жінку жінкою". І ще сказав, що швейцарки непогані, але у своїх пріоритетах сім"я не на першому місці стоїть. А навіть коли у них виникає тісний сімейний зв"язок, то все одно вони залишаються при своїх надзвичайно активних інтересах: робота, спорт, клуби... Але була в нього і обмовка, що він знає добре лише міських швейцарок. Може, сільські і інші.
Я ж гадаю, що точно інші, а особливо з кантона Апенцеллер. :roll:

**oleh_k** » 20 квітня 2007, 22:19

от якби це все ще донести до наших людей вдома, бо говориш - не вірять!

тільки от не сидять вони в інтернеті, щоб читати мемуари українських еміґрантів, що тут - на їх думку - "з жиру бісяться"...

**al123ch** » 20 квітня 2007, 19:06

Я знав жіночку, вона жила геть поряд того дома, де зараз живу я. Познайомилися ми випадково, здається вона була десь з Уралу. Так ось рік чи два тому вона побралася з німцем, який мав власний бізнес тут у Швейцарії, я спитався як у неї справи та як їй тут живеться і вона мені розповіла, що чоловіка свого майже не бачить, німецькою вона говорить погано, хіба що тільки ії дитина непогано вивчила мову та ходить до школи.. Я так зрозумів, що одружилася вона як раз тому, що спочатку чоловік їй здався непоганим, при грошах, та ще й чужинець. А тепер коли романтичний та рожевий настрій пройшов вона зрозуміла, що зробила помилку. Друзів у неї тут немає, бо пагано володіє мовою та ще й сама-самісінька вдома нудьгує, бо він постійно в роз'їздах, а дитина увесь час у школі, чи з друзями. Пожалкувалася вона мені та каже, що мабудь повернеться додому. Я поїхав на літо додому, а коли повернувся її вже не було; думаю все ж таки поїхала. Так що одружуватися аби з ким небудь із-за кордону (і не тільки) немає сенсу, хіба, що хтось сам собі ворог. :!:

**Svitlana** » 20 квітня 2007, 18:21

oleh_k писав:виходити заміж за іноземця суто із розрахунку - як на мене, це само-кастрація жінок (і таке можливо), бо позбавляють себе внутрішньої певності у своїй же "фортеці" - вдома, де, як правило, кожен повинен мати змогу повністю розслабитися від стресу і акторської гри на публіці. жінки/дівчата, на мою думку, позбавляють себе цієї можливості "випустити пару" і поступово накопичують незадоволення своїм життям і собою...

але я думаю, що більшість наших жінок виходять заміж, бо не мають досвіду і сподіваються на неймовірні перспективи за кордоном. разом з тим, вони приречені на розчарування, якщо не володіють елементарними передумовами для такого успіху: мовою і проф. кваліфікацією, яка користується попитом у відповідній країні.

цих перших двох груп мені дуже шкода - вони, зрештою, пішли легшим шляхом, незалежно, свідомо чи несвідомо.

але є ще і третя група - це дійсно, просто почуття, які виникають між двома людьми, і це має право на існування безвідносно до того, з якої країни походять люди.

все матеріальне в житті минає, і кохання інколи також, але від початку виходячи заміж за не кохаючи, людина позбавляє себе найважливішої підтримки і почуття захищеності/безпеки (нім.: Geborgenheit), без яких кожна людина з часом або страшенно черствіє і стає нездатною на справжнє кохання, або руйнує себе психічно...

кожен повинен добре подумати, що йому важливіше...

Погоджуюсь із кожним словом і кожним реченням.
Хочу ще додати. Буває знайомі просять у мене поради - що робити? Хлопець непоганий, добрий... і т.п. і заміж кличе. Їхати? Якщо питання виникає - значить людині щось таки не по носі. А всім іншим, за неписаними критеріями, дуже навіть по носі і радять активно: "Що ти перебираєш? Кого ти тут собі знайдеш? Будеш жити за кордоном..."
Я у такому випадку просто питаю: якби він був українцем - ти б погодилася вийти заміж? Без грошей, без закордону, без порад інших... Дуже часто або починають довго думати, або відверто зізнаються, що ні. Ото й уся відповідь.
В інших випадках (кохання) навіть якщо відмовляють (алкоголік, не працює, інших хлопців немає?), то далеко не завжди допомагає.

хіба не так?

**oleh_k** » 20 квітня 2007, 11:09

виходити заміж за іноземця суто із розрахунку - як на мене, це само-кастрація жінок (і таке можливо), бо позбавляють себе внутрішньої певності у своїй же "фортеці" - вдома, де, як правило, кожен повинен мати змогу повністю розслабитися від стресу і акторської гри на публіці. жінки/дівчата, на мою думку, позбавляють себе цієї можливості "випустити пару" і поступово накопичують незадоволення своїм життям і собою...

але я думаю, що більшість наших жінок виходять заміж, бо не мають досвіду і сподіваються на неймовірні перспективи за кордоном. разом з тим, вони приречені на розчарування, якщо не володіють елементарними передумовами для такого успіху: мовою і проф. кваліфікацією, яка користується попитом у відповідній країні.

цих перших двох груп мені дуже шкода - вони, зрештою, пішли легшим шляхом, незалежно, свідомо чи несвідомо.

але є ще і третя група - це дійсно, просто почуття, які виникають між двома людьми, і це має право на існування безвідносно до того, з якої країни походять люди.

все матеріальне в житті минає, і кохання інколи також, але від початку виходячи заміж за не кохаючи, людина позбавляє себе найважливішої підтримки і почуття захищеності/безпеки (нім.: Geborgenheit), без яких кожна людина з часом або страшенно черствіє і стає нездатною на справжнє кохання, або руйнує себе психічно...

кожен повинен добре подумати, що йому важливіше...

**Svitlana** » 20 квітня 2007, 09:55

Я теж не можу однозначно відповісти.
Для себе я недавно утвердилася в думці, що немає національностей, а є типи людей, які можна співвіднести з певними типажами. Хоча б на примітивному рівні візьмемо - інтра-, екстраверти, холерики, сангвініки.... Відповідно, можна передбачити, що холерикам легше буде десь в Італії прижитися. Інтровертам, напевно, краще в Швейцарії (німецькій частині, принаймні).
А так - повністю підтримую, що за паспорт і гроші краще не йти заміж. І якщо хтось не зміг собі хороше самопочуття забезпечити в Україні, то в іншому місці цього теж не досягнеш. Є і зовнішні фактори. Але усе зовнішнє можна ж змінити власними зусиллями.

Єдину спільну для більшості відповідь, яку я чула від чоловіків-іноземців на питання про доцільність шукати дружину за кордоном (не лише в Україні та екс-СРСР) - статистична перевага чоловіків над жінками. Один з півночі Канади мені навіть сказав цікаву річ, що у них співвідношення 6 (ж) до 10 (ч). :shock: Але він, правда, струнку хотів як сам (напевно, на руках хотів носити)

Але жарти жартами, а щось в цьому є. Тому і менше за собою жінки слідкують. І так раритет. :?
А з досвіду спілкування з іноземцями можу сказати, що насправді вони не настільки спрямовані на цю ідею. Такі ж хлопці як і наші. Якщо ж хтось заявляє, що хоче лише укр. чи лише китаянку. Щось тут не те - у нього явно є якісь свої міркування. Особливо, якщо він ніколи не жив у країні. Бо ж і тут є ідіоти, що безкоштовну рабсилу шукають (на противагу нашим шукачкам грошей і паспорта).

**al123ch** » 19 квітня 2007, 22:38

гість писав:Добрий вечір! Я з України. Поясніть, будь ласка, для "чайників" в чому ж таки відмінність між типовою українкою і швейцаркою? :?: Заздалегідь вдячна.

Це, я маю сказати, складне запитання.. Типових людей не буває. Да і я, наприклад, всіх швейцарок не бачив

, але мені здається є таки відмінності, хоча б судячи з моєї нареченої: 1) пунктуальність (на дуже високому рівні); 2) більш реалістичні (наші дівчата, мені так здається, більш мрійливі, хоча стверджувати не буду) 3) як хлопці так і дівчата доволі законослухняні, переходять вулицю у відповідному місці.

Не можу сказати, що дівчата тут більш орієнтовані на кар'єру, ніж на ті самі родинні стосунки, багато, але не всі. Також не можу сказати, що вони меньш доброзичливі і відкриті, або не дбають про своїх чоловіків.
Швейцаркі-німкені, до якої групи належить моя наречена, дуже спокійні і виважені, та ой яки романтичні

. Вона любить робити сюрпризи (бажано зроблені своїми руками), подорожувати, дбає про свою фігуру, але, мені здається, це роблять і україночки. Так що важко сказати, але я думаю зі мною погодяться і інші - є такі речі, що немножна виразити словами.

**гість** » 19 квітня 2007, 19:29

Добрий вечір! Я з України. Поясніть, будь ласка, для "чайників" в чому ж таки відмінність між типовою українкою і швейцаркою? :?: Заздалегідь вдячна.

**al123ch** » 19 квітня 2007, 16:21

Здається мені, що дуже багато нашіх дівчат, хоча й не всі, одружуються на чужинцях тільки з метою залишити країну, бо це зараз в моді та вигідно, а потім, якщо пощастить, - закохаються.
Чудово, коли люди зустрінуться та полюблять один одного, і не тому що з іншої країни, а тому що знайшли чоловіка, або жінку з якою хочуть прожити своє життя, та не пошкодувати про це.
Шкода, що наші дівчини так низко себе цінують, хіба можна себе продавати за якийсь паспорт, чи громадянство? повірте, то того не варте.
"Кохайтеся!" - як говорював Данило Яневський...

**Svitlana** » 15 квітня 2007, 21:12

Значить, виходить, ті, що за східних виходили заміж (і не розходяться) - ті, швидше за все, не за паспорт і гроші заміж виходили.

Міцних шлюбів кількісно і з "капіталістами" багато, просто тих, що "за гроші і паспорт" ще більше і вони просто губляться.
А серед українських хлопців теж багато є хороших. Просто їх таааак мало! А якщо ще взяти до уваги і статистичну перевагу жінок - то %% стає ще меншим. Еееееххх!
Ну і ще один факт - якщо на заході чоловіків більше, аніж жінок, то їм потрібно бути на висоті, щоб якусь хорошу дівчину відірвати собі. А у наших чоловіків ця проблема не є гострою - хоч хтось та й знайдеться (аби старою дівкою не бути).

**Olenka** » 13 квітня 2007, 21:50

tanyushka писав: А мені якось все одно, чи дивився мій чоловік Ну погади і був піонером чи ні. .

:lachtot: :lachtot:

**tanyushka** » 13 квітня 2007, 11:38

Снігурка писав:різниця ментальності яскраво проявляється на німецькому прикладі. східні теж дивились "ну паґаді" і були піонерами, хоча це і сумнівний плюс але як мінімум є щось спільне

А мені якось все одно, чи дивився мій чоловік Ну погади і був піонером чи ні. Це для мене не головний критерій для заміжжя. Я взагалі від менталітету українських чоловіків не в захваті. Все ж лежить на жінці: домашнє господарство, діти, ще й щоб гроші заробляла. А чоловік: король, якщо гроші заробляє, може десь цілу ніч прогуляти, випити з друзями, і це нормально. Не всі такі в Україні, але ж більшість, маю багато таких знайомих. А жінка як завжди все терпить.
Для мене головне в відносинах - щоб один одного підтримували і розуміли. А від розлучення ніхто не застрахований, в Україні теж хватає розлучень, хоч і менталітет один і той.

Була в мене подруга, шукала німця по інтернету. То тільки їй хтось писав з DDR, то вона зразу обривала листування. Каже, ні, в них менталітет на наш схожий і живуть вони бідніше чим в BRD. Хоча правильним я це не вважаю. І так німців з DDR не дуже люблять в Німеччині, достатню вони вже натерпілись.

Ну і ще ж є багато жінок, які просто хочуть виїхати з України за кордон, думають, що тут рай. Знаю пару знайомих, які тільки і ждуть, коли отримують нім. паспорт, щоб нім.чоловіку ручкою помахати.

**Снігурка** » 12 квітня 2007, 18:06

різниця ментальності яскраво проявляється на німецькому прикладі. східні теж дивились "ну паґаді" і були піонерами, хоча це і сумнівний плюс

але як мінімум є щось спільне

**Svitlana** » 12 квітня 2007, 18:03

Гадаєте, різниця в менталітетах відіграє роль?
Я швидше думаю, що то просто умови заміжжя так спрацьовують. Оскільки люди один одного ще добре не знають, а щоб бути разом мусять одружуватися. Тому, гадаю, і розпадаються шлюби.
Правда, не знаю як там з НДР (ГДР)...

Українці в Швейцарії

Чому стаєм дружинами іноземців?

Відповісти

Розгорнутий вигляд Огляд теми: Чому стаєм дружинами іноземців?