Tetyana » 31 серпня 2010, 10:07
Декілька слів про концерт на ювілейному святі
Музика та музиканти України
Святковий гала-концерт до 65-річчя Українського Товариства у Швайцарії
30.10.2010. о 17.30. / Helvetiaplatz, 6 / Yehudi Menuhin Forum Bern
Музика та музиканти України
Святковий гала-концерт до 65-річчя Українського Товариства у Швайцарії
В Україні лежить географічний центр Європи, це виняткове її положення між Заходом і Сходом стало вирішальним для історії України, воно ж викликало до життя і саму назву «Україна», тобто край і для тих, хто займає західні європейські територіі і для тих, хто знаходиться на сході.
Музика народу відбиває його історію і Україна не є винятком. Тому і музична спадщина українського народу така різноманітна, барвиста та часом суперечна. В цій спадщині знайдеш і строгу церковну монодію, і пишне хорове багатоголосся, подібний до італійсього інструментальний концерт і кобзарські думи зі східною орнаментикою, солодкі партесні наспіви та запальні гуцульські мелодії, усього не перелічити.Частину цього різноманіття ми продемонструємо в нашому концерті.
Музика М.Березовського як і його сучасників Д.Бортнянського і А. Веделя творить «золоту добу» в історії української музики, є окремою епохою, одним із найсвітліших моментів нашого музичного минулого й майбутнього. Ми щасливі представити в нашому концерті твори Березовського і Бортнянського в їх первісному вигляді, виконаними на старовинних інструментах - клавесині та бароковій скрипці.
Найусталенішою фомою музикування на Україні споконвіку був і залишається спів – сольний, гуртом, хоровий, в супроводі чи без – він є найщирішим виразником української душі. Недивно, що і професійна українська музика часу свого становлення знайшла джерело свого натхнення та свій інтонаційний фонд в народній пісні. М.Лисенко, арія з його опери «Тарас Бульба», та відомий твір «Думка-шумка» звучать в нашому концерті, має для музичної культури України вирішальне значення. Він відкрив народну пісню як національний чинник у музиці і визначив шляхи, якими вона повинна розвиватися. В Лисенкові ми шануємо засновника нашої національної музики, а макож великого громадянина, який боровся за українську національну культуру в добу її важкого гніту.
Зусилля Лисенка не були даремними – ціла кагорта композиторів на зламі 19 та 20 століть розвивають українську музику - творчість цеї групи спирається у певній мірі на народну пісню, але кожного з них вона інспірує інакше – з’являється модерніська та аванґардна українська музика. Та не судилося їй іти загальноєвропейськими шляхами - на долю українських композиторів ХХ століття випали різні, але тяжкі випробування – ті, хто жили в Радянській Україні, знаходилися в положенні примусової творчості в рамках соціалістичного реалізму. Ті, що творили не на рідній землі, не мали в першу чергу рідного слухача, тож підтримки та натхнення. Музика композиторів, чиє життя охоплює майже усе ХХ сторіччя, представлена в нашому концерті творами Стефанії Туркевич-Лісовської та Григорія Майбороди. Стефанія Туркевич-Лісовська є першою українською жінкою-композитором, творчість якої була на рівні епохи і навіть в її аванґарді. Особливо приємно почути її твори у нашому ювілейному концерті, бо донька композитора, Зоя Нижанківська-Лісовська, є членом нашого Товариства і сьогодні присутня на концерті. Григорій Майборода є автор 4 опер, які були створені в радянський період та збагатили український оперний репертуар, в нашому концерті ви почуєте арію з опери «Милана».
Неймовірно широким є творчий доробок Бориса Лятошинського – його хорова, симфонічна, фортепіанна, камерна музика поклала початок українській модерніській музиці. Серед його учнів – відомі композитори київської школи такі як І.Шамо, В.Сильвестров, І.Карабиць, Є.Станкович.
Музика сучасних українськіих композиторів Мирослава Скорика та Мирослава Волинського, представників львівської композиторської школи, які мають щастя жити і творити на рідній землі без вказівок що і як треба компонувати, добре відома в Україні. Нам важливо та приємно представити цю музику і швейцарському слухачеві.
Вплив поезії Тараса Шевченка на розвиток української музики важко переоцінити - його тексти надихали на створенняі різноманітних музичних форм - від камерних солоспівів до розгорнутих вокально-симфонічних творів. У ювілейному концерті прозвучить солоспів на слова Т.Шевченка, написаний найвідомішим у світі сучасним українським композитором В.Сильвєстровим. Цікава деталь - усю творчу спадщину В.Сильвєстрова, тобто усе, що уже написано і ще буде написаним, придбав швейцарський фонд Paul Sacher Stiftung.
На закінчення концерту ми повернемося до наших витоків – звучатиме українська пісня, бандура, троїсті музики – ці ознаки нашої невмирущої української культури.
Декілька слів про концерт на ювілейному святі
Музика та музиканти України
Святковий гала-концерт до 65-річчя Українського Товариства у Швайцарії
30.10.2010. о 17.30. / Helvetiaplatz, 6 / Yehudi Menuhin Forum Bern
Музика та музиканти України
Святковий гала-концерт до 65-річчя Українського Товариства у Швайцарії
В Україні лежить географічний центр Європи, це виняткове її положення між Заходом і Сходом стало вирішальним для історії України, воно ж викликало до життя і саму назву «Україна», тобто край і для тих, хто займає західні європейські територіі і для тих, хто знаходиться на сході.
Музика народу відбиває його історію і Україна не є винятком. Тому і музична спадщина українського народу така різноманітна, барвиста та часом суперечна. В цій спадщині знайдеш і строгу церковну монодію, і пишне хорове багатоголосся, подібний до італійсього інструментальний концерт і кобзарські думи зі східною орнаментикою, солодкі партесні наспіви та запальні гуцульські мелодії, усього не перелічити.Частину цього різноманіття ми продемонструємо в нашому концерті.
Музика М.Березовського як і його сучасників Д.Бортнянського і А. Веделя творить «золоту добу» в історії української музики, є окремою епохою, одним із найсвітліших моментів нашого музичного минулого й майбутнього. Ми щасливі представити в нашому концерті твори Березовського і Бортнянського в їх первісному вигляді, виконаними на старовинних інструментах - клавесині та бароковій скрипці.
Найусталенішою фомою музикування на Україні споконвіку був і залишається спів – сольний, гуртом, хоровий, в супроводі чи без – він є найщирішим виразником української душі. Недивно, що і професійна українська музика часу свого становлення знайшла джерело свого натхнення та свій інтонаційний фонд в народній пісні. М.Лисенко, арія з його опери «Тарас Бульба», та відомий твір «Думка-шумка» звучать в нашому концерті, має для музичної культури України вирішальне значення. Він відкрив народну пісню як національний чинник у музиці і визначив шляхи, якими вона повинна розвиватися. В Лисенкові ми шануємо засновника нашої національної музики, а макож великого громадянина, який боровся за українську національну культуру в добу її важкого гніту.
Зусилля Лисенка не були даремними – ціла кагорта композиторів на зламі 19 та 20 століть розвивають українську музику - творчість цеї групи спирається у певній мірі на народну пісню, але кожного з них вона інспірує інакше – з’являється модерніська та аванґардна українська музика. Та не судилося їй іти загальноєвропейськими шляхами - на долю українських композиторів ХХ століття випали різні, але тяжкі випробування – ті, хто жили в Радянській Україні, знаходилися в положенні примусової творчості в рамках соціалістичного реалізму. Ті, що творили не на рідній землі, не мали в першу чергу рідного слухача, тож підтримки та натхнення. Музика композиторів, чиє життя охоплює майже усе ХХ сторіччя, представлена в нашому концерті творами Стефанії Туркевич-Лісовської та Григорія Майбороди. Стефанія Туркевич-Лісовська є першою українською жінкою-композитором, творчість якої була на рівні епохи і навіть в її аванґарді. Особливо приємно почути її твори у нашому ювілейному концерті, бо донька композитора, Зоя Нижанківська-Лісовська, є членом нашого Товариства і сьогодні присутня на концерті. Григорій Майборода є автор 4 опер, які були створені в радянський період та збагатили український оперний репертуар, в нашому концерті ви почуєте арію з опери «Милана».
Неймовірно широким є творчий доробок Бориса Лятошинського – його хорова, симфонічна, фортепіанна, камерна музика поклала початок українській модерніській музиці. Серед його учнів – відомі композитори київської школи такі як І.Шамо, В.Сильвестров, І.Карабиць, Є.Станкович.
Музика сучасних українськіих композиторів Мирослава Скорика та Мирослава Волинського, представників львівської композиторської школи, які мають щастя жити і творити на рідній землі без вказівок що і як треба компонувати, добре відома в Україні. Нам важливо та приємно представити цю музику і швейцарському слухачеві.
Вплив поезії Тараса Шевченка на розвиток української музики важко переоцінити - його тексти надихали на створенняі різноманітних музичних форм - від камерних солоспівів до розгорнутих вокально-симфонічних творів. У ювілейному концерті прозвучить солоспів на слова Т.Шевченка, написаний найвідомішим у світі сучасним українським композитором В.Сильвєстровим. Цікава деталь - усю творчу спадщину В.Сильвєстрова, тобто усе, що уже написано і ще буде написаним, придбав швейцарський фонд Paul Sacher Stiftung.
На закінчення концерту ми повернемося до наших витоків – звучатиме українська пісня, бандура, троїсті музики – ці ознаки нашої невмирущої української культури.