Гаряча тема

Відповісти

Смайлики
:ps3: :smile: :wink: :dreamer: :tak2: :upside: :glad2: :brovy: :grin: :glad: :good: :verygood: :bravo: :teasing: :gigle: :handshake: :52: :lol3: :lol: :saint: :pardon: :oops: :pray: :notatall: :bow: :nono: :wontsay: :wow5: :wow4: :seeya: :dontknow: :unsure: :think6: :think: :sceptical: :no: :no3: :dizzy: :sad2: :sad: :notgood: :nervous: :enough: :bad2: :warn: :dum: :wise: :yahoo: :count:
Більше смайликів

BBCode увімкнено
[img] вимкнено
[flash] вимкнено
[url] увімкнено
Смайлики увімкнено

Огляд теми
   

Розгорнутий вигляд Огляд теми: Гаряча тема

Svitlana » 30 жовтня 2007, 12:06

Там наші дівчата, звичайно, не промовчали. :lol:
Дядько просто не подумав добре. Чи і взагалі не думав. Чи не тим думав.
Ох і гаряче там... :D

Снігурка » 29 жовтня 2007, 20:29

гаряча тема номер 2

на нашу сестру нападають на форумі українців в скандинавії, а саме

Ja nelegalom nikoly ne buv, ne znaju.
Za Ukrainoju sliz ne lyju, ale ne zabuvaju.
Ukrainski divchata mozhe i vrodlyvi, poky movchat'. A jak rota rozkryjut', to nema pro sho rozmovljaty. Duzhe malo lyshylosja spravdi kulturnyx ta osvichchenyx. Ne znaju, xto tut vid nyx shalenie.

вся дискусія тут

http://www.ukraina.nu/forum/viewtopic.p ... c&start=15

Svitlana » 31 липня 2007, 17:28

Колись я хотіла допомогти друзям. Дати їм те, що у мене було і чим я була щасливою. Свою роботу. На котрій я працювала 24 години на добу 7 днів на тиждень без відпусток. Просто так віддавала. Зі своїми напрацьованими клієнтами, іменем, базою даних, консультаціями і своєю постійною підтримкою.
Брати не захотіли. Залишилися працювати на зарплатню у поганого начальника. Бо моя робота, хоч і була тим омріяним майже кожним українцем власним бізнесом, що приносить прибутки і робить людей "фабрикантами", котрим за традицією заздрять, але з іншого боку то таки каторжний труд. Тому подарункам і грошам у вигляді високої зарплати у мене на фірмі вони дуже б зраділи, певно. А ось зайняти моє місце і заробляти мої гроші самим не захотіли. Отак воно. Виходить, не у тому справа, що сім"ї номер 3 не пощастило. А справа у сім"ї номер 3 - не хотіли напевно заробляти, у повному сенсі цього слова, а хотіли отримувати. Тому і не мали і не мають. А сім"я номер 1 добре це бачила і знала. Але хотіла людей на роботу брати, котрі б заробляли свою платню, а не отримували.

natalotschka » 15 липня 2007, 11:48

Олексійович писав: Так от, до теми. Я замітив, що людина міняється. Не тільки зовнішнє а й внутрішнє. Іноді можете почути таке: " Я маю певні принципи у житті і ніколи їм не змінюю". Брехня! Змінюються ті принципи. :?:
Звичайно людина змінюється, вона з роками стає мудрішою. :klugscheisser:

Olenka » 14 липня 2007, 13:04

Олексійович писав:Я тут вичитав у японців, що людина на протязі життя народжується і вмирає декілька разів. Як правило, 7. .
Іноді можете почути таке: " Я маю певні принципи у житті і ніколи їм не змінюю". Брехня! Змінюються ті принципи. :?:

Я так чула по тій же теорії, що тіло помирає (коли вже людина стара), а душа переселяється знову в нове започатковане тіло.

Звичайно змінюються принципи, особливо при зміні середовища :wink:

Олексійович » 14 липня 2007, 04:43

:evil:

Re: За життя

Olenka » 11 липня 2007, 23:18

Олексійович писав:"коли я приїзджаю до України, що буває не часто, то куди мене тягне? У магазини, ресторани? Ніііііііііі......Мене тягне до ставка, на рибалку, подихати берегом....і провести час з тими, хто не забиває голову політичними бійками наверхах, хто вміє слухати і шуткувати, розуміючи що ти у відпустці. До чого це я, що відносини з роками все ж міняються, і ті слова дружби, які були раніше,коли всі були рівні з 20 копійками у кишені на дискотеці. А що тепер? Невже все - то гроші? Влада? Що тоді?
На мою думку, в тих людей які виїхали, цінності в житті - вже інші. А у тих друзів, що залишились на Україні боротьба за виживання, існування, страх голоду( це ж передається з генами, хочемо ми цього чи ні).
Тут у нас в Швейцарії спитайте будь-кого, мабуть кожен відповість:" Чи важко чи ні- але тут стабільність". На Україні - ні. Пам"ятаєте як вивезли гроші з збербанків в Росію. А то були гроші пенсіонерів і середняків.
З моїм Швейц. пенсійним посвідченням я можу на Україні дуже непогано жити. А от з українським -ні.

За життя

Олексійович » 11 липня 2007, 02:12

:twisted:

Olenka » 10 липня 2007, 20:59

oleh_k писав: з іншого боку, я за те, щоб підтримувати в родині один одного - і не обов'язково це повинно бути роботою, часом краще якимось подарунками, зв'язками, і т.д. але це має бути взаємним - якщо ти даєш і даєш, а у відповідь лише заздрість і тикання носом у твої гроші, то такі стосунки не мають права на існування і їх краще припинити, бо можуть закінчитися погано...
Колись мій батько, говорив моєму братові: " Якщо в тебе є друзі які хочуть випити, то купи бутилку, або здай гроші і не пий"
Це щось подібне до цього варіанту з роботою: допоможи грошима, подарунком, порадою, і не чекай віддячування. Бо в інакшому випадку буде ще гірше.

oleh_k » 10 липня 2007, 11:04

можу поділитися власним досвідом: у мене в родині є дуже багаті люди, які володіють заводами і фабриками по всій Україні. так от, на даний момент практично НІХТО із нашої родини у них не працює.

одних вони самі не взяли ні на яку роботу, хоча часи були дуже скрутні, особливо в 90-х. а от ті, кого вони прийняли на роботу, один за одним порозраховувались самі. цитата Сталіна тут навіть дуже пасує, бо у певній мірі товариш Маркс мав рацію: капіталізм це - перш за все, використання, експлуатація людей (нім. Ausbeutung). а це означає, що якщо ти хочеш бути успішним, тобі треба знаходити робітників за найменшу ціну і продати вироблений продукт за якомога більше. як ви собі уявляєте відносини між робітниками, котрі знають, що декому платять більше за ту саму роботу (навіть не кваліфіковану), лише тому, що він - родич власника? таке не сприяє хорошому робочому кліматові...

з іншого боку, я за те, щоб підтримувати в родині один одного - і не обов'язково це повинно бути роботою, часом краще якимось подарунками, зв'язками, і т.д. але це має бути взаємним - якщо ти даєш і даєш, а у відповідь лише заздрість і тикання носом у твої гроші, то такі стосунки не мають права на існування і їх краще припинити, бо можуть закінчитися погано...

Re: Гаряча тема

Снігурка » 09 липня 2007, 22:44

Олексійович писав:Для тих хто хоче підняти рівень адреналіну в крові, прохання збиратися тут. Ну що ж, гарячого так гарячого...
Спробуємо.
Чи дружний український народ? Невже дружніше від євреїв? Хм...
Не зустрічався ні разу в житті з таким, коли єврей не допоміг єврею!
Чому? А просто все. Малі, та вистраждені народи дуже сгуртовані, дружні. На жаль не можу сказати такого про наших співвічизників. Дуже часто, в імміграції доводилось бачити такі сітуації коли, наприклад, декілька сімей, іммігрувавши разом, були разом напочатку. Потім, з часом, одна сім"я дуже добре стала на ноги, друга - трохи гірше, але непогано себе почуває, а третя - ну не йде їм це все, дуже погано все. В першої сім"ї свій бізнес, який розгортається і росте. І от, в минулому, ще близькі друзі, члени третьої сім"ї звертаються з проханням про допомогу, про змогу працювати на фабриці у сім"ї №1.
Думаєте що сталося? Правильно, друзі по-дружньому вибачилися і прийняли на роботу філліпінську групу робітників ( дешевше і завидющих очей немає).
Чи правильно це?
А як би ти поступив, як би був фабрикантом?




P.S. Великий, маленький, кривий, і інші тексти, літери та думки приймаються.
важко працювати з друзями, бо я мала випадок, що одна знайома мені допомогла влаштуватись на фірму, а потім мною трохи помикала. бо вважала, що має право

Re: Гаряча тема

Olenka » 09 липня 2007, 21:04

Олексійович писав: В першої сім"ї свій бізнес, який розгортається і росте. І от, в минулому, ще близькі друзі, члени третьої сім"ї звертаються з проханням про допомогу, про змогу працювати на фабриці у сім"ї №1.
Думаєте що сталося? Правильно, друзі по-дружньому вибачилися і прийняли на роботу філліпінську групу робітників ( дешевше і завидющих очей немає).
Чи правильно це?
З точки зору бізнесиена - правильно, мабуть він не побачив в цій родині професійних навиків, або того, що треба для розвитку його бізнесу. Стати банкротом - навіть з близькими друзями, жоден бізнесмен не погодиться.

Ну, а про евреїв, так це вони такі красиві басні розпускають про себе.
А як до діла, то я бачила як одна одну підсижували на роботі. Є там свої нюанси теж.

Re: Гаряча тема

natalotschka » 09 липня 2007, 13:20

Олексійович писав:Чи дружний український народ? Невже дружніше від євреїв? Хм...
Не зустрічався ні разу в житті з таким, коли єврей не допоміг єврею!
Чому? А просто все. Малі, та вистраждені народи дуже сгуртовані, дружні. На жаль не можу сказати такого про наших співвічизників. Чи правильно це?


Так, наш український менталітет має свої вади. Кожен сам за себе, тому так і живемо. Але на мою думку, відносини між українцями за кордоном дещо інші, ніж на батьківщині. Чи може я помиляюся?
А щодо фабрикантів і такого іншого, то важкувато відповісти. В чомусь я згодна з Валентиною, а в чомусь і ні. На місці фабриканта, мабуть, я б допомогла людям при умові, що це хороші люди. Не знаю, чи взяла б я їх до себе на роботу, але точно б допомогла.

Valentyna » 09 липня 2007, 11:34

Хочеш втратити друга - позич йому грошей. В сьогоденних реаліях цю народну премудрість можна перефразувати - візьми до себе на роботу.
Я знаю дуже багато сімейних фірм (родичі-наймані робітники + сім"я- власник бізнесу) на Україні і всі вони мають одну і ту ж ваду: глибоке незадоволення, і с певного часу, недовіра і неповага одне до одного. На мій погляд в таких ситуаціях краще допомогти людям знайти роботу поза сімейним чи дружнім бізнесом, чим взяти/найнятися в таку фірму на роботу і все життя рахувати "переплачені"/"недоотримані" гроші та псувати родинно-дружні стосунки... Інший вихід - допомогти почати власне діло, але не так багато людей кому це до снаги...

Догори