Володимир Стрий » 06 квітня 2016, 06:26
Гумор допомагає вижити коли важко, як там було життя продовжується.
Творчість це крила які допомагають політати в небі, відчути радість створеного Богом світу і на якійсь час забути про всі негаразди.
Де поділася ковбаса?
Хтось як у собаки зуби має
Не їсть а лиш ковтає
Готовий і людину заковтнути
Живіт напхати, натягнути
Дідусь розказує мені
Що зуби стали дорогі
Їсти йому стало важко
Кусати зубами тяжко
Коли ковбаска
Пахне на столі
Сльоза тече
В нього по щоці
Дивлюсь на нього
І шкода його мені
Ковбасу я бачу
Тільки в гарному сні
Ллється слинька
Також і сльоза
Ковбаска колись
Була, і вже нема
На ковбасу дивлюсь
Як на ікону я
Зуби добрі є
А ковбаси нема
Хто ковбасу мою вкрав
І на Гавайях приховав
Щоб на сонці смажилась вона
Щоб в папуасів сідниця росла
Треба гумор не губити
Хоч важко стало жити
Не журись козаче, посміхнись
На Гавайях зустрінемось колись
Там чекає наша ковбаса
Ми її найдемо
Де б не ділася вона.
Гумор допомагає вижити коли важко, як там було життя продовжується.
Творчість це крила які допомагають політати в небі, відчути радість створеного Богом світу і на якійсь час забути про всі негаразди.
[img]http://s019.radikal.ru/i639/1311/1f/9966690ba774.png[/img]
Де поділася ковбаса?
Хтось як у собаки зуби має
Не їсть а лиш ковтає
Готовий і людину заковтнути
Живіт напхати, натягнути
Дідусь розказує мені
Що зуби стали дорогі
Їсти йому стало важко
Кусати зубами тяжко
Коли ковбаска
Пахне на столі
Сльоза тече
В нього по щоці
Дивлюсь на нього
І шкода його мені
Ковбасу я бачу
Тільки в гарному сні
Ллється слинька
Також і сльоза
Ковбаска колись
Була, і вже нема
На ковбасу дивлюсь
Як на ікону я
Зуби добрі є
А ковбаси нема
Хто ковбасу мою вкрав
І на Гавайях приховав
Щоб на сонці смажилась вона
Щоб в папуасів сідниця росла
Треба гумор не губити
Хоч важко стало жити
Не журись козаче, посміхнись
На Гавайях зустрінемось колись
Там чекає наша ковбаса
Ми її найдемо
Де б не ділася вона.