Nata0704 » 24 березня 2015, 15:19
Привіт із України.
Познайомилася із своїм швейцарцем на сайті знайомств. Ви запитаєте чому я там опинилася. Розкажу коротко.
Мені 25 років, розлучена, маю сина трьох років. Чоловічої уваги мені не бракує на Україні, але завдяки "допомозі" колишнього чоловіка та знайомих в моїй голові завжди лунає фраза "кому ти потрібна з дитиною?". Від знайомої дізналася, що та познайомилася на одному сайті з французом і зараз стала щасливою дружиною. Я вчинила так само.
Тепер про швейцарця (Махурті). Доречі він за національністю палестинець, живе в Швейцарії 16 років. Чомусь відповіла саме йому. Захотів одразу спілкуватися по скайпу, трохи боялася, бо давно не розмовляла на англійській мові. І є вікова різниця: мені 25, йому 40. Та коли балакаю з Махурті, цього навіть не відчуваю (знайомі майже місяць). Теревенимо по 2-3 години на день (переважно в ночі), надсилаємо одне одному смс. Кілька днів в мене не працював інтернет, то Махурті обірвав телефон, запитував, де я поділася (приємно).
Отак теревенили ми десь два тижні. Я щось запитала, а Махурті відповів і додав: "Я тебе люблю". Я ніби не почула, злакалася (хіба можна так швидко закохатися в людину?). Потім до мене дійшло, що це почуття взаємне. Зараз щодня говорю йому на арабській ана ахебак (я тебе люблю), він також щось бельмоче на українській. Приємно відчувати себе бажаною.
Запитав мене, чи можу я приїхати в Швейцарію, я сказала, що не можу залишити сина. А Махурті каже приїжджай із сином! Я якось відхрестилася. Вирішили зустрітися в Києві. Спершу пропонував зняти мені і йому номер в тому самому готелі, але я відмовилася. В Києві живе моя двоюрідна сестра, тому мені є, де зупинитися. Зараз каже, що винайме для нас квартиру і дасть гроші на приїзд у Київ, бо дуже хоче мене побачити. Я ж розумію до чого діло йде. Але не хочу, щоб Махурті подумав, що я легковажна жінка. Кажу, що буду ночувати у сестри. А Махурті заявив, що познайомиться з моєю сестрою, щоб та знала, що він нормальний. Аж самій смішно. Поки плануємо дату приїзду.
Що казати? Втріскалася по самі вуха.
Головне! Боюся осуду батьків!!! Старший чоловік та ще й іноземець, та ще й мусульманин. Доречі, змінити віру мене ніхто не змушує, та я й сама не хочу.
Порадьте мені, як до вашого вибору поставилися рідні, як адаптувалися діти в іншій країні, якою була перша зустріч.
Я, звичайно, поки заміж не збираюся та Махурті уже хоче мене познайомити зі своєю сестрою (вона мешкає в США) та запитав чи поїду в побачити Палестину.
В Швейцарії усі чоловіки такі? Трохи лякає його рішучість, разом з тим подобається конкретика.
Дякую, що дочитали. Запитуйте, відповім, якщо про щось забула написати.
Привіт із України.
Познайомилася із своїм швейцарцем на сайті знайомств. Ви запитаєте чому я там опинилася. Розкажу коротко.
Мені 25 років, розлучена, маю сина трьох років. Чоловічої уваги мені не бракує на Україні, але завдяки "допомозі" колишнього чоловіка та знайомих в моїй голові завжди лунає фраза "кому ти потрібна з дитиною?". Від знайомої дізналася, що та познайомилася на одному сайті з французом і зараз стала щасливою дружиною. Я вчинила так само.
Тепер про швейцарця (Махурті). Доречі він за національністю палестинець, живе в Швейцарії 16 років. Чомусь відповіла саме йому. Захотів одразу спілкуватися по скайпу, трохи боялася, бо давно не розмовляла на англійській мові. І є вікова різниця: мені 25, йому 40. Та коли балакаю з Махурті, цього навіть не відчуваю (знайомі майже місяць). Теревенимо по 2-3 години на день (переважно в ночі), надсилаємо одне одному смс. Кілька днів в мене не працював інтернет, то Махурті обірвав телефон, запитував, де я поділася (приємно).
Отак теревенили ми десь два тижні. Я щось запитала, а Махурті відповів і додав: "Я тебе люблю". Я ніби не почула, злакалася (хіба можна так швидко закохатися в людину?). Потім до мене дійшло, що це почуття взаємне. Зараз щодня говорю йому на арабській ана ахебак (я тебе люблю), він також щось бельмоче на українській. Приємно відчувати себе бажаною.
Запитав мене, чи можу я приїхати в Швейцарію, я сказала, що не можу залишити сина. А Махурті каже приїжджай із сином! Я якось відхрестилася. Вирішили зустрітися в Києві. Спершу пропонував зняти мені і йому номер в тому самому готелі, але я відмовилася. В Києві живе моя двоюрідна сестра, тому мені є, де зупинитися. Зараз каже, що винайме для нас квартиру і дасть гроші на приїзд у Київ, бо дуже хоче мене побачити. Я ж розумію до чого діло йде. Але не хочу, щоб Махурті подумав, що я легковажна жінка. Кажу, що буду ночувати у сестри. А Махурті заявив, що познайомиться з моєю сестрою, щоб та знала, що він нормальний. Аж самій смішно. Поки плануємо дату приїзду.
Що казати? Втріскалася по самі вуха.
Головне! Боюся осуду батьків!!! Старший чоловік та ще й іноземець, та ще й мусульманин. Доречі, змінити віру мене ніхто не змушує, та я й сама не хочу.
Порадьте мені, як до вашого вибору поставилися рідні, як адаптувалися діти в іншій країні, якою була перша зустріч.
Я, звичайно, поки заміж не збираюся та Махурті уже хоче мене познайомити зі своєю сестрою (вона мешкає в США) та запитав чи поїду в побачити Палестину.
В Швейцарії усі чоловіки такі? Трохи лякає його рішучість, разом з тим подобається конкретика.
Дякую, що дочитали. Запитуйте, відповім, якщо про щось забула написати.