Valentyna » 20 березня 2007, 09:11
Мені здалися запитання досить логічними і майже на всі я могла дати чітку відповідь (або ДА/ або НІ). Хоча дійсно було кілька, де важко вибрати між ДА/НІ, в житті завжди ще буває відповідь "інколи" чи "рідко і не сильно".
Ще мене здивувало, що певний ряд болячок вони відносять до передракового стану, хоча на думку онкологів саме ці болячки нічого спільного з передраковим станом не мають. Такі страшні (хоча і неточні) Інтернет вердикти можуть наробити багато шкоди, бо людина починає мучитись, нервувати і думати про швидкий (чи не дуже) кінець, чим тільки стимулює появу болей в організмі.
Це я знаю не з переказів, а з власного досвіду. Бо коли я в свій час отримала діагноз від лікаря, а потім ще почитала про цю хворобу в інтернеті (де в частині посилань статті починались словами "передраковий стан"), я перелякалась і перенервувала дуже сильно. Все це призвело до збільшення болей та інших неприємних проявів хвороби. На підкошених ногах я якось дійшла до онкоцентру (в у Києві на Святошино).
Лікар, яка мною займалась, сказала так: "Ідіть пані, ідіть. Ви не наш клієнт. Живіть, радійте кожному дню і не вірте тим дурницям, що ваша хвороба - це передраковий стан... Із-за таких журнально-інтернетних діагнозів та із-за вміння деяких профільних лікарів лякати пацієнтів ми маємо тільки зайвий клопіт, а хворі мають спровоковані на психологічному підґрунті загострення. Пам"ятайте, думка - матеріальна, от і не думайте дурниць."
Мені, слова цієї лікарки, допомогли більше ніж таблетки які я пила.
Мені здалися запитання досить логічними і майже на всі я могла дати чітку відповідь (або ДА/ або НІ). Хоча дійсно було кілька, де важко вибрати між ДА/НІ, в житті завжди ще буває відповідь "інколи" чи "рідко і не сильно".
Ще мене здивувало, що певний ряд болячок вони відносять до передракового стану, хоча на думку онкологів саме ці болячки нічого спільного з передраковим станом не мають. Такі страшні (хоча і неточні) Інтернет вердикти можуть наробити багато шкоди, бо людина починає мучитись, нервувати і думати про швидкий (чи не дуже) кінець, чим тільки стимулює появу болей в організмі.
Це я знаю не з переказів, а з власного досвіду. Бо коли я в свій час отримала діагноз від лікаря, а потім ще почитала про цю хворобу в інтернеті (де в частині посилань статті починались словами "передраковий стан"), я перелякалась і перенервувала дуже сильно. Все це призвело до збільшення болей та інших неприємних проявів хвороби. На підкошених ногах я якось дійшла до онкоцентру (в у Києві на Святошино).
Лікар, яка мною займалась, сказала так: [b]"Ідіть пані, ідіть. Ви не наш клієнт. Живіть, радійте кожному дню і не вірте тим дурницям, що ваша хвороба - це передраковий стан... Із-за таких журнально-інтернетних діагнозів та із-за вміння деяких профільних лікарів лякати пацієнтів ми маємо тільки зайвий клопіт, а хворі мають спровоковані на психологічному підґрунті загострення. Пам"ятайте, думка - матеріальна, от і не думайте дурниць." [/b]
Мені, слова цієї лікарки, допомогли більше ніж таблетки які я пила.[i][/i]