Літературне паломництво

KOlenka

У німецькому Франкфурті-на-Майні завершився найбільший у світі книжковий ярмарок.

На 59-ий літературно-видавничий форум з’їхалася рекордна кількість учасників - понад 7400 із понад сотні країн. Як уже писав “ВЗ”, національна експозиція України, яку організував Державний комітет телебачення і радіомовлення, займала на ярмарку 50 квадратних метрів. Повернувшись із Франкфурта, своїми враженнями із кореспондентом “ВЗ” поділився президент Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів Олександр Афонін.

Я вже тринадцять років спостерігаю за присутністю України на Франкфуртському книжковому ярмарку, - розповідає Олександр Афонін. – До 2003 року наша асоціація мала на цьому ярмарку власний стенд. А у 2003-му вперше на кошти видавничого загалу до Франкфурта вивезли тодішнього голову Держкомтелерадіо Івана Чижа – щоб він побачив, що таке світ книги за межами України. У 2004 році Україна вперше мала на німецькому ярмарку загальнодержавний стенд. Торік участь нашої країни у Франкфурті була оповита скандалом – лише в цьому році із організаторами розрахувалися за минулорічний національний стенд... Усі міжнародні книжкові ярмарки для України – несподівані, наче сніг узимку чи дощ восени. До останньої хвилини ніхто нічого не робить, грошей не виділяють. Рипання, сіпання і біганина розпочинаються в останній момент.

- Чим цьогоріч офіційна Україна дивувала Франкфуртський ярмарок?

- Плюс уже в тому, що Україна там взагалі була присутня. Чотири роки тому і цього не було… Та бути просто представленими на сьогодні замало. На полицях національного стенду розставили багато книжок, та у зовсім незрозумілому порядку... Не було достатньої кількості тих, хто репрезентує український літературно-видавничий процес. Натомість у Франкфурт поїхали представники найвищих урядових кіл, зокрема віце-прем’єр-міністр України з гуманітарних питань Дмитро Табачник. Він протягом двох днів ходив поміж стендами, вивчаючи ситуацію.

Була розмова про те, що у майбутньому потрібно не просто купувати стандартний стенд із стандартними поличками, а самим розробляти свою виставкову площу. Кожна країна намагається представити свою книжково-видавничу індустрію якомога пишніше, залучаючи до цього не тільки видавців, а й науковців і митців. Індивідуальні стенди мають Польща, Чехія, Словенія, Словаччина, Хорватія... До речі, стенд Хорватії цьогоріч був поруч із українським. Він був утричі більшим, ошатно оформлений, літературу і видавництва поділили за тематикою. До того ж Хорватія мала власний невеличкий конференц-зал на понад тридцять місць.

- Як візуально оформили український стенд?

- Збоку був великий портрет українки – красивої усміхненої дівчини у коралях та віночку. По центру наклеїли велике кольорове зображення стели з Майдану Незалежності. Біля входу стояла ікебана в українському стилі – із листя, соняшника, квітів...

- Держкомтелерадіо планував провести у Франкфурті День української книги...

- Його провели. Там були присутні представники українського консульства у Німеччині, гості з Росії, Білорусії і Хорватії. Загалом – близько сорока осіб. Пан Табачник розповідав про перспективи української книги. Закінчилася подія невеликим фуршетом – горілкою, вином і бутербродами...

- Відомих українських письменників зустрічали на ярмарку?

- Було декілька українських авторів, та прізвищ їхніх не згадаю. Вони – не з числа видатних...

- Україна проґавила нагоду бути почесним гостем Франкфуртського ярмарку у 2008 році. Коли у нас знову з’явиться така унікальна можливість?

- Дмитро Табачник заявив, що у 2012 році Україна буде готова виступити почесним гостем Франкфуртського ярмарку. Як на мене, це реально. Та мусить бути дуже ретельна підготовка. Вона повинна тривати не місяць чи два і проходити в очікуванні: дадуть гроші чи ні? Це, як мінімум, робота на рік. Цьогоріч почесним гостем ярмарку була іспанська провінція Каталонія. Вона займала у Франкфурті близько півтори тисячі квадратних метрів. З’їхалися кіноактори, художники, письменники... У каталонському павільйоні постійно вирувало людське море. Не уявляю, як могли б себе представити Миколаївська чи Херсонська області, у яких на рік видається 50-70 тисяч книжок...

Україні потрібно робити висновки – і готуватися. Готувати не просто стенд, а цілу презентаційну кампанію. Детальний план потрібно розробляти за два-три роки наперед. Декілька років тому почесним гостем Франкфуртського ярмарку була Росія. По всьому місту виступали музиканти і фольклорні колективи, художники пропонували свою продукцію. Франкфурт тиждень до і тиждень після виставки жив Росією. Усі мас-медіа акцентували увагу на тому, що це не та держава, яка брязкає зброєю і воює з Чечнею, а висококультурна, інтелектуальна, з науковим потенціалом країна.

- Міжнародні книжкові ярмарки для видавців – найкраща нагода продати і купити права на книжки. Цього року українці успішно з’їздили у Франкфурт?

- Близько десяти видавництв мали окремі стенди. Серед них – “Фоліо”, “Знання”, “Навчальна книга - Богдан”, “Клуб сімейного дозвілля”... Знаю, що “Фоліо” продало права. Йшли переговори з росіянами щодо продажу прав на оформлення “Енеїди” Котляревського. Видавництво “Навчальна книга - Богдан” купило декілька видавничих прав. “Кальварії” вдалося у європейські країни продати декілька прав на переклади творів українських авторів. Процес набирає обертів. Із простого стояння на стенді з демонстрацією декількох своїх книжечок він перетворюється в активну роботу з просування української книги – здебільшого у Європу. Нашим видавцям поки що важко працювати із колегами з Канади та США. Вони вперто скеровують їх за правами до російських видавництв.

Усі міжнародні книжкові ярмарки для України – несподівані, наче сніг узимку чи дощ восени. До останньої хвилини ніхто нічого не робить, грошей не виділяють. Рипання, сіпання і біганина розпочинаються в останній момент.

З досвіду - не лише книжкові ярмарки, але і футбольні та інші спортивні змагання. Дуже хочу, щоб земляки покращили свою (само)організованість та почуття відповідальності у загальній масі.

Не було достатньої кількості тих, хто репрезентує український літературно-видавничий процес. Натомість у Франкфурт поїхали представники найвищих урядових кіл, зокрема віце-прем’єр-міністр України з гуманітарних питань Дмитро Табачник. Він протягом двох днів ходив поміж стендами, вивчаючи ситуацію.

Ну і ось це. Може, коли нарешті кожен почне займатися своєю діяльністю у відведеному йому місці і час, щось і зміниться на краще. Звичайно, що Табачник міг ситуацію лише вивчати, ніби він у ній щось петрає, щоб реально пропагувати українську книжку. А толку з того вивчення? Такі гроші на навчання Табачника викидати при такій бідосі з українськими книжками - то надзвичана розкіш. Написано репортаж делікатно, але поміж рядків таки прочитується якась пригніченість і безвихідь.

Нашим видавцям поки що важко працювати із колегами з Канади та США. Вони вперто скеровують їх за правами до російських видавництв.

І так буде, доки Україна не спроможеться показати себе справжнім організованим діловим партнером, отличным от.... Американці з канадцями добре, що хоч з одними нехлюями контакт встановили, а тут ще одні хочуть напряму працювати. Вони, правда, ще не знають, що мати з бізнес з українцями набагато приємніше і надійніше, ніж з росіянами, як би там не було, але дуже далеко Україна ще не втекла + імідж совка працює проти неї і потрібно докласти десятикратних зусиль, щоб довести, що Україна інша і хоче стати ще іншою. :roll: