Які швейцарські мужчини

Відповісти

Смайлики
:ps3: :smile: :wink: :dreamer: :tak2: :upside: :glad2: :brovy: :grin: :glad: :good: :verygood: :bravo: :teasing: :gigle: :handshake: :52: :lol3: :lol: :saint: :pardon: :oops: :pray: :notatall: :bow: :nono: :wontsay: :wow5: :wow4: :seeya: :dontknow: :unsure: :think6: :think: :sceptical: :no: :no3: :dizzy: :sad2: :sad: :notgood: :nervous: :enough: :bad2: :warn: :dum: :wise: :yahoo: :count:
Більше смайликів

BBCode увімкнено
[img] вимкнено
[flash] вимкнено
[url] увімкнено
Смайлики увімкнено

Огляд теми
   

Розгорнутий вигляд Огляд теми: Які швейцарські мужчини

Svitlana » 23 серпня 2007, 19:43

Обмеження? Напевно я не зрозуміла. Обмежень ніби немає. Якщо ти про паспорт, то тут його довше чекають, ніж в ЄС.
Якщо не про паспорт - то проясни трохи запитання.

А про шлюб? Ну... Як і в інших країнах ніби. Можна з контрактом одружуватися, можна без (коли без, то тоді все навпіл - і борги теж). Можна лише одну дружину. :D

До іноземців тут непогано ставляться. Принаймні, поки що нічого негативного сказати не можу - один позитив. Але чула від інших про "приклеєні" посмішки, про нещирість у розмові.... Але як на мене посмішки - не приклеєні, вони просто ввічливі. Ми з таким явищем просто не росли. Для мене приклеєні (формально ввічливі) краще, ніж ніяких. Щирість? Ну між своїми швейцарці досить щирі. А з чужими чого їм душу вивертати? Теж нічого поганого не бачу.

Хтось би ще підкинув якісь свої міркування тут, бо моя думка - це лише моя думка.

Olenka79 » 23 серпня 2007, 07:57

Дякую за гарні поради. Інколи так і думаєш але так хочеться це почути збоку, щоб переконатись у своїй правоті.
цікаво а які закони в Швейцаріїї? про шлюб, про життя іноземців, які обмеження існують, можливо і з цими питаннями мені допоможете.

Svitlana » 22 серпня 2007, 12:40

Гм.... теж хороший випадок. :roll:

Я б на твоєму місці з"їздила в гості. Як до товариша. Як би ти до подруги поїхала у гості. Особисто я б так зробила (себе знаючи, а тебе - ні). Але головне, щоб ти не відчувала себе чимось зобов"язаною. Якщо це неминуче, то, може, краще і не треба. Або відклади ту поїздку на пізніше - час покаже. Бо, очевидно, що обрубувати усі стосунки так просто ти не хочеш. Значить, не все так однозначно і з твого боку.

Отож, я (Я!) б не переривала дружніх відносин. Хто знає, може він ще зуміє завоювати твоє серце. :wink: Але при тому відкрито б йому сказала, що не маєш ніяких почуттів, тебе турбує різниця у віці і що ти страшенно рада була б підтримувати дружні стосунки, але пообіцяти нічого не можеш. Так буде чесно, так тобі не потрібно брати на себе відповідальність за його почуття і за своє майбутнє.
Якщо ви не станете друзями, між якими немає табу-тем, то як потім ви зможете створити сім"ю без "табу"? І як ти потім себе почувати будеш тут, коли будуть теми, котрі не можна обговорити з найближчою людиною. Або людина неадекватно реагуватиме на гострі теми, такі як ваша різниця у віці. Краще вже наперед знати що він про це думає.
Поговори з ним про того ж сина... Він напевно вже думав про це.
А коли він тобі освідчуватиметься у зовсім непідхожий для тебе час, то можеш скористатися рецептом з одного дуже популярного у свій час серіалу "Друзі" - скажи "Дякую, за те, що ти мене кохаєш". :D Це дуже гарна, як на мене, нейтральна форма щось сказати у відповідь на такі одкровення. Як спробуєш - розкажи, яку реакцію вона викликає у житті. :P
А про інтеграцію не турбуйся. Мови вчаться елементарно, а решту прикладеться, якщо поряд буде дійсно близька людина, що стане опорою і тепрляче буде тобі пояснювати що і до чого. Крім того, українка у нього вже була, і явно років хоча б з 10 молодша за нього. То він тобі з реалій може розказати як то все було.

Olenka79 » 22 серпня 2007, 06:51

Доброго дня дівчата!!!!
Розкажу вам свою історію, а ви вже скажите мені свою думку.
Познайомилась (випадково) я з швейцарцем, поїхали вечеряти з хлопцем моєї подруги і зустріли його в ресторані. Виявилось , що це дуже хороші знайомі, ну ми і провели остаток дня, вечора разом, я маю на увазі наші компанії. Після того цей швейцарец мені проходу не дає, закохався по самі вуха, але знову ж таки, я не знаю чи це насправді так. Запрошує мене в Швейцарію, хоча ні на чому не наполягає, тобто припускає і той момент, що коли мені щось не сподобається чи він сам не сподобається... ну то що поробиш :roll:
Але мене багато моментів лякає:
1. Я його не кохаю, а поважаю, бо дійсно йому треба віддати шану;
2. Йому 50, а мені 28 років;
3. В нього маленький син - 8 років, в мене немає, доречі не сказала, він був два рази одружений і друга дружина була теж українкою, вона померла від раку..... :cry: . Ми й познайомились завдяки їй, він з сином приїхали на її могилу.
4.Я зовсім не знаю життя в Швейцарії;
5. Я не знаю італійської мови, ні англійської , ні французької...

Я заплуталась.... Може вам теж такі випадки попадались.... І знову ж таки його вік!!!! :mod:

Снігурка » 03 травня 2007, 10:45

братів по розуму мучать ті ж питання

http://www.maidan.nl/viewtopic.php?t=894

Svitlana » 20 квітня 2007, 10:09

Давай статтю в студію!

Снігурка » 19 квітня 2007, 21:48

на рахунок батьків. у мене враження, що більшість німаків, та певно й щвейцарів :lol: не дуже вважають на їх думку, а живуть своїм життям, коли ж доходить до чогось, просто ставлять їх перед фактом. то в нас сильно зважають на думку батьків. на цю тему маю жутку статтю, але в друкованому вигляді. відсканую, поставлю. цкава ваша думка з цього приводу

Olenka » 01 квітня 2007, 21:47

Бриська писав: Тому не потрібно боятися, що "трамваї" іноземні закінчаться. :winkgrin2:
Твоя правда, трамваїв повно :lol:
Мерседесів малувато......

Бриська » 01 квітня 2007, 16:38

Нашим жінкам якось потрібно вкласти в голови, що іноземці - це ті самі чоловіки, тільки розмовляють іншою мовою. тому і судити потрібно виходячи з старих добрих традицій. Якщо щось не по носі - аріведерчі, Рома! Буде наступний трамвай.
Ще було б корисно знати, що лише в колишньому совку жіноче населення переважає чоловіче. В інших країнах як правило навпаки. Тому не потрібно боятися, що "трамваї" іноземні закінчаться. :winkgrin2:

Любка » 09 березня 2007, 21:32

Svitlana писав: А хотіла ще сказати - якщо перший раз приїжджає, то краще його дійсно не вдома селити,...
, а у вас - відбутися малими втратами часу і душевних сил, не втягуючи в цю історію рідних, сусідів, знайомих.
О це точто, так мабуть і зроблю.
Яле ж треба чекати його ( Урлаб)

Svitlana » 06 березня 2007, 19:01

Наталка правду каже, не такі вони вже і лякливі, як нам здається. А, буває, взагалі сприймають це як екзотику.

Любка, я теж в гостинці колись жила. :prost: веселі часи були! :lol:
До речі, існує серед іноземних туристів навіть такий собі типу напрям чи що? "подивитися як люди живуть". Мене дуже часто просили повести кудись, куди "нормальні" люди ходять. Бо вони ж не дурні і розуміють, що по барах-ресторанах-нічних клубах далеко не кожен може собі дозволити. То моїм хітом був Гідропарк. :lol: Хоча, з перестороги, не годувала їх шашликами і шаурмою. Пиво з пляшки і креветки - "по-нормальному" і знаю, що не отравляться.
А ще возила іноземців у "справжні" села і показувала "справжні" колгоспи. Одного разу навіть голова колгоспу подумав, що то шпигуни чи що? і заборонив знімати (хоча його і так ніхто не питав - просто прибіг з переляку).
А старші люди дуже часто самі починали розповідати - ой, це ж так як і в нас колись було. Я ще пам"ятаю (це про удобства на дворі).

Так, я вже трохи від теми від"їхала. А хотіла ще сказати - якщо перший раз приїжджає, то краще його дійсно не вдома селити,... і не в готелі (лишні люди і перепони), а на квартирі (ті, що іноземцям здають, а не ті, що на вокзалі пропонують). Якщо у вас все буде "фонтан", то й ви на тій квартирі скільки захочете часу проведете. Якщо ж фонтан не відкриється - у нього своя територія буде, а у вас своя. Ніхто нікому нічого не винен, побачилися - розбіглися, і у нього буде ще час походити по шлюбних агенціях, а у вас - відбутися малими втратами часу і душевних сил, не втягуючи в цю історію рідних, сусідів, знайомих.

natalotschka » 06 березня 2007, 18:20

Любка писав:Гостинка - це дуже мала 1 кімнатна.
І син у мене ще є. Оце такий комфорт швейцарцеві показать???
Злякається ж :shock: :(
Якщо він нормальний, то не злякається! Приїжджають і в гірші умови, повір мені, і споглядають наші "удобства во дворе", ще й користуються ними і нічого. Щоб не дуже злякався, підготуй його, та й на перших порах краще щоб він в готелі проживав. А за сина знає?

Любка » 06 березня 2007, 18:11

Гостинка - це дуже мала 1 кімнатна.
І син у мене ще є. Оце такий комфорт швейцарцеві показать???
Злякається ж :shock: :(

natalotschka » 06 березня 2007, 18:02

Любка писав:О, я й не думала його запрошувати, я в "гостинке" живу :cry:
Ну тоді збирай гроші! Вибач, а "гостинка" - це що?

Любка » 06 березня 2007, 17:52

О, я й не думала його запрошувати, я в "гостинке" живу :cry:

natalotschka » 06 березня 2007, 17:49

Любка писав:Ось і мене цікавить те ж саме???
Пишу, пишу, а діла ( запрошення в гості) нема :ka:
Ну якщо ти згодна їхати за свої гроші, то - це моя думка - запрошення буде. Але ймовірніше він чекає його від тебе!!!

Любка » 06 березня 2007, 17:42

Ось і мене цікавить те ж саме???
Пишу, пишу, а діла ( запрошення в гості) нема :ka:

ewa » 01 березня 2007, 20:55

Lenchik писав: Но вот есть у меня еще другой вопрос. По поводу денег. Кто за кого платит и что нормально, а что нет. В ресторане у них принято каждый за себя платить, не важно свидание или нет. Это я знаю. А вот как потом? Где заканчивается ето сам за себя?
Не хотіла відповідати, бо думка на це в мене таки особиста існує.
:wink:
На ваше питання, я вам своє: А звідки ви знаєте що прийнято???
Хто написав такі правила єтикету? Швейцарки чи наші??
І чого-б я з таким кавалером сиділа у ресторані?? А тим більше їхала в іншу країну :ka:

Svitlana » 01 березня 2007, 12:21

Браво, Танюшка!!! Я 100% за!!! Чого це ми повинні підстроюватися, дійсно?
А взагалі, я б сказала, що і тут не платять кожен сам за себе. З мого досвіду. Друзі (просто друзі) платять сам за себе, або розкидають рахунок порівну на всіх. Або один платить, а інший - наступного разу. Але тут все чесно. Про хлопця і дівчину - хлопець платить за дівчину. Якщо стосунки на ранній стадії - то запрошують на "drink" (на каву по-нашому). Не збідніє кавалер на того євро чи долара. А якщо дівчина сподобалася дуже, і дуже хочеться її завоювати - тоді запрошується в ресторан і все одно платить чоловік.
Загальне ж правило - хто запрошує, той і платить. То, певно, порадити можна лише не напрошуватися в ресторан самій. Та і взагалі - подивитися спочатку куди тобі кавалер запропонує. А коли питає - що порадиш сама (де поїсти), то досить нормальним буде запитання "Яку суму ти розраховуєш потратити?" Отак і питати. І відповідно, вести у Два Гуся чи Царське Село.

А ще я тут до слова згадала таку фішку. Деякі особливо звихнуті кавалери (коли йому 50, не п"є і не куре і не...) люблять тести такі собі проводити. Посеред дня (година 11 чи 12, чи і післяобіда) заводить дівчину в бар і пропонує щось випити. Питає її першою - що будеш? Ну, наші буває, кажуть - мартіні. А що? Бар, обстановочка відповідна. А він замовляє чай тоді і починає розказувати, що "правду кажуть, що у вас багато п"ють і з самого ранку". А мартіні - номер один для наших дівиць. А потім вже мені казали - ні, не підходить мені, бо п"є з самого ранку. Хоча дівчина - як і всі. Ну просто не знає його тараканів. Або пропонує піти шоппінг і дивиться як і що вона буде купувати. Сам платить, але згідно з його теорією - вона має відбиватися від подарунків руками і ногами, або вибирати найдешевше. Але з іншого боку - що не робиться, то на краще. Ото зійтися з таким ідіотом! до речі, такі і в інших речах були непорядними. У розрахунках за квартиру і телефон, і послугами гіда також.

tanyushka » 24 лютого 2007, 09:36

Ленчик, про гроші. А чого ти повинна під їх підстраюватись? Ну платять у них кожен сам за себе в ресторані, то і хай платять. У нас в Україні інші звичаї і наші звичаї вони теж повинні поважати. В Україні принято, що чоловік платить за жінку в ресторані. Я зустрічалась з декілька іноземними чоловіками і всі завжди рвалися першими за все заплатити в ресторані. У мене завжди з собою були гроші про всяк випадок, якщо не заплатить, щоб мені було чим заплатити. Але так ніколи і не знадобились. Перший раз мені було дивно, що іноземець за мене платить в ресторані, також начиталась, що у них кожен сам за себе платить. Потім спитала його, кажу, у вас же принято кожен платить сам за себе. А він відповідає: "Я в книжках і в інтернеті читав, що в Україні і в Росії прийнято, що чоловік за жінку платить. От так і роблю!" :shock: це ж він повинен старатися завоювати твоє серце, так от хай щось і робить для цього!

Дівчата, не повірите, я навіть у свого чоловіка знайшла книжку в якій ідеться про те, як завоювати серце російської жінки. :oops: Тільки получилось, що завоював серце української жінки. Але ж ви знаєте, що всі хто з совка, всі "русскі" для європейців.

Хто хоче на книжку подивитись, то ось тут http://www.amazon.de/Grenzen-Ph%C3%A4no ... F8&s=books Приємно, що про нас книжки пишуть :kg: І коли вже напишуть книжку, як завоювати серце української жінки на німецькій мові? :irre:

ewa » 23 лютого 2007, 21:01

Lenchik писав::D
Ева, извините, не думала, что мой вопрос о характере мужчин имеет какое-то отношение к моим личным данным. Да и вообще непонятно, что я должна была о себе рассказывать.
Могу добавить, что общаемся мы с конца августа. То есть времени уже достаточно, чтобы уже успеть получше друг-друга узнать. На сайте он указал нужное, потому как иначе я бы ему не ответила. Дружит у меня и в Киеве есть с кем.
.
Особисть мені ваші данні не потрібні :wink:
А спитала я(з якого регіону ВІН) для того, щоб більш правильну відповідь дати на ваше запитаннячко.
Бо мені ось до цього часу один СМС пише (може це той самий?)
А я відписую, а що я маю робить :ka:

Lenchik » 23 лютого 2007, 18:54

Ой спасибо, девочки!! Как можно о человеке судить по себе, да? Вот вы говорите, что и звонить на Украину не дорого и переписка так долго не длится при нормальном стечении обстоятельств.
Вот надо просто знать обычаи и быт их, чтобы решить - нормальные у нас отношения или нет. А то сидишь в непонятке и втыкаешь - я дура совковская или он немного нитаво. Хотя по нашим понятиям - жених как бы и золотой. Ой, да ладна. С тем долгоиграющим я уже как бы и решила для себя. Продолжаем переписку как и раньше - 3 письма в неделю. Просто любопытно на сколько его еще хватит. Свои письма я уже раза в три сократила. А чего писать романы? Лучше в блог какой сочинять буду - больше пользы.
Но вот есть у меня еще другой вопрос. По поводу денег. Кто за кого платит и что нормально, а что нет. В ресторане у них принято каждый за себя платить, не важно свидание или нет. Это я знаю. А вот как потом? Где заканчивается ето сам за себя?

tanyushka » 23 лютого 2007, 13:30

Кохання :wahreliebe: :streichel: :knuddel: :bussi: :umarmen:

Вона ще і в Україні після цього не була, вже 1,5 років. Тільки збирається може цим літом.

Svitlana » 23 лютого 2007, 13:25

:jg: Оце точно екстрім!! Лише не розумію чому вона не захотіла вернутися і отримати візу легально? Не могли один без одного і дня прожити? :lol:

tanyushka » 23 лютого 2007, 11:15

Рохкажу же одну історію. Моя знайома листувалась з португальцем. Він запросив її в гості. Вона поїхала до нього, речей багато не брала, ну як в відпустку, пару купальників і пару літніх костюмів. Коли побачились, дуже сподобались один одному, через 3 дні він запропонував їй одружитися. Вона там так і залишилася. Одружилися і живуть вже півтори роки разом. Спочатку були проблеми з документами, так як перший час вона там була не легально без візи. Але зараз уже все уладилось і вона вже роботу знайшла, працює вчителькою англійської мови як і в Україні працювала.

Догори