Oceanic » 07 жовтня 2010, 23:22
_vital_ писав:
Думати - це корисно. Наприклад, про те, чому % тих, хто вважає рідною українську в Чернівецькій та Херсонській областях майже однаковий (75 і 73%), а от на виборах голосують вони-таки по-різному. Також маємо (згідно з цією картою) переважну більшість "рідномовних" в Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій та Миколаївській областях. Але це не дуже відповідає електоральним настроям і реальній мовній ситуації.
Якщо відверто - задовбали дискусії на мовну тему. Є державна мова - добре. По-серйозному жодна серйозна політична сила не має наміру це становище змінювати. А от сподіватися на те, що люди на Сході та Півдні раптом заговорять українською дуже наївно. Вам особисто це заважає жити? Я пишу вам українською, але в житті говорю російською. Я так звик. Мені так зручно. Я громадянин України і хочу ним лишатися. Які проблеми у вас з цим?
P.S. Три з чотирьох державних мов Швейцарії (і всі три офіційні) для самої Швейцарії "іноземні" - німецька, французька, італійська. "Автохтонною" є хіба що ретороманська, якою розмовляють 50 тис. і їхня кількість зменшується. Від цього швейцарцям живеться ніскільки не гірше, хоч і сам факт поступового занепаду ретороманською (незважаючи на солідну державну підтримку і присутність в медіа просторі) сумний. Розумійте мене правильно - я за українську мову, вважаю її також своєю рідною, проти її занепаду. Але не треба цю тему доводити до абсурду.
Мені особисто завжди дуже приємно чути Українську мову і дуже прикро, коли її намагаються вижити. Це є моя рідна мова, частина мене як людини, мова з якою я народився, і з якою виховувався. Це те, чого від мене неможливо забрати, як душу чи серце. Думаю, таке відчуття/бачення є властиве кожному носієві певноії мови.
Але в плані конструктивного діалогу, я вважаю, мова не має значення, і більше того, вона не повинна бути деструктивним елементом. Як на мене, мова - це є засіб, котрий дозволяє знайти порозуміння між співрозмониками, відповідно, націлений на спрощення відносин. В певних випадках, мова може бути засобом самовираження, як музика чи інший вид мистецтва, в яких розвинулись різні напрямки та стилі. На мою думку, абсурдно було б коли любитель джазу осуджував свого співрозмовника за те, що той слухає фолк.
Моя особиста думка: дискусії про різні стилі та смаки ніколи не є конструктивними, це є переливання з пустого в порожнє, тому, у вільний час, на мою думку, краще послухати хорошу музику, чи самому щось награти, як, на приклад,
Джон Вільямс.
[quote="_vital_"]
Думати - це корисно. Наприклад, про те, чому % тих, хто вважає рідною українську в Чернівецькій та Херсонській областях майже однаковий (75 і 73%), а от на виборах голосують вони-таки по-різному. Також маємо (згідно з цією картою) переважну більшість "рідномовних" в Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій та Миколаївській областях. Але це не дуже відповідає електоральним настроям і реальній мовній ситуації.
Якщо відверто - задовбали дискусії на мовну тему. Є державна мова - добре. По-серйозному жодна серйозна політична сила не має наміру це становище змінювати. А от сподіватися на те, що люди на Сході та Півдні раптом заговорять українською дуже наївно. Вам особисто це заважає жити? Я пишу вам українською, але в житті говорю російською. Я так звик. Мені так зручно. Я громадянин України і хочу ним лишатися. Які проблеми у вас з цим?
P.S. Три з чотирьох державних мов Швейцарії (і всі три офіційні) для самої Швейцарії "іноземні" - німецька, французька, італійська. "Автохтонною" є хіба що ретороманська, якою розмовляють 50 тис. і їхня кількість зменшується. Від цього швейцарцям живеться ніскільки не гірше, хоч і сам факт поступового занепаду ретороманською (незважаючи на солідну державну підтримку і присутність в медіа просторі) сумний. Розумійте мене правильно - я за українську мову, вважаю її також своєю рідною, проти її занепаду. Але не треба цю тему доводити до абсурду.[/quote]
Мені особисто завжди дуже приємно чути Українську мову і дуже прикро, коли її намагаються вижити. Це є моя рідна мова, частина мене як людини, мова з якою я народився, і з якою виховувався. Це те, чого від мене неможливо забрати, як душу чи серце. Думаю, таке відчуття/бачення є властиве кожному носієві певноії мови.
Але в плані конструктивного діалогу, я вважаю, мова не має значення, і більше того, вона не повинна бути деструктивним елементом. Як на мене, мова - це є засіб, котрий дозволяє знайти порозуміння між співрозмониками, відповідно, націлений на спрощення відносин. В певних випадках, мова може бути засобом самовираження, як музика чи інший вид мистецтва, в яких розвинулись різні напрямки та стилі. На мою думку, абсурдно було б коли любитель джазу осуджував свого співрозмовника за те, що той слухає фолк.
Моя особиста думка: дискусії про різні стилі та смаки ніколи не є конструктивними, це є переливання з пустого в порожнє, тому, у вільний час, на мою думку, краще послухати хорошу музику, чи самому щось награти, як, на приклад, [url=http://www.youtube.com/watch?v=G8UX0ua03kE]Джон Вільямс[/url].