one » 04 серпня 2011, 18:07
Добридень всім.
Спробую заторкнути всі більш-менш важливі теми.
Про неприязнь, здається, я нічого не казав. По-перше, я за кордоном живу і мандрую достатньо багато, тож знаю як в Європі сприймають іноземців. По-друге, в самій Швейцарії в цьому відношенні не все так однозначно.
На роботі в мене, мабуть, швейцарців менше половини колег, що саме по собі говорить про те, що іноземців таки тут багато. Причому, на відміну від справді расистських країн, вони тут часто займають важливі посади.
Але! Зі швейцарців зі мною на роботі за кілька місяців ніхто так і не намагався заговорити. Я одного разу спробував одного сам закадрити коли побачив, що він іде поруч зі мною на роботу. Він трохи пручався, правда, але я все-таки розпитав трохи про нього. Наступного разу, через кілька тижнів, я з ним знову випадково зіткнувся. Коли він побачив, що я про нього все запам'ятав, і навіть узнав ще щось, він дещо подобрішав. Не можу сказати, що він повністю розтав, але принаймні тепер відповідає на мої привітання.
Все. Капут. Більше ніхто з місцевих зі мною навіть не здоровається, не кажучи вже про якісь більш інтимні стосунки. З індійцями - нема проблем, окрім же них зі мною намагалися заговорити лише румун, південно-африканець та німець. Ну ще й українець, але то інша розмова. Звичайно ж, я здороваюсь з усіма, хто звертає на мене увагу, тож проблема, підозрюю, не в мені.
З іншого боку, на вулиці зі мною здороваються не менше, а може навіть більше, ніж в Іралндії (там до незнайомців народ здебільшого дуже привітний). Саме приємно було почути Grüezi від російськомовної людини. Такого, щоб слов'яни за кордоном віталися з чужинцями місцевою мовою я ніде не зутрічав і, боюся, не зустріну. Супер.
Про інформатизацію. Згоден, є. Але, будь-ласка, уточніть, чи справді можна про зміну своєї адреси повідомляти виключно заочно? Я дуже сильно в цьому сумніваюся. Там, як я вже зауважив, вимагають якісь папери, як, власне, й гроші.
Але комп'ютеризація тут помітна, згоден. На кожній зупинці будь-якого виду транспорту стоїть автомат по продажу квитків, навіть з певним натяком на допомогу англійською мовою. А SBB/ZVV сайти близькі до ідеалу. Я був просто в захопленні, коли узнав, що Мігро дозволяє перегладати всі історичні транзакції (з часом, товаром і ціною) онлайн. Кооп ще не перевіряв, але не здивуюся, коли вони також надають таку можливість.
Продовжуючи про магазини, мені було невідомо, що Кооп вважається престижнішим за Мігро. Мігро офіційно є лідером швейцарського ринку, хоча мені більше попадалися Кооп, і не лише в Цюріху.
Відносно престижності, мені здавалося вони на одному рівні, але, за великим рахунком, я на такі речі давно не ведуся. Лідл/Алді - самий раз. І Деннером не погребую, я не гордий. В Ірландії, до речі, Лідл/Алді років 10 тому теж вважалися не престижними і всі місцеві носа дерли. Та й зараз ще дехто дере, хоча коли грошей нестало, ніс значно сумирнішим став. Деннер, як мені здалося, тут дешевший за німців (Лідл/Алді), це так? В Ірландії німці процентів на 25-50 дешевші від місцевих еквівалентів, між іншим. Хоча з теперішньою катавасією на валютному ринку прямі порівняння стають дедалі важчими.
Що охайніші тут магазини, повністю підтримую, але з вибором геть не згоден. Розумієте, коли я шукаю і не знаходжу якусь певну річ, то можна зробити як мінімум два логічні висновки: або тут вибір кепський і моєї речі магазини не тримають або тут якість кепська і всім місцевим еквівалентам чогось бракує.
Візьмемо молоко. Я хочу купити 3, ну хоча б 2 літри зразу. В одній упаковці. Чому я це тут не можу зробити? Через поганий вибір (всі 2-х і 3-х літрові пляшки відвезли в Ірландію) чи через пагану якість (на 2-х чи 3-х літрові пляшки не вистачає скла, пластику, ну чи клепки)?
Проблеми з вибором я ще помітив на пластівцях і йогурті (не можу ніяк повірити, що швейцарська Нестле не продає такі види як в інших країнах), каві, хлібі, чайниках, комп'ютерах і комплектуючих.
Сир тут є, це добре. Шоколад теж є, але мені це байдуже, мені бельгійський більш плявдує. М'ясо також не цікавить, тож нічого з цього приводу не скажу.
Фрукти (можливо тому, що зараз літо) і чай тут теж в порядку в плані вибору. В плані ціни, тут, в порівнянні з іншими країнами, на прийнятному рівні тіж фрукти й сир. Чай дорогуватий, кава - взагалі глина (добре, що я до неї байдужий). Комп'ютери інколи на нормальному рівні, але здебільшого на 5-10% дорожче, комплектуючі завжди дорожчі, навіть той же всюдисутній швейцарський Лоджітек. Білизна і чайники однозначно дорожчі.
Я, до речі, на минулих вихідних був у Дубліні на розпродажах. Купив пару шерстяних піджаків (Zara) по EUR 50 і пару шкіряних капців (Clarks) по EUR 30, майже впевнений в якості, бо подібні речі купував у тих магазинах регулярно. Піджаки, між іншим, раніше брав за EUR 25 але то вимагало терпіння й часу, якого я зараз не маю бо мешкаю трохи далекувато. Тут не було можливості детально перевірити місцеві знижки, але майже впевнений що так як в Ірландії тут не уцінюють. Хоча мушу визнати за рівнем знижок з Ірландією змагатися мало хто може, тож тут я подібного не очікую.
Природа - гарна, не заперечую. Мені подобається все, окрім того, що нема моря. Але, відверто кажучи, мені, як і майже кожній людині, може подобатися і не подобатися скрізь. Таж Ірландія, на листівках - лялька, та і в житті - непогана. Україна - теж лялька, але її трохи причепурити треба і провести належну рекламну кампанію. Ну яка країна в Європі 100% нудна? Думаю, ніяка. Навіть Фінляндія, одна з небагатьох європейських країн, в якій я не був, напевно має приховані секрети, хоча мені здається геть нецікавою.
Повністю згоден, що швейцарська економіка стоїть на надійних ногах (хоча сильний франк, схоже, змушує декого панікувати, взяти хоча б вчорашню оказію з базовою ставкою). Але, я, як ірландець, можу по секрету вам сказати, що не в останню чергу світові корпорації сюди приваблюють низькі податки. Ірландія на цьому собаку з'їла.
Останнє, про контроль. Не знаю, з яких номерів тероризували Америку, але процес отримання мобільного номера тут трохи діє на нерви.
На слідуючий день після прибуття купив Лебару. Пощастило мабуть, бо їм паспорта було достатньо. Хоча адресу й спитали, ніякого підтвердження не вимагали. Хтів ще якогось номера (для різноманістності й надійності). Пішов у Фуст за Коопом. З фотографіями, паспортом, довідкою з Kreisbüro і іншими паперами для підтвердження особи. Почали щось з моїх даних у свій комп'ютер вводити поки він не повис. Сказали капут і попросили зайти іншого разу коли поставлять систему на ноги (ось вам і якість, до речі). Плюнув. Через пару днів зайшов у інший Фуст з тим самим питанням. Знову почали щось вводити, але цього разу Оранжева система (Кооп Мобайл використовує їх мережу) так просто не здалася і сказала, що паспорта мало і потрібно ще робочий дозвіл. Оскільки в мене його ще не було, довелося іти ні з чим. Дай, думаю, спробую по-іншому. Зайшов на 20 Хвилин, сам вибрав собі номер (це, звичаино, відмінна опція), заплатив кредиткою, отримав підтвердженя і почав чекати. Ось уже пару місяців чекаю. Ні, грошей не зняли, але ж мені нічого так і не повідомили. Окрім підтвердження про транзакцію з попередженням, що доставка може зайняти до 5 робочих днів у мене так від них нічого й не було. Фішка, думаю, в тому, що там хтось всі замовлення вручну перевіряє і я не пройшов фейс контролю. Там була графа про якийсь номеру дозволу на перебування для іноземців і я туди ввів якийсь номер з моєї довідки з Kreisbüro. Система не заперечувала, а от якась прискіплива людина потім перевірила це і їй щось не сподобалося. Плюнув і на це.
В Ірландії (як власне і в Україні) мобільні номери надворі безкоштовно роздають. Це для порівняння. Таке відчуття, що Великий Брат з Америки вже контролює півсвіту.
Добридень всім.
Спробую заторкнути всі більш-менш важливі теми.
Про неприязнь, здається, я нічого не казав. По-перше, я за кордоном живу і мандрую достатньо багато, тож знаю як в Європі сприймають іноземців. По-друге, в самій Швейцарії в цьому відношенні не все так однозначно.
На роботі в мене, мабуть, швейцарців менше половини колег, що саме по собі говорить про те, що іноземців таки тут багато. Причому, на відміну від справді расистських країн, вони тут часто займають важливі посади.
Але! Зі швейцарців зі мною на роботі за кілька місяців ніхто так і не намагався заговорити. Я одного разу спробував одного сам закадрити коли побачив, що він іде поруч зі мною на роботу. Він трохи пручався, правда, але я все-таки розпитав трохи про нього. Наступного разу, через кілька тижнів, я з ним знову випадково зіткнувся. Коли він побачив, що я про нього все запам'ятав, і навіть узнав ще щось, він дещо подобрішав. Не можу сказати, що він повністю розтав, але принаймні тепер відповідає на мої привітання.
Все. Капут. Більше ніхто з місцевих зі мною навіть не здоровається, не кажучи вже про якісь більш інтимні стосунки. З індійцями - нема проблем, окрім же них зі мною намагалися заговорити лише румун, південно-африканець та німець. Ну ще й українець, але то інша розмова. Звичайно ж, я здороваюсь з усіма, хто звертає на мене увагу, тож проблема, підозрюю, не в мені.
З іншого боку, на вулиці зі мною здороваються не менше, а може навіть більше, ніж в Іралндії (там до незнайомців народ здебільшого дуже привітний). Саме приємно було почути Grüezi від російськомовної людини. Такого, щоб слов'яни за кордоном віталися з чужинцями місцевою мовою я ніде не зутрічав і, боюся, не зустріну. Супер.
Про інформатизацію. Згоден, є. Але, будь-ласка, уточніть, чи справді можна про зміну своєї адреси повідомляти виключно заочно? Я дуже сильно в цьому сумніваюся. Там, як я вже зауважив, вимагають якісь папери, як, власне, й гроші.
Але комп'ютеризація тут помітна, згоден. На кожній зупинці будь-якого виду транспорту стоїть автомат по продажу квитків, навіть з певним натяком на допомогу англійською мовою. А SBB/ZVV сайти близькі до ідеалу. Я був просто в захопленні, коли узнав, що Мігро дозволяє перегладати всі історичні транзакції (з часом, товаром і ціною) онлайн. Кооп ще не перевіряв, але не здивуюся, коли вони також надають таку можливість.
Продовжуючи про магазини, мені було невідомо, що Кооп вважається престижнішим за Мігро. Мігро офіційно є лідером швейцарського ринку, хоча мені більше попадалися Кооп, і не лише в Цюріху.
Відносно престижності, мені здавалося вони на одному рівні, але, за великим рахунком, я на такі речі давно не ведуся. Лідл/Алді - самий раз. І Деннером не погребую, я не гордий. В Ірландії, до речі, Лідл/Алді років 10 тому теж вважалися не престижними і всі місцеві носа дерли. Та й зараз ще дехто дере, хоча коли грошей нестало, ніс значно сумирнішим став. Деннер, як мені здалося, тут дешевший за німців (Лідл/Алді), це так? В Ірландії німці процентів на 25-50 дешевші від місцевих еквівалентів, між іншим. Хоча з теперішньою катавасією на валютному ринку прямі порівняння стають дедалі важчими.
Що охайніші тут магазини, повністю підтримую, але з вибором геть не згоден. Розумієте, коли я шукаю і не знаходжу якусь певну річ, то можна зробити як мінімум два логічні висновки: або тут вибір кепський і моєї речі магазини не тримають або тут якість кепська і всім місцевим еквівалентам чогось бракує.
Візьмемо молоко. Я хочу купити 3, ну хоча б 2 літри зразу. В одній упаковці. Чому я це тут не можу зробити? Через поганий вибір (всі 2-х і 3-х літрові пляшки відвезли в Ірландію) чи через пагану якість (на 2-х чи 3-х літрові пляшки не вистачає скла, пластику, ну чи клепки)?
Проблеми з вибором я ще помітив на пластівцях і йогурті (не можу ніяк повірити, що швейцарська Нестле не продає такі види як в інших країнах), каві, хлібі, чайниках, комп'ютерах і комплектуючих.
Сир тут є, це добре. Шоколад теж є, але мені це байдуже, мені бельгійський більш плявдує. М'ясо також не цікавить, тож нічого з цього приводу не скажу.
Фрукти (можливо тому, що зараз літо) і чай тут теж в порядку в плані вибору. В плані ціни, тут, в порівнянні з іншими країнами, на прийнятному рівні тіж фрукти й сир. Чай дорогуватий, кава - взагалі глина (добре, що я до неї байдужий). Комп'ютери інколи на нормальному рівні, але здебільшого на 5-10% дорожче, комплектуючі завжди дорожчі, навіть той же всюдисутній швейцарський Лоджітек. Білизна і чайники однозначно дорожчі.
Я, до речі, на минулих вихідних був у Дубліні на розпродажах. Купив пару шерстяних піджаків (Zara) по EUR 50 і пару шкіряних капців (Clarks) по EUR 30, майже впевнений в якості, бо подібні речі купував у тих магазинах регулярно. Піджаки, між іншим, раніше брав за EUR 25 але то вимагало терпіння й часу, якого я зараз не маю бо мешкаю трохи далекувато. Тут не було можливості детально перевірити місцеві знижки, але майже впевнений що так як в Ірландії тут не уцінюють. Хоча мушу визнати за рівнем знижок з Ірландією змагатися мало хто може, тож тут я подібного не очікую.
Природа - гарна, не заперечую. Мені подобається все, окрім того, що нема моря. Але, відверто кажучи, мені, як і майже кожній людині, може подобатися і не подобатися скрізь. Таж Ірландія, на листівках - лялька, та і в житті - непогана. Україна - теж лялька, але її трохи причепурити треба і провести належну рекламну кампанію. Ну яка країна в Європі 100% нудна? Думаю, ніяка. Навіть Фінляндія, одна з небагатьох європейських країн, в якій я не був, напевно має приховані секрети, хоча мені здається геть нецікавою.
Повністю згоден, що швейцарська економіка стоїть на надійних ногах (хоча сильний франк, схоже, змушує декого панікувати, взяти хоча б вчорашню оказію з базовою ставкою). Але, я, як ірландець, можу по секрету вам сказати, що не в останню чергу світові корпорації сюди приваблюють низькі податки. Ірландія на цьому собаку з'їла.
Останнє, про контроль. Не знаю, з яких номерів тероризували Америку, але процес отримання мобільного номера тут трохи діє на нерви.
На слідуючий день після прибуття купив Лебару. Пощастило мабуть, бо їм паспорта було достатньо. Хоча адресу й спитали, ніякого підтвердження не вимагали. Хтів ще якогось номера (для різноманістності й надійності). Пішов у Фуст за Коопом. З фотографіями, паспортом, довідкою з Kreisbüro і іншими паперами для підтвердження особи. Почали щось з моїх даних у свій комп'ютер вводити поки він не повис. Сказали капут і попросили зайти іншого разу коли поставлять систему на ноги (ось вам і якість, до речі). Плюнув. Через пару днів зайшов у інший Фуст з тим самим питанням. Знову почали щось вводити, але цього разу Оранжева система (Кооп Мобайл використовує їх мережу) так просто не здалася і сказала, що паспорта мало і потрібно ще робочий дозвіл. Оскільки в мене його ще не було, довелося іти ні з чим. Дай, думаю, спробую по-іншому. Зайшов на 20 Хвилин, сам вибрав собі номер (це, звичаино, відмінна опція), заплатив кредиткою, отримав підтвердженя і почав чекати. Ось уже пару місяців чекаю. Ні, грошей не зняли, але ж мені нічого так і не повідомили. Окрім підтвердження про транзакцію з попередженням, що доставка може зайняти до 5 робочих днів у мене так від них нічого й не було. Фішка, думаю, в тому, що там хтось всі замовлення вручну перевіряє і я не пройшов фейс контролю. Там була графа про якийсь номеру дозволу на перебування для іноземців і я туди ввів якийсь номер з моєї довідки з Kreisbüro. Система не заперечувала, а от якась прискіплива людина потім перевірила це і їй щось не сподобалося. Плюнув і на це.
В Ірландії (як власне і в Україні) мобільні номери надворі безкоштовно роздають. Це для порівняння. Таке відчуття, що Великий Брат з Америки вже контролює півсвіту.